Дурня "пожежник підпалює, а пожежний гасить".

[DarkMax2]

Всі, певно, пам'ятають, як в дитинстві виправляли: не пожежник, а пожежний. Пожежник підпалює, а пожежний гасить.
Насправді це повна маячня. Нормальне словотворення з -ник.
ПОЖЕ́ЖНИК, а, чол. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 773.

[Волод]

Всі, певно, пам'ятають, як в дитинстві виправляли: не пожежник, а пожежний. Пожежник підпалює, а пожежний гасить.
Насправді це повна маячня. Нормальне словотворення з -ник.
ПОЖЕ́ЖНИК, а, чол. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 773.

Пожарник - це сухий хмиз. 

[Wolliger Mensch]

Пожарник - це сухий хмиз. 

Пожарник — к-вый субстантиват имени деятеля прилагательного пожарний. Что не так?

[DarkMax2]

Всі, певно, пам'ятають, як в дитинстві виправляли: не пожежник, а пожежний. Пожежник підпалює, а пожежний гасить.
Насправді це повна маячня. Нормальне словотворення з -ник.
ПОЖЕ́ЖНИК, а, чол. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 773.

Пожарник - це сухий хмиз. 

ПОЖА́РНИК, а, чол. Працівник пожежної команди. Збіглися сторожі, пожарники, а підступити бояться, може, ще вибухатиме! (Олесь Гончар, I, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 770.

[Волод]

Етимологічний словник української мови. Т.2

[Python]

Всі, певно, пам'ятають, як в дитинстві виправляли: не пожежник, а пожежний. Пожежник підпалює, а пожежний гасить.

Не пам'ятаю такого. Та й слова «пожежний» у значенні «працівник пожежної служби» до середини 90-х практично ніде не зустрічав.

Мабуть, калька з російського розрізнення пожарный/пожарник. В українській для другого є окреме слово «палій».

[Python]

Всі, певно, пам'ятають, як в дитинстві виправляли: не пожежник, а пожежний. Пожежник підпалює, а пожежний гасить.
Насправді це повна маячня. Нормальне словотворення з -ник.
ПОЖЕ́ЖНИК, а, чол. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 773.

Пожарник - це сухий хмиз. 

ПОЖА́РНИК, а, чол. Працівник пожежної команди. Збіглися сторожі, пожарники, а підступити бояться, може, ще вибухатиме! (Олесь Гончар, I, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 770.

У контексті сучасної української сприймається як русизм.

[DarkMax2]

Всі, певно, пам'ятають, як в дитинстві виправляли: не пожежник, а пожежний. Пожежник підпалює, а пожежний гасить.

Не пам'ятаю такого. Та й слова «пожежний» у значенні «працівник пожежної служби» до середини 90-х практично ніде не зустрічав.
Мабуть, калька з російського розрізнення пожарный/пожарник. В українській для другого є окреме слово «палій».

Ну, в наших краях в обох мовах побутує таке виправлення мови дітей.

[mrshch]

ПОЖА́РНИК, а, чол. Працівник пожежної команди. Збіглися сторожі, пожарники, а підступити бояться, може, ще вибухатиме! (Олесь Гончар, I, 1959, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 770.

У контексті сучасної української сприймається як русизм.

Ну у Гончара це і є русизм по суті, хоча цілком народний (цікаво, в якому регіоні взагалі говорили "пожежник"?)
Щодо рос. "пожарник"(палій), то таке значення в рос. мові мені не відоме, воно явно не загальнолітературного походженя, тому й більшість населення України про нього не в курсі (як і про "не пожарник, а пожарний!"), це риса виключно прилеглих до Росії східних областей.