Пропоную писати сюди рідковживані українські слова, а за нагодою й уводити їх до активного вжитку в живій мові.
До речі, якщо хтось натрапить на словник рідковживаних слів - прошу внести сюди посилання.
Почнімо:
Копняк "удар ногою" :)
Копати "бити ногою" :)
Цитата: andrewsiak от ноября 5, 2007, 10:37
Пропоную писати сюди рідковживані українські слова, а за нагодою й уводити їх до активного вжитку в живій мові.
До речі, якщо хтось натрапить на словник рідковживаних слів - прошу внести сюди посилання.
Почнімо:
Копняк "удар ногою" :)
Копати "бити ногою" :)
Наведене слово не таке вже й рідковживане.В Галичині,багато на Волині й на Поліссі (Західному) по-иншому й не кажуть.
А ось: "криж"---"хрест".(Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові)
ROCK ON!
rockerЦитироватьА ось: "криж"---"хрест".(Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові)
Не зовсім зрозуміла думка. Ви пропонуєте не вказувати на польське походження рідковживаних слів, що тут розміщуватимуться, чи просто не знаєте, що
криж - запозичене з польської слово?
Також рідковживане:
одвіт - відповідь
Це вже суто українське.
А як же російське «ответ»?
До купи:
верем'я - погода (веремя)
вівериця - білка (вѣверица)
воня - запах (воня)
літепло - тепла вода (лѣ + теплъ)
лжа - брехня (лъжа)
молоння, мовня - блискавка (мълнии)
утиця - качка (уты)
PythonЦитироватьА як же російське «ответ»?
Гм. А що з ним? Ну, гаразд -
відвіт.
Ну, відвіт — це вже трохи аж занадто (хоча, формально, й така форма цього слова мала б існувати). Мене більше цікавить походження українського «одвіт» і російського «ответ». Ці слова розвивались в обох мовах незалежно зі спільної основи (давньоруської чи церковнослов'янської), чи «одвіт» виник як калька з російської? Просто в російській існує зв'язок між «ответом» і «ответить», а в українській цього нема.
Цитироватьутиця - качка (уты)
Пригадую, в одній книжці, яку я читав у дитинстві, було ще слово «вутінка».
PythonЦитироватьНу, відвіт — це вже трохи аж занадто (хоча, формально, й така форма цього слова мала б існувати).
Аж ніяк! Подаю синонімічний ряд з ЕСУМу:
відвічати, відвітити, відвітувати, відвіт, одвітити, одвіт, одповіт.ЦитироватьМене більше цікавить походження українського «одвіт» і російського «ответ». Ці слова розвивались в обох мовах незалежно зі спільної основи (давньоруської чи церковнослов'янської), чи «одвіт» виник як калька з російської?
Калька? А як щодо праслов'янської? :) Насправді,
псл. *otvětiti. Туди ж і
*zavětiti, *privětiti, *obvětiti -> *obětiti.
Пор. віче, совіт, завіт, завічати, витія, вітати тощо.
В сучасній літературній мові досі збереглось бути в одвіті, подібно до рос. быть в ответе. В усіх інших випадках це, на жаль, вже архаїзм.
дякую! пригадую, що слово "одвітити" я чув в Обухівському районі.
А от у слові "літепло" наголос на який склад?
Хочу від себе додати, що мені дуже подобається західне "чічка" = "квітка". А ще люблю слово "сочити" в значенні "спостерігати, стерегти, стежити", бо воно дуже давнє. Срезневський дає приклад з Новгородського літопису під 6737 роком: "се оу васъ нЪтоу владыкы, а не лЪпо быти градоу семоу безъ владыцЪ..., а вы сочите таковаго моу въ попЪхъ ли въ ігуменехъ ли въ черьницихъ ли..."
andrewsiakЦитироватьА от у слові "літепло" наголос на який склад?
літеплоЩе приклад:
ськати - шукати
Цитата: 5park от ноября 5, 2007, 22:30
Ще приклад:
ськати - шукати
Щу, щеш? Іщу, іщеш? Ську, щеш? Іську, іщеш? Як буде правильно? :)
(Якщо чесно, звучить як сцяти.)
ськати - ськаю, ськаєш. Ськати - не є синонімом до шукати. Ськати, хоч і походить від давнього искати, але означає в українській мові лише "ськати в голові, в волоссі" - тобто ськати воші. У значенні інших пошуків ськання не вживається.
дуже до вподоби мені такі забуті слова як "горі", "долу" або "долі", "вергнути", "верг(а)ти"
andrewsiakЦитироватьСькати - не є синонімом до шукати. Ськати, хоч і походить від давнього искати, але означає в українській мові лише "ськати в голові, в волоссі" - тобто ськати воші. У значенні інших пошуків ськання не вживається.
В сучасній літературній мові - так. Але ще в Квітки-Основ'яненка це слово надибуємо саме в цьому, первинному значенні. Google it!
Навіть Грінченко подає лише значення "ськання в голові".
В ЕСУМ: іськати, иськати, ськати - діал. шукати; зиськати - розшукати; зискати - придбати.
Ще знайшов у Білика в "Мечі Арея"
Цитата: 5park от ноября 5, 2007, 17:51
rocker
ЦитироватьА ось: "криж"---"хрест".(Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові)
Не зовсім зрозуміла думка. Ви пропонуєте не вказувати на польське походження рідковживаних слів, що тут розміщуватимуться, чи просто не знаєте, що криж - запозичене з польської слово?
Ні,не знаю.А чому,власне,не з литовської?Або:чому не навпаки:з української в литовську/польську?
ROCK ON!
Цитата: andrewsiak от ноября 5, 2007, 21:07
дякую! пригадую, що слово "одвітити" я чув в Обухівському районі.
А от у слові "літепло" наголос на який склад?
Хочу від себе додати, що мені дуже подобається західне "чічка" = "квітка". А ще люблю слово "сочити" в значенні "спостерігати, стерегти, стежити", бо воно дуже давнє. Срезневський дає приклад з Новгородського літопису під 6737 роком: "се оу васъ нЪтоу владыкы, а не лЪпо быти градоу семоу безъ владыцЪ..., а вы сочите таковаго моу въ попЪхъ ли въ ігуменехъ ли въ черьницихъ ли..."
Синонім слова "сочити" не менш цікаве "патрувати" (так кажуть на Західньому Поліссі,впадіння Случи в Горинь:"кут патрує миша"---"кіт стежить за мишею" ) або "пантрувати".
ROCK ON!
"копняк" не таке вже рідко вживане, я в дитинстві вживав, і вживав не "копати" а "копатися"
Ідея взагалі хороша, щоб писати такі слова, а щоб вживати не дуже, бо ж треба вживати те що вживаємо а не спеціально вишукувати якісь рідкі діалектні слова і заміняти ними нормальні, часто вживані... (це вже збочення буде якесь)
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Цитата: andrewsiak от ноября 6, 2007, 15:57
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Думаю такі (як і інші "пуристичні" слова) треба вживати тільки як стилізоване забарвлення а не як правило.... (ато "наразі" ріже слух ну і "етер")
(напевно що взято з польської, ні?)
Цитата: andrewsiak от ноября 6, 2007, 15:57
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Щодо "поступ",то справді дуже добре,що слово "ожило", "вислід" щось не доводилося чути з живих уст,а лише в "діяспорній" літературі.
ROCK ON!
Цитата: ou77 от ноября 6, 2007, 16:00
Цитата: andrewsiak от ноября 6, 2007, 15:57
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Думаю такі (як і інші "пуристичні" слова) треба вживати тільки як стилізоване забарвлення а не як правило.... (ато "наразі" ріже слух ну і "етер")
(напевно що взято з польської, ні?)
Ні,це в поляків з української ;D
ROCK ON!
Цо ест "етер". Aether?
sknente, тут можна писати російською, пишіть вже нею...
а то певне поляки себе також не дуже добре почувають....
Цитата: "andrewsiak" от
"поступ" замість "прогрес"
"Поступ" існувало як синонім "прогресу" до історичного матеріалізму. Дуже цікава і повчальна стаття Франка "Про поступ", де він задовго до жовтневої революції прогнозує діяльність марксистів.
Що цікаво, багато з тих слів, які нині сприймаються в штики, якраз і були українськими, поки не відбулося формування радянської української мови. Зокрема, "потяг", "поступ", "инший"...
Особисто для мене поступ — цілком зрозуміле слово (хоча поступовці стійко асоціюються зі словом «поступово» — не «прогресивно», а «повільно»). А ось вислід заганяє в глибоку задуму...
Цитата: "Python" от
вислід
А де ви чули його?
Цитата: Python от ноября 6, 2007, 18:56
Цитата: Ревета от ноября 6, 2007, 18:51
Цитата: "Python" от
вислід
А де ви чули його?
В живій мові — ніде.
Та я навіть у писемній не зустрічав. Може пропустив...
З рідковживаних ще "наглий". Мені подобається. Але зараз не часто почуєш...
Є таке слово. Але через плутанину з російським «наглый» (яке має абсолютно інше значення) його практично перестали вживати :(
наглъ в старослов'янській, між іншим, теж означало "раптовий, несподіваний". Тож часті випадки вживання слова у значенні "настійливий, нахабний" (здається, в пісні Гадюкіних чув нещодавно) пояснюються тільки впливом російської мови.
Цитата: Ревета от ноября 6, 2007, 18:59
З рідковживаних ще "наглий". Мені подобається. Але зараз не часто почуєш...
Перепрошую,таки "наґлий".
ROCK ON!
ЦитироватьПерепрошую,таки "наґлий".
Ні. Наглий.
РеветаЦитироватьЩо цікаво, багато з тих слів, які нині сприймаються в штики, якраз і були українськими, поки не відбулося формування радянської української мови. Зокрема, "потяг", "поступ", "инший"
Чому ж "в штики"? Особливо дивує "инший". Це ж звичайний "інший" (
иінший) в старому правописі.
Ще слова:
побіда - перемога (побѣда)
звізда - зірка (звѣзда)
ізміна - зрада (измѣна)
зегзиця - зозуля (зегзица)
гов'єдо - велика рогата худоба (говядо) - цікаво, чи ще воно десь збереглось
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 09:40
Особливо дивує "инший". Це ж звичайний "інший" (иінший) в старому правописі.
Не в старому а в галицькому...
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 09:40
гов'єдо - велика рогата худоба (говядо) - цікаво, чи ще воно десь збереглось
маржинка
плай
і т.д.
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 09:40
Ще слова:
побіда - перемога (побѣда)
звізда - зірка (звѣзда)
ізміна - зрада (измѣна)
зегзиця - зозуля (зегзица)
гов'єдо - велика рогата худоба (говядо) - цікаво, чи ще воно десь збереглось
Почекайте, тут ми вже залізли в архаїзми... Може обмежимося рідковживаними УКРАЇНСЬКИМИ словами, а не давньоруськими?
Цитата: ou77 от ноября 7, 2007, 09:54
маржинка
плай
і т.д.
маржина - гарне слово, мені подобається, Можно навіть застосовувати до нечемних пасажирів у маршрутці: "Гей, маржино, злізь мені з ноги" :green:
Ще синонім до "худоба" - "товар" тільки воно по-моєму завжди множина.
Між іншим, я не впевнений що "маржинка" також не збірний іменник:(
На мою думку треба відродити в живій мові слово "вергнути/вергати" (вержу, вержеш/ вергну, вергнеш / вергаю) тобто "кинути", а ще й із префіксом у Грінченка "Я ті, дівойко, хусти завержу".
ЦитироватьПочекайте, тут ми вже залізли в архаїзми... Може обмежимося рідковживаними УКРАЇНСЬКИМИ словами, а не давньоруськими?
Власне, крім останнього (мабуть,
вимерлого), всі інші - звичайні для українського села слова.
"хуста" то вже забагато, "хустка"/"хустина"
А шо та фраза означала?: "Я ті, дівойко, хусти завержу".
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 10:40
ЦитироватьПочекайте, тут ми вже залізли в архаїзми... Може обмежимося рідковживаними УКРАЇНСЬКИМИ словами, а не давньоруськими?
Власне, крім останнього (мабуть, вимерлого), всі інші - звичайні для українського села слова.
У нас в селі так не говорять...
"зегзиця" - у Шевченка ніби було, тільки в плачі Ярославни....
Хотів би, щоб в живій мові відродилося слово "завсіди" (<завсѣгди) - "завжди".
ou77ЦитироватьУ нас в селі так не говорять...
Їх "звичайність" - поняття відносне. Ми все ж таки говоримо про рідковживані слова. Але вони зустрічаються і зараз.
Ізміна було у вжитку у ХІХ ст., тож навряд чи слово встигло щезнути з діалектів за цей час.
Мені більше подобається "завжди" але я не проти вживання "завсіди"
Не всі слова які писалися у 19ст. були в мові, тоді багато письменників пробували творити літературну мову і для цього "видумували" слова...
Цитата: ou77 от ноября 7, 2007, 09:54
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 09:40
Особливо дивує "инший". Це ж звичайний "інший" (иінший) в старому правописі.
Не в старому а в галицькому...
Добродію,назвіть що то є "галицький" правопис.А чи знаєте Ви щось про т.зв. скрипниківський правопис 1929 р.? Може Скрипник теж галичанин?
Щось від Вас совком несе...
ROCK ON!
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 09:04
ЦитироватьПерепрошую,таки "наґлий".
Ні. Наглий.
З живих уст чув саме варіянт з "ґ".
ROCK ON!
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 10:52
Хотів би, щоб в живій мові відродилося слово "завсіди" (<завсѣгди) - "завжди".
у мові моєї кузини з Вінниччини є "всіґди"
Цитата: ou77 от ноября 7, 2007, 10:42
"хуста" то вже забагато, "хустка"/"хустина"
А шо та фраза означала?: "Я ті, дівойко, хусти завержу".
"Я тобі, дівонько, хустки (або білизну) закину (кудись)".
rocker
Цікава ситуація. Яким робом ті вуста тут ґе знайшли, хотів би я знати. А в якій місцевості то трапилось?
andrewsiak
Виходить так, що прямиком з *vьsekъda? Минаючи регресивну асиміляцію [k] > [g] ще в праслов'янській мові з наступним [g] > [h] в південноруських діалектах?
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 13:28
Виходить так, що прямиком з *vьsekъda? Минаючи регресивну асиміляцію [k] > [g] ще в праслов'янській мові з наступним [g] > [h] в південноруських діалектах?
я думаю, що це цілком імовірно. Тим паче, що той самий [ґ] чути і в слові "ніґде" (напряму з *nêkъde). Моя кузина живе у Крижопільському районі Вінницької області.
Цитата: 5park от ноября 7, 2007, 13:28
Цікава ситуація. Яким робом ті вуста тут ґе знайшли, хотів би я знати. А в якій місцевості то трапилось?
В Галичині,саме там це слово,на мою думку,ще живе.В етимологічному словнику є і "nahlo",і "naglo" (h=г,g=ґ).
ROCK ON!
а "ровер" рідко вживане слово?
а ще моя баба говорила: "нікди" (="ніколи") думаю то вплив польської.
а ще у нас кажуть "велян" (а не "фата"), "слимак" (а не "равлик")
Цитата: ou77 от ноября 7, 2007, 15:12
а "ровер" рідко вживане слово?
а ще моя баба говорила: "нікди" (="ніколи") думаю то вплив польської.
а ще у нас кажуть "велян" (а не "фата"), "слимак" (а не "равлик")
слимак (слимачок) - це не рідковживане слово, а цілком розповсюджене
А ще "боцюн", а не "лелека".
Цитата: "5park" от
ізміна
Ніколи не чув і ніде не читав...
Цитата: "5park" от
гов'єдо
Це щось діалектичне.
І все ж: ми говоримо про рідковживані загальноукраїнські, що не перейшли в категорію архаїзмів, чи таки про діалектизми та архаїзми?
повинено бути гов'ядо з говѩдо
У Братів Гадюкіних часто буває "є" замість "я", а який то діалект, не знаю, точно що західний якийсь...
Цитата: Ревета от ноября 7, 2007, 16:49
І все ж: ми говоримо про рідковживані загальноукраїнські, що не перейшли в категорію архаїзмів, чи таки про діалектизми та архаїзми?
саме так - про рідковживані українські, а не архаїзми
В такому разі, маржинка — офтоп, оскільки це явно діалектизм.
З іншого боку, де межа між архаїзмами, діалектизмами та власне маловживаними словами?
РеветаЦитироватьНіколи не чув і ніде не читав...
Є шанс виправити ситуацію:
Народна пісня, поміщена в "Історії Малоросії" Маркевича
Да не буде лучше,
Да не буде краще,
Як у нашой Украини:
Нема панив Нема Ляхив:
Не буде измины
"Мазепа" Богдана Лепкого:
Світлійший і дівок різати велів, щоб не плодилася ізміна.
iopgЦитироватьповинено бути гов'ядо з говѩдо
Так. В етимологічному словнику вказують, проте, саме цю форму.
rockerЦитироватьВ Галичині,саме там це слово,на мою думку,ще живе.В етимологічному словнику є і "nahlo",і "naglo" (h=г,g=ґ).
В ЕСУМ дається псл. *naglъ. В українській мові *naglъ > nahlъ
PythonЦитироватьЗ іншого боку, де межа між архаїзмами, діалектизмами та власне маловживаними словами?
Ця межа для кожного своя, почасти. ЕСУМ, наприклад, взагалі не вважає "побіду" чи "звізду" діалектизмами. Дехто ж може їх навіть русизмами назвати. Такі слова як "файно" чи "ровер", навпаки, з діалектизмів перетворилися на загальноукраїнські. Інколи діалектна лексика замінює питому (зараз переважно кажуть "дзбанок", але не "джбан") і та для інших стає вдаваною діалектною...
ЦитироватьТакі слова як "файно" чи "ровер", навпаки, з діалектизмів перетворилися на загальноукраїнські.
«Ровер» — не знаю, чи можна його вважати загальноукраїнським (мені здається, до цього ще далеко), а ось «файно» в роки Незалежності справді стало сприйматись як обов'язковий атрибут гарної української мови.
Мжичка - теж нині рідко почуєш.
Цитировать«Ровер» — не знаю, чи можна його вважати загальноукраїнським (мені здається, до цього ще далеко)
Я маю на увазі сленг. Молодь, яка хоче розмовляти правильною (модною) українською, орієнтується на мову галичан. Тому мене не дивує, що харків'яни ТНМК співають: "Але мій ровер ще не вигадали...". Та ж сама ситуація зі словами типу "кобіта" тощо.
Цитата: Python от ноября 7, 2007, 17:46
З іншого боку, де межа між архаїзмами, діалектизмами та власне маловживаними словами?
А й справді... Ось, наприклад, наше південне слово "бéлебень". Найчастіше його можна почути у виразі "на белебені", себто "просто неба". Діалектизм? Чи запозичення? Раптом знаходжу, що в циганській мові існує слово "болибен" - "небо". Запозичили цигани? Але виявляється, що в циганській мові існує суфікс абстрактних іменників -ибен/-ібен, наприклад: джіібен - життя, пібен - пиття. А корінь "бол" означає "верх". Виходить, що запозичили ми, українці. Тобто, і таке буває.
Цитата: Ревета от ноября 7, 2007, 18:57
Мжичка - теж нині рідко почуєш.
А в нас найчастіше так і кажуть, позаяк у нас взимку іншої погоди майже не буває. Сніг випадає раз на зиму - у хівралі. :)
От знакомых в Москве часто слышу слово "суперОво".
Это из украинского языка, или полонизм?
Кажется, в древнеруссом это звучало как "сУперски". :)
Може, в давньруській було было «сѹпрьскы» чи «сѫпрьскы»? Так правдоподібніше виглядає :E:
Слово "ґандж" тепер майже витіснене російською калькою "недолік".Б.Антоненко-Давидович взагалі слово "недолік" вважає доречним лише коли йдеться про облік,перерахунок.
Антоненко-Давидович слово "краска" хоче до літературної мови повернути. Але що з того?
Цитата: 5park от ноября 9, 2007, 10:40
Антоненко-Давидович слово "краска" хоче до літературної мови повернути. Але що з того?
А Ви можете назвати якусь працю,яка могла б дорівнятися до відомої "Як ми говоримо" Б.А.-Давидовича?Так,вона невелика за обсягом,але як правило,всі посилання у мовознавчих передачах саме на неї.Перелякані "філологи"(аполоґети совукру) так ні на що й не спромоглися.З тієї братії є хіба небагато приємних винятків, проф.Олександер Пономарів,наприклад.Дуже цікава його "Стилістика української мови".
Ось ще: "кепський",не застаріле бо живе на Поліссі та й у центральній Україні так говорять,зокрема,я чув від подолян (вінниччина).
ROCK ON!
rockerЦитироватьА Ви можете назвати якусь працю,яка могла б дорівнятися до відомої "Як ми говоримо" Б.А.-Давидовича?
"Складні випадки українського слововживання" Є.Чака за ред. Жовтобрюха чи "Культура української мови" за ред. В.Русанівського теж хороші.
ЦитироватьПерелякані "філологи"(аполоґети совукру) так ні на що й не спромоглися.З тієї братії є хіба небагато приємних винятків
Якщо дивитись об'єктивно, а не вішати ярлики, то Інститутом мовознавства імені О.Потебні Академії наук Української РСР була пророблена така кропітка робота, що називати тих людей тим, чи Ви їх називаєте - м'яко кажучи, не зовсім чемно...
Цитата: 5park от ноября 9, 2007, 11:55
rocker
ЦитироватьА Ви можете назвати якусь працю,яка могла б дорівнятися до відомої "Як ми говоримо" Б.А.-Давидовича?
"Складні випадки українського слововживання" Є.Чака за ред. Жовтобрюха чи "Культура української мови" за ред. В.Русанівського теж хороші.
ЦитироватьПерелякані "філологи"(аполоґети совукру) так ні на що й не спромоглися.З тієї братії є хіба небагато приємних винятків
Якщо дивитись об'єктивно, а не вішати ярлики, то Інститутом мовознавства імені О.Потебні Академії наук Української РСР була пророблена така кропітка робота, що називати тих людей тим, чи Ви їх називаєте - м'яко кажучи, не зовсім чемно...
Тільки не треба Жовтобрюха,дома в нього розмовляли "на общепонятном",а українською він заробляв на "хлєб насущний",треба сказати,заробляв,дотримуючись "лінії партії".
Прочитайте,будь ласка,початок теми й ознайомтеся принагідно зі згаданим словником.Це Ви називаєте серйозною роботою? Та це аматорство.Називатиму (й не лише я) їх так,як вони на це заслуговують.Скажімо,якщо інженер допустився помилки, з ним не дуже то й панькаються,а вам взагалі не дуже сподобалося б якби,крий Боже,в авто відвалилося колесо.Ви напевне поблажливо ставитеся до тих,хто продає Вам брак...
ROCK ON!
rockerЦитироватьдома в нього розмовляли "на общепонятном"
Можете відповісти на два питання: по-перше, чому завжди цей евфемізм? І по-друге, на яких мовах розмовляли дома в авторів "Нарисів з історії української мови" Шахматова та Кримського, в автора "Из записок по русской грамматике" О.Потебні, в автора "Исследования по русскому языку" В.Ягича?
ЦитироватьПрочитайте,будь ласка,початок теми й ознайомтеся принагідно зі згаданим словником.Це Ви називаєте серйозною роботою? Та це аматорство.
Ви помилилися темою.
ЦитироватьНазиватиму (й не лише я) їх так,як вони на це заслуговують.
Обзивайте кого завгодно. Заслуги ж бо не Ви роздаєте, як і непубліцисти в жовтій пресі. Та й панове мовознавці і без цього знають собі ціну. Певен, що ви не прочли й сотої частки наукового доробку Академії наук, пишучи "
...так ні на що й не спромоглися". Зрозумійте, що стилістика - мала верхівска айсбергу лінгвістичних знань.
Цитата: 5park от ноября 9, 2007, 12:42
rocker
Цитироватьдома в нього розмовляли "на общепонятном"
Можете відповісти на два питання: по-перше, чому завжди цей евфемізм? І по-друге, на яких мовах розмовляли дома в авторів "Нарисів з історії української мови" Шахматова та Кримського, в автора "Из записок по русской грамматике" О.Потебні, в автора "Исследования по русскому языку" В.Ягича?
ЦитироватьПрочитайте,будь ласка,початок теми й ознайомтеся принагідно зі згаданим словником.Це Ви називаєте серйозною роботою? Та це аматорство.
Ви помилилися темою.
ЦитироватьНазиватиму (й не лише я) їх так,як вони на це заслуговують.
Обзивайте кого завгодно. Заслуги ж бо не Ви роздаєте, як і непубліцисти в жовтій пресі. Та й панове мовознавці і без цього знають собі ціну. Певен, що ви не прочли й сотої частки наукового доробку Академії наук, пишучи "...так ні на що й не спромоглися". Зрозумійте, що стилістика - мала верхівска айсбергу лінгвістичних знань.
1)Це не евфемізм,а фразеологізм.
2)Не знаю.
3)Я справді "помилився темою",але суть від цього не змінюється.
4)Панове мовознавці,яких Ви мали нагоду згадати,не знали собі ціни,для них Щербицький її призначав.Прочитайте у Антоненка-Давидовича про цих "мовознавців" і спробуйте спростувати його.
5)Для того,щоб переконатися,що борщ,даруйте,лайно не треба його весь з'їдати,часом достатньо лише понюхати.(Це щодо того хто скільки прочитав,бо мова гинула,а панове проплачені лінгвісти "штампували"дисертації,не виїжджаючи з Києва).
А тепер Вам запитання:
1) що означає "на яких мовах ",може:якими мовами"?
2)що означає "ви не прочли ",може:не прочитали?
Тільки не кажіть,що це механічні помилки.Мабуть постійні переходи на "общепонятний" даються взнаки :yes:
ROCK ON!
Цитата: rocker от ноября 9, 2007, 13:06
Тільки не кажіть,що це механічні помилки.Мабуть постійні переходи на "общепонятний" даються взнаки :yes:
ROCK ON!
8-) :green:
Послухайте, rocker, а у Вас на якій мові дома розмовляють? І ще запитання, може не дуже чемне, що Ви персонально зробили для української мови?
rockerЦитировать1)Це не евфемізм,а фразеологізм.
Ні, евфемізм. Світоглядного характеру.
Цитировать2)Не знаю.
Шахматов і Кримський - російською, Потебня - українською, Ягич - хорватською. Не потрібно бути носієм якоїсь мови для того, щоби її досліджувати.
Цитировать4)Панове мовознавці,яких Ви мали нагоду згадати,не знали собі ціни,для них Щербицький її призначав.Прочитайте у Антоненка-Давидовича про цих "мовознавців" і спробуйте спростувати його.
Жовтобрюх та Русанівський - мовознавці "в лапках"? :o Хто ще?!
Цитировать5)Для того,щоб переконатися,що борщ,даруйте,лайно не треба його весь з'їдати,часом достатньо лише понюхати.(Це щодо того хто скільки прочитав,бо мова гинула,а панове проплачені лінгвісти "штампували"дисертації,не виїжджаючи з Києва).
Ні, я не про те, хто скільки прочитав. Я про те, як можна глузувати (!) з вчених, не знаючи ні їх праць, ні навіть
їхнього предмету.
Цитировать1) що означає "на яких мовах ",може:якими мовами"?
2)що означає "ви не прочли ",може:не прочитали?
Без підколів "що означає - може" можна було б і обійтись. Ви чудово зрозуміли смисл, чи не так? Підколоти співрозмовника - то так приємно, еге ж ;)
ЦитироватьМабуть постійні переходи на "общепонятний" даються взнаки
Стривайте, чи не хотіли Ви, бува, мені цим реченням натяк зробити?
Цитата: ou77 от ноября 9, 2007, 14:15
Послухайте, rocker, а у Вас на якій мові дома розмовляють? І ще запитання, може не дуже чемне, що Ви персонально зробили для української мови?
Ви ж напевне знаєте яка мова є культовою для rock-music,yes,sir,English 8-) :)Отже в мене дома розмовляють _____________(впишіть своє) мовою.Запитання Ваше цілком чемне,відповідаю: я нічого не зробив для української мови й не повинен нічого для неї робити.Навпаки,я тільки беру від неї,тобто, я постійно,за будь-яких обставин розмовляю тільки по-українському.(Зрозуміло,що в Литві я намагаюся говорити по-литовському,в Росії--по-російському,в Польщі---по-польському і,звичайно,English in Hippyland :)
ROCK ON!
Цитата: 5park от ноября 9, 2007, 14:34
rocker
Цитировать1)Це не евфемізм,а фразеологізм.
Ні, евфемізм. Світоглядного характеру.
Цитировать2)Не знаю.
Шахматов і Кримський - російською, Потебня - українською, Ягич - хорватською. Не потрібно бути носієм якоїсь мови для того, щоби її досліджувати.
Цитировать4)Панове мовознавці,яких Ви мали нагоду згадати,не знали собі ціни,для них Щербицький її призначав.Прочитайте у Антоненка-Давидовича про цих "мовознавців" і спробуйте спростувати його.
Жовтобрюх та Русанівський - мовознавці "в лапках"? :o Хто ще?!
Цитировать5)Для того,щоб переконатися,що борщ,даруйте,лайно не треба його весь з'їдати,часом достатньо лише понюхати.(Це щодо того хто скільки прочитав,бо мова гинула,а панове проплачені лінгвісти "штампували"дисертації,не виїжджаючи з Києва).
Ні, я не про те, хто скільки прочитав. Я про те, як можна глузувати (!) з вчених, не знаючи ні їх праць, ні навіть їхнього предмету.
Цитировать1) що означає "на яких мовах ",може:якими мовами"?
2)що означає "ви не прочли ",може:не прочитали?
Без підколів "що означає - може" можна було б і обійтись. Ви чудово зрозуміли смисл, чи не так? Підколоти співрозмовника - то так приємно, еге ж ;)
ЦитироватьМабуть постійні переходи на "общепонятний" даються взнаки
Стривайте, чи не хотіли Ви, бува, мені цим реченням натяк зробити?
1)Я так не вважаю.
2)Якби Жовтобрюх був горватом я не мав би претензій щодо мови спілкування в сім'ї,але запитання Вам:що,у нього в сім'ї хтось не розумів української?В тім то й річ,що "досліджував" він без любові й за чітко накресленою партією схемою з передбаченим тією ж партією результатом.
3)Автори Фразеологічного словника української мови,другого видання,наприклад.
4)Вони не мають монополії,як Ви сказали,на цей предмет,чому ж я не знаю?Результати їх "предмету" досліджень видно,мова ледве що жива.Ви ж можете оцінювати роботу,наприклад,кухаря якщо навіть не тямите підсмажити бульбу?
Я нікого не хочу взяти на кпини,але натякнути хіба зась? :)
ROCK ON!
ЦитироватьОтже в мене дома розмовляють _____________(впишіть своє) мовою.
ІМНО, це виглядає як штучне збіднення виражальних засобів української мови. Я не заперечую того, що в сучасній мові слід надавати перевагу конструкції з орудним відмінком назви мови, але й інші варіанти теж мають право на існування.
Ну от і дивіться, шановний rocker, дома у Вас не розмовляють тільки українською (а можливо ізовсім не розмовляють)(думаю у тих вчених таки були моменти, коли вдома говорили українською), самі Ви не з дитинства розмовляєте українською, нічого для мови не зробили, праць вчених читали мало, то яке Ви маєте моральне право критикувати їх в тому що вони зробили для мови???
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 15:00
ЦитироватьОтже в мене дома розмовляють _____________(впишіть своє) мовою.
ІМНО, це виглядає як штучне збіднення виражальних засобів української мови. Я не заперечую того, що в сучасній мові слід надавати перевагу конструкції з орудним відмінком назви мови, але й інші варіанти теж мають право на існування.
Дозвольте заперечити,введення конструкції з місцевим відмінком треба розуміти як штучне невмотивоване розширення мовних засобів.Згадана Вами конструкція має право на існування в просторіччі,але,оскільки мій опонент звертався до мене з повчальним тоном,то я натякнув йому про те,що для цього він не має достатніх підстав.Вам,незважаючи на наші часто-густо досить гострі суперечки,я таких натяків не роблю.
ROCK ON!
Цитата: ou77 от ноября 9, 2007, 15:11
Ну от і дивіться, шановний rocker, дома у Вас не розмовляють тільки українською (а можливо ізовсім не розмовляють)(думаю у тих вчених таки були моменти, коли вдома говорили українською), самі Ви не з дитинства розмовляєте українською, нічого для мови не зробили, праць вчених читали мало, то яке Ви маєте моральне право критикувати їх в тому що вони зробили для мови???
Точно таке,як Ви маєте щодо українського уряду,чи не критикуєте? :) Якби "дослідження" цих учених робилися їхнім коштом,то no problem!
Ви були в мене дома?Ви ходили зі мною до школи,а згодом служили у війську і,звичайно,Львівська політехніка?Ви напевне грали на бас-ґітарі в моїй групі?
Who are you?
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 15:00
ІМНО, це виглядає як штучне збіднення виражальних засобів української мови. Я не заперечую того, що в сучасній мові слід надавати перевагу конструкції з орудним відмінком назви мови, але й інші варіанти теж мають право на існування.
Зрештою, як і використання в цьому випадку слова 2виглядає", бо українською "має вигляд штучного збіднення...". Але завдяки впливу російської говоримо "виглядати", хоча ніхто нізвідки не виглядає. Це відбулося збагачення чи навпаки - дезорієнтація?
Цитата: Ревета от ноября 9, 2007, 15:24
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 15:00
ІМНО, це виглядає як штучне збіднення виражальних засобів української мови. Я не заперечую того, що в сучасній мові слід надавати перевагу конструкції з орудним відмінком назви мови, але й інші варіанти теж мають право на існування.
Зрештою, як і використання в цьому випадку слова 2виглядає", бо українською "має вигляд штучного збіднення...". Але завдяки впливу російської говоримо "виглядати", хоча ніхто нізвідки не виглядає. Це відбулося збагачення чи навпаки - дезорієнтація?
:up: Цілком Вас підтримую.Проти таких "збагачень" застерігав ще Б.А.-Давидович.Ситуація дещо кумедна: намагання повернути до активного мовообігу заборонені колись українські слова сприймається прискіпливокритично щоб бува не образити когось русскоговорящєґо,а штучне перенесення з російської невластивих українській синтаксичних конструкцій---це збагачення,причому з готовою теоретичною базою.
ROCK ON!
Цитироватьнамагання повернути до активного мовообігу заборонені колись українські слова сприймається прискіпливокритично щоб бува не образити когось русскоговорящєґо
Якого в біса «русскоговорящего»? «Русскоговорящий» у своїй ламаній українській мові з легкістю поєднає галицизми, архаїзми, англійські кальки (адже справжня українська мова збереглась, на його думку, лише в канадської діаспори!) з русизмами і жахливим російським акцентом — і вважатиме таку мову «щирою українською». А звичайний українець, що все життя говорить українською, не зможе користуватися цією «виправленою» мовою. Це все одно, що всіх американців перевчити на британську англійську. Думаєте, це можливо?
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 15:47
Цитироватьнамагання повернути до активного мовообігу заборонені колись українські слова сприймається прискіпливокритично щоб бува не образити когось русскоговорящєґо
Якого в біса «русскоговорящего»? Звичайний українець, що все життя говорить українською, не зможе користуватися цією «виправленою» мовою. Це все одно, що всіх американців перевчити на британську англійську. Думаєте, це можливо?
Думаю,що ні,особливо,якщо згадати ким поповнюється останнім часом ця нація.
Про яку "виправлену" мову йдеться? Мовиться про те,що не треба робити "квадратні" очі або кривитися,коли чуєте слова "кшталт","наразі","кпини","буцегарня" etc.З власного досвіду знаю,що все сприймається нормально ( я маю справу з технічними термінами, словників потрібних майже нема,а ті що є---російсько-російські), коли ви фахівець.Люди звикають до українських термінів дуже щвидко,починають цікавитися цим,у них згодом можна чогось навчитися(останнє моє "придбання" слово "терпуг",рос."напильник",до цього я не чув цього слова,зрозуміло,що воно краще за штучне "напилок")
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 15:47
А звичайний українець, що все життя говорить українською, не зможе користуватися цією «виправленою» мовою.
Зважте, що "звичайний" українець в різних освітньо-культурних рівнях матиме різний словниковий запас і різне розуміння норми. Знайдете й таких, хто буде считать шо балакає на укрАїнській мові. На таких орієнтуватимемося?
Цитата: rocker от ноября 9, 2007, 16:03
останнє моє "придбання" слово "терпуг",рос."напильник",до цього я не чув цього слова,зрозуміло,що воно краще за штучне "напилок")
ROCK ON!
Я пам'ятаю, як зникло слово "терпуг" з читанок: мені дісталася минулорічна версія, а весь клас отримав нові читанки і коли я читав уголос свою частину, клас указав на помилку (таке було завдання вчителя).
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 15:47
«Русскоговорящий» у своїй ламаній українській мові з легкістю поєднає галицизми, архаїзми, англійські кальки (адже справжня українська мова збереглась, на його думку, лише в канадської діаспори!) з русизмами і жахливим російським акцентом — і вважатиме таку мову «щирою українською».
Може не будемо такими прискіпливими до українців російського походження у їх намаганнях опанувати нашу мову.Навпаки,треба підтримувати завжди й у всьому.Подивіться на росіян,хіба вони дозволяють собі брати на глузи доволі приблизну російську?А приводів і підстав у них нааааааабагато більше.
ROCK ON!
Погане у відкопуванні цих слів те, що той, хто їх відкопав, вважає їх чимось кращими, ніж активно вживані, починає застосовувати їх без урахування всіх тонкощів. Поясніть, чому питоме українське слово «лікарня» на багатьох телеканалах замінюють явно запозиченим «шпиталем»? Або чим «буцегарня» краща від, знову ж, питомого слова «в'язниця» (особливо якщо врахувати іронічно-зневажливий відтінок «буцегарні»)? Чи не єдина об'єктивна причина цього — відносна маловживаність «буцегарні» чи «шпиталю», і їх використанням намагаються продемонструвати ніби-то глибокі знання мови.
ЦитироватьПодивіться на росіян,хіба вони дозволяють собі брати на глузи доволі приблизну російську?
Та в кожному анекдоті про грузинів/українців/чукч і т.п. Політкоректність — явно не російський винахід.
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 16:20
Поясніть, чому питоме українське слово «лікарня» на багатьох телеканалах замінюють явно запозиченим «шпиталем»?
До телеканалів зверталися?
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 16:20
Погане у відкопуванні цих слів те, що той, хто їх відкопав, вважає їх чимось кращими, ніж активно вживані, починає застосовувати їх без урахування всіх тонкощів. Поясніть, чому питоме українське слово «лікарня» на багатьох телеканалах замінюють явно запозиченим «шпиталем»? Або чим «буцегарня» краща від, знову ж, питомого слова «в'язниця» (особливо якщо врахувати іронічно-зневажливий відтінок «буцегарні»)? Чи не єдина об'єктивна причина цього — відносна маловживаність «буцегарні» чи «шпиталю», і їх використанням намагаються продемонструвати ніби-то глибокі знання мови.
Я б уник тут слова "відкопування".Якщо диктори не мають мовного відчуття,то хіба винні в цьому слова?
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 16:23
ЦитироватьПодивіться на росіян,хіба вони дозволяють собі брати на глузи доволі приблизну російську?
Та в кожному анекдоті про грузинів/українців/чукч і т.п. Політкоректність — явно не російський винахід.
Отож бо й воно,що лише в анекдотах,а щоб увічі,не пригадаю.
ROCK ON!
Polecam panstwu zeby rozmawialo w gotowym jezyku 8), wszystko jest opracowane, wszystko dziala fajnie. Tam i rower, i kobieta, i szpital. Po co sie meczyc? :donno:
Цитата: rocker от ноября 9, 2007, 16:25
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 16:20
Погане у відкопуванні цих слів те, що той, хто їх відкопав, вважає їх чимось кращими, ніж активно вживані, починає застосовувати їх без урахування всіх тонкощів. Поясніть, чому питоме українське слово «лікарня» на багатьох телеканалах замінюють явно запозиченим «шпиталем»? Або чим «буцегарня» краща від, знову ж, питомого слова «в'язниця» (особливо якщо врахувати іронічно-зневажливий відтінок «буцегарні»)? Чи не єдина об'єктивна причина цього — відносна маловживаність «буцегарні» чи «шпиталю», і їх використанням намагаються продемонструвати ніби-то глибокі знання мови.
Я б уник тут слова "відкопування".Якщо диктори не мають мовного відчуття,то хіба винні в цьому слова?
ROCK ON!
Я маю мовне відчуття, мені багато таких "нових" слів ріже слух...
Цитата: sknente от ноября 9, 2007, 16:28
Polecam panstwu zeby rozmawialo w gotowym jezyku 8), wszystko jest opracowane, wszystko dziala fajnie. Tam i rower, i kobieta, i szpital. Po co sie meczyc? :donno:
знову нічого не зрозумів:(
Як то можэ быць, жэбы чловєк нє розумял вэ власным єнзыку. :P
(правда, з трохэ інном пісовнём)
Цитата: "ou77" от
мовне відчуття
А що це таке? ;)
Цитата: Ревета от ноября 9, 2007, 16:57
Цитата: "ou77" от
мовне відчуття
А що це таке? ;)
Це Ви придираєтесь до дрібних помилок, чи у Вас воно повністю відсутнє? :o
Єшлі можэ маруджіць, то пшысутнє. :)
Цитата: Python от ноября 9, 2007, 18:23
Цитата: Ревета от ноября 9, 2007, 16:57
Цитата: "ou77" от
мовне відчуття
А що це таке? ;)
Це Ви придираєтесь до дрібних помилок, чи у Вас воно повністю відсутнє? :o
Ви про що? Коли ми говоримо про мову, то мусимо якось відповідати темі. Зрозуміло, коли українською розмовляє або пише той, хто її вчить. Але той, хто говорить про норму, повинен відчувати межу. А помилку від "непомилки" я зможу відрізнити... ;-)
Цитата: "5park" от
на яких мовах розмовляли дома в авторів "Нарисів з історії української мови" Шахматова та Кримського, в автора "Из записок по русской грамматике" О.Потебні, в автора "Исследования по русскому языку" В.Ягича?
По-моему, легче вообще назвать тех "отцов-основателей", у кого украинский родной был. Шевченко разве.
Котляревский, Максимович, Грушевский, Вовчок, Телега - по-русски. Донцов, само собой.
Рыльский и Яворницкий - на польском.
Цитата: piton от ноября 11, 2007, 23:36
Цитата: "5park" от
на яких мовах розмовляли дома в авторів "Нарисів з історії української мови" Шахматова та Кримського, в автора "Из записок по русской грамматике" О.Потебні, в автора "Исследования по русскому языку" В.Ягича?
По-моему, легче вообще назвать тех "отцов-основателей", у кого украинский родной был. Шевченко разве.
Котляревский, Максимович, Грушевский, Вовчок, Телега - по-русски. Донцов, само собой.
Рыльский и Яворницкий - на польском.
Це у вас звідки такі знання? Маю підозру, що це навіть не знання, а фантазії, бо Шевченкові частіше доводилося розмовляти російською, ніж решті перерахованих вами.
Очевидно, мій майже тезка мав на увазі, що Шевченко, на відміну від решти перерахованих авторів, українською розмовляв із самого дитинства.
Цитата: Ревета от ноября 9, 2007, 16:57
Цитата: "ou77" от
мовне відчуття
А що це таке? ;)
Навмисне чи ні Ви не зробили такого зауваження мені.Отже:
ВІДЧУТТЯ, -я, с. 1. Те саме, що відчування 1. Відчуття болю. Відчуття дотику. 2. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. 3. спец. Процес відображення мозком людини властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття. // Підсвідоме сприймання чого-небудь. // Образ, відбиток, слід предметів матеріального світу, що створюються в свідомості людини внаслідок їх дії на органи чуття. 4. чого і яке. Стан, зумовлений переживанням чого-небудь, враження від баченого, чутого, переживаного. 5. Усвідомлення, розуміння чого-небудь...
Виділення моє (rocker)
Я вважаю,що для цитованого Вами вислову є підстави.Чи може подискутуємо?Я готовий буду визнати Ваші слушні зауваження.
ROCK ON!
Цитата: sknente от ноября 9, 2007, 16:28
Polecam panstwu zeby rozmawialo w gotowym jezyku 8), wszystko jest opracowane, wszystko dziala fajnie. Tam i rower, i kobieta, i szpital. Po co sie meczyc? :donno:
Панове,може допоможемо sknętemu (я вважаю,що пора вже так писати Ваше ймення :)) придбати клавіатуру з польською розкладкою? ;-)
ROCK ON!
niech się tak męczy :)
ЦитироватьПанове,може допоможемо sknętemu (я вважаю,що пора вже так писати Ваше ймення ) придбати клавіатуру з польською розкладкою?
Це надто просто для учасників лінгвофоруму. Краще давайте розробимо польський правопис на базі кирилиці, а потім створимо для нього клавіатурну розкладку. Сподіваюсь, панові скнѧтему такий варіант сподобається? ;)
Ą, ą - Ѫ, ѫ
Ć, ć - Ць, ць
Cz, cz - Ч, ч
Ę, ę - Ѧ, ѧ
Ch, ch, H, h - Х, х
L, l - Л, л
Ł, ł - Ў, ў
Ń, ń - Нь, нь
Ó, ó - Ó, ó
Rz, rz - Рь, рь
CiV - CьV
niech się tak męczy - ньех сьѧ так мѧчы
ЦитироватьCh, ch, H, h - Х, х
Краще так:
Ch, ch - Х, х
H, h - Г, г
G, g - Ґ, ґ
Зрозуміло, що польська Ґ при цьому стає більш вживаною, ніж відповідна українська літера.
Цитата: Python от ноября 14, 2007, 00:54
ЦитироватьCh, ch, H, h - Х, х
Краще так:
Ch, ch - Х, х
H, h - Г, г
G, g - Ґ, ґ
Зрозуміло, що польська Ґ при цьому стає більш вживаною, ніж відповідна українська літера.
H = Ch
Цитата: iopq от ноября 14, 2007, 00:49
Ą, ą - Ѫ, ѫ
Ć, ć - Ць, ць
Cz, cz - Ч, ч
Ę, ę - Ѧ, ѧ
Ch, ch, H, h - Х, х
L, l - Л, л
Ł, ł - Ў, ў
Ń, ń - Нь, нь
Ó, ó - Ó, ó
Rz, rz - Рь, рь
CiV - CьV
niech się tak męczy - ньех сьѧ так мѧчы
Як на мене,то запропоновані пари:
Ć, ć - Ць, ць
L, l - Л, л
Rz, rz - Рь, рь
доволі сумнівні через те,що не зовсім точно передають особливості фонетики /ортоепії польської мови.Втім,наявність "Ѫ, ѫ","Ѧ, ѧ","Ў, ў" буде вказувати на кириличний варіянт саме польської мови(отже особливості польської ортоепії будуть "прикладатися" автоматично),хоча я особисто не в захваті від штучного поширення кирилиці.До того ж клавіатуру для пана Sknętego треба буде всеодно купувати (до всього може ще й замовляти
ексклюзив).Треба ще поцікавитися його думкою,а вже згодом вирішувати як буде ліпше.
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 14, 2007, 00:54
ЦитироватьCh, ch, H, h - Х, х
Краще так:
Ch, ch - Х, х
H, h - Г, г
G, g - Ґ, ґ
Зрозуміло, що польська Ґ при цьому стає більш вживаною, ніж відповідна українська літера.
Пара "H, h - Г, г" не видається зайвою,бо ж самі поляки не "ліквідували літеру "H,h",отже вбачають рацію в її наявності (хоча,як на мене,звук,який передає ця літера, ближчий до українського "х").Але щоб уникнути плутанини під час транслітерації кирилиця--латинка--кирилиця треба обов'язково залишити цю пару.
ROCK ON!
Цитата: Python от ноября 14, 2007, 00:32
ЦитироватьПанове,може допоможемо sknętemu (я вважаю,що пора вже так писати Ваше ймення ) придбати клавіатуру з польською розкладкою?
Це надто просто для учасників лінгвофоруму. Краще давайте розробимо польський правопис на базі кирилиці, а потім створимо для нього клавіатурну розкладку. Сподіваюсь, панові скнѧтему такий варіант сподобається? ;)
В 19столітті був такий державний проект: перевести поляків на кирилицю, але так і не здійснився, може і на жаль.
Цитата: ou77 от ноября 14, 2007, 12:14
В 19столітті був такий державний проект: перевести поляків на кирилицю, але так і не здійснився, може і на жаль.
На жаль для пана Sknętego :) але не для мене.
ROCK ON!
У ХІХ ст. російська влада намагалась перевести на кириличну графіку польську й литовську мови, але це не мало успіху. Показово, що подібним чином австрійський уряд намагався запровадити латиницю для української мови. Усі ці спроби були частиною імперської політики щодо підкорених народів, і саме ця обставина не сприяла успіху. Втім, за інших обставин польська кирилиця могла б знайти практичне застосування
Цитата: rocker от ноября 14, 2007, 09:21
До того ж клавіатуру для пана Sknętego треба буде всеодно купувати (до всього може ще й замовляти ексклюзив).Треба ще поцікавитися його думкою,а вже згодом вирішувати як буде ліпше.
ROCK ON!
Не такий вже й ексклюзив. Комп'ютерну розкладку, готову до інсталяції, я можу зробити власноруч у MS KLC. Розміщення літер на клавіатурі в найпростішому випадку можна й так запам'ятати, а можна зробити наклейки, підписати клавіші маркером і т.п. Хоча, безумовно, справжня ексклюзивна клавіатура — це круто 8-)
А ще краще — транслітераційна клавіатура. Не потрібно дивитися на клавіші.
Введіть "Polska cyrylica" у Google і ви побачите, що це поняття асоціюється у поляків з імперською Росією і спробою царя Миколи І ввести кирилицю для польської мови у 1852 році "в целю русифікацї Крулевства Польскєго".
От ще рідковживані слова: "бабратися", "бебрати", "бабрайло", "бабранина", "бабрачка", "баброш", "бабруля", "бабрун", "бабло"
бабло ? Чи це не те саме бабло, яке зло постійно перемагає? :)
Цитата: ou77 от ноября 15, 2007, 15:41
От ще рідковживані слова: "бабратися", "бебрати", "бабрайло", "бабранина", "бабрачка", "баброш", "бабруля", "бабрун", "бабло"
це з якого словника на Б?
етимологічного... це споріднені слова всі в одній статті на "бабрати" страшно старе слово...
Цитата: 5park от ноября 15, 2007, 15:57
бабло ? Чи це не те саме бабло, яке зло постійно перемагає? :)
Ні, це те що = болото, трясовина
А я дуже рідко зустрічаю слово "позаяк". :) На Інтері чув пару раз і один раз в Інтернеті. Навіть не знаю толком що воно означає. :-[
Цитата: rocker от ноября 13, 2007, 09:33
Панове,може допоможемо sknętemu (я вважаю,що пора вже так писати Ваше ймення :)) придбати клавіатуру з польською розкладкою? ;-)
ROCK ON!
Перепрошую, а що таке sknęte?
Це якесь рідковживане польське слово?
Цитата: sknente от ноября 9, 2007, 16:48
Як то можэ быць, жэбы чловєк нє розумял вэ власным єнзыку. :P
Sknente! До речі розтлумачте нам наше рідне слово "прагнення". :)
Цитата: Nekto от ноября 15, 2007, 20:38
А я дуже рідко зустрічаю слово "позаяк". :) На Інтері чув пару раз і один раз в Інтернеті. Навіть не знаю толком що воно означає. :-[
Ну "позаяк"="по"+"за"+"як", а взагалі ="тому що". Я також рідко чую таке слово, рівно як і "тому що", частіше "того шо".
Звідки взяли "позаяк", не знаю, мені воно не дуже подобається.
Цитата: Nekto от ноября 15, 2007, 21:23
Перепрошую, а що таке sknęte?
Це якесь рідковживане польське слово?
Ні.Це наш форумівський новотвір,упроваджений для одного з наших колег на знак визнання його особливої поваги до польської мови.Наскільки мені відомо у польській мові немає такого слова,втім,може хтось знає польську ліпше за мене.
ROCK ON!
Цитата: ou77 от ноября 16, 2007, 08:57
Цитата: Nekto от ноября 15, 2007, 20:38
А я дуже рідко зустрічаю слово "позаяк". :) На Інтері чув пару раз і один раз в Інтернеті. Навіть не знаю толком що воно означає. :-[
Ну "позаяк"="по"+"за"+"як", а взагалі ="тому що". Я також рідко чую таке слово, рівно як і "тому що", частіше "того шо".
Звідки взяли "позаяк", не знаю, мені воно не дуже подобається.
Тоді Ви маєте однодумця в особі Самійленка (укр. літератора початку ХХ ст.).Якщо не помиляюся,то він також ставився до цього,як на мене цілком нормального слова,критично.Взагалі його міркування про українську мову дуже цікаві.
ROCK ON!
"Такі слова як "файно" чи "ровер", навпаки, з діалектизмів перетворилися на загальноукраїнські "- та не смішіть - як були вони західними , з польського запозиченими, діалектизмами, тим і зосталися
Панове,тільки прошу не розводитися тут про полонізми,бо так само в литовській мові
А хіба у литовській мові немає польских запозичень?!
Не всі слова які писалися у 19ст. були в мові, тоді багато письменників пробували творити літературну мову і для цього "видумували" слова...
Саме так - "видумували-вимучували", що спостерігається і зараз
А взагалі- не "видумувати", а "вигадувати" , не "пробували", а "робили спроби".
розмовляю тільки по-українському.(Зрозуміло,що в Литві я намагаюся говорити по-литовському,в Росії--по-російському,в Польщі---по-польському і,звичайно,English in Hippyland
ROCK ON!
Можливо пан рокер хтів написати - українською,литовською, російською, польською ?
ROCK ON!
Латиниця для усіх слов'ян є неприродною. Ось, наприклад-" s utra odlazimo" - " с утра одлазимо" - тобто, ранком від'їжджаємо ( сербо-хорв.)
(адже справжня українська мова збереглась, на його думку, лише в канадської діаспори!)
Помиляєтесь - він так не думає, бо в канадської " діяспори" не мова, а жахливий американсько-канадсько-західноукраїнський сленг
не треба робити "квадратні" очі або кривитися,коли чуєте слова "кшталт","наразі","кпини","буцегарня" etc.З власного досвіду знаю,що все сприймається нормально ( я маю справу з технічними термінами, словників потрібних майже нема,а ті що є---російсько-російські), коли ви фахівець.Люди звикають до українських термінів дуже щвидко,починають цікавитися цим,у них згодом можна чогось навчитися(останнє моє "придбання" слово "терпуг",рос."напильник",до цього я не чув цього слова,зрозуміло,що воно краще за штучне "напилок")
ROCK ON!
А головне надбання нашої мови - файне слово "дупа"- суто українське! У польській це брутальна лайка, тобто ж..па, а в нас воно звучить з телевізорів по сто разів на день. У нормальних сільських сім'ях вживали слово "гузно", що є старослов'янським та спільним для росіян та українців.
Щодо "терпуга" - поздоровляю, після "кшталту" та "дупи" нарешті пан рокер здибав рідне слово.
ROCK ON!
А приводів і підстав у них нааааааабагато більше.
ROCK ON!
Ой, ні, здається набагааааааато менше, особливо, коли послухати та подивитися наші переклади фільмів. В одному з фільмів імя "Скотт" переклали -"худоба" - не вигадую, присягаюся!
А до речі, пане рокер, як правильно- "фільм" чи "кіно"? А коли "кіно", то як правильно - "кінів"?, ( кін?)бо писали, що можна писати"кіна", " пальта" , "авта"?( пальт? пальтів?, польт? авт, автів?) ???....ой,ой,ой
ROCK ON!
Цитата: philadelfia от ноября 6, 2010, 21:07
пальт? пальтів?
Пальт. До речі, пальто в українській мові завжди було відмінюваним, на відміну від кіно й метро.
Цитата: rocker от ноября 6, 2007, 16:01
Цитата: andrewsiak от ноября 6, 2007, 15:57
мені дуже подобрається (з пурістичних тенденцій) такі слова як "вислід" замість "результат" та "поступ" замість "прогрес"
Щодо "поступ",то справді дуже добре,що слово "ожило", "вислід" щось не доводилося чути з живих уст,а лише в "діяспорній" літературі.
ROCK ON!
Пуристични тенденциï гаразд, але виразнѡстю "поступ" не вистигне змислу слова "прогрес", тобто є заслабке.
Бабратися - відоме з дитинства.
кшталт, наразі - культурні слова.
кпини, буцегарня - брати на кпини, буцегарня часто іронічно
Терпуг - грубий, для робіт по дереву чи залізу. В духовці не запікають. :D
Напилок - делікатний
Вислід - вживаю повсякчас. Висновок, як що в результаті. Вислід, як що з того витікає.
поступ - вагоме, прогрес нейтральне
А чи вживаються в Україні такі слова (Кубань):
нарУнджуваться-збиратися, лаштуватися
зАвдруги - вдруге
барАшка - вівця
(в)утАк - селезень
утИна-качатина
товарЯка-худобина, скотиняка
обламЕй-рос. увалень, бездельник (обломов)
пацЯ, пацЯтко - порося
бусАть - пити без міри
лобунЕць - лобуряка
бУзівок - бичок однорічний
шкуратЯний - з вичиненої або сирої шкіри
учИнене кісто - рос. сдобное тесто
жорствА- рос. ракушечник
грИмнуть - упасти з гуркотом
копито - тільки у коней, ішеків, катрюків (та зебр) - воно одне?
рАтиці (од. рАтиця) - у рос. парнокопьітньіх - рогатої худоби, свиней, оленей тощо?
середовИй - внутрішній
підтатУриться - підлизатися, підлеститися
(у)пустОпаш - пастися без людського нагляду
пОпаски - те ж саме
дИби (од.дИба) - рос. ходули
прящ - рос. рогатка (стріляти камінцем)
чАморошний - зачуманілий, звчуханий
бійся! - вигук "обережно!"
Схід, Південь.
барАшка - вівця
вутАк - селезень
пацЯ - порося
бУзівок - бичок однорічний
шкуратЯний - з вичиненої або сирої шкіри
учИнене кісто - рос. сдобное тесто
жорствА- рос. ракушечник
грИмнуть - упасти з гуркотом
копито - тільки у коней, ішеків, катрюків (та зебр) - воно одне?
рАтиці (од. рАтиця) - у рос. парнокопьітньіх - рогатої худоби, свиней, оленей тощо?
пустОпаш - пастися без людського нагляду
пОпаски - не те ж саме. Не на випасі йти потихеньку і давати пастись череді, чи ...
чАморошний - зачуманілий
Ага, я навмисно дав неправильно "попаски". У нас так саме. Погнали далі! Тепер дам лише слова.
БескЕття
РИмба
г'Ерг'уль
мІшма
хлякОза
джамурдА
воднОсталь
цУгом
зАстувать
риштувАть
жЕнетий
прогнОй
шпарувАть
кИшло
кИшлище
сполотнІть
бАнить
гайгУй
обмишУлиться
З того, що чув у себе на Черкащині чи зустрічав у книжках:
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
товарЯка-худобина, скотиняка
В наш час майже не вживається. Чув, мабуть, лише в дражнилці, що зображує вимову діалектів з затверділим Р: «Раба товарака заліза до барака, з'їла радно бураків».
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
пацЯ, пацЯтко - порося
Є таке слово.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
копито - тільки у коней, ішеків, катрюків (та зебр) - воно одне?
рАтиці (од. рАтиця) - у рос. парнокопьітньіх - рогатої худоби, свиней, оленей тощо?
Саме так.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
учИнене кісто - рос. сдобное тесто
Знаю, що тісто «учиняють». Здобне воно при цьому чи ні — на жаль, я в цьому не спеціаліст.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
чАморошний - зачуманілий, звчуханий
Є споріднене слово: очамріти — те ж саме, що очманіти.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
пОпаски
Щось знайоме. Не пам'ятаю, правда, чув його чи знаходив у книжках.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
грИмнуть - упасти з гуркотом
Зустрічав у книжках слово «гримати», «гримнути», але з іншим значенням: сварити когось, накричати на когось.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 13:13
жорствА- рос. ракушечник
В літературній мові є таке слово, хоча в живій розмовній практично не чув.
БескЕття - це Бесарабія
г'Ерг'уль - навіть призвіще в селі
мІшма
воднОсталь
цУгом
зАстувать
риштувАть
жЕнетий - жонатий
прогнОй
шпарувАть
кИшло
кИшлище
сполотнІть
бАнить
обмишУлиться
учИнене кісто - на дріжджах
копаниця
шапа
байдерка
косє
пуделко
шведа
ґараґа
дичка (комаха така)
вишки
витяти або витнути
камезелька
сукєнка
копаниця - що це у вас плешня, мотика, копачка ...
шапа - ?
байдерка - одяг
косє - ?
пуделко - покласти в пуделко, щоб не спудили
шведа - ?
ґараґа - ?
дичка (комаха така)
вишки - ?
витяти або витнути
камезелька - одяг
сукєнка - одяг
Цитата: oveka от декабря 16, 2013, 18:56
копаниця - що це у вас плешня, мотика, копачка ...
шапа - ?
байдерка - одяг
косє - ?
пуделко - покласти в пуделко, щоб не спудили
шведа - ?
ґараґа - ?
дичка (комаха така)
вишки - ?
витяти або витнути
камезелька - одяг
сукєнка - одяг
копаниця - сапка
шапа - те ж саме
шведа - светр
косє - держак від коси
ґараґа - невміла, недолуга людина
дичка - медведка
вишки - горище в хлівах, сараях
витяти або витнути - вдарити
Все інше правильно
копаниця - колодязь?
шапа - шапка? шопа? - сапа, сапка
косє - лоша? кІсся
пуделко - горщок?
шведа - швендя? джемпер
вишки - вишеньки? сіннИк
витяти, витнути - "вирізати до ноги"? -ударить, хряснуть, ...
камезелька - якась барахлина?
сукєнка - якась барахлина
.................................................
Бескеття - це Басарабія? Цікаво! У нас це щось далеке, непролазне, десь на горі - невизначене.
Г'ерг'уль - це гусак групи порід з мог'одзулею над дзьобом. Ці породи дуже крикливі, г'елг'отливі.
женетий - від "гнати" - фальсифіковане, сурогат, розбавлене. Мабуть. пішло від женетого молока, з появою сепараторів. Порівняйте, гуцул. жентиця - сколотини, сироватка.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 19:36
копаниця - колодязь?
шапа - шапка? шопа? - сапа, сапка
косє - лоша? кІсся
пуделко - горщок?
шведа - швендя? джемпер
вишки - вишеньки? сіннИк
витяти, витнути - "вирізати до ноги"? -ударить, хряснуть, ...
камезелька - якась барахлина?
сукєнка - якась барахлина
Вище написав
Камезезелька - безрукавка
сукєнка - сукня
мог'одзуля
г'ондзоля
Ой чия ж то дівчинонька
Такая файненька -
На личику г'ондзоляки
Як ріпа дрібненька.
витяти або витнути - витяти щось вирізати, вщент вирізати; витнути якусь дурню.
Цитата: oveka от декабря 16, 2013, 16:34
зАстувать
Є таке слово. Затуляти собою що-небудь або затіняти.
Цитата: oveka от декабря 16, 2013, 21:21
мог'одзуля
У нас кажуть «морґодзуля» — приблизно те ж саме, що й «ґуля».
зАстувать - заважати щось бачити, або перекривати світло.
Відійди від вікна - не застуй.
Не застуй, як Руслана карту погоди.
ґуля набігає від забиття. А г'ондзоля - природна вада.
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 19:36
Г'ерг'уль, мог'одзуля, г'елг'отливі
Чи
г' значить у тсих словах ґ?
Цитата: oveka от декабря 16, 2013, 21:21
витнути якусь дурню.
У тсiм значiннi всправдi
витнути абож таки
утнути~втнути??
Цитата: LUTS от декабря 16, 2013, 20:19
Цитата: Джереми от декабря 16, 2013, 19:36
камезелька - якась барахлина?
Камезезелька - безрукавка
Поряд ис:
камзóл,
камзóль,
камiзéлька,
кемизéлька,
камiзéлок,
камiзéля (УкрЕтимС), вси в тих самих значiннях "безрукавий каптан чи якась безрукавка".
Цитата: oveka от декабря 16, 2013, 18:56
пуделко - покласти в пуделко, щоб не спудили
дрѡб. до
пудло "коробка, ящик, шкатуля".
спудили - тсе тут "ѡтлякли" (*пудити) чи щось иньше? тодi дотепна словогра.
спудити - вкрасти
Цитата: oveka от декабря 17, 2013, 09:25
спудити - вкрасти
Для мене напудить - це так налякать, що хтось може напудить у штани, тобто "наловить риби".
А чи відомі такі ідіоми (до всіх звертаюся):
шанс ведмЕдЯ вбить
хвате й цуці й паці
грІмку вбить
горщОк розбить
швидкА Настя
задніх пасти
на кутні (зуби) сміяться
як відьма за замок (держаться)
де тебе бенЕря носила?
ляща спекти
верхи збивать
хвости занОсить
бикам хвости накручувать
коники викидать
батька вкрали
напудити - так і є, в штани.
Або співпадання, або трішки інакше.
ні цуці, ні паці, ні п***і, ні сраці
горщОк розбить
швидкА Настя, срочно визивають
задніх пасти
на кутні (зуби) сміяться, чого щиришся на всі кутні
як відьма за замок (держаться)
де тебе бенЕря носила?
ляща спекти
хвости занОсить
бикам хвости накручувать, бикам хвости крутить
коники викидать
батька вкрали - і вора не було і батька вкрадено
Там такого наварила - хвате і цуці, і паці (помиїв, що неможливо їсти)
Шо, швидка Настя напала? (діарея)
Смійся, смійся, засмієшся колись на кутні! (побачиш лихо)
і вора не було і батька вкрадено - і в нас так, але часто кажуть, коли довго шось шукають:"Шо, батька вкрали?" або:"Ого, досі спите?! Сонце в гузно вже припікає й батька вкрали, а ви й не чули!".....ох і грубі ми люди! Зате в нас, боже збав, не матюкались, а дітям заборонялося згадувать отго, з хвостом і рогами. Моя прабаба Паранька:"Дівчата (на дочок)! Галько, Ольго, Ївго! Ви чого це на ніч свої дурні язики порозпускали та його раз-позраз згадуєте? Хай йому абИщо!"
А таке:
пиндЮрочка
шпЕник
швАйка
трОнка
перекасірувАть
цюрпЕлить
дУдлить
цмИг'Ать
бЕчик
пОтерть
обрізАни
розпАл
гавИця
побОвтюха
бОвтень
Цi слова я не дуже розумiю :-( у нас майже лiтературна лексика+русизми
Цитата: SIVERION от декабря 17, 2013, 12:12
Цi слова я не дуже розумiю :-( у нас майже лiтературна лексика+русизми
Невже й "тронка" не чули?
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 12:16
Цитата: SIVERION от декабря 17, 2013, 12:12
Цi слова я не дуже розумiю :-( у нас майже лiтературна лексика+русизми
Невже й "тронка" не чули?
дзвiночок у гуцулiв?
Невже й «дудлити» чи «швайка» не чули ніколи? «Тронка» — є такий твір в Олеся Гончара, а ось що саме слово означає...
Хоча Лелека для мене книжне слово, на Сумщинi Чорногуз,або Гастер, Глушпей-глухий, Кобець-Яструб,Ракло-вайло,нероба
Цитата: Python от декабря 17, 2013, 12:33
Невже й «дудлити» чи «швайка» не чули ніколи? «Тронка» - є такий твір в Олеся Гончара, а ось що саме слово означає...
Надудлити є, Надудлити в штани, ще Регуль не Львiвський Рагуль,а велика,здорова ставкова жаба
Ще Лимар-бидло,безкультурна людина,а шкiрник-Римар, хоча в ЛУМ Лимар i Римар синонiми-ремiсник шкірник
обрізАни - ?
дудлити - нажиратися пива, вина тощо ... А в штани напудити.
кабиця
джамиґа
юґа
істик
белебень
кундряки
виливок
ґулий
каправий
фертикультяпний
михайлики
осуга
снядіти, засняділий
глизявий
глива
Глива гриб? Глизявий? хм часом не те що у нас Глизський-як клей, каша буває глизська
Чи носять тронку гуцули, не знаю, а от херсонські й таврійські вівці у Олеся Гончара носили, вірніше кози-поводатарі й барани. У нас "тронкою" зрідка називали всі "балаболи, тарахтьоли, колокольці, дзвоники" на всій худобі.
Дудлить у нас пити про дитину - жадібно, через соску. над міру, про дорослого - через вінця з пляшки жадібно г'лиг'ать.
обрізАни - обрізані чоботи, шкарбани
дудлити - нажиратися пива, вина тощо ... А в штани напудити. так
кабиця - надвірня, польова груба
джамиґа -?...а наче десь чув
юґа-? .....?
істик - деркач, цурпалок?
белебень - далеко, відрубно, скраю
кундряки ?
виливок -бовтень (яйце)? згадав - яйце без шкаралупи
ґулий - безрогий
каправий - ..десь і шось....?
фертикультяпний ?
михайлики - чарочки з дерева
осуга -?
снядіти, засняділий - запліснявіти
глизявий - глевкий
глива - сорт груші?
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 14:27
джамиґа -?...а наче десь чув == грязючка після дощу на набитій дорозі
юґа-? .....? == влітку над дорогою, а взимку крутія понизу
істик - деркач, цурпалок? == чистити налиплу землю та обривати траву на плугові (букарі)
белебень - далеко, відрубно, скраю == і щоб було мало комфортно
кундряки ? == без дороги, понад річкою, або по зарослях по річці
виливок -бовтень (яйце)? згадав - яйце без шкаралупи == шкаралуща не дойшла, м'якенька
ґулий - безрогий == ага, комолий
каправий - ..десь і шось....? == по віях запалення
фертикультяпний ? гарний, доглянутий , хата фертикультяпна
михайлики - чарочки з дерева == з гачком-ручкою, для пити воду
осуга -? == на воді тонюсінька плівочка після отстою
глизявий - хліб глизявий, з поганої, старої муки. Там вже хліб буде невдашній.
гливкий == погано виграло тісто, не відшуміло чи не випечене
Спекла хліба - як пух, як дух. Як ударив чортів син, чуть не вбив!!!
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 10:14
Цитата: oveka от декабря 17, 2013, 09:25
спудити - вкрасти
Для мене напудить - це так налякать, що хтось може напудить у штани, тобто "наловить риби".
А чи відомі такі ідіоми (до всіх звертаюся):
шанс ведмЕдЯ вбить
хвате й цуці й паці
грІмку вбить
горщОк розбить
швидкА Настя
задніх пасти
на кутні (зуби) сміяться
як відьма за замок (держаться)
де тебе бенЕря носила?
ляща спекти
верхи збивать
хвости занОсить
бикам хвости накручувать
коники викидать
батька вкрали
Ну, у нас живе лише про коників. Ну, і Настю усі знають.
Цитата: SIVERION от декабря 17, 2013, 14:03
Глива гриб? Глизявий? хм часом не те що у нас Глизський-як клей, каша буває глизська
Гливка. До речі:
http://slovnyk.ua/index.php?swrd=ГЛИВКИЙ (http://slovnyk.ua/index.php?swrd=%C3%CB%C8%C2%CA%C8%C9)
http://sum.in.ua/s/ghlevkyj
Таки через е?
Цитата: Python от декабря 17, 2013, 12:33
Невже й «дудлити» чи «швайка» не чули ніколи? «Тронка» — є такий твір в Олеся Гончара, а ось що саме слово означає...
Дудлити чув, а Швайку лише як депутата знаю :)
Цитата: SIVERION от декабря 17, 2013, 12:47
Цитата: Python от декабря 17, 2013, 12:33
Невже й «дудлити» чи «швайка» не чули ніколи? «Тронка» - є такий твір в Олеся Гончара, а ось що саме слово означає...
Надудлити є, Надудлити в штани, ще Регуль не Львiвський Рагуль,а велика,здорова ставкова жаба
Я тільки про пійло чув http://sum.in.ua/s/dudlyty
А в штани дзюрять :)
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2013, 15:09
Цитата: LUTS от декабря 16, 2013, 20:19
сукєнка - сукня
тобто суконька ;D
Суконька - це щось маленька, а сукєнка всяка буває. :)
Цитата: SIVERION от декабря 17, 2013, 14:03
Глива гриб? Глизявий? хм часом не те що у нас Глизський-як клей, каша буває глизська
І груша, і гриби == вешенки
До речі хтось знає, що таке губ'яки? :)
Цитата: LUTS от декабря 17, 2013, 16:27
До речі хтось знає, що таке губ'яки? :)
?
(http://perlbal.hi-pi.com/blog-images/531545/gd/1271264236/Boletophagus-reticulatus.jpg)
Гриби або назва конкретного гриба?
Цитата: engelseziekte от декабря 17, 2013, 20:09
Гриби або назва конкретного гриба?
:yes:
Так, гриби. Всі крім білого. Білий - просто гриб.
Цитата: LUTS от декабря 17, 2013, 20:24:yes:
Так, гриби. Всі крім білого. Білий - просто гриб.
У нас так само, тільки замість губ'яків просто губи.
Цитата: SIVERION от декабря 17, 2013, 14:03
Глива гриб? Глизявий? хм часом не те що у нас Глизський-як клей, каша буває глизська
Глива — це те, що російською «вешенка».
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2013, 15:14
а Швайку лише як депутата знаю :)
Інструмент шевця, різновид шила. Депутата не знаю :)
Цитата: Python от декабря 17, 2013, 20:54
інструмент шевця, різновид шила. Депутата не знаю :)
Шило - протикати дірку.
Швайка з зубчиком - протягувати дратву, нитку ...
Було невтямки, коли в електричці вперше почув
- Универсальное шило!!!
- Так це швайка!
Цитата: Python от декабря 17, 2013, 20:50
Глива — це те, що російською «вешенка».
У нас це берестЯнка. Грибами теж колись називали нормальні гриби, а то- пичариці, голуб'янкИ, опеньки та гадючі. На дереві - губи.
Здається, всіх україномовців світу об'єднує Швидка Настя - всі добре знають цю молодицю! :scl:
Про Шило й Швайку http://fam35.ucoz.ru/index/u_ostapovij_korchmi/0-6 (http://fam35.ucoz.ru/index/u_ostapovij_korchmi/0-6)
Цитата: oveka от декабря 17, 2013, 09:25
спудити - вкрасти
цiкавъи синоним
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 10:14
Для мене напудить - це так налякать, що хтось може напудить у штани, тобто "наловить риби".
Пѫдити въ штани ѥ скорѣишь из *прѫдити.
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 11:39
Там такого наварила - хвате і цуці, і паці (помиїв, що неможливо їсти)
пьсу и свинѣ?
А чому не від пуда? :)
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2013, 23:24
А чому не від пуда? :)
Ужє почѧтъково у обох тсих словах ѥ съпѡльнє значенѥ «гънати÷штъвхати», съ тъимьжє слово
прѫдити значить ищє «тєчи» (
прѫд), колижь у
пѫдити такого значення [почѧтъково] нєма, алє ота ïх звѫкова подѡбьнѡсть и съпѡльнє значенѥ, очивидь, причинили проникнутѥ значення «тєчи» из
прѫдити ѫ
пѫдити.
Форма
пуда ѫ якому значеннѣ?
Не пуда, а пуд. Ладно, я тут Фасмера глянул:
ЦитироватьСлово: пу́ди́ть,
Ближайшая этимология: пу́жу́ "пугать, гнать", итер. пужа́ть, укр. пу́дити, пу́джу, блр. пудзiць, др.-русск. пудити, ср.-болг. пѫдити (ХIV в.; см. Брандт, РФВ 24, 143), болг. пъ́дя, пъ́ндя (Младенов 540), сербохорв. пу́дити, пу̑ди̑м, словен. podíti "гнать", чеш. puditi "побуждать, подстрекать", слвц. рudit᾽, польск. pędzić "гнать".
Дальнейшая этимология: Предполагали первонач. знач. "теснить" < "натягивать" и сравнивали лит. spándyti "натягивать", нов.-в.-н. sраnnеn -- то же, д.-в.-н., англос. sраnnаn "натягивать", лит. spą́stas "западня", spę́sti, spéndžiu "расставлять западни, ловушки", лтш. spuôsts "западня, силок" (М.--Э. 3, 1035 и сл.; Младенов 540; Преобр. II, 150). Далее сюда же, возм., пядь, пну, пу́то; см. также Иокль, Jagić-Festschrift 483 и сл. Не является более убедительным сравнение с англос. fandian "искушать, проверять", д.-в.-н. fantôn "испытывать", гот. finþan "находить" (Маценауэр, LF 15, 176 и сл.); см. об этих словах Хольтхаузен, Aengl. Wb. 98. Наконец, сравнивали также с лит. spáusti, spáudžiu "нажимать", spáudyti, spáudau "давить", греч. σπεύδω "спешу", σπουδή "поспешность, усердие", алб. рunё "работа" (Петерссон, AfslPh 34, 370 и сл.), что Траутман (ВSW 273) справедливо опускает.
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2013, 08:10
Не пуда, а пуд. Ладно, я тут Фасмера глянул:
ЦитироватьСлово: пу́ди́ть,
Ближайшая этимология: пу́жу́ "пугать, гнать", итер. пужа́ть, укр. пу́дити, пу́джу, блр. пудзiць, др.-русск. пудити, ср.-болг. пѫдити (ХIV в.; см. Брандт, РФВ 24, 143), болг. пъ́дя, пъ́ндя (Младенов 540), сербохорв. пу́дити, пу̑ди̑м, словен. podíti "гнать", чеш. puditi "побуждать, подстрекать", слвц. рudit᾽, польск. pędzić "гнать".
Дальнейшая этимология: Предполагали первонач. знач. "теснить" < "натягивать" и сравнивали лит. spándyti "натягивать", нов.-в.-н. sраnnеn -- то же, д.-в.-н., англос. sраnnаn "натягивать", лит. spą́stas "западня", spę́sti, spéndžiu "расставлять западни, ловушки", лтш. spuôsts "западня, силок" (М.--Э. 3, 1035 и сл.; Младенов 540; Преобр. II, 150). Далее сюда же, возм., пядь, пну, пу́то; см. также Иокль, Jagić-Festschrift 483 и сл. Не является более убедительным сравнение с англос. fandian "искушать, проверять", д.-в.-н. fantôn "испытывать", гот. finþan "находить" (Маценауэр, LF 15, 176 и сл.); см. об этих словах Хольтхаузен, Aengl. Wb. 98. Наконец, сравнивали также с лит. spáusti, spáudžiu "нажимать", spáudyti, spáudau "давить", греч. σπεύδω "спешу", σπουδή "поспешность, усердие", алб. рunё "работа" (Петерссон, AfslPh 34, 370 и сл.), что Траутман (ВSW 273) справедливо опускает.
Ну ось.
"Академічно" це лякати взагалі: http://sum.in.ua/s/pudyty Хм, так, "в штани напудив" це про переляк, але усе таки ж не просто пудити :-\
А, ні. Таки мочитися, як і у живій мові: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50061-pudyty.html
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2013, 08:16
Цитата: Elischua от декабря 18, 2013, 08:13
Ну ось.
Без Вашої р ;)
Вона нѣ моя
р, вышє жь ми писал, ожє почѧтъково значєнѥ «тєчи» изпомежь тсих двох слѡв можє бути тѡлькы за словом
прѫдити – на тсє тѧкнє слово
прѫд у значеннѣ «тѡк, тєча», за словом
пѫд або
пѫдити то нєма ни близько такого значення, алє набуло воно такє значенѥ «мочити сѧ» (тобто «пустити струмень {< прѫд}»), крѡмь мьноѭ вышє навєдєнъих причин, яко пєрєтин значеннь «лѧчи» (лѧкати) у слова
пѫдити («лѧчи<гънати») та «гънати-пустити [изокрєма] струмень» ѫ съпѡльнє значенѥ «гънати-пустити струмень
съ лѧку», якє було пєрєнєсєнє на слово
пѫдити.
Цитата: Elischua от декабря 17, 2013, 23:21
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 11:39
Там такого наварила - хвате і цуці, і паці (помиїв, що неможливо їсти)
пьсу и свинѣ?
Не пацюку?
Цитата: Lodur от декабря 18, 2013, 08:53
Цитата: Elischua от декабря 17, 2013, 23:21
Цитата: Джереми от декабря 17, 2013, 11:39
Там такого наварила - хвате і цуці, і паці (помиїв, що неможливо їсти)
пьсу и свинѣ?
Не пацюку?
Ні, паця - свиня. Так ще діти кажуть.
Пацюка взагалі в живій мові не чув.
ЦитироватьПацюка взагалі в живій мові не чув.
А як же у вас кажуть? :???
Цитата: Lodur от декабря 18, 2013, 09:02
ЦитироватьПацюка взагалі в живій мові не чув.
А як же у вас кажуть? :???
Щур
Я чув у живій мові "пацюк", тільки так називали не щура, а порося. "Пацюки, пацюки!"- так підгукували поросят та підсвинків. На щура казали "пац". Пацоловка - капкани та інші пастки. Потім стали казати "криса". "Щур" у нас це проклята бджолоїдка рос. щурка золотистая, птах, що живе у нірках по кручах. Я досі не розберу. що мав на увазі письменник Василь Мова-Лиманський, коли сказав "виткнувся із нірки щур" (про П. Куліша). Таки, здається, то сучасний літерат, щур.
В "За двома зайцями" кріса була точно ознакою суржику, а по-українськи звали пацюком.
Словники знають обидва значення:
Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 102.ПАЦЮК 1, а, чол. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Панас Мирний, III, 1954, 161); Пацюки володіють інстинктом заздалегідь відчувати катастрофу (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 97); З.. гризунів найбільш поширені нориці (звичайна та гуртова), миші (курганчикова, хатня) та сірий щур — пацюк (Шкідп. і хвор.. рослин, 1956, 451); * У порівняннях. — Ну, куркульня й завила. Як пацюки, ошкірились (Михайло Стельмах, II, 1962, 412);
// перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. — Нарада? — ..крикнув котрийсь з гурту солдатів,. — Так воювати можна! До переможного кінця! Тилові пацюки! (Андрій Головко, II, 1957, 531).
ПАЦЮК 2, а, чол., розм. Те саме, що порося. Вже переносили цілого пацюка, вже почали носити курей, полотно, кожух новий, ані разу не вбираний, але Юрішко був невмолимий (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192);
// перен., зневажл. Про товсту людину. — Значить, тиловий годований пацюк — фельдфебель Готт — робить те, що треба.., пане полковнику? — гнівно звертався в думці Вебер до свого начальства (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 102).
А щур - це і птахи, і гризуни: (wiki/uk) Щур_(значення) (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D1%80_%28%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%29)
ЦитироватьПо мнению Якобсона, ščurъ «в различных слав. языках обозначало хтонические живые существа».
Цитата: Джереми от декабря 18, 2013, 10:34
Я чув у живій мові "пацюк", тільки так називали не щура, а порося.
Таке я теж чув. Пацючками можуть назвати ще наприклад пузатих кошенят, цуценят.
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:10
Цитата: Джереми от декабря 18, 2013, 10:34
Я чув у живій мові "пацюк", тільки так називали не щура, а порося.
Таке я теж чув. Пацючками можуть назвати ще наприклад пузатих кошенят, цуценят.
Так.
Ну, я у нас на порося нiколи нi "пацюк", нi "паця", нiчого подобного не чув. А от слово "пацюк" широко вживається на щурiв. Слово "щур" теж вiдоме, але вживається на порядок рiдше.
Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:28
Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?
А як мають казати? Кошка?
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2013, 11:29
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:28
Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?
А як мають казати? Кошка?
Кицька в нас кажуть, точніше кіцька. Котенята. Кішка має трохи інше значення. ;D
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:31
Кішка має трохи інше значення. ;D
Кишка :umnik:
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2013, 11:33
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:31
Кішка має трохи інше значення. ;D
Кишка :umnik:
Літературно, так. В нас КИ взагалі нема.
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:40
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2013, 11:33
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:31
Кішка має трохи інше значення. ;D
Кишка :umnik:
Літературно, так. В нас КИ взагалі нема.
Я свою, взагалі, зву кошарка, кошарик.
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2013, 11:29
Цитата: LUTS от декабря 18, 2013, 11:28
Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?
А як мають казати? Кошка?
кітка, киця, кицька, мачка, мицька
напудив в штани
перепудився - про переляк
напрудонив - багато
пацюк, щурі, криса
щурок, щурик, щурки - про строкатого птаха
кишка дванадцятипала і т.д.
кішка, кицька, киця, кіт, котяра, кошеня, котя ...
А оте ЩЕР - щелепа, щ(ч)ервень, щ(ч)ереп, щур, щурі,щурок, щурик, щурки ...
Може з одного гнізда.
Остап Вишня на запитання про початок письменницького таланту розказав
- Був мені другий рік, залишили самого дома, лазив по долівці і напрудонив калюжу.
Пальчиком відводив струмочок, тато побачили і сказали - Писатиме!
Кіт, котяра, котик, котік, коток.
Кішка, кішечка, киця, кицька, кицюля, кицюлька, кіся, кісюлька.
Кошеня, кошенятко. котя, котятко, коша, кошатко, котеня (тко)
Кошеча миска, кошЕча мамка (та, що "труситься" біля котів, частіше про дівчат), також кошача, котяча
І на чужих котів - кішок, і на собак, коли невідома була стать, казали "він". "Чий він, бодай би він йому здох?!" У нас був кіт Васька. Раптом він щез. Уже й стали забувать про нього, а Васька привів до хати виводок дебелих кошенят. Бабуня:"Ти диви! Ми думали, шо Васька, а воно - Василина!"
Де кажуть:
перебанчати
виґандюрити
межиситиця
натха
задирки.
Цитата: oveka от декабря 19, 2013, 18:36натха
Вже ж питали в iншiй темi... Чи в мене дежа вю?
Перебанчати - це перебаранчать? Тобто перебивати, не давати сказати
Натха не тільки у нас є, а й у мене в молоді роки була, замучувала. Потім не стало.
А як це по-науковому?
Риніт.
Відриг; відрижка.
Цитата: Lodur от декабря 19, 2013, 18:59Відриг; відрижка.
Шось у нас дуже різні значення цього слова.
Цитата: engelseziekte от декабря 19, 2013, 19:03
Цитата: Lodur от декабря 19, 2013, 18:59Відриг; відрижка.
Шось у нас дуже різні значення цього слова.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31705-natkha.html#show_point ==>
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30348-nadkha.html#show_point
В нас нема такого
Ну забув про натху, я більше не буду.
Перебанчати - Тобто перебивати, не давати сказати. Тільки у нас воно забарвлене,
заміна не сунь носа, ввічливо.
Цитата: engelseziekte от декабря 19, 2013, 19:03
Цитата: Lodur от декабря 19, 2013, 18:59Відриг; відрижка.
Шось у нас дуже різні значення цього слова.
Й обидва неправильні. Це не печія, не відрижка, а й подавно не нежить (рініт). Це вихід затхлих газів зі шлунку типу сірководня, як затхле яйце.
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 19:49Й обидва неправильні. Це не печія, не відрижка, а й подавно не нежить (рініт). Це вихід затхлих газів зі шлунку типу сірководня, як затхле яйце.
Чому обидва невiрнi? Хiба в Грiнченка не те ж саме? :???
ЦитироватьОтрыжка съ непріятнымъ запахомъ.
А вихiд затхлих газiв через рот
i є вiдрижка.
Я не знав, що це теж відрижка. Я думав, що "отрьіжка" - це коли печія або кислота. Думав, що в Україні такого слова нема.
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 19:49Й обидва неправильні. Це не печія, не відрижка, а й подавно не нежить (рініт). Це вихід затхлих газів зі шлунку типу сірководня, як затхле яйце.
Будете ви носіям розказувати, що правильно, а що ні :negozhe:
У нас натха — це нежить.
Цитата: engelseziekte от декабря 19, 2013, 20:56
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 19:49Й обидва неправильні. Це не печія, не відрижка, а й подавно не нежить (рініт). Це вихід затхлих газів зі шлунку типу сірководня, як затхле яйце.
Будете ви носіям розказувати, що правильно, а що ні :negozhe:
У нас натха — це нежить.
Чого? От тому у Вас і нежить, що носій, а у нас з Грінченком - "отрьіжка с неприятньім запахом". Ви хоч задумайтеся "на-тха", тхнути, тхір. Чи не так, Борисе Дмитровичу? Ну, то не страшно, що забули. Я бачив старшокласників українських шкіл, які не знають, що таке "горище"
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 21:10Чого? От тому у Вас і нежить, що носій, а у нас з Грінченком - "отрьіжка с неприятньім запахом". Ви хоч задумайтеся "на-тха", тхнути, тхір. Чи не так, Борисе Дмитровичу? Ну, то не страшно, що забули. Я бачив старшокласників українських шкіл, які не знають, що таке "горище"
Я з вами шуткую, а ви, виявляється, серйозно так вважаєте.
Відкрийте діалектний словник на слові «натха», і розповідайте всім носіям діалекту, що українська мова монолітна, а вони забули, як правильно.
У Індії взагалі натха-йога, охолоньте.
В різних регіонах можуть змінюватися об'єми понять, це цілком зрозуміло - Україна, дякувати Богу, не маленька.
Є згага, печія, натха-надха, відрижка, відги́к, ві́дриг.
Як у нас - південний Схід.
згага, печія - пече
натха - від масла гарбузового насіння, або варених яєць (отой сєроводород)
ві́дриг, відрижка - щось і вискочило
відги́к - тільки звук. Як московська отрыжка после хорошей жрачки.
І все це різні відтінки, ціхи́ близьких явищ.
Так це ж класно, он який букет. Смакота.
А в якійсь місцевості може закріпитися дещо інший відтінок.
Звертаю увагу на те, що я завжди навожу приклади з живого мовлення -
часто натикаюсь зі словниковими розходженнями. Словник не атлас мови в деталях.
Отже, вказуймо де так кажуть, в якій місцевості. І все по тому.
На додачу приклад - Багато насїння їла, та така натха зробилась, що аж самій погано. Херс.
Це не згага, не печія, не відрижка, не відги́к, не ві́дриг. Тільки натха.
Цитата: oveka от декабря 19, 2013, 22:35
У Індії взагалі натха-йога, охолоньте.
В різних регіонах можуть змінюватися об'єми понять, це цілком зрозуміло - Україна, дякувати Богу, не маленька.
Є згага, печія, натха-надха, відрижка, відги́к, ві́дриг.
Як у нас - південний Схід.
згага, печія - пече
натха - від масла гарбузового насіння, або варених яєць (отой сєроводород)
ві́дриг, відрижка - щось і вискочило
відги́к - тільки звук. Як московська отрыжка после хорошей жрачки.
І все це різні відтінки, ціхи́ близьких явищ.
Так це ж класно, он який букет. Смакота.
А в якійсь місцевості може закріпитися дещо інший відтінок.
Звертаю увагу на те, що я завжди навожу приклади з живого мовлення -
часто натикаюсь зі словниковими розходженнями. Словник не атлас мови в деталях.
Отже, вказуймо де так кажуть, в якій місцевості. І все по тому.
На додачу приклад - Багато насїння їла, та така натха зробилась, що аж самій погано. Херс.
Це не згага, не печія, не відрижка, не відги́к, не ві́дриг. Тільки натха.
Все саме так і більш ніяк! 1:1 Наша натха сама правильна з усіх натх! А от на нежить у нас ніяк не казали, просто "соплі потекли, з носа потекло", з гумором "сльози через ніс пішли".
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 22:59
Все саме так і більш ніяк!
Ни мона так казати! :negozhe:
Цитата: LUTS от декабря 19, 2013, 23:06
Ни мона так казати! :negozhe:
А це по-якому? Хіба що натха (нежить) напала! :srch:
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 23:13
Цитата: LUTS от декабря 19, 2013, 23:06
Ни мона так казати! :negozhe:
А це по-якому? Хіба що натха (нежить) напала! :srch:
Пу-нашуму цє :eat: Ми ж тож українці, і балакаїм тож пу-україньські, нє?
Мій сусід, "паспортний "русский" 1950р. привіз з Чернігівщини (Семенівського р-ну) "паспортну українку". Цілий рік батько з матір'ю тіпали його :"Ти нашо нам кацапку у хату привіз?"
Цитата: Джереми от декабря 19, 2013, 23:26
Мій сусід, "паспортний "русский" 1950р. привіз з Чернігівщини (Семенівського р-ну) "паспортну українку". Цілий рік батько з матір'ю тіпали його :"Ти нашо нам кацапку у хату привіз?"
Та то ж не дивно. Семенівський район же ж.
А ось і натха-нежить в угорській.
nátha [—ja, —t] HácMopK; — t kapni пoлyчáть/пoлy-
чйть (или cxBáTbmaTb/cxBaTÚTb разг.) HácMopK.
náthaláz [—a, —at] грипп.
náthás [—at; —an] с HácMopком; — vagyok у меня
HácMopK.
І звучить недалеко.
Ваша Натха часом не сусідка угорській.
Цитата: oveka от декабря 21, 2013, 20:03Ваша Натха часом не сусідка угорській.
Сусідка. Угорська запозичена зі слов'янської, звичайно.
Цитата: engelseziekte от декабря 21, 2013, 21:57
Цитата: oveka от декабря 21, 2013, 20:03Ваша Натха часом не сусідка угорській.
Сусідка. Угорська запозичена зі слов'янської, звичайно.
А значення?
Може, натха / надха колись значило щось ширше та загальніше? "Видох", "все, що видихається, ремиг'ається й т.п.?
Цитата: engelseziekte от декабря 21, 2013, 22:10
Цитата: Elischua от декабря 21, 2013, 22:03А значення?
А які є сумніви щодо значення?
Бути сѫмьнѥву чи ни, рѣшить ѡтповѣдь на моѥ пытанѥ. Я покы нє кажѫ начє пєрєчѫ проти питомости значення [`nat.xa] на Закарпаттѣ.
Загалом, сѫмьнѣти ѥ шукати правьдѫ.
Цитата: Elischua от декабря 21, 2013, 22:22Бути сѫмьнѥву чи ни, рѣшить ѡтповѣдь на моѥ пытанѥ. Я покы нє кажѫ начє пєрєчѫ проти питомости значення [`nat.xa] на Закарпаттѣ.
Загалом, сѫмьнѣти ѥ шукати правьдѫ.
Хочу вточнити, бо мені не зовсім ясно, про що саме питання.
Цитата: engelseziekte от декабря 21, 2013, 22:35
Цитата: Elischua от декабря 21, 2013, 22:22Бути сѫмьнѥву чи ни, рѣшить ѡтповѣдь на моѥ пытанѥ. Я покы нє кажѫ начє пєрєчѫ проти питомости значення [`nat.xa] на Закарпаттѣ.
Загалом, сѫмьнѣти ѥ шукати правьдѫ.
Хочу вточнити, бо мені не зовсім ясно, про що саме питання.
Чи значенѥ «нєжить» у тсього слова на Закарпаттѣ ѥ питомо словяньскє абожь ѥ из ѫгрьскоѥ (ожє самє ѫгрьскє слово ѥ взѧтє из якоѥси словяньскоѥ тсьому нє завадить; вѣмо выпадъкы, коли слово взѧто из одиноѥ мълвы ѫ иньшѫ, а из послѣдьньоѥ пак ѫ пьрвшѫ алє съ новонабутым значенням ѡт другоѥ)?
Цитата: Elischua от декабря 21, 2013, 22:41Чи значенѥ «нєжить» у тсього слова на Закарпаттѣ ѥ питомо словяньскє абожь ѥ из ѫгрьскоѥ (ожє самє ѫгрьскє слово ѥ взѧтє из якоѥси словяньскоѥ тсьому нє завадить; вѣмо выпадъкы, коли слово взѧто из одиноѥ мълвы ѫ иньшѫ, а из послѣдьньоѥ пак ѫ пьрвшѫ алє съ новонабутым значенням ѡт другоѥ)?
Дякую. Якщо я правильно розумію,
а) поява цього значення цілком можлива без зовнішнього впливу;
б) саме це значення зустрічається як у словацькій, так і в чеській;
в) це знижує правдоподібність його винику саме на угорському ґрунті без певних додаткових свідчень.
Цитата: engelseziekte от декабря 21, 2013, 22:56
Цитата: Elischua от декабря 21, 2013, 22:41Чи значенѥ «нєжить» у тсього слова на Закарпаттѣ ѥ питомо словяньскє абожь ѥ из ѫгрьскоѥ (ожє самє ѫгрьскє слово ѥ взѧтє из якоѥси словяньскоѥ тсьому нє завадить; вѣмо выпадъкы, коли слово взѧто из одиноѥ мълвы ѫ иньшѫ, а из послѣдьньоѥ пак ѫ пьрвшѫ алє съ новонабутым значенням ѡт другоѥ)?
Дякую. Якщо я правильно розумію,
а) поява цього значення цілком можлива без зовнішнього впливу;
б) саме це значення зустрічається як у словацькій, так і в чеській;
в) це знижує правдоподібність його винику саме на угорському ґрунті без певних додаткових свідчень.
Таи я дѧчѫ за тси мєтиковання.
1) [`nat.xa] »zastouda tct« < *na-dux-a (: na-dux-nou-ti, na-duix-a-ti. *надъха)
2) [`nat.xa] »ruig tct« < *na-tux-a (: tux-nou-ti, toux-l-. *натъха)
Цитата: Elischua от марта 1, 2015, 08:14
1) [`nat.xa] »zastouda tct« < *na-dux-a
2) [`nat.xa] »ruig tct« < *na-tux-a
Это как это так вышло?
Уточните вопрос.
Знов "натху" згадали. А мені чується ж таки там "тхнути" - "воняти".
Цитата: Jeremy от марта 3, 2015, 00:15
Знов "натху" згадали. А мені чується ж таки там "тхнути" - "воняти".
Ay,
odine iz nix
ye, tobo
droughe. Pisax pro dua slofa iz
rwzynuima uiroyama.
Цитата: Elischua от марта 1, 2015, 16:30
Уточните вопрос.
Каким образом утратился праслав. *u в середине слова и внутри корня?
? Это же «ъ».
Цитата: Elischua от марта 3, 2015, 17:46
? Это же «ъ».
Вы написали буквально следующее:
Цитата: Elischua от марта 1, 2015, 08:14
1) [`nat.xa] »zastouda tct« < *na-dux-a
2) [`nat.xa] »ruig tct« < *na-tux-a
Где тут *ъ?
Цитата: Wolliger Mensch от марта 3, 2015, 17:56
Цитата: Elischua от марта 3, 2015, 17:46
? Это же «ъ».
Вы написали буквально следующее:
Цитата: Elischua от марта 1, 2015, 08:14
1) [`nat.xa] »zastouda tct« < *na-dux-a
2) [`nat.xa] »ruig tct« < *na-tux-a
Где тут *ъ?
Я знаю, что я писал. «u» графически = «ъ» друс., стслав. Соотв., над
ъха = nad
uxa, нат
ъха = nat
uxa.
Цитата: 5park от ноября 5, 2007, 18:12
молоння, мовня - блискавка (мълнии)
От дивно, але у власне українських словниках цього слова ніколи не бачив.
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2018, 20:55
Цитата: 5park от молоння, мовня - блискавка (мълнии)
От дивно, але у власне українських словниках цього слова ніколи не бачив.
Я теж не бачив.
Цитата: Iван Матвiяс от
Регіональні назви місць і явищ природи: берда 'скеля', 'нетрі', бердо 'провалля', блахман 'туман', близна 'пробоїна', бокач 'косогір', брич 'туман', 'імла', бульбона 'вир у річці', верем'я 'погода', вовня, волня 'хвиля', воздух 'повітря', габа 'грива хвилі', гостинець 'битий шлях', готар 'межа між селами, полями', гоц 'стрімкий водоспад', грехіт 'дрібне каміння', дебра 'уголовина', діл 'пасмо гір', дуга 'веселка', дуча 'яма', гризь 'грязюка', 'болото', грунь 'гірський шпиль', 'хребет гір', жолобець 'криниця', закал 'тріщина', заліжок 'луг', зарва 'прірва', зарінок 'берег річки, вкритий рінню', засколобина 'ущелина', звізда 'зоря', звір 'яр', 'ущелина', згарець 'вигін', зеленоверх 'ліс', зелепуга 'зелень', зільник 'квітник', змрік 'морок', 'сутінь', ізвори 'долини, зарослі молодим лісом', калюга 'болото', кечера, кичера 'вершина гори', клік 'вир', ковпіт 'пил', лаз 'гай', 'лука', 'сіножать', легіт 'вітер', лукоморе 'затока', 'пристань', луна 'заграва', млака 'болотниста місцевість', млаковина 'трава на заболоченій низині', мовня 'блискавка', мрич 'туман', 'імла', мря, мрява 'мерехтливе світло', 'світанок', негура 'негода', нежер 'торішня трава', нора 'джерело', облаз 'крута гора', оболоки 'небеса', окіл 'округа', опека 'кам'яна брила', оркан 'ураган', перебій 'водоспад', плай 'гірська стежка', пластовець 'лапатий сніг', плова, плюта 'злива', погої 'хвилі', 'ручаї', поранє 'світанок', посохи 'потоки', поточина 'струмок', прискалок 'виступ у скелі', пробой 'водоспад', пруд 'швидка течія води', пуста 'степ', розділ, розліг 'прірва', рокита 'гора, на якій відбивається голос', скапи 'льодяна кора', скати 'льодяна гора', скиня 'печера', стремина 'круча', струя 'струмінь', сумрак 'сутінь', сутки 'завулок', тань 'глибінь', убочина 'схил', урови 'провалля', 'урвища', фуфела 'метелиця', хлань 'безодня', цара 'долина', 'низина', царина 'лука при садибі', чагір 'молодий буковий ліс', чоргало 'малий потік з дощу', чур 'водоспад', чуркало 'джерело', швар 'трава на полонині', яр 'весна'.
(Google) (http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwi3uefHw8bcAhVkCZoKHW-fAEgQFjABegQIABAC&url=http%3A%2F%2Fwww1.nas.gov.ua%2Finstitutes%2Fium%2Fe-library%2FDocuments%2Fukrainska-mova-1-2012.pdf&usg=AOvVaw3SxZhffaDiWPKR7Jl0DqPN)
Цитата: Iван Матвiяс от
Регіональні назви місць і явищ природи: зелепуга 'зелень'
В моєму дитинстві "зеле́пухи" це недоспілі фрукти.
Цитата: Sandar от июля 30, 2018, 14:34
Цитата: Iван Матвiяс от
Регіональні назви місць і явищ природи: зелепуга 'зелень'
В моєму дитинстві "зеле́пухи" це недоспілі фрукти.
+1