Фразеологічний словник української мови (друге видання).Ваша думка.

[Python]

До того ж є слово "ВИШ",що,совкам воно не до шмиґи?

Якщо це абревіатура, то як вона розшифровується? Якщо це просто скорочення від «вищий», то чому всі літери великі, а замість щ — просто ш? Втім, головний недолік — маловживаність і неоднозначність тлумачення, «виш» може бути як вузом, так і кафедрою вищої математики чи вищою мірою покарання.

[rocker]

До того ж є слово "ВИШ",що,совкам воно не до шмиґи?

Якщо це абревіатура, то як вона розшифровується? Якщо це просто скорочення від «вищий», то чому всі літери великі, а замість щ — просто ш? Втім, головний недолік — маловживаність і неоднозначність тлумачення, «виш» може бути як вузом, так і кафедрою вищої математики чи вищою мірою покарання.

"ВИШ"--це ВИща Школа.Може Ви про це й не знаєте(хоча я сумніваюся ),але професори про це мали б знати,повторюю,у В.Підмогильного воно цілком природнє(за що й голову поклав).На Вашу думку,все,що совєцьке--досконале,а питомо українське все має ґандж.А щодо маловживаности,то ще б комуні років з десять і Ваша українська видавалася б маловживаною,то що,нам іти в кільватері всякого червоного,вибачайте,лайна?
   ROCK ON!

[Python]

Та знаю, знаю. Просто це знають не всі. Інститути й університети останнім часом вкрай рідко називають вищими школами (слово «школа» без прикметника «вища» може стосуватись середніх та початкових загальноосвітніх шкіл, але не університетів чи й навіть технікумів, хоча всі вони є навчальними закладами). Негарно виглядає й середня «И» — обривати слово на голосній після приголосної не можна, це порушення правил скорочення; велика літера И наводить на думку, що це взагалі якийсь «Владимирский Институт Шелководства», а «ВиШ» з літерами, що «скачуть», неестетично виглядає на папері. Загальне враження — дещо штучна спроба зробити українську абревіатуру з функціональністю слова «вуз», але «уникнувши русизмів».

[Python]

На Вашу думку,все,що совєцьке--досконале,а питомо українське все має ґандж.

Ні, на мою думку, слід звертати увагу не лише на питомість слова, а й на його вживаність. Серед тих слів, які ми помилково називаємо питомими, присутні й давні запозичення — українська мова, очищена від них, просто перестане бути українською в сучасному розумінні. Якщо запозичене слово, що потрапило до нашої мови в минулому столітті, звучить цілком органічно, то «питомий» неологізм виглядатиме поруч з ним штучно.

[Python]

Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.

Це запозичення.

Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.

Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.

Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».

До речі, правильно таки «фартух», що вже точно не може походити від неіснуючого німецького Chwartuch

[rocker]

Та знаю, знаю. Просто це знають не всі. Інститути й університети останнім часом вкрай рідко називають вищими школами (слово «школа» без прикметника «вища» може стосуватись середніх та початкових загальноосвітніх шкіл, але не університетів чи й навіть технікумів, хоча всі вони є навчальними закладами). Негарно виглядає й середня «И» — обривати слово на голосній після приголосної не можна, це порушення правил скорочення; велика літера И наводить на думку, що це взагалі якийсь «Владимирский Институт Шелководства», а «ВиШ» з літерами, що «скачуть», неестетично виглядає на папері. Загальне враження — дещо штучна спроба зробити українську абревіатуру з функціональністю слова «вуз», але «уникнувши русизмів».

Добродію Python-е,Ви може зможете довести,що спочатку було "вуз",а вже потім,як Ви мали честь зауважити, "виш".А те,що знають не всі ще ні про що не говорить,теорему Гюйґенса теж не всі знають,але професори то мають(повинні!) знати.Бо часом "професор" не може читати лекції по-українському через те,що,мовляв,немає термінології.А хто її має творити,хіба не науковці?Втім, серед цих хабарників уже дуже мало справжніх науковців,та й совдепією від т.зв. професури тягне...Совок боїться щоб бува не подумали,що він не "закінчив" інститут,тому й боїться слова "школа"...
   ROCK ON!

[ou77]

А я думаю краще казати "радянські часи", "радянські люди" і т.д. ми ж по українські говоримо....

[rocker]

А я думаю краще казати "радянські часи", "радянські люди" і т.д. ми ж по українські говоримо....

Ви можете казати як вважаєте за потрібне.Я вважаю,що "пріоритет" совдепії треба залишити окупантам,тому має бути: НКВД (не НКВС),КҐБ,совєцький etc/
ROCK ON!

[ou77]

Не зрозумів про приорітет? Ви хочете перекреслити історію України в радянські часи?

[rocker]

Не зрозумів про приорітет? Ви хочете перекреслити історію України в радянські часи?

Я не хочу перекреслити історію України,але не хочу дивитися на неї через московські окуляри.Мабуть чули відомий вислів про те,що народ вважається підкореним після того,коли для нього окупантом написано історію.Так от,я не хочу читати написану москвою історію України.А пріоритети катівських "орґанов" залишаю за москвою і називаю їх без перекладу як і "ґестапо","вермахт" etc.
    ROCK ON!

[ou77]

І таким чином засмічуєте рідну мову "окупантськими" словами...

Про "гестапо" та "вермахт" погане порівняня тут мови споріднені а тут ні, ну і так багато перекладено, напр. націонал-соціалістична партія...

Потім друге питання: окупація була настільки довгою що люди були повністю інтегровані в країну окупантів....

Ато давайте зараз запозичення з польської будемо вимовляти по-польські, га? вони ж теж окупанти....

[rocker]

І таким чином засмічуєте рідну мову "окупантськими" словами...



окупація була настільки довгою що люди були повністю інтегровані в країну окупантів....

Дехто залишається там і нині,so,good luck...Дехто допомагав москві катувати...Але для будь-якої нації окупація є ганьбою...
  ROCK ON!

[ou77]

І таким чином засмічуєте рідну мову "окупантськими" словами...



окупація була настільки довгою що люди були повністю інтегровані в країну окупантів....

  Дехто залишається там і нині,so,good luck...Дехто допомагав москві катувати...Але для будь-якої нації окупація є ганьбою...
  ROCK ON!

а по суті?

[rocker]

а по суті?

Дивіться,будь-ласка,вище,я не маю що додати.
   ROCK ON!

[ou77]

Ну тобто про інші запозичення, будете також мовою оригіналу....

[Python]

Добродію Python-е,Ви може зможете довести,що спочатку було "вуз",а вже потім,як Ви мали честь зауважити, "виш".А те,що знають не всі ще ні про що не говорить,теорему Гюйґенса теж не всі знають,але професори то мають(повинні!) знати.Бо часом "професор" не може читати лекції по-українському через те,що,мовляв,немає термінології.А хто її має творити,хіба не науковці?Втім, серед цих хабарників уже дуже мало справжніх науковців,та й совдепією від т.зв. професури тягне...Совок боїться щоб бува не подумали,що він не "закінчив" інститут,тому й боїться слова "школа"...
  ROCK ON!

Знаємо, як ця термінологія твориться... І хто сказав, що не було термінології? Хіба в радянський період не видавались словники, де українська термінологія використовувалась? Ні, бачте, її необхідно розробляти заново, без урахування досвіду попередників (точніше, із внесенням якомога більшої кількості змін). Ясна річ, це робиться похапцем і непрофесійно. Яскравий приклад — нова хімічна термінологія, де окислення чомусь перетворилось на окиснення, а сам кисень — на оксиген (і деякі інші безглузді зміни, що лише заплутують). А все, що треба було зробити — узагальнити вже існуючу термінологію і видати словники, щоб ті «професори» могли користуватись мовою на рівні, достатньому для ведення лекцій. Втім, у 90% випадків «відсутність» української термінології — відмовка, яку російськомовний викладач використовує, щоб не вести лекції українською.

Тепер щодо виша (чі виші?). Це слово мало б бути загальнозрозумілим. Якщо ж його розуміють лише у вузькому колі спеціалістів, у 90% випадків його просто нема сенсу вживати. Втім, слово «виш» інтуїтивно зрозуміле, хоча й викликає асоціації не стільки з «вищою школою», скільки з чимось вищим взагалі (освітою, математикою та ін.), що може сприяти неправильному його вживанню в розмовній мові («Я здобув виш у державному вузі», «Я навчаюсь на виші, а мій друг — на ін'язі»).

[sknente]

Ато давайте зараз запозичення з польської будемо вимовляти по-польські

А цо, шветна идэя. 8) Пшынаймней бэньдже латвей вымавьячь. (Ту ше не жартуе, украиньска фонэтыка ест бардзо трудна.)

[Python]

А англійські запозичення — зі збереженням англійської фонетики
До речі, китайські і в'єтнамські власні назви українською слід вимовляти, не порушуючи тони мови оригіналу.

[rocker]

А англійські запозичення — зі збереженням англійської фонетики
До речі, китайські і в'єтнамські власні назви українською слід вимовляти, не порушуючи тони мови оригіналу.

Дарма іронізуєте,я казав лише про те,що не треба перекладати.
   ROCK ON!

[rocker]

Добродію Python-е,Ви може зможете довести,що спочатку було "вуз",а вже потім,як Ви мали честь зауважити, "виш".А те,що знають не всі ще ні про що не говорить,теорему Гюйґенса теж не всі знають,але професори то мають(повинні!) знати.Бо часом "професор" не може читати лекції по-українському через те,що,мовляв,немає термінології.А хто її має творити,хіба не науковці?Втім, серед цих хабарників уже дуже мало справжніх науковців,та й совдепією від т.зв. професури тягне...Совок боїться щоб бува не подумали,що він не "закінчив" інститут,тому й боїться слова "школа"...
  ROCK ON!

Знаємо, як ця термінологія твориться... І хто сказав, що не було термінології? Хіба в радянський період не видавались словники, де українська термінологія використовувалась? Ні, бачте, її необхідно розробляти заново, без урахування досвіду попередників (точніше, із внесенням якомога більшої кількості змін). Ясна річ, це робиться похапцем і непрофесійно. Яскравий приклад — нова хімічна термінологія, де окислення чомусь перетворилось на окиснення, а сам кисень — на оксиген (і деякі інші безглузді зміни, що лише заплутують). А все, що треба було зробити — узагальнити вже існуючу термінологію і видати словники, щоб ті «професори» могли користуватись мовою на рівні, достатньому для ведення лекцій. Втім, у 90% випадків «відсутність» української термінології — відмовка, яку російськомовний викладач використовує, щоб не вести лекції українською.

Тепер щодо виша (чі виші?). Це слово мало б бути загальнозрозумілим. Якщо ж його розуміють лише у вузькому колі спеціалістів, у 90% випадків його просто нема сенсу вживати. Втім, слово «виш» інтуїтивно зрозуміле, хоча й викликає асоціації не стільки з «вищою школою», скільки з чимось вищим взагалі (освітою, математикою та ін.), що може сприяти неправильному його вживанню в розмовній мові («Я здобув виш у державному вузі», «Я навчаюсь на виші, а мій друг — на ін'язі»).

   Будь ласка,не треба про "досвід" попередників:для одних він був НКВДистською кулею в потилицю,а для "розумніших" цей "досвід" подавався в готовому вигляді з викресленими московськими "мовознавцями" словами(питомоукраїнськими),забороненими для вживання.А потім маємо перли:"існуюча термінологія"
ROCK ON!

[iopq]

Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.

Це запозичення.

Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.

Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.

Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».

До речі, правильно таки «фартух», що вже точно не може походити від неіснуючого німецького Chwartuch

Правильно таки "радянський"

[Python]

Дарма іронізуєте,я казав лише про те,що не треба перекладати.
  ROCK ON!

Чому не треба? А як же Третій Рейх, П'ята Республіка, Священна Римська Імперія, Велике князівство Литовське, Сполучені Штати Америки, Китай, Туреччина, Угорщина? Назва держави, що подається без перекладу — скоріш виняток, ніж правило.

Будь ласка,не треба про "досвід" попередників:для одних він був НКВДистською кулею в потилицю,а для "розумніших" цей "досвід" подавався в готовому вигляді з викресленими московськими "мовознавцями" словами(питомоукраїнськими),забороненими для вживання.А потім маємо перли:"існуюча термінологія"
ROCK ON!

Не бачу зв'язку між окисненням та НКВСівською кулею в потилицю. Те, що продукується зараз, часто є нововведенням, а не відродженням «репресованого правопису». Я не виправдовую злочинних дій радянської влади, але ми мусимо визнати, що українська радянська наукова термінологія таки існувала, хоча й не вживалась активно й мала помітні сліди російського впливу. З іншого боку, її наближеністю до російської термінології було б доцільно скористатися, щоб прискорити перехід на українську мову в технічних галузях (а вже потім вносити зміни, якщо в цьому виникне потреба). А що робиться? Спершу вносяться зміни, а потім, мовляв, вивчайте. Як наслідок, навіть той, хто був знайомий з українською термінологією раніше, вже має певні труднощі при активному вживанні сучасної термінології. Кому це потрібно?

[sknente]

Тобто, вимовляємо так, ніби написано «сов'єцький»? А чому не «совецький» чи «совіцький»? Перехід рос. (б/п/в/м/ф)е -› укр. (б/п/в/м/ф)'є досить нетиповий.

Це запозичення.

Саме про запозичення з російської я й кажу. «Сов'єцький» мало б відповідати російському «совьецкий», але такого слова нема.

Хвартух мало б відповідати німецькому chwartuch, але такого слова нема.

Наслідок фонетичного збігу «ф» і «хв». У ряді давніх запозичень етимологічне «ф» передається як «хв», тому українському «фартух» можуть відповідати як «Fahrtuch», так і «Chwartuch».

До речі, правильно таки «фартух», що вже точно не може походити від неіснуючого німецького Chwartuch

Правильно таки "радянський"

Вьеле цытатув в едным стоше.

[Python]

Правильно таки "радянський"

Справді, так і є.

[sknente]

Ай, Пытоне, цо наробилэшь. Упшэджилешь мне, а так то юж не смешне.