Хочеться знати думку фахівців (і всіх,кого це цікавить) про Фразеологічний словник української мови (у двох книгах, друге видання),виданого Інститутом української мови НАНУ у видавництві "Наукова думка" 1999 року.Моя особиста думка така: у назві словника бракує слова "совєцький" ( добродію Python-e, даруйте мені вживання саме цього слова :),--такий бо я bad man).Треба було б: "Совєцький фразеологічний словник української мови" або "Фразеологічний словник совєцької української мови".Видається,що всі наші т.зв. академічні установи напхані аматорами.
ROCK ON!
Цитироватьдобродію Python-e, даруйте мені вживання саме цього слова
Мені оте Ваше «вє» у слові «совєцький», ріже слух, немов англійське [ə:]. Ну може досить з мови знущатись?
Цитата: Python от ноября 1, 2007, 13:39
Цитироватьдобродію Python-e, даруйте мені вживання саме цього слова
Мені оте Ваше «вє» у слові «совєцький», ріже слух, немов англійське [ə:]. Ну може досить над мовою знущатись?
Пробачте,але я вже напасав саме так.Надалі намагатимуся не знущатися
з мови.Прошу вас прокоментувати такий фразеологізм,що міститься у згаданому виданні,книга1,стор.245:
"
діло в шляпі,
рідко,фам. Усе гаразд,як слід;все йде успішно......"
Далі йде цитата з Лєніна(Ульянова-Бланка).
Запитання:1)чи має право на місце в українькій мові такий фразеологізм,чи не є це калька з російської? 2)Якщо має право,то чи можна наводити цитату з перекладеного твору,адже Лєнін(Ульянов-Бланк) не написав це по-українському (тобто це не ориґінал) і не володів нашою мовою?
ROCK ON!
Дякую за правильне зауваження, вже виправив.
ЦитироватьЗапитання:1)чи має право на місце в українькій мові такий фразеологізм,чи не є це калька з російської? 2)Якщо має право,то чи можна наводити цитату з перекладеного твору,адже Лєнін(Ульянов-Бланк) не написав це по-українському (тобто це не ориґінал) і не володів нашою мовою?
Усе залежить від того, чи вживається даний фразеологізм в українській мові. Навіть якщо це калька з російської, англійської чи латини.
Цитата: Python от ноября 1, 2007, 14:10
Дякую за правильне зауваження, вже виправив.
Буду так само вдячний Вам, якщо помітите у мене якісь огріхи :)
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 1, 2007, 14:12
ЦитироватьЗапитання:1)чи має право на місце в українькій мові такий фразеологізм,чи не є це калька з російської? 2)Якщо має право,то чи можна наводити цитату з перекладеного твору,адже Лєнін(Ульянов-Бланк) не написав це по-українському (тобто це не ориґінал) і не володів нашою мовою?
Усе залежить від того, чи вживається даний фразеологізм в українській мові. Навіть якщо це калька з російської, англійської чи латини.
А може почнемо зі слова "шляпа"? І потім:треба пам'ятати під чиєю "маркою" вийшов даний словник.Перефразовуючи відомий вислів,скажу:академічність зобов'зує! Скажу ще таке,що я чекав на цього словника,а побачив пісну свіцьку( :)) халтуру;подивіться і Ви переконаєтеся.Втім,якщо це Вас не дуже цікавить,то перепрошую.
ROCK ON!
rocker, "свіцьку" чи "совіцьку"?, коли вже погодили ся не вживати "совєцьку" - хоча це слово, як на мене, має право на існування в такій хвормі - просто в ньому зберігаєть ся фонетика мови-джерела, ми ж зберігаємо "ф" у запозиченнях із інших мов...
Цитироватьми ж зберігаємо "ф" у запозиченнях із інших мов...
Але можемо собі дозволити вимовляти його як «хв» чи ще якось, хоч це й вважається відхиленням від сучасної літературної норми. А як слід читати «вє», пане Консəвейтə, щоб не виходити за рамки УКРАЇНСЬКОЇ фонетики?
На жаль, сучасна літературна норма не відповідає природі української фонетики. Якщо людина дозволяє собі вимовляти "ф", то закономірним буде й пом'якшення губного перед "е" - одне відхилення тягне за собою інше. А якщо не вимовляти "ф", то навіщо його писати - хіба не фонематичний принцип основний в укр. правописі? Якщо я принципово не вимовляю "ф", то для мене неприпустимим є й форма "совєцький", бо дотримуючись однієї норми я прагну дотримуватися й іншої. Я просто хочу, щоб ми були послідовнішими. Невже Ви зо мною не погоджуєте ся, пане Пиθон?
ЦитироватьА якщо не вимовляти "ф", то навіщо його писати - хіба не фонематичний принцип основний в укр. правописі?
Фонематичний принцип в українському правописі має важливіше значення, ніж у російській, але не є абсолютним. Пишемо «мені» — читаємо «мині», пишемо «нарешті» — читаємо «нарещі», пишемо «мабуть» — читаємо «мабудь» (хоча вимова, що повністю співпадає з написанням, є так само цілком нормативною). Так само й «хв» є індивідуальним варіантом вимови літери «ф». Доводити фонематичний принцип до абсолюту нема сенсу, інакше тоді кожному з нас доведеться писати власним варіантом мови з урахуванням усіх відхилень від нормативного написання, а також дефектів дикції :)
А з іншого боку, якщо більшість з нас хоч трохи знають англійську, було б непогано додати й літеру для міжзубних звуків. Звичайно, було б занадто сміливо сподіватися, що всі українці зможуть правильно вимовити цей звук (коли навіть Ф не всім дається), але, принаймні, пишучи назву Ѳе Бітлз, ми б не застрягали у довгій задумі, як передати цей артикль — зе, ве, де, те?
У слові "мені" фонема "е", а звук "и". Я ж не називаю цей принцип "фонетичним", як то роблять деякі лінгвісти. Тоді б дійсно, всім би довело ся писати так, як вимовляє конкретна людина. А запроваджувати "θ" чи іншу букву для цього звуку - це вже данина етимологічному принципові, хоча, думаю, цілком виправдана. Так хоч зніметь ся дурна дискусія про "кафедру"/"катедру";)
"совєцький" - дуже правильно слово! Повністю відтворює дух епохи! Вимовляється, за нормами укр. орфоепії так: [совйец'кий]
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Цитата: Conservator от ноября 3, 2007, 13:13
rocker, "свіцьку" чи "совіцьку"?, коли вже погодили ся не вживати "совєцьку" - хоча це слово, як на мене, має право на існування в такій хвормі - просто в ньому зберігаєть ся фонетика мови-джерела, ми ж зберігаємо "ф" у запозиченнях із інших мов...
Даруйте,таки "совіцьку",хоча я з Вами погоджуюся,треба було б "совєцьку",але така форма слова дратує декого з шановних наших колег з форуму.
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 3, 2007, 17:46
А з іншого боку, якщо більшість з нас хоч трохи знають англійську, було б непогано додати й літеру для міжзубних звуків. Звичайно, було б занадто сміливо сподіватися, що всі українці зможуть правильно вимовити цей звук (коли навіть Ф не всім дається), але, принаймні, пишучи назву Ѳе Бітлз, ми б не застрягали у довгій задумі, як передати цей артикль — зе, ве, де, те?
Треба було б таки ðе Битлз,так ближче...
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
На Поліссі (північ Рівненщини,біля впадіння Случі в Горинь) кажуть: совецки (я тут не кажу про инші особливості тамтешнього діялекту).
Але,шановні панове,хтось із вас тримав у руках згаданого в назві теми словника чи ні?Якщо ні,то тема,як на мене досить цікава,не має перспективи.А хотілося б "пройтися" по тих псевдопрофесорах і псевдоакадеміках,які вже в анонсі словника вживають слово "ВУЗ" (вищий учбовий заклад).Таким чином ця "братія" калічить нашу мову й "узаконює" совєтизми.Таке слово ще могло б бути у просторіччі,але ж не в академіків!!!!!!!
ROCK ON!
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 03:44
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.
Цитата: rocker от ноября 5, 2007, 08:41
Цитата: Python от ноября 3, 2007, 17:46
А з іншого боку, якщо більшість з нас хоч трохи знають англійську, було б непогано додати й літеру для міжзубних звуків. Звичайно, було б занадто сміливо сподіватися, що всі українці зможуть правильно вимовити цей звук (коли навіть Ф не всім дається), але, принаймні, пишучи назву Ѳе Бітлз, ми б не застрягали у довгій задумі, як передати цей артикль — зе, ве, де, те?
Треба було б таки ðе Битлз,так ближче...
ROCK ON!
Літера Ѳ має певні традиції вживання в кирилиці. Літера ð — ні. Крім того, є випадки, коли важко визначити, дзвінкий там звук чи глухий — в самій англійській воно пишеться однаково. «Деѳ-метал» передають і як «дес-метал», і як «дез-метал».
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 13:50
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 03:44
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.
Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.
Цитата: rocker от ноября 5, 2007, 08:45
Але,шановні панове,хтось із вас тримав у руках згаданого в назві теми словника чи ні?Якщо ні,то тема,як на мене досить цікава,не має перспективи.А хотілося б "пройтися" по тих псевдопрофесорах і псевдоакадеміках,які вже в анонсі словника вживають слово "ВУЗ" (вищий учбовий заклад).Таким чином ця "братія" калічить нашу мову й "узаконює" совєтизми.Таке слово ще могло б бути у просторіччі,але ж не в академіків!!!!!!!
ROCK ON!
Але, так чи інакше, такі слова, як «вуз» чи «бомж», що є абревіатурами російського похолдження, в українській мові вже активно вживаються. «Вищий учбовий заклад» — вже пізніше тлумачення цієї абревіатури з метою наблизити її до української мови (хоча особливої потреби в цьому нема — «вуз» є, до певної міри, запозиченим іменником, як «комсомол». Просто комітет радянської молоді припинив своє існування, а вищі навчальні заклади продовжують навчати студентів). ВНЗ, будучи правильно побудованим українським скороченням, не має тенденції до перетворення в самостійне слово — у ньому відсутні голосні, «веензе» не має відмінків, тоді як ВУЗ поступово стає звичайним іменником ІІ відміни. Вживаючи слово «вуз», ми у більшості випадків навіть не замислюємось, що це скорочення.
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 14:12
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 13:50
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 03:44
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.
Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.
Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 14:16
Цитата: rocker от ноября 5, 2007, 08:45
Але,шановні панове,хтось із вас тримав у руках згаданого в назві теми словника чи ні?Якщо ні,то тема,як на мене досить цікава,не має перспективи.А хотілося б "пройтися" по тих псевдопрофесорах і псевдоакадеміках,які вже в анонсі словника вживають слово "ВУЗ" (вищий учбовий заклад).Таким чином ця "братія" калічить нашу мову й "узаконює" совєтизми.Таке слово ще могло б бути у просторіччі,але ж не в академіків!!!!!!!
ROCK ON!
Але, так чи інакше, такі слова, як «вуз» чи «бомж», що є абревіатурами російського похолдження, в українській мові вже активно вживаються. «Вищий учбовий заклад» — вже пізніше тлумачення цієї абревіатури з метою наблизити її до української мови (хоча особливої потреби в цьому нема — «вуз» є, до певної міри, запозиченим іменником, як «комсомол». Просто комітет радянської молоді припинив своє існування, а вищі навчальні заклади продовжують навчати студентів). ВНЗ, будучи правильно побудованим українським скороченням, не має тенденції до перетворення в самостійне слово — у ньому відсутні голосні, «веензе» не має відмінків, тоді як ВУЗ поступово стає звичайним іменником ІІ відміни. Вживаючи слово «вуз», ми у більшості випадків навіть не замислюємось, що це скорочення.
Ви,напевне,хотіли сказати:
я не замислююся.Я й не стверджував,що совукрівський "вуз" не має права на існування (совок і гривню рублем називає).Але ж,хай йому всячина,не в устах професорів!!!!!!!До того ж є слово "ВИШ",що,совкам воно не до шмиґи?Адже відповідає всім зазначеним Вами критеріям і в творах,наприклад, В.Підмогильного воно цілком природнє ! Хто має створювати український стиль?Зрозуміло,що совєцьким "професорам" про це не йдеться,їм про хабарі....А от В.Підмогильний з однодумцями творили,його з Плужником словник ділової мови дуже цінна річ...
ROCK ON!
ЦитироватьДо того ж є слово "ВИШ",що,совкам воно не до шмиґи?
Якщо це абревіатура, то як вона розшифровується? Якщо це просто скорочення від «вищий», то чому всі літери великі, а замість щ — просто ш? Втім, головний недолік — маловживаність і неоднозначність тлумачення, «виш» може бути як вузом, так і кафедрою вищої математики чи вищою мірою покарання.
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 15:33
ЦитироватьДо того ж є слово "ВИШ",що,совкам воно не до шмиґи?
Якщо це абревіатура, то як вона розшифровується? Якщо це просто скорочення від «вищий», то чому всі літери великі, а замість щ — просто ш? Втім, головний недолік — маловживаність і неоднозначність тлумачення, «виш» може бути як вузом, так і кафедрою вищої математики чи вищою мірою покарання.
"ВИШ"--це ВИща Школа.Може Ви про це й не знаєте(хоча я сумніваюся :)),але професори про це мали б знати,повторюю,у В.Підмогильного воно цілком природнє(за що й голову поклав).На Вашу думку,все,що совєцьке--досконале,а питомо українське все має ґандж.А щодо маловживаности,то ще б комуні років з десять і Ваша українська видавалася б маловживаною,то що,нам іти в кільватері всякого червоного,вибачайте,лайна?
ROCK ON!
Та знаю, знаю. Просто це знають не всі. Інститути й університети останнім часом вкрай рідко називають вищими школами (слово «школа» без прикметника «вища» може стосуватись середніх та початкових загальноосвітніх шкіл, але не університетів чи й навіть технікумів, хоча всі вони є навчальними закладами). Негарно виглядає й середня «И» — обривати слово на голосній після приголосної не можна, це порушення правил скорочення; велика літера И наводить на думку, що це взагалі якийсь «Владимирский Институт Шелководства», а «ВиШ» з літерами, що «скачуть», неестетично виглядає на папері. Загальне враження — дещо штучна спроба зробити українську абревіатуру з функціональністю слова «вуз», але «уникнувши русизмів».
ЦитироватьНа Вашу думку,все,що совєцьке--досконале,а питомо українське все має ґандж.
Ні, на мою думку, слід звертати увагу не лише на питомість слова, а й на його вживаність. Серед тих слів, які ми помилково називаємо питомими, присутні й давні запозичення — українська мова, очищена від них, просто перестане бути українською в сучасному розумінні. Якщо запозичене слово, що потрапило до нашої мови в минулому столітті, звучить цілком органічно, то «питомий» неологізм виглядатиме поруч з ним штучно.
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 14:29
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 14:12
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 13:50
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 03:44
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.
Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.
Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».
До речі, правильно таки «фартух», що вже точно не може походити від неіснуючого німецького Chwartuch
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 16:52
Та знаю, знаю. Просто це знають не всі. Інститути й університети останнім часом вкрай рідко називають вищими школами (слово «школа» без прикметника «вища» може стосуватись середніх та початкових загальноосвітніх шкіл, але не університетів чи й навіть технікумів, хоча всі вони є навчальними закладами). Негарно виглядає й середня «И» — обривати слово на голосній після приголосної не можна, це порушення правил скорочення; велика літера И наводить на думку, що це взагалі якийсь «Владимирский Институт Шелководства», а «ВиШ» з літерами, що «скачуть», неестетично виглядає на папері. Загальне враження — дещо штучна спроба зробити українську абревіатуру з функціональністю слова «вуз», але «уникнувши русизмів».
Добродію Python-е,Ви може зможете довести,що спочатку було "вуз",а вже потім,як Ви мали честь зауважити, "виш".А те,що знають не всі ще ні про що не говорить,теорему Гюйґенса теж не всі знають,але професори то мають(повинні!) знати.Бо часом "професор" не може читати лекції по-українському через те,що,мовляв,немає термінології.А хто її має творити,хіба не науковці?Втім, серед цих хабарників уже дуже мало справжніх науковців,та й совдепією від т.зв. професури тягне...Совок боїться щоб бува не подумали,що він не "закінчив" інститут,тому й боїться слова "школа"...
ROCK ON!
А я думаю краще казати "радянські часи", "радянські люди" і т.д. ми ж по українські говоримо....
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 13:52
А я думаю краще казати "радянські часи", "радянські люди" і т.д. ми ж по українські говоримо....
Ви можете казати як вважаєте за потрібне.Я вважаю,що "пріоритет" совдепії треба залишити окупантам,тому має бути: НКВД (не НКВС),КҐБ,совєцький etc/
ROCK ON!
Не зрозумів про приорітет? Ви хочете перекреслити історію України в радянські часи?
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 14:03
Не зрозумів про приорітет? Ви хочете перекреслити історію України в радянські часи?
Я не хочу перекреслити історію України,але не хочу дивитися на неї через московські окуляри.Мабуть чули відомий вислів про те,що народ вважається підкореним після того,коли для нього окупантом написано історію.Так от,я не хочу читати написану москвою історію України.А пріоритети катівських "орґанов" залишаю за москвою і називаю їх без перекладу як і "ґестапо","вермахт" etc.
ROCK ON!
І таким чином засмічуєте рідну мову "окупантськими" словами...
Про "гестапо" та "вермахт" погане порівняня тут мови споріднені а тут ні, ну і так багато перекладено, напр. націонал-соціалістична партія...
Потім друге питання: окупація була настільки довгою що люди були повністю інтегровані в країну окупантів....
Ато давайте зараз запозичення з польської будемо вимовляти по-польські, га? вони ж теж окупанти....
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 14:25
І таким чином засмічуєте рідну мову "окупантськими" словами...
окупація була настільки довгою що люди були повністю інтегровані в країну окупантів....
Дехто залишається там і нині,so,good luck...Дехто допомагав москві катувати...Але для будь-якої нації окупація є ганьбою...
ROCK ON!
Цитата: rocker от ноября 6, 2007, 14:35
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 14:25
І таким чином засмічуєте рідну мову "окупантськими" словами...
окупація була настільки довгою що люди були повністю інтегровані в країну окупантів....
Дехто залишається там і нині,so,good luck...Дехто допомагав москві катувати...Але для будь-якої нації окупація є ганьбою...
ROCK ON!
а по суті?
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 14:36
а по суті?
Дивіться,будь-ласка,вище,я не маю що додати.
ROCK ON!
Ну тобто про інші запозичення, будете також мовою оригіналу....
ЦитироватьДобродію Python-е,Ви може зможете довести,що спочатку було "вуз",а вже потім,як Ви мали честь зауважити, "виш".А те,що знають не всі ще ні про що не говорить,теорему Гюйґенса теж не всі знають,але професори то мають(повинні!) знати.Бо часом "професор" не може читати лекції по-українському через те,що,мовляв,немає термінології.А хто її має творити,хіба не науковці?Втім, серед цих хабарників уже дуже мало справжніх науковців,та й совдепією від т.зв. професури тягне...Совок боїться щоб бува не подумали,що він не "закінчив" інститут,тому й боїться слова "школа"...
ROCK ON!
Знаємо, як ця термінологія твориться... І хто сказав, що не було термінології? Хіба в радянський період не видавались словники, де українська термінологія використовувалась? Ні, бачте, її необхідно розробляти заново, без урахування досвіду попередників (точніше, із внесенням якомога більшої кількості змін). Ясна річ, це робиться похапцем і непрофесійно. Яскравий приклад — нова хімічна термінологія, де окислення чомусь перетворилось на окиснення, а сам кисень — на оксиген (і деякі інші безглузді зміни, що лише заплутують). А все, що треба було зробити — узагальнити вже існуючу термінологію і видати словники, щоб ті «професори» могли користуватись мовою на рівні, достатньому для ведення лекцій. Втім, у 90% випадків «відсутність» української термінології — відмовка, яку російськомовний викладач використовує, щоб не вести лекції українською.
Тепер щодо виша (чі виші?). Це слово мало б бути загальнозрозумілим. Якщо ж його розуміють лише у вузькому колі спеціалістів, у 90% випадків його просто нема сенсу вживати. Втім, слово «виш» інтуїтивно зрозуміле, хоча й викликає асоціації не стільки з «вищою школою», скільки з чимось вищим взагалі (освітою, математикою та ін.), що може сприяти неправильному його вживанню в розмовній мові («Я здобув виш у державному вузі», «Я навчаюсь на виші, а мій друг — на ін'язі»).
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 14:25
Ато давайте зараз запозичення з польської будемо вимовляти по-польські
А цо, шветна идэя. 8) Пшынаймней бэньдже латвей вымавьячь. (Ту ше не жартуе, украиньска фонэтыка ест бардзо трудна.)
А англійські запозичення — зі збереженням англійської фонетики :)
До речі, китайські і в'єтнамські власні назви українською слід вимовляти, не порушуючи тони мови оригіналу.
Цитата: Python от ноября 6, 2007, 15:11
А англійські запозичення — зі збереженням англійської фонетики :)
До речі, китайські і в'єтнамські власні назви українською слід вимовляти, не порушуючи тони мови оригіналу.
Дарма іронізуєте,я казав лише про те,що не треба перекладати.
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 6, 2007, 14:58
ЦитироватьДобродію Python-е,Ви може зможете довести,що спочатку було "вуз",а вже потім,як Ви мали честь зауважити, "виш".А те,що знають не всі ще ні про що не говорить,теорему Гюйґенса теж не всі знають,але професори то мають(повинні!) знати.Бо часом "професор" не може читати лекції по-українському через те,що,мовляв,немає термінології.А хто її має творити,хіба не науковці?Втім, серед цих хабарників уже дуже мало справжніх науковців,та й совдепією від т.зв. професури тягне...Совок боїться щоб бува не подумали,що він не "закінчив" інститут,тому й боїться слова "школа"...
ROCK ON!
Знаємо, як ця термінологія твориться... І хто сказав, що не було термінології? Хіба в радянський період не видавались словники, де українська термінологія використовувалась? Ні, бачте, її необхідно розробляти заново, без урахування досвіду попередників (точніше, із внесенням якомога більшої кількості змін). Ясна річ, це робиться похапцем і непрофесійно. Яскравий приклад — нова хімічна термінологія, де окислення чомусь перетворилось на окиснення, а сам кисень — на оксиген (і деякі інші безглузді зміни, що лише заплутують). А все, що треба було зробити — узагальнити вже існуючу термінологію і видати словники, щоб ті «професори» могли користуватись мовою на рівні, достатньому для ведення лекцій. Втім, у 90% випадків «відсутність» української термінології — відмовка, яку російськомовний викладач використовує, щоб не вести лекції українською.
Тепер щодо виша (чі виші?). Це слово мало б бути загальнозрозумілим. Якщо ж його розуміють лише у вузькому колі спеціалістів, у 90% випадків його просто нема сенсу вживати. Втім, слово «виш» інтуїтивно зрозуміле, хоча й викликає асоціації не стільки з «вищою школою», скільки з чимось вищим взагалі (освітою, математикою та ін.), що може сприяти неправильному його вживанню в розмовній мові («Я здобув виш у державному вузі», «Я навчаюсь на виші, а мій друг — на ін'язі»).
Будь ласка,не треба про "досвід" попередників:для одних він був НКВДистською кулею в потилицю,а для "розумніших" цей "досвід" подавався в готовому вигляді з викресленими московськими "мовознавцями" словами(питомоукраїнськими),забороненими для вживання.А потім маємо перли:"існуюча термінологія"
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 17:48
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 14:29
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 14:12
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 13:50
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 03:44
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.
Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.
Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».
До речі, правильно таки «фартух», що вже точно не може походити від неіснуючого німецького Chwartuch
Правильно таки "радянський"
ЦитироватьДарма іронізуєте,я казав лише про те,що не треба перекладати.
ROCK ON!
Чому не треба? А як же Третій Рейх, П'ята Республіка, Священна Римська Імперія, Велике князівство Литовське, Сполучені Штати Америки, Китай, Туреччина, Угорщина? Назва держави, що подається без перекладу — скоріш виняток, ніж правило.
ЦитироватьБудь ласка,не треба про "досвід" попередників:для одних він був НКВДистською кулею в потилицю,а для "розумніших" цей "досвід" подавався в готовому вигляді з викресленими московськими "мовознавцями" словами(питомоукраїнськими),забороненими для вживання.А потім маємо перли:"існуюча термінологія"
ROCK ON!
Не бачу зв'язку між окисненням та НКВСівською кулею в потилицю. Те, що продукується зараз, часто є нововведенням, а не відродженням «репресованого правопису». Я не виправдовую злочинних дій радянської влади, але ми мусимо визнати, що українська радянська наукова термінологія таки існувала, хоча й не вживалась активно й мала помітні сліди російського впливу. З іншого боку, її наближеністю до російської термінології було б доцільно скористатися, щоб прискорити перехід на українську мову в технічних галузях (а вже потім вносити зміни, якщо в цьому виникне потреба). А що робиться? Спершу вносяться зміни, а потім, мовляв, вивчайте. Як наслідок, навіть той, хто був знайомий з українською термінологією раніше, вже має певні труднощі при активному вживанні сучасної термінології. Кому це потрібно?
Цитата: iopq от ноября 6, 2007, 15:29
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 17:48
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 14:29
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 14:12
Цитата: Python от ноября 5, 2007, 13:50
Цитата: iopq от ноября 5, 2007, 03:44
Цитата: Python от ноября 4, 2007, 22:57
Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.
Це запозичення.
Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.
Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.
Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».
До речі, правильно таки «фартух», що вже точно не може походити від неіснуючого німецького Chwartuch
Правильно таки "радянський"
Вьеле цытатув в едным стоше. :D
ЦитироватьПравильно таки "радянський"
Справді, так і є.
Ай, Пытоне, цо наробилэшь. :( Упшэджилешь мне, а так то юж не смешне.
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 13:52
А я думаю краще казати "радянські часи", "радянські люди" і т.д. ми ж по українські говоримо....
не знаю, як ви, а ми говоримо українською :)
Цитата: Python от ноября 6, 2007, 15:42
Будь ласка
Дякую,вже виправив :) (відповідь пізніше)
ROCK ON!
Цитата: andrewsiak от ноября 6, 2007, 15:59
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 13:52
А я думаю краще казати "радянські часи", "радянські люди" і т.д. ми ж по українські говоримо....
не знаю, як ви, а ми говоримо українською :)
а ми по українські, не почнемо же битися тепер?:)
і "існуюча термінологія" не ріже так слух як "наразі":)
Цитироватьа ми по-українськи, не почнемо ж битися тепер?
Так краще — не «дистильовано чистою» мовою, але й не виходячи за межі основних правил української граматики. А ще існує варіант «на українській мові», хоча в наш час він сприймається як таке ж відхилення.
Цитата: Python от ноября 6, 2007, 18:53
Цитироватьа ми по-українськи, не почнемо ж битися тепер?
Так краще — не «дистильовано чистою» мовою, але й не виходячи за межі основних правил української граматики. А ще існує варіант «на українській мові», хоча в наш час він сприймається як таке ж відхилення.
Варіантів існує багато: українська літературна норма, русизми в українській, суржик...
Ось приклад взагалі мішанини:
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 16:39
по українські,
З одного боку, літературна норма виділилась з розмовної української мови, з іншого — зараз існує тенденція до самообмеження цієї норми, її самоочищення шляхом відкидання ряду вживаних раніше слів і зворотів. Джерельна вода — це вода, набрана з природніх джерел, а вода, очищена від сторонніх домішок шляхом випаровування й конденсації — просто дистилят. В дитинстві, скажімо, я частіше чув зворот «на українській мові», ніж зараз (хоча варіант «по-українськи» мені здавався тоді не зовсім правильним — так говорили інші, але я так не казав).
РеветаЦитироватьВаріантів існує багато: українська літературна норма, русизми в українській, суржик...
Так. Тільки до чого це?
1. Безприйменниковий орудний відмінок іменника
мова притаманний всім стилям української мови. Цей варіант найбільш бажаний для вживання.
2. Співвідносні прислівники типу
по-українському, по-російському властиві публіцистичному та усному стилям.
3. Прислівник на
-ськи, -цьки (
по-українськи, по-німецьки) - поширений в розмовній мові.
Про суржик та русизми тут не йдеться.
У виразі «говорити українською мовою» використання орудного відмінку не викликає заперечень. Але ящо йдеться про гінді, урду, санскрит, іврит, есперанто? «Розмовляти івритом» — дещо ріже слух, «стародавні рукописи санскритом» — взагалі щось незрозуміле (але порівняйте з «книжками українською мовою»), невідмінювані назви мов в орудному відмінку взагалі не сприймаються як орудний відмінок («говорити есперанто» — це «говорити на есперанто», чи «казати слово «есперанто»?).
Цитата: "5park" от
Про суржик та русизми тут не йдеться.
Там "по українські". Тобто, без дефісу та "і" в кінці замість "и".
Цитата: "Python" от
«стародавні рукописи санскритом» — взагалі щось незрозуміле (але порівняйте з «книжками українською мовою»), невідмінювані назви мов в орудному відмінку взагалі не сприймаються як орудний відмінок («говорити есперанто» — це «говорити на есперанто», чи «казати слово «есперанто»?).
Санскритом та івритом, як на мене, нормально звучить. А щодо невідмінюваних, то крім "есперанто" і не знаю (про мойви, зрозуміло). Тому за російським аналогом пишемо і говоримо "на есперанто". Але і "розмовляю есперанто" у мене теж не викликає дискомфорту.
Дякую, Ревето, не на те звернув увагу.
Цитата: Ревета от ноября 6, 2007, 22:19
Цитата: "Python" от
«стародавні рукописи санскритом» — взагалі щось незрозуміле (але порівняйте з «книжками українською мовою»), невідмінювані назви мов в орудному відмінку взагалі не сприймаються як орудний відмінок («говорити есперанто» — це «говорити на есперанто», чи «казати слово «есперанто»?).
Санскритом та івритом, як на мене, нормально звучить. А щодо невідмінюваних, то крім "есперанто" і не знаю (про мойви, зрозуміло). Тому за російським аналогом пишемо і говоримо "на есперанто". Але і "розмовляю есперанто" у мене теж не викликає дискомфорту.
Слова «розмовляти», «балакати» у поєднанні з невідмінюваним іменником у родовому відмінку не викликають неоднозначностей. А ось «говорити», «казати» поєднуються з ним гірше — можна «сказати китайською», і кожен це зрозуміє, а «сказати урду» — вже ні, тут потрібне уточнення: «сказати на урду», «сказати мовою урду», інакше складається враження, що «урду» — це те, що було сказано.
Взагалі, мені здається, бажано уникати вживання невідмінюваних слів в орудному відмінку без прийменників, прикметників чи уточнюючих слів. Чому? Просто їх орудний відмінок не сприймається як орудний сам по собі. Навіть ті відмінювані іменники, що однаково виглядають у половині відмінків (полум'я, життя, бажання та ін.), в орудному відмінку не виглядають так, як у називному. Більшість невідмінюваних іменників — запозичення, і їх зростаюча кількість просто порушує нормальну структуру речення.
Цитата: Python от ноября 6, 2007, 15:42
ЦитироватьДарма іронізуєте,я казав лише про те,що не треба перекладати.
ROCK ON!
Чому не треба? А як же Третій Рейх, П'ята Республіка, Священна Римська Імперія, Велике князівство Литовське, Сполучені Штати Америки, Китай, Туреччина, Угорщина? Назва держави, що подається без перекладу — скоріш виняток, ніж правило.
ЦитироватьБудь ласка,не треба про "досвід" попередників:для одних він був НКВДистською кулею в потилицю,а для "розумніших" цей "досвід" подавався в готовому вигляді з викресленими московськими "мовознавцями" словами(питомоукраїнськими),забороненими для вживання.А потім маємо перли:"існуюча термінологія"
ROCK ON!
Не бачу зв'язку між окисненням та НКВСівською кулею в потилицю. Те, що продукується зараз, часто є нововведенням, а не відродженням «репресованого правопису». Я не виправдовую злочинних дій радянської влади, але ми мусимо визнати, що українська радянська наукова термінологія таки існувала, хоча й не вживалась активно й мала помітні сліди російського впливу. З іншого боку, її наближеністю до російської термінології було б доцільно скористатися, щоб прискорити перехід на українську мову в технічних галузях (а вже потім вносити зміни, якщо в цьому виникне потреба). А що робиться? Спершу вносяться зміни, а потім, мовляв, вивчайте. Як наслідок, навіть той, хто був знайомий з українською термінологією раніше, вже має певні труднощі при активному вживанні сучасної термінології. Кому це потрібно?
Але ж "ґестапо" не перекладаємо,чому ж тоді совєцькій попередниці цієї організації такі преференції?Щодо зв'язку між НКВДистською кулею в потилиці та наведеними Вами прикладами,то зв'язок прямий:українська совєцька термінологія є копією російської (Ви й самі це визнаєте) через те,що українську мовознавчу школу було вимордувано червоною Москвою та її лакизами в Україні.Тому Вам зараз видаються дивними нові словотвори,скажімо для діяспори це норма і ніхто там сам себе не висміює.Намагання зберегти совукр нібито для того,щоб більше людей застосовувало українську не витримує критики,бо хто хоче це робити той це робить і не висміює сам себе.Я зрозумів,що Вам ближчі погляди А.Хвилі,Ст.Василевського,О.Фінкеля "со товаріщі".Якщо ні,то поясніть мені чим ліпше слово "наркоз" за "знечулення","сектор" за "вирізок", "цегельний завод" за "цегельня" etc.Я за дискусію навколо термінології,але без "самоотвеженности малороссийской",без підлого висміювання народньої мови напівінтеліґентними малоросами.
ROCK ON!
Цитата: rocker от ноября 7, 2007, 12:42
Я за дискусію навколо термінології,але без "самоотвеженности малороссийской",без підлого висміювання народньої мови напівінтеліґентними малоросами.
потужно сказано. :=
ЦитироватьТому Вам зараз видаються дивними нові словотвори,скажімо для діяспори це норма і ніхто там сам себе не висміює.
Але не слід забувати, що деякі слова діяспоряни запозичили з російської не напряму, а через англійську. «Сов'єтська Унія» — один з можливих варіантів назви Радянського Союзу в мові західної діаспори, але для нас він звучить незвично. (До речі, навіть в англійській мові ця назва частково перекладена — просто ми перекладаємо слово «советский», а вони — «союз»).
ЦитироватьЯ зрозумів,що Вам ближчі погляди А.Хвилі,Ст.Василевського,О.Фінкеля "со товаріщі".
А хто це такі?
ЦитироватьЯкщо ні,то поясніть мені чим ліпше слово "наркоз" за "знечулення","сектор" за "вирізок", "цегельний завод" за "цегельня" etc.Я за дискусію навколо термінології,але без "самоотвеженности малороссийской",без підлого висміювання народньої мови напівінтеліґентними малоросами.
Скажу відверто, у мене алергія на фанатиків. Давай обійдемось без політики. Я — українець, і був ним усе життя, а якщо комусь більше подобається називати мене малоросом, а Україну — Малоросією, то це проблеми його хворої голови.
А тепер по суті. Спробуй перевірити на практиці, чи зрозуміють живі українці твої «вирізок» чи «знечулення». Тільки не треба розказувати казок, що всіх українців повбивали «савєтські акупанти» і заселили наш край «малоросами». Просто спробуй застосувати ці слова у спілкуванні з живими носіями народньої української мови. Якщо твою мову зрозуміють без труднощів — сміливо користуйся ними.
То чим «сектор» кращий від «вирізка»? Тим, що 90% сучасних україномовних українців назвуть цю фігуру саме сектором.
Цитата: Python от ноября 7, 2007, 18:26
[
ЦитироватьЯ зрозумів,що Вам ближчі погляди А.Хвилі,Ст.Василевського,О.Фінкеля "со товаріщі".
А хто це такі?
ЦитироватьЯкщо ні,то поясніть мені чим ліпше слово "наркоз" за "знечулення","сектор" за "вирізок", "цегельний завод" за "цегельня" etc.Я за дискусію навколо термінології,але без "самоотвеженности малороссийской",без підлого висміювання народньої мови напівінтеліґентними малоросами.
Скажу відверто, у мене алергія на фанатиків. Давай обійдемось без політики. Я — українець, і був ним усе життя, а якщо комусь більше подобається називати мене малоросом, а Україну — Малоросією, то це проблеми його хворої голови.
А тепер по суті. Спробуй перевірити на практиці, чи зрозуміють живі українці твої «вирізок» чи «знечулення». Тільки не треба розказувати казок, що всіх українців повбивали «савєтські акупанти» і заселили наш край «малоросами». Просто спробуй застосувати ці слова у спілкуванні з живими носіями народньої української мови. Якщо твою мову зрозуміють без труднощів — сміливо користуйся ними.
То чим «сектор» кращий від «вирізка»? Тим, що 90% сучасних україномовних українців назвуть цю фігуру саме сектором.
А.Хвиля "На бюротьбу з націоналізмом на мовному фронті",(За марксистсько-ленінську критику,ч.7,липень 1933 р.);О.М.Фінкель "Термінологічне шкідництво і його теоретичне коріння".
Відчули?Продовжуйте їх справу.Припускаю,що Ви також фанатик,тільки совдепії.Я й не казав,що наведені мною слова зрозуміють усі,постаралися хвилі з фінкелями щоб такого не сталося,(зараз багато хто не розуміє вислову про час по-українському,дійшло до того,що в Києві на залізничному вокзалі так і кажуть:поїзд прибуде в шість годин) то що,може до суржику простуватимемо,уявляєте як рівень знання мови підніметься?
Якби сказане Вами я почув з уст перекупки (вони часом не розуміють що то є гривня,для них рубль зрозуміліше),то не здивувався б,але удавана Ваша делікатність має цілком зрозумілу сутність,це як червоні:поперейменовували свого часу все,що можна й не можна було,але коли зараз люди (міські громади) хочуть повернути якусь історичну назву,зразу починається червона гістерія.
ROCK ON!
Фанатик совдепії? Тут мене на одному форумі дехто вважає фанатиком українського націоналізму, то вже й не знаю, куди записатись за вашими порадами — в УПА чи в НКВС.
Повернення назв вулиць — це одне, а повернення старої термінології — зовсім інше. Мені не подобається Ваш квазіпатріотичний підхід саме тим, що Ви, ніби-то турбуючись про мову, насправді робите все можливе для того, щоб загальмувати її просування в маси. Є у мене підозра, що й українською Ви говорите не з самого дитинства — інакше б Ви ставили мову, якою вона є, на перше місце, а ідею — на друге після неї. У Вас же мова перетворюється на такий собі матеріал для втілення ідей, а не на самоціль. Аргументуючи використання того чи іншого слова, Ви з головою занурюєтесь у хроніки сталінських репресій, але ніколи не говорите про те, що якесь слово особисто Вам ближче, що воно звучить природніше, що воно зручніше чи милозвучніше. Ви не розумієте, що мова — це не прапор, яким можна раз у рік помахати на демонстрації, показуючи власний патріотизм, а потім покласти в скриню. Мова — це засіб спілкування, яким доводиться користуватися щодня, і вона має бути ідеально пристосованою для цього. Ви намагались коли-небудь розмовляти українською мовою скрізь і з усіма? Майже впевнений, що ні.
Цитата: Python от ноября 8, 2007, 16:20
Ви намагались коли-небудь розмовляти українською мовою скрізь і з усіма?
Дуже важко. Живучи в Києві, я постійно говорю лише українською. На роботі мене оточує суцільне московомовне середовище, і іноді дуже важко втриматися, щоб не збитися на "руський суржик". Але намагаюся тримати марку і мову якомога високо.
andrewsiakЦитироватьмосковомовне середовище
:???
Цитата: Python от ноября 8, 2007, 16:20
Фанатик совдепії? Тут мене на одному форумі дехто вважає фанатиком українського націоналізму, то вже й не знаю, куди записатись за вашими порадами — в УПА чи в НКВС.
Повернення назв вулиць — це одне, а повернення старої термінології — зовсім інше. Мені не подобається Ваш квазіпатріотичний підхід саме тим, що Ви, ніби-то турбуючись про мову, насправді робите все можливе для того, щоб загальмувати її просування в маси. Є у мене підозра, що й українською Ви говорите не з самого дитинства — інакше б Ви ставили мову, якою вона є, на перше місце, а ідею — на друге після неї. У Вас же мова перетворюється на такий собі матеріал для втілення ідей, а не на самоціль. Аргументуючи використання того чи іншого слова, Ви з головою занурюєтесь у хроніки сталінських репресій, але ніколи не говорите про те, що якесь слово особисто Вам ближче, що воно звучить природніше, що воно зручніше чи милозвучніше. Ви не розумієте, що мова — це не прапор, яким можна раз у рік помахати на демонстрації, показуючи власний патріотизм, а потім покласти в скриню. Мова — це засіб спілкування, яким доводиться користуватися щодня, і вона має бути ідеально пристосованою для цього. Ви намагались коли-небудь розмовляти українською мовою скрізь і з усіма? Майже впевнений, що ні.
Отакої! :( Ваша "проникливість" вражає!Мабуть аватара мене "викрила" :( Справді, I am australian, well, my name is Malcolm Young :) Do you know me and my group AC/DC (у нас в Австралії кажуть "аккадакка")? :)Really,my native languige is australian English ::)
Добродію,навіть якби було так,як Ви мали честь сказати(нібито я щойно вчора навчився української та заглядаю в рот "русскоязичним" аби скоріше перейти на їх мову),то й тоді я мав би право на дискусію щодо права української бути власне українською.(В иншій темі мені робили закид щодо віку! нібито це автоматично знижувало вартість моїх аргументів,коли опоненти не мали що відповісти)Може Вам коли доводилося слухати передачі польського радіо про мову?Ви тоді могли б побачити як поляки (і то від професорів ВИШів до робітників) захищають кожне польське слово . Ви ж захищаєте право перекупки на "рубль"(може нормою це зробимо?) та право напівграмотних оголошувати на столичних вокзалах час невідомо за якою нормою. Ви жахаєтеся народньої мови,Вам ближчий совукр.Замість пояснень про те,що наведені мною приклади некоректні, Ви в своїй уяві надаєте непритаманних мені рис.Ви кажете:"...але ніколи не говорите про те, що якесь слово особисто Вам ближче, що воно звучить природніше, що воно зручніше чи милозвучніше...".Справді так.Не люблю малоросійського "ненькання",волію розмовляти по-українському скрізь і завжди без,даруйте,хохляччини.
ROCK ON!
P.S. Може Ви знаєте якою мовою розмовляють на українському Поліссі (впадіння Случи в Горинь)?
P.P.S.А Вам доводилося оформляти технічну документацію (креслення) по-українському в той час,коли всі працівники фірми роблять це "на общепонятном?)?Ви знаєте,що зараз не дуже панькаються з "протестантами",але ж терплять.Я бачив очі робітника (не в Галичині!) коли він казав: виходить і по-нашому можна!(оформляти креслення).Ці очі були радісні та,здається,в них з'явилася самоповага.
P.P.P.S.Вам не доводилося приїхати після Львівської політехніки у центральний реґіон,розпочати роботу в КБ де всі розмовляють лише по російському (українці!),а щоб через певний час вони поступово повернулися до рідної мови через те,що Ви ніколи не переходили у спілкуванні з ними на російську?
Цитата: andrewsiak от ноября 9, 2007, 00:01
Цитата: Python от ноября 8, 2007, 16:20
Ви намагались коли-небудь розмовляти українською мовою скрізь і з усіма?
Дуже важко. Живучи в Києві, я постійно говорю лише українською. На роботі мене оточує суцільне московомовне середовище, і іноді дуже важко втриматися, щоб не збитися на "руський суржик". Але намагаюся тримати марку і мову якомога високо.
Треба бути самими собою.Будуть результати.Ситуація була подібною,але "подарунків" у вигляді переходів на "общепонятний" не робив.Ситуація поступово змінилася на краще,тобто майже всі стали говорити по-українському й не лише зі мною.
rockerЦитироватьВи тоді могли б побачити як поляки (і то від професорів ВИШів до робітників) захищають кожне польське слово .
Робімо теж так!
ЦитироватьВи жахаєтеся народньої мови
народної
Цитироватьвпадіння Случи в Горинь
Случі
ЦитироватьВ иншій темі
В іншій темі
Цитата: 5park от ноября 9, 2007, 10:16
rocker
ЦитироватьВи тоді могли б побачити як поляки (і то від професорів ВИШів до робітників) захищають кожне польське слово .
Робімо теж так!
ЦитироватьВи жахаєтеся народньої мови
народної
Цитироватьвпадіння Случи в Горинь
Случі
ЦитироватьВ иншій темі
В іншій темі
Я свідомо намагаюся дотримуватися саме такого правопису(загальноукраїнського).Згадайте: Українська Народня Республіка;родовий відмінок третьої особи однини; ирій,инший etc/
ROCK ON!
rocker
Въскѫѭ пользьствоваєтє письмєна старая въмѣсть новъιихъ ∙ ли яко нє вѣстє чьто ѩзыкъ инаковъ дьнєсь ѥсть
:)
Цитата: 5park от ноября 9, 2007, 11:28
rocker
Въскѫѭ пользьствоваєтє письмєна старая въмѣсть новъιихъ ∙ ли яко нє вѣстє чьто ѩзыкъ инаковъ дьнєсь ѥсть
:)
Я б теж посміявся б з Вами та щось не хочеться...
ROCK ON!
ЦитироватьОтакої! Ваша "проникливість" вражає!Мабуть аватара мене "викрила" Справді, I am australian, well, my name is Malcolm Young Do you know me and my group AC/DC (у нас в Австралії кажуть "аккадакка")? :)Really,my native languige is australian English
Ну навіщо їхати аж так далеко? Ваша ідейна українськість у чомусь дуже нагадує захоплення українською національною ідеєю багатьох часом навіть російськомовних українців (чи й українських росіян), які, награвшись у свідомих українців, потім із легкістю цю ідею кидають разом з мовою.
Цитировать(В иншій темі мені робили закид щодо віку! нібито це автоматично знижувало вартість моїх аргументів,коли опоненти не мали що відповісти)
Скоріш, цей закид стосувався Вашого молодечого запалу і дещо нереалістичного світобачення, що, на жаль, людина з віком втрачає.
ЦитироватьP.S. Може Ви знаєте якою мовою розмовляють на українському Поліссі (впадіння Случи в Горинь)?
P.P.S.А Вам доводилося оформляти технічну документацію (креслення) по-українському в той час,коли всі працівники фірми роблять це "на общепонятном?)?Ви знаєте,що зараз не дуже панькаються з "протестантами",але ж терплять.Я бачив очі робітника (не в Галичині!) коли він казав: виходить і по-нашому можна!(оформляти креслення).Ці очі були радісні та,здається,в них з'явилася самоповага.
P.P.P.S.Вам не доводилося приїхати після Львівської політехніки у центральний реґіон,розпочати роботу в КБ де всі розмовляють лише по російському (українці!),а щоб через певний час вони поступово повернулися до рідної мови через те,що Ви ніколи не переходили у спілкуванні з ними на російську?
Що ж, такі дії достойні пошани.
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 13:58
Ваша ідейна українськість у чомусь дуже нагадує захоплення українською національною ідеєю багатьох часом навіть російськомовних українців (чи й українських росіян), які, награвшись у свідомих українців, потім із легкістю цю ідею кидають разом з мовою.
Та немає,як Ви кажете,ніякої ідейної українськости (а слово яке :))Немає й захоплення,а якщо й є,то щось воно затягнулося.Ну чому,коли англієць заступається за свою мову, це не вважається "ідейним інґлізмом чи англійськістю"?А поляки,росіяни?Бачите як вони поводять себе на форумі?Я не знаю,свідомий я чи ні,але Ваш вислів нагадав мені про одного нашого спільного "знайомого" з иншого форуму.Не варто опускатися до його рівня.
ROCK ON!