*Вимова Г та готи

[Python]

Але ж має бути якась причина, чому одні слов'яни гекають, інші не гекають. Ареал фрикативного Г вклинюється посеред ареалу проривного, утворюючи нерозривну область (а не виникаючи точково в різних місцях, що було б, якби перехід до фрикативності був закономірним явищем у слов'янських мовах), хоча якоїсь єдиної прабатькіщини гекання ніби і нема.

Потім, слов'яни расово неоднорідні — нема якогось єдиного слов'янського типу від Балтики до Балкан, скрізь додається місцева генетика (носії якої, очевидно, не могли бути всі початково слов'янами). Якщо ці зниклі неслов'яни зробили внесок у нашу генетику, то чи не могли вони вплинути й на слов'янські мови, для яких були субстратом? Лексичні запозичення з тієї ж готської та іранських мов нам відомі — а як щодо впливу на фонетику й граматику?

Звісно, в нас обмаль інформації про ці мовні процеси, тому про все це можна говорити лише гіпотетично, з великим ризиком провалитися у псевдонауку. Можна знайти щось на рівні збігів певних ізоглос і певних археологічних культур у тому ж ареалі — тоді можна припустити, що ізоглоса має стосунок до мови народу, що залишив цю культуру (але це, знову ж, не точно).

[R]

Звуки не запозичуються.
Якщо в запозиченому слові є звук якого нема, то його замінюють на той який є.
А якщо запозичується ціла мова, то слова запозичуються на відомих звуках.

Тут треба щоб готи запозичили праслов'янську мову.
Щоб таких готів багато було.

[Python]

Тут треба щоб готи запозичили праслов'янську мову.
Щоб таких готів багато було.

Чому б і ні? Нехай готське воїнство та знать потікали під натиском гунів, а частина готських селян лишилася (бо тут же і хазяйство з худобою, і жито-пшениця на полі — як з усим цим кудись бігти?). Далі сюди приходять слов'яни, і ці залишки готів під їхнім впливом асимілюються (зберігаючи при цьому риси своєї фонетики на рівні акценту). Результат — слов'янська мова з деякими готськими фонетичними рисами.

[Paul Berg]

Але ж має бути якась причина, чому одні слов'яни гекають, інші не гекають.

N. S. Trubetzkoy. Zur Entwicklung der Gutturale in den slavischen Sprachen 1933