Скасувати і коштувати є запозиченнями. Цікавлять такі питання:
1) Як давно вони з'явились в мові
2) Чи не мали ці слова народних еквівалентів?
2) коштувати — сто́їти
Цитата: Sandar от августа 6, 2016, 16:14
2) коштувати — сто́їти
Стоить — это полонизм с аналогическим инфинитивом, оснванным на форме 3-го лица ед. числа
сто́ит ← польск. stoi, собств. «стои́т» — калька с латинского stat «стои́т» и «сто́ит».
Спасибі
У нас свій полноізм, у російський свій, хіба народ Русі не вигадав свого слово, щоб спитати скільки коштує товар?
Цитата: MrBTTF от августа 6, 2016, 18:27
У нас свій полноізм, у російський свій, хіба народ Русі не вигадав свого слово, щоб спитати скільки коштує товар?
Шоб спитати? Та будь-ласка — "скільки правиш за то-то і то-то?"
:)
Цитата: Wolliger Mensch от августа 6, 2016, 16:56
Цитата: Sandar от августа 6, 2016, 16:14
2) коштувати — сто́їти
Стоить — это полонизм с аналогическим инфинитивом, оснванным на форме 3-го лица ед. числа сто́ит ← польск. stoi, собств. «стои́т» — калька с латинского stat «стои́т» и «сто́ит».
А
сто́їти в нашій розмовній українській це тоже полонізм чи вже русизм ("великорусизм" маю на увазі :) )?
Принаймні Грінченко фіксує — не виключено, що й не русизм.
З іншого боку, в російській мові десь так петрівських часів і «кошт» траплявся — тобто, полонізми могли зробити коло й прийти до нас зі сходу.
Цитата: MrBTTF от августа 6, 2016, 18:27
У нас свій полноізм, у російський свій, хіба народ Русі не вигадав свого слово, щоб спитати скільки коштує товар?
В русском
стоять [по чём] вполне себе употребляется для обозначения цены:
стоя́т туфли по ... рублей. Собственно, как в латинском, где stāre и значит «стоять в лавке по какой-то цене».
Цитата: Sandar от августа 6, 2016, 18:47
А сто́їти в нашій розмовній українській це тоже полонізм чи вже русизм ("великорусизм" маю на увазі :) )?
В древнерусском
стати употреблялся в этом значении (см. моё сообщение выше), как и в современном языке:
стать кому-либо в какую-либо цену (БТС), и такое же употребление известно и всем др. слав. говорам. Что касается, собственно формы
стоить, то кому какое дело было на Руси до обозначения цен в Польше? Все эти заимствования — из речи западнорусских писцов, шедших на службу к государю. В украинском, скорее, русизм, так как ЭСУЯ не даёт никаких старых форм подобного рода, только исконные.
ВАРТУВАТИ
неперех., діал. Коштувати.
Вона [праця] дома ж таки втроє більше вартує (Словник Грінченка);
— Або я вже в тебе нічого не вартую, що дарунка не хочеш приймати? (Ольга Кобилянська, II, 1956, 145).
http://sum.in.ua/s/vartuvaty
З німецької. повз польську? :)
Як чув:
Коли звітують -
Це мені обійшлось в аж в десять рублів.
Це мені вийшло/стало в тридцятку, бо ...
Коли оцінюють -
Все це Вам вийде/стане в 17 карбованців.
Пересилка Вам ні по чому буде.
Коштувати - не в ходу, стоїти - ходове слово.
Цитата: Zavada от августа 8, 2016, 11:57
ВАРТУВАТИ
неперех., діал. Коштувати.
Вона [праця] дома ж таки втроє більше вартує (Словник Грінченка);
— Або я вже в тебе нічого не вартую, що дарунка не хочеш приймати? (Ольга Кобилянська, II, 1956, 145).
http://sum.in.ua/s/vartuvaty
Зараз занадто популярний цей діалектизм.