Цитата: Elischua от мая 17, 2011, 12:38З шурхотінням у пітьмах
Суфикс -ен- у вкрайиньськіх прізвищіх є той самий, ож у словах береж-ен-, поставль-ен-, ора-н, печ-ен. Походить з йиндо-овропійського суфикса *n, який з початку служил на творення прикметникив вид йменникив, а не был суфиксом частника (*дієприкметника) терпілого (*пасивного) стану минулого часу.
Цитата: ou77 от марта 16, 2007, 12:55
Якщо вже пішла мова про суфікси, є цікавий суфікс за допомогою якого утворюються призвіща -ен- (як от в Шевч-ен-ко). Цікаво наскільки від споріднений з латинським(?) Лукі-ан, вірменським Саркис-ян, російським Дубин-ин, напевно і в інших мовах ще є подібні суфікси.
Цитата: Pere от марта 15, 2007, 17:14Я незалежно прийшов до тієї ж думки (мабуть, не тільки я). Не знаєте, чи існує проєкт правопису, який би враховував такі зміни?
Про себе можу сказати, що я б нічого не мав проти заміни й на ј, щ на шч, та, там де слід, в на ў. Орфографія стала б природніша.
Цитата: znatok от марта 16, 2007, 17:22Теорii потребують перегляду? Хто це каже? Ви? Кого вони не влаштовують? Тих, хто мiшае лiнгвiстику з езотерикою та з теорiями на зразок фоменкiвських? Пробачте, але це вже не наука.
На даний момент історичні теорії створені в XIX ст. потребують повного перегляду і більш змістовних доведень. Після цього треба переглянути всі теорії, які мають за основу ці історичні теорії. Ця величезна робота, а не невеличкий аналіз, і вона не під силу одній людині. Тому деякі люди приймають за основу те. що уже сяк-так доведено і не переймаються...
Але рано чи пізно цим прийдеться займатись...
Цитата: Ревета от марта 16, 2007, 20:38Цитата: "znatok" отНема такого слова в українській...
сцапати
Цитата: ou77 от марта 16, 2007, 14:48
"приставка" (префікс по українські) то спереді, а афікс то будь куди...
Цитата: "znatok" отНема такого слова в українській...
сцапати
Цитата: andrewsiak от марта 16, 2007, 16:27є випадки, коли встановлювали хибність ( неточність) законів і приходилося переглядати теорії побудовані на їх основі - напр. коли зрозуміли, що Земля не плоска а кругла...
загалом-то тут науковий форум. Наука розуміє під собою певні правила та закони, які, будучи встановлені, потім підтверджуються пізіншими даними.
Цитата: andrewsiak от марта 16, 2007, 16:27
Лінгвістичні дані, зокрема спорідненість певних мов, доведена завдяки певним правилам, законам, встановленим за рахунок порівняння першоджерел цих мов.
Цитата: andrewsiak от марта 16, 2007, 16:27
Компаративістика починалася зі зіставлення санскриту з давньогрецькою, латиною та німецькою, а пізніше було встановлено, що цим мовам є споріднена ще ціла купа мертвих та живих мов. Їх назвали індоєвропейськими. Пізніше, застосувавши той самий компаративний метод, з'ясували спорідненість, скажімо, угорської та фінської, арабської та івриту, китайської та в'єтнамської, і численних інших мов - мертвих і живих.
Тож, не бачу підстав для того, щоб ставити під сумнів чітко встановлені закони відповідності та спорідненості мов.
Цитата: andrewsiak от марта 16, 2007, 16:27
З іншого боку є, так звана хибна спорідненість, за якої зовні схожі між собою слова/суфікси/префікси/корені/закінчення різних (не завжди споріднених) мов хибно вважають за споріднені між собою.
Класичним прикладом є латинське дієслово habere "мати" та німецьке дієслово haben "мати". Вони ідентичні за значенням, схожі за звуковим складом, але мають абсолютно різний корінь - тобто вони не споріднені між собою. Насправді ж, завдяки законам відповідності звуків легко встановлюється, що німецький корінь -hab- відповідає латинському кореню -cap- "хапати, брати". І таких прикладів - ціла купа.
Цитата: andrewsiak от марта 16, 2007, 16:27
Тобто ті припущення щодо спорідненості, які ви робите у багатьох темах цього форуму, часто не мають під собою реальних підстав, і ці припущення легко спростовуються завдяки невеличкому аналізу.
Цитата: andrewsiak от марта 16, 2007, 16:27Люди бачать слова, які мають схожий по вигляду корінь і схоже звучання. У них нема знань і часу щоб докладно встановити спорідненість цих слів. Вони для себе роблять припущення про їх спорідненість ( повъязують для себе обидва слова) і далі ним користуються. Те саме роблять і сучасні вчені мовознавці ( беруть історичні факти їм відомі, як дане), але трохи на більш глибокому рівні. Межа між знаннями і невіглаством - досить умовна ... Ми все знаємо з більшою чи меншою точністю...
Крмі того, почитайте оце: http://uk.wikipedia.org/wiki/Народна_етимологія
Цитата: znatok от марта 16, 2007, 12:42загалом-то тут науковий форум. Наука розуміє під собою певні правила та закони, які, будучи встановлені, потім підтверджуються пізіншими даними. Лінгвістичні дані, зокрема спорідненість певних мов, доведена завдяки певним правилам, законам, встановленим за рахунок порівняння першоджерел цих мов. Більше того, ці закони дозволяють з'ясувати, наприклад значення невідомих слів у першоджерелах - за рахунок порівняння їх зі спорідненими словами у споріднених мовах.
дякую за пропозицію, пане andrewsiak ...
дещо по мовознавству читав, дещо читаю, коли є час ...
щоб знання були доступні широкому загалові їх треба подавати зрозумілою мовою.... На мою думку, кожна людина, яка спілкується певною мовою має повне право вибирати слова які вживати, навіть якщо вона не мовознавець.
Щодо компаративістики - вона базується на порівнянні текстів та інших джерел різних часів. Текси датуються історично. З приводу точності датувань сучасної історичної науки є великі сумніви. Тому до всіляких "авторитетних джерел" в галузі наук, особливо суспільних, особливо теорій повязаних з баченням історії (історичних,мовознавчих, політичних, економічних, соціологічних) ставлюся дуже обережно.
Є напр., багато важливих фактів, які в сучасній науці замовчуються або яким не надається великого значення. Напр. про штучно створену німецьку мову на базі діалектів в кінці XVIII ст.
Страница создана за 0.056 сек. Запросов: 23.