• Июль 24, 2014, 16:18 *
  • Добро пожаловать, Гость
Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.


Автор Тема: рідковживані слова  (Прочитано 33500 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.
рідковживані слова
Ноябрь 5, 2007, 11:37
Пропоную писати сюди рідковживані українські слова, а за нагодою й уводити їх до активного вжитку в живій мові.
До речі, якщо хтось натрапить на словник рідковживаних слів - прошу внести сюди посилання.

Почнімо:

Копняк "удар ногою" :)
Копати "бити ногою" :)
### Ноябрь 5, 2007, 12:34
Пропоную писати сюди рідковживані українські слова, а за нагодою й уводити їх до активного вжитку в живій мові.
До речі, якщо хтось натрапить на словник рідковживаних слів - прошу внести сюди посилання.

Почнімо:

Копняк "удар ногою" :)
Копати "бити ногою" :)
    Наведене слово не таке вже й рідковживане.В Галичині,багато на Волині й на Поліссі (Західному) по-иншому й не кажуть.
А ось: "криж"---"хрест".(Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові)
ROCK ON!
### Ноябрь 5, 2007, 18:51
rocker

Цитировать
А ось: "криж"---"хрест".(Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові)

Не зовсім зрозуміла думка. Ви пропонуєте не вказувати на польське походження рідковживаних слів, що тут розміщуватимуться, чи просто не знаєте, що криж - запозичене з польської слово?

Також рідковживане:

одвіт - відповідь

Це вже суто українське.

Python

  • Moderator
### Ноябрь 5, 2007, 18:59
А як же російське «ответ»?
### Ноябрь 5, 2007, 19:12
До купи:

верем’я - погода (веремя)
вівериця - білка (вѣверица)
воня - запах (воня)
літепло - тепла вода (лѣ + теплъ)
лжа - брехня (лъжа)
молоння, мовня - блискавка (мълнии)
утиця - качка (уты)

Python

Цитировать
А як же російське «ответ»?

Гм. А що з ним? Ну, гаразд - відвіт.

Python

  • Moderator
### Ноябрь 5, 2007, 19:32
Ну, відвіт — це вже трохи аж занадто (хоча, формально, й така форма цього слова мала б існувати). Мене більше цікавить походження українського «одвіт» і російського «ответ». Ці слова розвивались в обох мовах незалежно зі спільної основи (давньоруської чи церковнослов'янської), чи «одвіт» виник як калька з російської? Просто в російській існує зв'язок між «ответом» і «ответить», а в українській цього нема.

Цитировать
утиця - качка (уты)
Пригадую, в одній книжці, яку я читав у дитинстві, було ще слово «вутінка».
### Ноябрь 5, 2007, 19:46
Python

Цитировать
Ну, відвіт — це вже трохи аж занадто (хоча, формально, й така форма цього слова мала б існувати).
Аж ніяк! Подаю синонімічний ряд з ЕСУМу: відвічати, відвітити, відвітувати, відвіт, одвітити, одвіт, одповіт.

Цитировать
Мене більше цікавить походження українського «одвіт» і російського «ответ». Ці слова розвивались в обох мовах незалежно зі спільної основи (давньоруської чи церковнослов'янської), чи «одвіт» виник як калька з російської?
Калька? А як щодо праслов’янської?  :) Насправді, псл. *otvětiti. Туди ж і *zavětiti, *privětiti, *obvětiti -> *obětiti.
Пор. віче, совіт, завіт, завічати, витія, вітати тощо.
### Ноябрь 5, 2007, 19:49
В сучасній літературній мові досі збереглось бути в одвіті, подібно до рос. быть в ответе. В усіх інших випадках це, на жаль, вже архаїзм.
### Ноябрь 5, 2007, 22:07
дякую! пригадую, що слово "одвітити" я чув в Обухівському районі.
А от у слові "літепло" наголос на який склад?

Хочу від себе додати, що мені дуже подобається західне "чічка" = "квітка". А ще люблю слово "сочити" в значенні "спостерігати, стерегти, стежити", бо воно дуже давнє. Срезневський дає приклад з Новгородського літопису під 6737 роком: "се оу васъ нЪтоу владыкы, а не лЪпо быти градоу семоу безъ владыцЪ..., а вы сочите таковаго моу въ попЪхъ ли въ ігуменехъ ли въ черьницихъ ли..."
### Ноябрь 5, 2007, 23:30
andrewsiak

Цитировать
А от у слові "літепло" наголос на який склад?
літепло

Ще приклад:

ськати - шукати
### Ноябрь 5, 2007, 23:52

Ще приклад:

ськати - шукати

Щу, щеш? Іщу, іщеш? Ську, щеш? Іську, іщеш? Як буде правильно? :)

(Якщо чесно, звучить як сцяти.)
### Ноябрь 6, 2007, 00:36
ськати - ськаю, ськаєш. Ськати - не є синонімом до шукати. Ськати, хоч і походить від давнього искати, але означає в українській мові лише "ськати в голові, в волоссі" - тобто ськати воші. У значенні інших пошуків ськання не вживається.
### Ноябрь 6, 2007, 00:37
дуже до вподоби мені такі забуті слова як "горі", "долу" або "долі", "вергнути", "верг(а)ти"
### Ноябрь 6, 2007, 00:50
andrewsiak

Цитировать
Ськати - не є синонімом до шукати. Ськати, хоч і походить від давнього искати, але означає в українській мові лише "ськати в голові, в волоссі" - тобто ськати воші. У значенні інших пошуків ськання не вживається.

В сучасній літературній мові - так. Але ще в Квітки-Основ’яненка це слово надибуємо саме в цьому, первинному значенні. Google it!
### Ноябрь 6, 2007, 01:13
Навіть Грінченко подає лише значення "ськання в голові".
### Ноябрь 6, 2007, 09:05
В ЕСУМ: іськати, иськати, ськати - діал. шукати; зиськати - розшукати; зискати - придбати.

Ще знайшов у Білика в "Мечі Арея"
### Ноябрь 6, 2007, 10:06
rocker

Цитировать
А ось: "криж"---"хрест".(Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові)

Не зовсім зрозуміла думка. Ви пропонуєте не вказувати на польське походження рідковживаних слів, що тут розміщуватимуться, чи просто не знаєте, що криж - запозичене з польської слово?


    Ні,не знаю.А чому,власне,не з литовської?Або:чому не навпаки:з української в литовську/польську?
   ROCK ON!
### Ноябрь 6, 2007, 10:15
дякую! пригадую, що слово "одвітити" я чув в Обухівському районі.
А от у слові "літепло" наголос на який склад?

Хочу від себе додати, що мені дуже подобається західне "чічка" = "квітка". А ще люблю слово "сочити" в значенні "спостерігати, стерегти, стежити", бо воно дуже давнє. Срезневський дає приклад з Новгородського літопису під 6737 роком: "се оу васъ нЪтоу владыкы, а не лЪпо быти градоу семоу безъ владыцЪ..., а вы сочите таковаго моу въ попЪхъ ли въ ігуменехъ ли въ черьницихъ ли..."
   Синонім слова "сочити" не менш цікаве "патрувати" (так кажуть на Західньому Поліссі,впадіння Случи в Горинь:"кут патрує миша"---"кіт стежить за мишею" ) або "пантрувати".
   ROCK ON!
### Ноябрь 6, 2007, 14:03
"копняк" не таке вже рідко вживане, я в дитинстві вживав, і вживав не "копати" а "копатися"
Ідея взагалі хороша, щоб писати такі слова, а щоб вживати не дуже, бо ж треба вживати те що вживаємо а не спеціально вишукувати якісь рідкі діалектні слова і заміняти ними нормальні, часто вживані... (це вже збочення буде якесь)
### Ноябрь 6, 2007, 16:57
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
### Ноябрь 6, 2007, 17:00
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Думаю такі (як і інші "пуристичні" слова) треба вживати тільки як стилізоване забарвлення а не як правило.... (ато "наразі" ріже слух ну і "етер")
(напевно що взято з польської, ні?)
### Ноябрь 6, 2007, 17:01
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Щодо "поступ",то справді дуже добре,що слово "ожило", "вислід" щось не доводилося чути з живих уст,а лише в "діяспорній" літературі.
   ROCK ON!
### Ноябрь 6, 2007, 17:03
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Думаю такі (як і інші "пуристичні" слова) треба вживати тільки як стилізоване забарвлення а не як правило.... (ато "наразі" ріже слух ну і "етер")
(напевно що взято з польської, ні?)
Ні,це в поляків з української ;D
  ROCK ON!
### Ноябрь 6, 2007, 17:16
Цо ест "етер". Aether?
### Ноябрь 6, 2007, 17:43
sknente, тут можна писати російською, пишіть вже нею...
а то певне поляки себе також не дуже добре почувають....
 

+ Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.


Имя:
фейерверк