Догмат про літературизацію живої мови (вселенського суржика)

Автор Сергий, января 22, 2017, 23:30

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Сергий

Догмат про літературизацію живої мови (вселенського суржика). Власне сабж. Іншими словами пропонується обговорити і прийняти догмат про принципову неможливість опису за допомогою обмеженого набору символів, тексту (літературизації) живої мови (вселенського суржика) в усій її повноті і складності. Або користуючись термінологією київського чудотворця - жодна літературна мова і пов'язана з нею культурна традиція не має виключного права на опис Живої Єдності Всієї Нескінченності, Його Безмежжя і Його Благодаті в усій їх повноті. Життя в усій повноті закодувати в тексті неможливо, скільки не кодуй. Радуйся, київський чудотворче і моли Бога за нас грішних і обмежених, не здатних осягти і описати Неосяжне!

Python

Питання більшою мірою богословське, ніж лінгвістичне. Від триглосії відмовились після поширення християнства серед слов'ян, але після старо-/церковнослов'янської введення інших слов'янських мов у православну релігійну практику розпочалося лише в ХІХ ст. (а по факту — лише в ХХ-ХХІ). З одного боку, мова церкви має бути зрозумілою для віруючих. З іншого, до мови священних текстів існують певні стилістичні вимоги, для яких просторіччя погано підходить:
Батя наш, которий на небі!
Хай святиться ім'я твоє, (нема відповідника в розмовній мові)
Хай прийде твоє царство,
Хай будеш ти командувать і на небі, і на землі.
Дай нам нужного нам хліба сьогодні,
І спиши наші долги, як і ми списуємо їх для наших должніков.
І не соблазняй нас,
Тіки освободи нас од чорта.
І січас, і всігда, і вопше навічно.
Амінь (нема відповідника в розмовній мові)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2


Сергий

Цитировать
Питання більшою мовою богословське, ніж лінгвістичне.
Ну так. Тільки питання не про мову богослужіння - а про те, що розмовна мова завше буде відрізнятись від літературної. Або користуючись словами велемудрого діда Григорія, царство йому небесне: "світ ловив мене і не впіймав".

Python

Бо розмовна й літературна мова виконують різні задачі. Якщо взяти ХІХ ст., українська літературна мова майже не відрізнялась від діалектів, з яких виросла, але до нашого часу і літературна мова змінилась, і розмовна — причому, в різних напрямках.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Сергий

Цитата: Python от января 23, 2017, 13:59
Бо розмовна й літературна мова виконують різні задачі. Якщо взяти ХІХ ст., українська літературна мова майже не відрізнялась від діалектів, з яких виросла, але до нашого часу і літературна мова змінилась, і розмовна — причому, в різних напрямках.

Про це ж ніхто тут не сперечається. Мова за інше - як протидіяти "граммарнацизму", обмеженню прав і свобод і побутовому насиллю в Україні чи інших країнах і суспільствах Землі Піднебесної над "інакомислячими" людьми, які в побуті говорять живою, "нелітературною" мовою (суржикомовні). Догмат (можливо навіть законодавчо закріплений на міжнародному рівні) про "глобальний суржик" і "право на нелітературну мову" міг би виправити цю ситуацію. Але боротьбу за права суржикомовних ми з Божою поміччю почнемо з нашого форума. Хто матиме бажання - нас підтримає і продовжить нашу справу.  ;) Одним словом,  дядьку Федосю, київський чудотворче, художнику Вічної Картини і козаче Вічного Війська разом зі всіма святими, радуйся і моли Бога-Христа за нас грішних! Військо Боже - Військо Вічне, Божа Орда - душогубам біда! Благодать Безмежжя, спасай козаків! Фрипулья!


Python

Чи треба протидіяти грамарнацизму? З одного боку — так, чистою літературною мовою важкувато розмовляти в реальному житті. З другого — книжку, написану кострубато й бігцем, як більшість із нас розмовляють у побуті, читати важко. З третього — розмовна мова змінюється надто швидко, а літературна — навпаки, консервативна, тому нам інколи навіть легше читати книжки, написані сто років тому, аніж записи на якомусь жаргоні кількадесятирічної давнини. ІМНО літературна мова для здійснення своєї задачі якраз і має бути консервативною (тобто, і штучне її засуржиковування, і штучне очищення однаково шкідливі) — зміни в ній мають стосуватися переважно лише нових понять, яких не було раніше. Що ж стосується розмовної, зростання дистанції між нею та літературною мовою — явище негативне, але неминуче, і воно лежить за межами компетенції грамарнаці. Найбільше, що можуть зробити прихильники мовної чистоти для скорочення цієї дистанції — збагатити літературну мову актуальним інформаційним продуктом на цій мові, щоб носій мови брав за зразок її, а не намагався вклинити десь надибані іншомовні зразки.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Сергий

З вашымы словамы в цілому згідный. Хоча протыдіяты імхо всэ такы трэба, особлыво колы агресія має занадто явный характэр. І колы спрямована на людэй завідомо слабшых за агрэсора. І іншым тэж варто допомагаты з усвідомлэнням цього явыща. Граммарнацызм тормозыть творчість.

Python

Але, як було сказано вище, літературна мова більш консервативна, тому твори на ній мають здатність бути більш довговічними.

Нехай у нас є граніт, є гіпс, є пластилін. Якщо треба швидко щось зліпити, простіше взяти пластилін, але скульптура з нього буде недовговічною — через тиждень вона вже втратить форму, навіть якщо просто стоятиме на полиці. Техніка роботи з гіпсом дещо складніша, але отримана скульптура може в хороших умовах простояти необмежено довго. Якщо ж ми хочемо створити щось, що стоятиме віки під дощами й вітрами, краще обрати граніт, робота з яким вимагає багато часу й сил. Чи можна сказати, що граніт гальмує творчість? Безумовно — але таке сповільнення виправдане. Можна спробувати прискорити цей процес, доповнивши гранітний каркас пластиліновими наліпками, але особливого сенсу в цьому нема: пластилін недовговічний, тож незабаром від тонкого пластилінового ліплення залишаться тільки безформні грудки й масні плями.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

oveka

Цитата: Сергий от января 22, 2017, 23:30
Догмат про літературизацію живої мови (вселенського суржика). Власне сабж. Іншими словами пропонується обговорити і прийняти догмат про принципову неможливість опису за допомогою обмеженого набору символів, тексту (літературизації) живої мови (вселенського суржика) в усій її повноті і складності. Або користуючись термінологією київського чудотворця - жодна літературна мова і пов'язана з нею культурна традиція не має виключного права на опис Живої Єдності Всієї Нескінченності, Його Безмежжя і Його Благодаті в усій їх повноті. Життя в усій повноті закодувати в тексті неможливо, скільки не кодуй. Радуйся, київський чудотворче і моли Бога за нас грішних і обмежених, не здатних осягти і описати Неосяжне!
Літературизація живої мови в принципі неможлива. Літературний варіант мови виконує свою роль стандартування. Літературний варіант мови очевидно потрібний в діяльності етносу. Якщо хтось хоче натягти літературну на живу - прапор йому в руки!
Жива мова - експериментальний казан, живильне джерело літературної. Контролювати живу мову неможливо - її можуть тільки знищити чужі люди, або свої ентузіасти.
Суржик - мовний кліка, якому в Україні надають недостойної честі. Треба ж щось мати нечисельній когорті людей з мовними проблемами - їм суржик.
А тепер глянемо на інших.
Літературна мова - міжнародна, наукова, вєлікій і магучій тощо.
Жива мова - діалекти, професійний жаргон, сленг, говірки.
Суржик - у людєй  нєту такова в пріродє, украинский русский язык на удивление существует, в английскій існують регіональні варіанти та всякі кокні і скаузи. В українців же суржик, а в білорусів - трасянка. Гляньте, які вони недолугі!!!



Сергий

Цитата: oveka от января 24, 2017, 17:44
Суржик - мовний кліка, якому в Україні надають недостойної честі. Треба ж щось мати нечисельній когорті людей з мовними проблемами - їм суржик.
А тепер глянемо на інших.
Літературна мова - міжнародна, наукова, вєлікій і магучій тощо.
Жива мова - діалекти, професійний жаргон, сленг, говірки.
Суржик - у людєй  нєту такова в пріродє, украинский русский язык на удивление существует, в английскій існують регіональні варіанти та всякі кокні і скаузи. В українців же суржик, а в білорусів - трасянка. Гляньте, які вони недолугі!!!
Не розумію, чому ви суржик і живу мову протиставляєте. І чому суржиком називаєте лише грубу мову. У вустах багатьох людей суржык звучыть на дыво мылозвучно. І щэ вы мабуть хочете чітко відділити суржик від живої мови - навряд чи у вас це вийде.

Сергий

Цитата: Python от января 24, 2017, 14:42
Можна спробувати прискорити цей процес, доповнивши гранітний каркас пластиліновими наліпками, але особливого сенсу в цьому нема: пластилін недовговічний, тож незабаром від тонкого пластилінового ліплення залишаться тільки безформні грудки й масні плями.
У нас з вами різне бачення, для мене літературна мова - це вираз живої мови-суржика. Іншими словами - у випадку суржику ви вільно комбінуєте стройматеріали, а у випадку літературної мови - ви змушені всі будівлі бабахати тільки цеглою і цементом.

oveka

Можна розводитися всякими алегоріями, але останній алкаш і бомжари балакають на вєліком і магучєм. І мають відповідний статус. А з оцього фарисейства маємо вислід - українські люди неповноцінні по Волі Божій. Поети, письменники, вчені пишуть якийсь непотріб на якійсь недомові. Відношення до носіїв – щонайменше презирливе.
Слова тріскучі, шати пістряві, наміри облесливі, та справа ж гнила і підступна на шкоду авторитету української мови.
Ясно, як божий день і до знахарки не ходи. Все.

Сергий

Цитата: oveka от января 25, 2017, 14:03
Можна розводитися всякими алегоріями, але останній алкаш і бомжари балакають на вєліком і магучєм. І мають відповідний статус. А з оцього фарисейства маємо вислід - українські люди неповноцінні по Волі Божій. Поети, письменники, вчені пишуть якийсь непотріб на якійсь недомові. Відношення до носіїв – щонайменше презирливе.
Слова тріскучі, шати пістряві, наміри облесливі, та справа ж гнила і підступна на шкоду авторитету української мови.
Ясно, як божий день і до знахарки не ходи. Все.
До кінця не зрозумів, що ви маєте на увазі, але для мене ясно як день - коли українську мову свідомо будують на принципі "аби не так як у москалів" - то для мене це не українська мова, це "антимоскальська" спецмова. І спілкуються нею не українці, а "антимоскалі". Які апелюючи до українства реалізують свою гнилу справу. І це розуміє і останній алкаш. Якщо ми хочемо, щоб українська (києворуська, подніпровськоруська, південноруська, малоросійська - називайте як хочете, справа не в цьому) розвивалася - маємо відділити "антимоскальську" мову у окрему гілку. В розділ "штучні мови і мовне проектування". І все буде ок.

Python

Цитата: Сергий от января 24, 2017, 23:48
Цитата: Python от января 24, 2017, 14:42
Можна спробувати прискорити цей процес, доповнивши гранітний каркас пластиліновими наліпками, але особливого сенсу в цьому нема: пластилін недовговічний, тож незабаром від тонкого пластилінового ліплення залишаться тільки безформні грудки й масні плями.
У нас з вами різне бачення, для мене літературна мова - це вираз живої мови-суржика. Іншими словами - у випадку суржику ви вільно комбінуєте стройматеріали, а у випадку літературної мови - ви змушені всі будівлі бабахати тільки цеглою і цементом.
Ситуація виглядає приблизно таким чином: були собі українські розмовні діалекти (ще не суржик у сучасному сенсі), і оформили з них літературну мову. Далі, якби літературна мова з розмовною перебували в стані постійної взаємодії, то все було б ОК: розмовна мова облагороджується літературними конструкціями, літературна мова підживлюється розмовним колоритом — таким чином, літературний каркас лишається і достатньо консервативним, щоб зберігати пам'ять поколінь, і достатньо живим, щоб увібрати в себе сучасність. Що сталося насправді: літературна українська мова не змогла зайняти нішу основної літературної мови українців — відтак, розмовна мова вбирала в себе все більше іншомовних елементів, доки не стала тим, що зараз називають суржиком. Суржик — матеріал пластичний, але недовговічний: Тарапунька, Сердючка і сучасна молодь розмовляють трьома різними «суржиками». Будувати з нього довговічний каркас нема сенсу: через 20-30 років він буде вже архаїкою, широковживані нині конструкції виглядатимуть провінційно й неоковирно — так, можна взяти сучасний суржик, піднести до рангу літературної мови — але для наступного покоління доведеться вже робити переклади з цього суржику на майбутній суржик, який неминуче відрізнятиметься від сучасного. Існуюча ж літературна мова могла засвоїти лише окремі елементи цього явища, не втративши переваг літературної мови (постійність у часі, вироблена стилістика і т.д.). З протилежного боку забили тривогу філологи: рятуйте, суржик наступає! Відповідно, почали відчищати мову від усього, що скидалось на суржик — але, маючи владу лише над літературною мовою, вони лише почистили до дірок те, що вже й так було чисте — що також не надто добре і з точки зору консервативності літстандарту, і з точки зору дистанції між літературною та розмовною мовою (яка впевнено продовжує втрачати українські риси).

Чи може літературна мова зробити крок назустріч суржику? Ні, в цьому нема сенсу, бо це знецінить її як мову з двохсотлітньою літературною історією. Звільнитись від надмірного пуризму, але не більше. По великому рахунку, проблема не в якостях самої мови, а в завузькій сфері її практичного застосування: коли цілі жанри вільні від української мови (хоч у літературній, хоч у розмовно-суржиковій формі), неминуче відбуватиметься заповнення лексичних прогалин іншомовним матеріалом (з різною швидкістю в розмовній та літературній мові). Саме тому навіть олітературений суржик сучасності через кілька десятиліть стане застарілим: на цій мові не створено нічого цінного (літературна українська має хоча б двісті років письменства — чого, втім, також замало для наших сучасників).
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

oveka

"аби не так як у москалів" - що за дурна теза. До чого тут москалі? Так може переглянемо щось македонське та будемо говорити як вони? Кому ще догодити?
Полякам!!! Суцільне запозичення лексики з польської. Це всім відомо!
Похорон літературної української передчасний. Це чистої води баламутство! Допомагав чешці перекладати Ульяненка. Кинула - бо то проблема. Мабуть з огляду на примітивність української. Мені вищу математику викладали українською. Філологам я викладав математику та інформатику українською. Коли хтось не володіє математичною виразнею чи в іншій галузі, то до чого тут мова, університетська освіта, нездоланні мажорні обставини - нехай копає канаву.
Де ви ще бачили отаке базікання про псевдосуржик? Де ви бачили людей, що знижують всі вияви своєї мови до маргіналу? У нормальних люде поняття СУРЖИК пов'язане з тупістю, безграмотністю, неповноцінністю. І тільки так. Ви хочете втовкмачити людям переконання, що майже всі вони балакають на суржикові - вільному, розкутому, розхристаному і розгнузданому?


Волод



Сергий

Цитата: oveka от января 26, 2017, 13:35
Де ви ще бачили отаке базікання про псевдосуржик? Де ви бачили людей, що знижують всі вияви своєї мови до маргіналу? У нормальних люде поняття СУРЖИК пов'язане з тупістю, безграмотністю, неповноцінністю. І тільки так. Ви хочете втовкмачити людям переконання, що майже всі вони балакають на суржикові - вільному, розкутому, розхристаному і розгнузданому?

От за те граммарфашистів фанатичних прибічників літературної мови у нас і не люблять. За те, що вони людям життя не дають, власну обмеженість видаючи за чужу тупість, нав'язуючи людям свої норми спілкування і навішуючи ярлики там де треба і там де не треба. Так, суржик це слово з розряду малорос, хохол, жид, москаль і т.д. Ось тільки якщо для нормальных людей і малорос і хохол це історичні назви і самоназви українців, хай і непопулярні, але які далеко не завжди вживались з негативною коннотацією (як і жид і москаль), то ненормальні їх вимовляють з такою звірячою ненавистю в голосі, що жах, за одне їх вживання ладні прибити і покалічити. І десь так само вони проявляють своє ставлення до суржика і його носіїв, до всіх хто використовує незвичну для них  лексику, риторику і т.д., хто має інші погляди на історію (епоха Речі Посполитої, Російської імперії, СРСР) і майбутній розвиток Київської Русі-України і її строкатого суспільства. Що з ними (вами) робити - не знаю. Бажання вступати у відкриту конфронтацію у мене немає, хоча руки інколи і чешуться. Але думаю вас життя і без мене навчить. Або покаєтесь - або захлинетесь у своїй же ненависті до свого ближнього, жаль тільки що при цьому багато людей, які поряд із вами за компанію постраждають. Тому краще покайтесь, поки не пізно, перегляньте свої погляди на нашу мову, історію, минуле і майбутнє. Бо нам з вами жити в одній країні - якщо ж ви не згодні, мої вам співчуття, простий народ вам, новітнім панам і підпанкам, які звикли зверхньо ставитися до оточуючих і всіляко це виражати - життя не дасть. Та і Бог вас навряд чи вам подякує, за те що ви з іншими людьми, їх (нашими) душами і мізками коїте. І ваші пани вас не спасуть. Ні американські, ні європейські, ні російські. Чесно кажучи у мене такі погляди викликають не скільки злість, скільки страх, сум і огиду. Не можна так ставитись до своїх ближніх і до їхньої мови і поглядів. Хай навіть вам щось не подобається.

Сергий

Гарна вишукана мова це добре, але ви розумієте, що наші "українські" книжники створили собі чергового ідола? І на нього не лише моляться, але вже і жертви криваві приносять (чи не вони, а певні пани-політтехнологи під їх прикриттям)? Може пора спинитись і задуматись? Згадайте бо біблійне - якою мірою міряєте, такою і вам відмірять ((( Адже я не з доброго дива про суржик стільки всім торочу - а мене дійсно зачіпає, що у нас відбувається і до чого це може призвести.

Python

ЦитироватьОсь тільки якщо для нормальных людей і малорос і хохол це історичні назви і самоназви українців
От тільки не треба тут про самоназви — як би вам особисто не хотілось, але «хохол» не більш самоназва українців, ніж «німець» — самоназва німців.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Сергий

Цитата: Python от января 26, 2017, 19:20
ЦитироватьОсь тільки якщо для нормальных людей і малорос і хохол це історичні назви і самоназви українців
От тільки не треба тут про самоназви — як би вам особисто не хотілось, але «хохол» не більш самоназва українців, ніж «німець» — самоназва німців.

Маю інші дані. В багатьох місцевостях Російської імперії хохол і малорос були синонімами, поняття українець взагалі не було відомо. Частина з тих кого називали малоросами і хохлами нітрохи не ображаючись і самі себе так називали, для них це була нормальна назва і самоназва представників їх етнічної групи. Є свідчення і документи часів української (російської, європейської і євразійської) робочо-християнської революції 1917-1920х, що багато людей толком не розуміло, що це значить українець, доки їм не пояснювали що це синонім хохла і малороса. А от коли розуміли - тоді чимало мужиків (селян), тої ж таки Наддніпрянщини, Слобожанщини і Таврії дійсно виступило за окрему Українську Державу-Республіку, розуміючи це так, що Україна це нова назва для їх рідної Малоросії і що політична програма виходу Малоросії з під влади Москви їм до душі, про неї вони ще від своїх дідів-прадідів бувало чували. Тобто більшість малоросів і хохлів визнали себе українцями добровільно, а потім, коли нова влада почала кричати про багатовікове приниження українського народу і про "презирливі клички хохол і малорос" - багато з них вирішили за краще тримати язика за зубами, замість того, щоб пояснити, що на їх партикулярну думку все воно було трохи не так, а може й зовсім інакше. От так і гуляє до сих пір в українських головах кліше націоналістичної і соціалістично-комуністичної пропаганди 1910-1950х, що "малорос" і "хохол" - це принизливі назви українців. Так, для частини людей і книжників воно так і було. Але далеко не для всіх. Мусімо про це пам'ятати, щоб не кидатись у іншу крайність - ненависть до свого власного минулого і повне нерозуміння того, яким неоднозначним воно було.

p.s. У багатьох місцевостях РФ до сих пір люди можуть з гордістю сказати, що вони за походженням з хохлів, чи хохли з діда-прадіда. Як мені пояснювали люди, коли обговорювали цю тему - для багатьох росіян назва "хохли" сприймається так ніби у нас "степовики" або "козаки", без негативних коннотацій. Відповідно люди знайомі з цією назвою у такому смислі з радістю і гордістю себе так самоназивають, навпаки сприймаючи назву "українець" як продукт "западенської" пропаганди. В часи СРСР це була табуйована тема (щоб не розпалювати пристрасті), але зараз інша епоха, прийшов час казати правду.

p.p.s. Так само з кацапи, жидами і москалями. Слово жид в багатьох малоросійських губерніях вживалося для позначення представників єврейського народу. Москалями могли себе називати в т.ч. люди, які відслужили військову службу, або вихідці з Московщини чи їх нащадки, що проживали в українських (малоросійських) селах. А кацапи - це виявляється крім всього іншого самоназва невеликої субетнічної групи на Білгородщині, Курщині і Вороніжчіні.

Python

Цитата: Сергий от января 26, 2017, 19:17
Гарна вишукана мова це добре, але ви розумієте, що наші "українські" книжники створили собі чергового ідола? І на нього не лише моляться, але вже і жертви криваві приносять (чи не вони, а певні пани-політтехнологи під їх прикриттям)? Може пора спинитись і задуматись? Згадайте бо біблійне - якою мірою міряєте, такою і вам відмірять (((
Викриваючи недоліки інших, людина дуже часто викриває себе. Кривавий ідол? Ну, не знаю — за українську мову (не державу чи віру, а саме літературну мову) більше пролито чорнила, ніж чиєїсь крові. Водночас, а чи не є питання суржику таким же ідолом? Адже Ви не демонструєте якихось переваг суржику (я був би радий почитати якийсь серйозний твір, написаний цілковито на суржику), а просто розсипаєтеся гнівом на тих, хто цінує українську мову в її літературній формі. Було б у вас бажання щось створити — вже б створили й опублікували в мережі (це не заборонено!), а так я бачу лише одноманітну пропаганду ідеї, якій ви служите як ідолу, хоча переваги її не надто очевидні.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

Цитироватьp.s. У багатьох місцевостях РФ до сих пір люди можуть з гордістю сказати, що вони за походженням з хохлів, чи хохли з діда-прадіда.
Російські німці також скажуть вам, що вони німці з діда-прадіда. Що не звільняє нас від факту, що «німець» — назва для німців набута, зовнішня.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Сергий

Цитата: Python от января 26, 2017, 19:37
Цитата: Сергий от января 26, 2017, 19:17
Гарна вишукана мова це добре, але ви розумієте, що наші "українські" книжники створили собі чергового ідола? І на нього не лише моляться, але вже і жертви криваві приносять (чи не вони, а певні пани-політтехнологи під їх прикриттям)? Може пора спинитись і задуматись? Згадайте бо біблійне - якою мірою міряєте, такою і вам відмірять (((
Викриваючи недоліки інших, людина дуже часто викриває себе. Кривавий ідол? Ну, не знаю — за українську мову (не державу чи віру, а саме літературну мову) більше пролито чорнила, ніж чиєїсь крові. Водночас, а чи не є питання суржику таким же ідолом? Адже Ви не просто тут демонструєте переваги суржику (я був би радий почитати якийсь серйозний твір, написаний цілковито на суржику), а просто розсипаєтеся гнівом на тих, хто цінує українську мову в її літературній формі. Було б у вас бажання щось створити — вже б створили й опублікували в мережі (це не заборонено!), а так я бачу лише одноманітну пропаганду ідеї, якій ви служите як ідолу, хоча переваги її не надто очевидні.

Ви мене не зрозуміли. Не хочу я створювати ніякої окремої мови. Просто я виступаю за те, щоб до людей пом'якше, а на питання дивитись поширше. Суржик як одна з назв і самоназв народної, живої мови, веселої і кумедної,  за правилами якої речник може вставити те чи інше слівце, яке йому видається до речним, яке йому до вподоби, зможе щось співрозмовнику пояснити чи додасть у розмову радості, тепла і людяності. Мова за те, який хто вкладає смисл у поняття суржик. І чи можна вкладати різні смисли не ображаючи одне одного. А також за те, чи праві претендувати на виняткове право власності на українську мову і право розпоряджатися її минулим, теперішнім і майбутнім люди, які вживають поняття суржик виключно в негативному, образливому і принижуючому смислі. Хто має більше прав на українство - гонимий чи гонитель, жорстокий чи людяний, скромний чи пихатий? І сам суржик як явище я розглядаю як інструмент простолюддя захистити себе і свою мову, зберегти свою незалежність і право бути самим собою, право на життя і власний шлях навіть за умови відсутності доступу до дорогої освіти, часу на читання книжок, перегляд телепередач і інший саморозвиток. Суржик для мене глибоко народне, кумедне, яскраве, поетичне і героїчне явище, яке навряд чи коли зникне, можливо просто змінить свою назву. Це жива мова у вустах простого народу, щирого і відкритого, без "інтелігентських" заморочок.

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр