Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Українська мова у 14-16 ст.

Автор Nekto, марта 13, 2008, 15:41

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Nekto

Хотів би для себе класифікувати тексти на Літописі.
Тому для початку питання. Скільки взагалі було "українських" мов в означений період? Церковнослов'янська (словенська, славеноруська), українсько-білоруська чи західно-руська (це я так розумію державна мова?), українська літературна (книжна). Може ще були? Чи існують тексти "простою" мовою в означений період?
Є чіткий крітерій для розрізнення всіх цих мов?

Nekto

Всі тексти на Літописі транслітеровані. Там де ять замінено на і, то мабуть і є власне українська (книжна) мова?
А де можна побачити в інтернеті нетранслітеровані тексти?

ou77

Наскільки я розумію у цей період була по-перше розмовна мова, по друге була церковнословянська південно-західного-руського зводу, та канцелярська мова....

Nekto

В передмові до текстів 14-16 ст. на Літописі сказано:
http://litopys.org.ua/old14_16/old14_00.htm

"...Твори укладені за жанрово-тематичним принципом і в хронологічній послідовності — спочатку прозові, а потім віршові. Писалися вони старослов'янською, книжною давньоукраїнською, частково українсько-білоруською, а з XV ст. і латинською мовами, що наклало свій специфічний відбиток на мовно-правописний принцип подання деяких творів, зокрема перекладні твори на церковно-богословську тематику писалися старослов'янською і книжною українською мовами; вони збереглися у численних редакціях і списках, переважно XVII — XVIII ст., і транслітеруються сучасним правописом з урахуванням їхніх морфологічних і лексичних особливостей. Всі інші оригінальні твори — проповіді у стилі «плетіння словес», літописи, полемічні прозові твори, перші віршовані спроби в українському письменстві, зважаючи на невиробленість у них норм літературної мови, незвичність специфічної полемічної лексики і метричної системи тощо, максимально збережені за першоджерелом, що дає читачам можливість простежити складні шляхи становлення і розвитку двох основних видів давньої української літератури. Беззастережно виправлються тільки механічні помилки та описки у давніх текстах. Прозові та віршові твори, писані латиною, подаються в перекладі сучасною українською мовою..."

Але в примітках до кожного конкретного тексту не сказано яка це мова...
:donno:

ou77

Так напевно що канцелярську від церковно-словянської можна легко відрізнити, по перше по тематиці (церковні праці vs. державні акти), по друге по самій мові (напр. повноголосність або присутність полонізмів)

Nekto

Цитата: ou77 от марта 17, 2008, 11:00
Так напевно що канцелярську від церковно-словянської можна легко відрізнити, по перше по тематиці (церковні праці vs. державні акти), по друге по самій мові (напр. повноголосність або присутність полонізмів)

По тематиці відрізнити мабуть не можна. Бо половина текстів на церковну тему написано староукраїнською мовою і навпаки - багато більш-менш світських тем написано церковнослов'янською. І полонізмів багато в останній. Наприклад, слово "прагнути"  :) (сподіваюсь скненте читає цю тему).

Nekto

"...У текстах прозових і віршових творів, писаних старослов'янською і книжною мовами, титли розкрито повністю (члк — чоловЂк, гл — глагол), надрядкові літери внесено в слова (еп(сп — єпископ, хр(стіянски — христіянски), числові значення букв кирилиці передано арабськими цифрами (.єі. — 15, .кд. — 24, .а. — 1000); упорядковано абзаци, пунктуацію, написання великих і малих букв. Пряма мова і цитати подаються в лапках у тексті. Букви «ъ» (йор) у середині слів, якщо він був редукованим, здебільшого передано через «о», а якщо він не був редукованим або стояв у кінці слів, то без застереження знято; «Ж» (юс великий) подано через «у»; «A» (юс малий) — через «я»; йотовані «ІЖ» і «ІА» — відповідно через «ію» та «ія»; дифтонг «оу» — через «у»; «θ» (фіта) — через «ф»; «ξ» (ксі) — через «кс»; «ψ» (псі) — через «пс»; «ω» (омега) — через «о»; в окремих творах «і» зберігається тільки перед голосними (Іосиф, добріе); «Ђ» (ять) у творах старослов'янською та книжною мовами повністю збережене, бо воно могло означати «і» і «є». Максимально збережені тогочасні самоназви творів; назви творів у пізніших дослідженнях подані сучасною українською мовою..."

Не зрозуміло... А тексти, де ять транслітеровано як і? Яка це мова?
Нпариклад, http://litopys.org.ua/old14_16/old14_01.htm
Що це переклад Франка на псевдо-сучасну мову зі збереженням граматики чи не дуже вдала транслітерація?

EUFFD

Цитата: Nekto от марта 13, 2008, 15:41
Хотів би для себе класифікувати тексти на Літописі.
Тому для початку питання. Скільки взагалі було "українських" мов в означений період? Церковнослов'янська (словенська, славеноруська), українсько-білоруська чи західно-руська (це я так розумію державна мова?), українська літературна (книжна). Може ще були? Чи існують тексти "простою" мовою в означений період?
Є чіткий крітерій для розрізнення всіх цих мов?

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр