Помер Олександр Пономарів: невтомний борець проти зросійщення української мови

[Python]

Це якесь марення))

Етава нє может бить, патамушта етава нє может бить нікагда ©

[Python]

В полишуків? Да)

Ну да.

Тобто, можливий дїалектний бекграунд таки існує.

[Sandar]

Це якесь марення))

Етава нє может бить, патамушта етава нє может бить нікагда ©

Я помню як Друндя колись переживав, шо Е стало в людей переходити в А, не помню в яких позиціях. На повному серйозі це толкав, років десять назад, мене ше тут не було. Тому я й питаю, звідки він, бо якшо в російському середовищі живеш, то тобі шо хоч може примаритись. Треба жити в українському середовищі, щоб говорити за українську.

[Sandar]

Та нєєє, нашо ці сложності, ненатив просто не має досвіду і в нього неспеціально виходить неправильно розставляти м'якість/твердість + і/и (типу "министр").

До розставляння твердостей йому ще треба дıйти...

В смислі?

[Sandar]

В полишуків? Да)

Ну да.

Ну, про них не йдеться, бо всім відомо, шо в них це норма)

[Python]

Це якесь марення))

Етава нє может бить, патамушта етава нє может бить нікагда ©

Я помню як Друндя колись переживав, шо Е стало в людей переходити в А, не помню в яких позиціях. На повному серйозі це толкав, років десять назад, мене ше тут не було. Тому я й питаю, звідки він, бо якшо в російському середовищі живеш, то тобі шо хоч може примаритись. Треба жити в українському середовищі, щоб говорити за українську.

Українське Е справді може реалізуватись як [æ], яке кимось іншим може сприйматись як А. Одного разу хвилин п'ять спостерігав таку розмову в хлібному магазині:
— Вам який батон — цілий, нарізаний?
— Ні, мені нæрізаний.
— Нарізаний?
— Ні, нæрізаний. Нæ.
і т.д. Продавщиця — російськомовна (точно не пам'ятаю, російською вона говорила чи українською), інша учасниця — україномовна, обом на вигляд за 50.

[Sandar]

Я шось нічого не поняв з цього діалогу...

[Python]

Та нєєє, нашо ці сложності, ненатив просто не має досвіду і в нього неспеціально виходить неправильно розставляти м'якість/твердість + і/и (типу "министр").

До розставляння твердостей йому ще треба дıйти...

В смислі?

У російській мові твердих приголосних перед [і] не буває, в українській більшість не знає, що вони є.

[Sandar]

Та нєєє, нашо ці сложності, ненатив просто не має досвіду і в нього неспеціально виходить неправильно розставляти м'якість/твердість + і/и (типу "министр").

До розставляння твердостей йому ще треба дıйти...

В смислі?

У російській мові твердих приголосних перед [і] не буває, в українській більшість не знає, що вони є.

Є /и/, значить, і це впливає.

[Python]

Я шось нічого не поняв з цього діалогу...

Одна з учасниць діалогу вимовляла «нерізаний» (тобто, непорізаний, цілий) з [æ] на місці Е, інша сприймала цей звук [æ] як А й не могла нічого зрозуміти.

[Sandar]

Я шось нічого не поняв з цього діалогу...

Одна з учасниць діалогу вимовляла «нерізаний» (тобто, непорізаний, цілий) з [æ] на місці Е, інша сприймала цей звук [æ] як А й не могла нічого зрозуміти.

Зрештою, це був Київ))

[Python]

Я шось нічого не поняв з цього діалогу...

Одна з учасниць діалогу вимовляла «нерізаний» (тобто, непорізаний, цілий) з [æ] на місці Е, інша сприймала цей звук [æ] як А й не могла нічого зрозуміти.

Зрештою, це був Київ))

Ну не Підмосков'я ж. Київ — це така америка з людьми з різних областей, де ти в своєму районі можеш знати кількох своїх односельців, а про корінних киян у третьому-п'ятому поколінні чути тільки з телевізора (тим більше, це Троєщина, що з корінними киянами взагалі не асоціюється, по-моєму). Люди передпенсійного чи пенсійного віку, що тут говорять українською, з великою ймовірністю, мали сільське дитинство.

[Sandar]

Я шось нічого не поняв з цього діалогу...

Одна з учасниць діалогу вимовляла «нерізаний» (тобто, непорізаний, цілий) з [æ] на місці Е, інша сприймала цей звук [æ] як А й не могла нічого зрозуміти.

Зрештою, це був Київ))

Ну не Підмосков'я ж. Київ — це така америка з людьми з різних областей, де ти в своєму районі можеш знати кількох своїх односельців, а про корінних киян у третьому-п'ятому поколінні чути тільки з телевізора (тим більше, це Троєщина, що з корінними киянами взагалі не асоціюється, по-моєму). Люди передпенсійного чи пенсійного віку, що тут говорять українською, з великою ймовірністю, мали сільське дитинство.

Карєнніє кієвлянє тут взагалі ні при чому. Україномовна людина переїжає в Київ і частково або повністю втрачає рідну мову. Навіть на Троєщині. Будь-де. Ці кієвскіє порядки панують навіть в передмісті, в Вишневому якомусь чи в Броварах.

[Drundia]

про політику

Звиняйте, але ми були про полїтологію, до полїтики не докотилися.

Я помню як Друндя колись переживав, шо Е стало в людей переходити в А, не помню в яких позиціях.

І я помню, що був якийсь актор з такою специфічною вимовою. Давненько я його не чув. А може то взагалї був не актор, а комп'ютер?

Українське Е справді може реалізуватись як [æ], яке кимось іншим може сприйматись як А.

нæрізаний

Так і я про те, що тут очікується не те що умовний е^и, а навіть и^е (щось таке з інтервалу ɪ~ɘ, що в принципі скидається на фонетичне значення української шви), з'являється чомусь якийсь е^а чи а^е.

[Python]

Україномовна людина переїжає в Київ і частково або повністю втрачає рідну мову.

Тим, хто втрачає, простіше російською говорити. Насправді основна деукраїнізація була між поколіннями: те покоління, що приїхало з сіл і отримало квартири на Троєщині, могло з такими ж україномовними розмовляти українською й далі (російська в публічному просторі переважала, але знайомі, з якими можна було поговорити українською мовою, в більшості були), а от своїх дітей привчали змалку до російської. Якби це були мої однолітки, списати на русифікованість середовища було б простіше.
Ну і потім, як з російськомовного оточення випливає перехід Е в [æ], якщо нема такого в російській? Тут, скоріш, українські діалекти простежуються (пригадую, що десь таке явище справді фіксується).

[Paul Berg]

3) специфіку гуцульського говору творить реалізація окр. фонем у сильній і слабкій позиціях: у частині говірок фонема "е" реалізується у звукотипові "ä"

(wiki/uk) Гуцульський_говір

[Python]

Так і я про те, що тут очікується не те що умовний е^и, а навіть и^е (щось таке з інтервалу ɪ~ɘ, що в принципі скидається на фонетичне значення української шви), з'являється чомусь якийсь е^а чи а^е.

Зауважу, [æ] з'являється, в першу чергу, під наголосом та в кінцевій позиції, де икання нема, як правило. Чим старанніше людина вимовляє Е, тим менш воно схоже на И й більш на А.

[Python]

3) специфіку гуцульського говору творить реалізація окр. фонем у сильній і слабкій позиціях: у частині говірок фонема "е" реалізується у звукотипові "ä"

(wiki/uk) Гуцульський_говір

Мабуть, ще десь східніше треба шукати (можливо, десь аж на Полтавщині — десь колись краєм вуха щось таке чув по радіо, можу помилятись).

[Sandar]

як з російськомовного оточення випливає перехід Е в [æ], якщо нема такого в російській?

З російськомовного середовища випливає те, шо мова пливе і з неї виходить шось дивне й інтересне. І того всього не має бути в російській, шоб воно було в тій поплившій українській.

[Python]

як з російськомовного оточення випливає перехід Е в [æ], якщо нема такого в російській?

З російськомовного середовища випливає те, шо мова пливе і з неї виходить шось дивне й інтересне. І того всього не має бути в російській, шоб воно було в тій поплившій українській.

Все одно для нових явищ потрібне якесь існуюче підґрунтя. Не можуть же там вискочити нізвідки самі по собі шість тональних наголосів, наприклад, якщо в місцевих діалектах такого нема, а китайської ніхто не знає.

[Python]

вискочити нізвідки самі по собі шість тональних наголосів,

Хоча різниця за м'якістю між пом'якшуючим Ї та непом'якшуючим І цілком могла б мутувати в різницю за тоном.

[Sandar]

як з російськомовного оточення випливає перехід Е в [æ], якщо нема такого в російській?

З російськомовного середовища випливає те, шо мова пливе і з неї виходить шось дивне й інтересне. І того всього не має бути в російській, шоб воно було в тій поплившій українській.

Все одно для нових явищ потрібне якесь існуюче підґрунтя. Не можуть же там вискочити нізвідки самі по собі шість тональних наголосів, наприклад, якщо в місцевих діалектах такого нема, а китайської ніхто не знає.

А ми не знаємо того підгрунтя, ми не досліджували.

[LUTS]

Це якесь марення))

Етава нє может бить, патамушта етава нє может бить нікагда ©

Я помню як Друндя колись переживав, шо Е стало в людей переходити в А, не помню в яких позиціях. На повному серйозі це толкав, років десять назад, мене ше тут не було. Тому я й питаю, звідки він, бо якшо в російському середовищі живеш, то тобі шо хоч може примаритись. Треба жити в українському середовищі, щоб говорити за українську.

Українське Е справді може реалізуватись як [æ], яке кимось іншим може сприйматись як А. Одного разу хвилин п'ять спостерігав таку розмову в хлібному магазині:
— Вам який батон — цілий, нарізаний?
— Ні, мені нæрізаний.
— Нарізаний?
— Ні, нæрізаний. Нæ.
і т.д. Продавщиця — російськомовна (точно не пам'ятаю, російською вона говорила чи українською), інша учасниця — україномовна, обом на вигляд за 50.

Не п'яна була?

[Sandar]

Це якесь марення))

Етава нє может бить, патамушта етава нє может бить нікагда ©

Я помню як Друндя колись переживав, шо Е стало в людей переходити в А, не помню в яких позиціях. На повному серйозі це толкав, років десять назад, мене ше тут не було. Тому я й питаю, звідки він, бо якшо в російському середовищі живеш, то тобі шо хоч може примаритись. Треба жити в українському середовищі, щоб говорити за українську.

Українське Е справді може реалізуватись як [æ], яке кимось іншим може сприйматись як А. Одного разу хвилин п'ять спостерігав таку розмову в хлібному магазині:
— Вам який батон — цілий, нарізаний?
— Ні, мені нæрізаний.
— Нарізаний?
— Ні, нæрізаний. Нæ.
і т.д. Продавщиця — російськомовна (точно не пам'ятаю, російською вона говорила чи українською), інша учасниця — україномовна, обом на вигляд за 50.

Не п'яна була?

Старе, глухе. Це я зараз такий через ті маски.

[Python]

Не п'яна була?

Та ні, навряд.

Старе, глухе.

Не так щоб дуже й стара. Молодший пенсійний вік десь так.

Пригадую, подібне виразне æкання чув колись і від зовсім молодих україномовних на вулиці (ще в нульових, здається). В обох випадках, їхня українська мова звучала натурально.