Лингвофорум

Пропоную до вашої уваги офіційний варіант транслітерації української мови латинкою:
─────────────────────────────────────────────
А = A
Б = B
В = V
Г = H, gh   - gh - при відтворенні сполуки зг
Ґ = G
Д = D
Е = E
Є = Ye, ie  - Ye - на початку слова, інакше - ie
Ж = Zh
З = Z
И = Y
І = I
Ї = Yi, i      - Yi - на початку слова
Й = Y, i      - Y - на початку слова
К = K
Л = L
М = M
Н = N
О = O
П = P
Р = R
С = S
Т = T
У = U
Ф = F
Х = Kh
Ц = Ts
Ч = Ch
Ш = Sh
Щ = Sch
Ь = '
Ю = Yu, iu     - Yu - на початку слова
Я = Ya, ia*    - Ya - на початку слова
─────────────────────────────────────────────

Може також вживатись (переважно у відтворенні власних назв) спрощений варіант:
1) спрощення подвоєних при­голосних ж, х, ц, ч, ш:
Запоріжжя - Zaporizhia
2) не відтворюються апостроф і знак м'якшення (за винятком буквосполучень -ьо-, -ьї-, що завжди передаються як -'o-, -'i-):
Львів - L'viv - Lviv, Стеф'юк - Stef'iuk - Stefiuk

Добре. А яким документом ця схема зроблена офіційною?

Цитата: YitzikДобре. А яким документом ця схема зроблена офіційною?

Рішення Української комісії з питань правничої термінології №9 (під головуванням С.Головатого)
Протокол №2 від 19.04.1996
"Правила відтворення українських власних назв засобами англійської мови"

Новішої редакції я не зустрічав.

Цитата: DigammaЗапоріжжя - Zaporizhia
Львів - L'viv - Lviv, Стеф'юк - Stef'iuk - Stefiuk

Справа в тому, що іноземці все одно вимовляють будь-які kh як [k] і будь-які zh як [z]. Тобто Zaporizhia все одно звучатиме як [zaporizia], a Kharkiv - як [karkiv]. А для англомовних тим більше: Їм пиши хоч L'viv, хоч Lviv - вони все одно вимовлятимуть перший [l] твердо.

Цитата: andrewsiakСправа в тому, що іноземці все одно вимовляють будь-які kh як [k] і будь-які zh як [z]. Тобто Zaporizhia все одно звучатиме як [zaporizia], a Kharkiv - як [karkiv]. А для англомовних тим більше: Їм пиши хоч L'viv, хоч Lviv - вони все одно вимовлятимуть перший [l] твердо.

То це абсолютно зрозуміло. Проте ж виробити транслітерацію, що передасть українську вимову абсолютно точно взагалі не можливо, тож слід було б обмежитися близькою за вимовою з якої можно завжди відновити українське слово. Гадаю, що так і зроблено. Принаймі, як на мене, не погано.

Шановний Digammо, я перепрошую, розуміючи, що моє прохання не зовсім доречне саме тут, але чи не допоможете з пошуком транслітерації російських літер латиникою. Дякую заздалегідь.

Цитата: LittlefifteenШановний Digammо, я перепрошую, розуміючи, що моє прохання не зовсім доречне саме тут, але чи не допоможете з пошуком транслітерації російських літер латиникою. Дякую заздалегідь.

Чому недоречне? Жодних проблем.

Якщо ви шукаєте офіційний варіант, то їх було декілька: ГОСТ
16876-71 (СРСР), СЭВ 1362-78, ISO, ще й старндарт РАН. Перші два можна глянути тут: http://www.salex.ru/book/book.php?translit.
Питання транслітерації російської латинкою досить докладно обговорювалися й обговорюються у темі "Единый вариант транслита"

Цитата: Digamma

Цитата: YitzikДобре. А яким документом ця схема зроблена офіційною?

Рішення Української комісії з питань правничої термінології №9 (під головуванням С.Головатого)
Протокол №2 від 19.04.1996
"Правила відтворення українських власних назв засобами англійської мови"Новішої редакції я не зустрічав.

Good. Прийнято до виконання. Yitzik.

Цитата: Digamma

Цитата: YitzikДобре. А яким документом ця схема зроблена офіційною?

Рішення Української комісії з питань правничої термінології №9 (під головуванням С.Головатого)
Протокол №2 від 19.04.1996
"Правила відтворення українських власних назв засобами англійської мови"

Новішої редакції я не зустрічав.

Принаймні, на сайті Верховної Ради, бачимо саме цей варіант :yes:

Цитата: DigammaМоже також вживатись (переважно у відтворенні власних назв) спрощений варіант:
1) спрощення подвоєних при­голосних ж, х, ц, ч, ш:

Не пригадується жодного прикладу з подвоєними х та ц :)

8-)
Що б я змінив:[/size]

Я, Є, Ю, Ї, ЬО, ЙО

я, є, ю -> ya, ye, yu (якщо це відповідає [jа], [jе] та [jу] - iнакше кажучи, на початку слова, після ь, апострофа і голосних);
я, є, ю -> ia, ie, iu (у випадку з ['а], ['е], ['у] - тобто, після приголосних).
З цих же міркувань:
йо -> yo
ьо -> io
ї -> yi.
Так було б ближче до вимови. До того ж не виникало б питання щодо апострофу.

Г

Цитата: DigammaГ = H, gh - gh - при відтворенні сполуки зг

Щоб не застосовувати окреме правило для зг, завжди транслітерувати так:
г -> gh.
Ще один аргумент на захист такого правила:
Як прочитає англієць ім'я Serhiy, коли він звик, що rh - це [r]?

ДЖ
Цій африкаті пасуватиме невикористана в системі транслітерації літера j.
Тому:
дж -> j

Щ
щ -> shch


P.S. Принагідно згадалося:

Цитата: Юрій АндруховичА може, виною всьому ця кирилична абетка?
Аве, "Крайслер"!

P.P.S. Shchodo mene, to ya - fanat kyrylytsi :roll:

Цитата: riaЯк прочитає англієць ім'я Serhiy, коли він звик, що rh - це [r]?

Во! Як раз моє ім'я!

Цитата: riaP.P.S. Shchodo mene, to ya - fanat kyrylytsi

Translit rosijskoho HOSTu pidijde j do nas. Jakščo cikavo — zapytajť Marynu. 8)

Цитата: riaЩе один аргумент на захист такого правила:
Як прочитає англієць ім'я Serhiy, коли він звик, що rh - це [r]?

Маємо пам'ятати, що англійці та іностранці не є синонімами - як на мене це є ключовою помилкою у ваших міркуваннях. Див. нижче.

Цитата: riaДЖ
Цій африкаті пасуватиме невикористана в системі транслітерації літера j.

У латинці ця літера не має такого значення - не забувайте, що транслітерація йде саме латинкою. Бо якщо змінювати звичайні латинські правила вимови, то матимемо клопіт через те, що англійці/німці/французи/іспанці - всі вони читатимуть j нарізно, якщо піти проти правил латинки.

Цитата: DigammaМаємо пам'ятати, що англійці та іностранці не є синонімами...

Згоден, але документ, про який йде мова, має заголовок "Ukrainian-English transliteration table" 8-)

Цитата: ria

Цитата: DigammaМаємо пам'ятати, що англійці та іностранці не є синонімами...

Згоден, але документ, про який йде мова, має заголовок "Ukrainian-English transliteration table" 8-)

Так, але переклад англійською не однозначний, а от українською все зрозуміло: "Правила відтворення українських власних назв засобами англійської мови". Як на мене йдеться про фактичне використання сучасної латинки для всіх - було б досить наївно орієнтуватися лише на англомовних товарищів.

Добавлено спустя 7 минут 11 секунд:

У будь-якому випадку тут ми обговорюємо саме трансліт, незалежно від мовної приналежності читача. На мою думку, фактично маємо міркувати про те, як найбезболісніше адаптувати трансліт для всіх.

probachte panove

a 4y znae htos´ programmu jaka z latynskyh bukw kyrylycu robyt´ ?

budu duzhe wda4nyj

stas5@hotmail.de

1) Юніпед (unipad.org) дозволяє зробити у ньому розкладку клавіатури, яку ви хочете.
2) Тут як раз є транслітератор, на форумі.
Більш не знаю.

Добавлено спустя 50 минут 45 секунд:

Ой ні, здається знаю.
http://litopys.org.ua/links/intrans.htm — це для української, а для росїйської — http://translit.ru .

Цитата: DigammaУ латинці ця літера не має такого значення - не забувайте, що транслітерація йде саме латинкою. Бо якщо змінювати звичайні латинські правила вимови, то матимемо клопіт через те, що англійці/німці/французи/іспанці - всі вони читатимуть j нарізно, якщо піти проти правил латинки.

Отже постає питання чи можна вже сьогодні сказати, що латиника = англійскій, як мові міжнародного спілкування, чи робити такий висновок ще трохи зарано? Як на Вашу думку?

Цитата: BiernusОтже постає питання чи можна вже сьогодні сказати, що латиника = англійскій, як мові міжнародного спілкування, чи робити такий висновок ще трохи зарано? Як на Вашу думку?

Тут моя особиста думка може дуже відрізнятися від загальної, та вона напевно відрізняється від моїх переконань щодо трансліту.

Що стосується безпосередньої відповіді, то радше так - на загал латинка сприймається як "англійська абетка" (особисто мені - ні).

Але мушу зауважити, що як на мене це пов'язано з певною штучною ізольованістю радянської культури: у середньому ми не маємо загального бачення картини постання європейських мов на базі латини (цьому приділяли обмаль уваги), а відрив від церкви остаточно позбавив загал можливості бачити "неанглійську" латинку (скажімо, римокатоліки могли би бути рушієм "пролатинського" та "антианглійського" руху щодо тлумачення надписів латинкою).

Щодо мене особисто, то на кшталт англійської я читаю лише коли напевно знаю, що текст написано англійською. Я глибоко переконаний, що транслітерація не має орієнтуватися на новопосталі "мови міжнародного спілкування" (бо так можна раз на 50 років змінювати трансліт), а лише наслідувати пан'європейську культурну традицію, а тут альтернативи латині просто немає. Крім того, маємо зважати на істотний відсоток неангломовного населення світу (хоча б іспаномовних взяти...).

Стисло своє власне бачення трансліту я виклав тут: http://lingvoforum.net/viewtopic.php?p=44465#44465.

до Digamma:
Цілком поділяю Вашу думку! Як Ви знаходите той варіянт траслітерації слова "Київ", що був прийнятий на Євробаченні 2005? Які, на вашу думку, могли бути варіянти?

Цитата: BiernusЯк Ви знаходите той варіянт траслітерації слова "Київ", що був прийнятий на Євробаченні 2005? Які, на вашу думку, могли бути варіянти?

Kyiv? Особисто мені він подобається - найприйнятніший варіант, якщо балансувати між точною транскрипцією та запобіганням складнощам вимови в іноземців.

Kyjiv, дякувати англійцям, неодмінно призведе до варіантів вимови Киджів (а ще зважте на ісп. Кихів та фр. Кижів), а Kyyiv не додає сенсу, як на мене.

Добридень. Питання щодо перекладу власних назв.
Я ознайомленний з українсько-англійською таблицею транслітерації
(http://rada.gov.ua/translit), відповідно якої, наприклад,
Запоріжжя — Zaporizhzhia, Львів — L'viv, Донецьк — Donets'k, Київ — Kyiv.

Питання перше, чому англійською ,,Україна" вживається як ,,Ukraine", а не відповідно до правил — Ukraina?

Питання друге, як бути в цьому випадку з українсько-російською транслітерацією?
За логікою повинно бути:
Запоріжжя — Запорижжя, Львів — Львив, Донецьк — Донэцьк, Київ — Кыив.

Питання третє, за якими правилами потрібно транслітерувати українською іншомовні назви (назви країн, міст тощо)?

Дякую.

Цитата: Якого_бісаПитання перше, чому англійською ,,Україна" вживається як ,,Ukraine", а не відповідно до правил — Ukraina?

1) Тому що ідеться не про транслітерацію, а англійське слово для позначення України. (пор. Росія vs. *Рассія, Німеччина vs. *Дойчланд, Англія vs. *Інгланд)
2) Правила призначені для передачі українських власних назв засобами латинки на теренах України, щоб їх могли прочитати іноземці. Тобто це є транслітерація української латинкою, а не кирилицею, себто ні що інше, як запис українською мовою, але латинським алфавітом (ви ж питаєте про англійське слово).

Цитата: Якого_бісаПитання друге, як бути в цьому випадку з українсько-російською транслітерацією?
За логікою повинно бути:
Запоріжжя — Запорижжя, Львів — Львив, Донецьк — Донэцьк, Київ — Кыив.

І знов ви питаєте про транслітерацію для росіян (якої усталеної, до речі, просто нема), але наводите слова російської мови (Львов, Донецк, Киев - російські слова які не слід транскрибувати).

Цитата: Якого_бісаПитання третє, за якими правилами потрібно транслітерувати українською іншомовні назви (назви країн, міст тощо)?

Див. Український Правопис, §86-100 та §109-112 (там багатенько, тож я не набиратиму).

Я досить часто буваю в Україні, і тому, щоб зручніше було спілкуватися, підключився до мобільної мережі Київстар. Приводжу тут два SMS повідомлення, що я їх отримав від Київстару.

Programa "Tviy mobil'nyi vik": 06.08.05 na Vash rahunok narahovano bonus u rozmiri 1,02 grn. (2% vid sumy Vashogo rahunku za LYPEN')

Shanovniy abonente! Vy zmozhete korystuvatysya perevagamy Internet ta WAP v tsiy merezhi, yakshcho u Vas aktyvovana posluga GPRS. Bud'te na zv'azku z Kyivstar!

Як вам оцей шедевр транслітерації? Як на мене, то це ізвращєніє якесь.

Цитата: AlessandroЯк вам оцей шедевр транслітерації? Як на мене, то це ізвращєніє якесь.

Так, те ще збочення... Дуже схоже на поєднання більш-менш уталених схем транслітерації російської та української.

Цитата: Alessandro
Як вам оцей шедевр транслітерації? Як на мене, то це ізвращєніє якесь.

Там транслітерацією займабться фахівці зі зв'язку. Вини зажди дивуються, що існують якісь правила і норми...:)

Цитата: Ревета

Цитата: AlessandroЯк вам оцей шедевр транслітерації? Як на мене, то це ізвращєніє якесь.

Там транслітерацією займабться фахівці зі зв'язку. Вини зажди дивуються, що існують якісь правила і норми...:)

Здається, що так воно і є. :(
Мені от цікаво, чому вони літери с та j так не люблять... И оце ий = yi, ій = iy теж надто дивно.

Цитата: AlessandroЗдається, що так воно і є. :(
Мені от цікаво, чому вони літери с та j так не люблять... И оце ий = yi, ій = iy теж надто дивно.

Мислять "природнім способом":D - тобто сприймають латиницю виключно в англійському контексті, тому й літери "с" та "j" звучать для них, відповідно, як "к" та "дж". А "й" для них - виключно "у", як передавати "и" вони не знають і вважають, що це те саме щой й "і".
До речі, я здивований - мені приходять повідомлення від Київстар російською мовою, правда, теж латиницею.:?

Цитата: AlessandroИ оце ий = yi, ій = iy теж надто дивно.

ий = yi - [напів-]типова українська транслітерація;
ій = iy - типова російська (там же зі сполукою иы не сплутаєш, а ы уживається зрідка...)

Цитата: РеветаДо речі, я здивований - мені приходять повідомлення від Київстар російською мовою, правда, теж латиницею.:?

Там все досить непросто.
Наприклад, коли я дзвонив до їхньої довідкової служби 466, то мені спочатку привітали виключно російською (щось на кшталт «Добрый день, меня зовут ***, слушаю вас»), але коли я звертався українською там також переходили на українську. Але одного разу в мене запитали моє ім'я, і з того дня вони завжди привітають мені «Добрий день, Олександре, мені звуть ***, слухаю вас»
Ось... А щодо SMS...  Може в них там записано, на які номери слід відправляти SMS українською, а на які російською. Так саме, як вони знають кому якою мовою відповідати. Хоча... От, скажімо, коли я набираю *111#, щоб дізнатися про стан рахунку, мені інформацію пишуть українською, а коли я користуюся скретч-карткою, щоб поповнити рахунок, то російською. Один біс розбере...

Цитата: Alessandro

Цитата: РеветаДо речі, я здивований - мені приходять повідомлення від Київстар російською мовою, правда, теж латиницею.:?

Там все досить непросто.
Наприклад, коли я дзвонив до їхньої довідкової служби 466, то мені спочатку привітали виключно російською (щось на кшталт «Добрый день, меня зовут ***, слушаю вас»), але коли я звертався українською там також переходили на українську. Але одного разу в мене запитали моє ім'я, і з того дня вони завжди привітають мені «Добрий день, Олександре, мені звуть ***, слухаю вас»
Ось... А щодо SMS...  Може в них там записано, на які номери слід відправляти SMS українською, а на які російською. Так саме, як вони знають кому якою мовою відповідати. Хоча... От, скажімо, коли я набираю *111#, щоб дізнатися про стан рахунку, мені інформацію пишуть українською, а коли я користуюся скретч-карткою, щоб поповнити рахунок, то російською. Один біс розбере...

Думаю, нові номери йдуть в українському супроводі, а ті, хто уклав угоду ще в 90-х - російською, те саме  й щодо постуг: які вводилися раніше, а які - пізніше. А ось щодо відповіді, то можу підтвердити: коли звертаєшся українською - без зупинки переходять на українську. Правда, в UMC, кажуть люди, таке було відпочатку.

А як ви вважаєте, чи не красивіше б було зробити 2-гу українську азбуку, схожу на західно-слов*янські? Якщо так, то яка б вам більше сподобалася - польська чи словацька\чеська (тобто більш діакретики)?

Пропонуjу наjбільш простиj та не складниj варіант трансліту:
А-A
Б-B
В-W
Г-H
Ґ-G
Д-D
Е-E
Є-JE, QE(pislqa pryholosnyh)
З-Z
Ж-ZH
И-Y
І-I
Ї-JI
Й-J
К-K
Л-L
М-M
Н-N
О-O
П-P
Р-R
С-S
Т-T
У-U
Ф-F
Х-X
Ц-C
Ч-CH
Ш-SZ
Щ-SZCH
Ю-JU, QU(pislqa pryholosnyh)
Я-JU, QA(pislqa pryholosnyh)
Ь-Q

Ні-ні-ні. Чому Ч та Ж = CH та ZH, але Ш = SZ? Чому не зробити Х = CH, Ч Ш Ж = CX SX ZX? Чи Ч Ш Ж = CZ SZ ZS? (http://vertaler.wol.bz/Smiley13.gif)

Та дурня весь цей трансліт. Все одно, жодне з того, що тут поститься ніколи не буде застововане в реальності...

Цитата: Vertaler van TekstenНі-ні-ні. Чому Ч та Ж = CH та ZH, але Ш = SZ?

А що не так? Ну, хіба що ж та зг можна іноді переплутати, та це не біда -- ніхто не забороняє писати z-hadaty, z-hoda, z-hynuty у таких випадках...

Цитата: Vertaler van TekstenЧому не зробити Х = CH, Ч Ш Ж = CX SX ZX?

А навіщо? Це ж трансліт, а не власна українська латинка. Ось спробуй вгадати: як прочитають слово chrusxcx люди, не знайомі з саме твоїм транслітом, та чи прочитають його взагалі? А як слова chaj, chobot?

Цитата: Vertaler van TekstenНі-ні-ні.

Чому? Людина як хоче, так і пропонує... Певно в кожного є вагомі підстави для власного варіанту - навряд хтось керується лише намірами зашкодити мові.

P.S. Особисто мені ваш варіант  Х = CH, Ч Ш Ж = CX SX ZX видається набагато менш послідовним, ніж Х = X, Ч Ш Ж = CH SH ZH (навіть статистичний аналіз покаже, що варіант Лавриненка у цьому випадку "загальноприйнятний" на 50% [ч = ch, ш = sh], а ваш - щоякнайбільше на 25% [х = ch] за умови опитування людей з класичною освітою /бо таке тлумачення сполуки ch притамане латині/).

Менi здається, не зовсiм логiчно виглядає використання приголосної Q, що у бiльшостi мов читається близько до К, для позначення м'якостi. Було б логiчнiше використати для цього I, J, Y чи апостроф.

На мою думку, українська латиниця має бути за своїми правилами близькою до iснуючого кириличного правопису, тому використання апострофа для позначення м'якостi менi здається недоречним. Лiтери I та Y позначають самостiйни голоснi, тому використання їх для пом'якшення може викликати плутанину. Найбiльше для цiєї ролi пiдходить J, його ж слiд використовувати в йотованих голосних. Для того, щоб вiдрiзнити пом'якшення приголосної вiд роздiльної вимови J, перед ним ставиться апостроф - у тих же випадках, що й у кирилицi, а також перед jo при вимовi як йо. Використання J  в йотованих дозволяє уникнути неоднозначностi звучання в запозичених словах зi сполученням iа(таких, як "дiаграма").

Що стосується Г, на початку слова та пiсля голосних її слiд передавати як h, а пiсля приголосних - gh (у бiльшостi мов h не позначає самостiйного звуку в позицiї пiсля приголосної).
Отже, мiй варiант латиницi:
А - A
Б - В
В - V
Г - H,    Gh (пiсля приголосних)
Ґ - G
Д - D
E - E
Є - Je
Ж - Zh
З - Z
И - Y
I - I
Ї - Ji
Й - J,   'j (пiсля приголосних)
К - К
Л - L
M - M
H - N
O - O
П - Р
Р - R
C - S
T - T
У - U
Ф - F
Х - X (можливий варiант - Кh)
Ц - С
Ч - Ch
Ш - Sh
Щ - Sch(варiант - Shch)
Ь - J
Ю - Ju
Я - Ja
' - '

Ось якраз отсанній варіант транслітерату і є найкращим. Тут навіть перечити немає чому.
Та й головне найбільш логічним і вірним.
Турбує лишень Х-Х не дуже зрозуміло, але...

страшенно неоковирно виглядають sh, ch, zh, shch. Вже краже з польскої брати.

Польською звук «ж» без діакритиків не запишеш.

я якщо транслітерую ( пишу месаги на мобілі ) , то спрощую :

• Ч, Ш, Ж — C, S, Z
( легко здогадатися : що ‹севценко› — то ‹шевченко› . так почасти діти вимовляють :) )

• Й — J
• Я, Ю, Є, Ї, Ё — JA, JU, JE, JI, JO
• Ь — J

• ' - апостроф // застосовую інколи

• І, И — I, Y
• Ц — C
• Х, Г, Ґ — X, H, G


otoz vyhljadae se takym cynom . dosyt lehko spryjmaetsja , jak meni zdaetsja . a vy jakoi dumky scodo ceho ?

Meni spodivajet's'a ščo korystuvatymo slovjansku latynyc'u. Anglijskyj translit meni ne podobajet's'a.

Цитироватья якщо транслітерую ( пишу месаги на мобілі ) , то спрощую :

• Ч, Ш, Ж — C, S, Z
( легко здогадатися : що ‹севценко› — то ‹шевченко› . так почасти діти вимовляють  )

Логопед їм допоможе)

Звичайно, в більшості випадків зміст слова можна відгадати з контексту, але все одно чех і цех, шила і сила, шум і сум пишуться однаково, а такі слова, як щука чи (діалектне) чічка, вже викликають сторонні думки.

v takyx vypadkax mozna utocnyty , napryklad tak : ssum , sccuka ..

Nu, xlopcie, ya duje radiy!
Tema pro latinku, bachu, znovu ojivaye! Ce vje neminuche, mabuty taka dolya nashoho narodu, niekudi mi bez neyi ne dienemosya. Ne mojuty ukrayincie bez latinki, oy, ne mojuty!

Tak-tak:) Pamjataju, ja kolyś u tij temi aktywno pysaw:))) Dajesz łatynku (pardon za polśkyj warijant, cześku rozkładku lińky stavyty)!..

Davajte obijdemosj bez otoho vashoho sovkovoho "dajesh". Je vypadky, koly latynsjki litery ob'jektyvno neobkhidni (prychomu, v latynci bez diakrytykiv potreba biljsha: chesjku rozkladku linjky stavyty, ta j zakhidnoslov'jansjki litery ne zavzhdy vidobrazhajutjsja korektno). V reshti vypadkiv kyrylychnyj text biljsh chytabeljnyj.

Ščodo čes'koji rozkladky, to ja vže davno neju ne korystujusä, koly zjavylasä čudova mašynka Keyboard Layout Manager (http://www.klm32.com/Download.html), jaka dozvoläje robyty jaku zavhodno rozkladky na svij smak. Ce sprava kil'kox xvylyn. Ja beru za osnovu rozkladku English International (USA), minäju [ i ] na š i č, a ž stavlü tam, de v anglijs'kij rozkladci znak ; , sami ž znaky ; ta : docil'niše (ta mnemoničniše  :) ) rozmistyty tam, de koma i krapka, til'ky v Shift'i. Na misci apostrofu ja stavlü «mertvu» klavišu, pisla natyskannä na jaku nastupni litery a, e, o, u peretvorüjut'sä na ä, ë, ö, ü, a koly jde nastupna inša bukva abo probil, to stavyt'sä pomjakšuval'nyj apostrof.

Vid velykoho čysla dvomirnyx liter tekst vyhlädaje jakyms' kostrubatym. Zokrema ce stosujet'sä položennä jotu, osoblyvo pislä vysokyx t, d, l. Treba b jakos' podbaty ne lyše pro pravyl'nist', ale j pro estetyčnyj vyhläd tekstu. Napevne maje buty jakas' harmonijna proporcija, jaka b dala vidpovid' na pytannä, čomu v dejakyx movax tekst napysanyj navit' z diakrytykoju vyhlädaje jakyms' hladen'kym, a v inčyx – šorstkym i kolüčym, nemov kolüčyj drit. I navpaky, koly zanadto bahato v teksti odnomirnyx liter, abo majže vsi, tekst tež je važkym dlä čytannä, nemovby napysanyj sucil'no velykymy literamy.

Цитата: ПРОВІД от января 29, 2009, 23:21
v takyx vypadkax mozna utocnyty , napryklad tak : ssum , sccuka ..

Ne duzhe nahljadno. Tym biljshe, v dejakykh slovakh svystjachi s/c/z podvojujutjsja. "Ssaty" - ce ssaty chy shaty?

Nu wse, poczałośa obhoworenńa łatynky...)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))) Tema ż, niby, pro ynsze)

Python : sosaty :)

zrozumijte: dla "mesah na mobili" meni ceho dosyt !

Цитата: Conservator от января 30, 2009, 11:44
Nu wse, poczałośa obhoworenńa łatynky... Tema ż, niby, pro ynsze

Zvyčajno ž, tema cä ne pro stvorennä najoptymal'nišoho variantu druhoji ukrajins'koji systemy pys'ma. Ce tema pro ustalenyj translit, tobto, jak ja zrozumiv, pro oficijnu systemu transliteraciji, vže pryjnätu v Ukrajini paru rokiv tomu, koly pry vladi znaxodylas' červono-synä koalicija.

Transliterator na taku systemu možna znajty tut (http://www.litopys.org.ua/links/intrans.htm).

Teper pohlän'mo čoho varta cä systema transliteruvannä. Podaju räd sliv:
Я, Йосип, Яків, Діана, гіацинт, я, авіація, діаспора, діелектрик, братство, Ватсон, п'ятсот, Пітсбург, альпіністський, гігантський, єгипетський, шістсот, бюро, деміург, тріумфальний, радіус

Otrymujemo:
Ya, Josyp, Yakiv, Diana, hiatsynt, ia, aviatsiia, diaspora, dielektryk, bratstvo, Vatson, p'iatsot, Pitsburh, al'pinists'kyj, hihants'kyj, iehypets'kyj, shistsot, biuro, demiurh, triumfal'nyj, radius

Transliterujemo u zvorotnömu naprämi:
Я, Йосип, Яків, Дяна, гяцинт, я, авяція, дяспора, дєлектрик, брацтво, Вацон, пьяцот, Піцбург, альпінісцький, гіганцький, єгипецький, шісцот, бюро, демюрг, трюмфальний, радюс

Nu j robymo vysnovky, čoho vartyj takyj "ustalenyj translit".

той трансліт тільки для передачі власних назв латиницею .

а вимога зворотнёго відтворення обов'язково ускладнює трансліт діакритиками-хвостиками ( які не є стандартними літерами латини і їх подекуди не можливо ўвести ) або умовними буквосполученнями : sh , zh , sch , або як ў польській ( якісь вони дурнуваті ... ) .

Цитата: ПРОВІД от января 31, 2009, 14:19
той трансліт тільки для передачі власних назв латиницею .
а вимога зворотнёго відтворення обов'язково ускладнює трансліт діакритиками-хвостиками ( які не є стандартними літерами латини і їх подекуди не можливо ўвести ) або умовними буквосполученнями : sh , zh , sch , або як ў польській ( якісь вони дурнуваті ... ) .

Ja baču, Vy majete dejaki ideji ščodo vdoskonalennä takož i kyrylyčnoho pys'ma. Na cü temu my baha-a-ato rozmirkovuvaly tut, tomu laskavo zaprošuju südy (http://lingvoforum.net/index.php/topic,957.315.html).

Nu, a ščodo transliteruvannä samyx lyše nazv, to, jak na mene, ce je polovynčastyj zaxid, a prostiše skazaty - ce xaltura. Potribna abo povnocinna latynka, abo - nijakoji. Zvodyty translit lyše do mesahiv dlä mobilok ta neposlidovnyx zapysiv u pasportax, ce označaje, ščo hora porodyla... myšu.  :down: Ne varto bulo dlä cijeji mety zadijuvaty akademikiv.

Shche ne vmerla Ukrayini nyi slava nyi volya shche nam brattya ukrayintsyi usmyikhnetsya dolya, zginuty nashyi voryizhenyki yak rosa na sontsyi, zapanuyem i mi brattya u svoyiy storontsyi!

Які в нас правила діють щодо написання -ий/-ій в іменах та прикметниках?
Мені здавалося, що просто -y, але усюди бачу -yi/-iy.

У чинній транслітерації не оговорені проблеми транслітерації африкатів, особливо подвоєних.
Я б вирішив це так:
дж = j (тільки, де справді африката, а не збіг морфем),
щ = sch,
жж = zzh,
шш = ssh,
чч = tch,
Дуже не люблю передачу ц як ts, хотілося б хоч ць передавати як ci/ce. Однак -цц- як tts/tci щось некрасиво.

Цитата: DarkMax2 от ноября  6, 2018, 19:44
У чинній транслітерації не оговорені проблеми транслітерації африкатів

А чого б це мала оговорювати ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ?  :donno:
дж=д+ж і так далі

Цитата: Paul Berg от ноября  6, 2018, 20:56

Цитата: DarkMax2 от ноября  6, 2018, 19:44
У чинній транслітерації не оговорені проблеми транслітерації африкатів

А чого б це мала оговорювати ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ?  :donno:
дж=д+ж і так далі

Передачу диграфів треба оговорювати, як і окремих літер. Читання різне все таки.

Але в укрмові немає диграфів. І дж може позначати два звуки. Також вилазить питання з дз, жч

Чому ж, дж та дз цілком офіційно вважаються диграфами. Інша річ, і в самій кирилиці вони графічно не відрізняються від пар приголосних на межі морфем (якщо точніше, позначення д͡ж та д͡з інколи зустрічається в навчальній літературі та словниках, але використовується значно рідше, ніж знак наголосу).

Цитата: Paul Berg от ноября  6, 2018, 22:35
Але в укрмові немає диграфів.

Є. Погано в школі вчились.

---

Зараз англомовні ігнорують подвоєння шиплячих: (wiki/en) Zaporizhia (https://en.wikipedia.org/wiki/Zaporizhia)
І слава богу, бо Zaporizhzhia то жах.

Як не дивно, варіант Zaporizzhia присутній у книжках (https://www.google.com.ua/search?q="Zaporizzhia"&client=opera&hs=TZz&source=lnms&tbm=bks&sa=X&ved=0ahUKEwjZ5LH60sHeAhWD2CwKHZFlCh4Q_AUIEygA).

(https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/47577384_1808015345991058_3739126612965195776_n.jpg?_nc_cat=105&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=397de883de5f805d5c36bedf4a062dc9&oe=5C95E2E6)
ZHZHakh.
Насправді непогано обіграли.

Цитата: DarkMax2 от декабря  7, 2018, 12:15
(https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/47577384_1808015345991058_3739126612965195776_n.jpg?_nc_cat=105&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=397de883de5f805d5c36bedf4a062dc9&oe=5C95E2E6)
ZHZHakh.
Насправді непогано обіграли.

«Запориж»...