Мовлення дикторів українського радіо/TV

[Python]

2.А я вважаю, що у випуску новин можна використовувати слово "буцегарня",то хто з нас має рацію? Зрозумійте, що "5-ий канал" --це не совєцьке ЦТ чи совукрівське УТ,на ньому працюють не безстатеві совки, а нормальні люди з нормальними емоціями,якими збагачена і їх мова.Стиль "5-ого каналу" --це не стиль політбюро цккпсс

Вибачте, але подібними аргументами можна доводити і необхідність використання «мове покедьґів» на телебаченні. «Буцегарня», подобається це комусь чи ні, має певний жаргонний відтінок — її літературними еквівалентами є «в'язниця» і «тюрма». Чим погане слово «в'язниця» — цілком українське, з прозорою етимологією (місце для в'язнів, ув'язнення) і без небажаної співзвучності зі словом «буцати»?

[rocker]

2.А я вважаю, що у випуску новин можна використовувати слово "буцегарня",то хто з нас має рацію? Зрозумійте, що "5-ий канал" --це не совєцьке ЦТ чи совукрівське УТ,на ньому працюють не безстатеві совки, а нормальні люди з нормальними емоціями,якими збагачена і їх мова.Стиль "5-ого каналу" --це не стиль політбюро цккпсс

Вибачте, але подібними аргументами можна доводити і необхідність використання «мове покедьґів» на телебаченні. «Буцегарня», подобається це комусь чи ні, має певний жаргонний відтінок — її літературними еквівалентами є «в'язниця» і «тюрма». Чим погане слово «в'язниця» — цілком українське, з прозорою етимологією (місце для в'язнів, ув'язнення) і без небажаної співзвучності зі словом «буцати»?

     Я не хотів би продовжувати тему співзвучности--результати можуть бути непередбачувані,але я наполягаю на тому,що надання слову "буцегарня" жаргонного відтінку лежить у площині Ваших особистих смаків і (можливо) нелюбові до певного каналу.
P.S.І, все-таки,чому співзвучність у даному разі небажана,авжеж,не курорт
  ROCK ON!

[Python]

Не треба мені приписувати любов чи нелюбов до тих чи інших ЗМІ. Йдеться про конкретне слово, яке а) не вживається в офіційних документах («Лук'янівська буцегарня» звучатиме дико) і б) вже має свою специфіку вживання (слово розмовне, як російське «каталажка», йому бракує нейтральності, етимологія непрозора — всі ці ознаки властиві жаргонізмам). Якщо два слова позначають одне поняття, це ще не означає, що вони є взаємозамінними — є випадки, коли одні синоніми не можуть замінюватись іншими (скажімо, матюки в посібнику з урології чи гінекології будуть зайвими).
На жаль, характерною рисою сучасних ЗМІ є те, що журналісти не докопуються до таких тонкощів, але часто надають перевагу рідкісним словам (не беручи до уваги їх специфіку вживання), що ніби має зробити мову більш вишуканою. Страх сказати щось «по-совковому» призвів до того, що під ніж потрапили й цілком українські слова, як, скажімо, «лікарня» чи «в'язниця». До речі, Ви так і не звернули уваги на моє зауваження щодо відсутності слова «совєцький» у літературній мові.

[Pere]

Разом із тим, це можна сказати про будь-кого з наших класиків.

Поза сумнівом. Вони ж лише прикладалися до творення норми, що перебувала у напівсформованому стані. За «проміжними підсумками» щось увійшло до норми, щось залишилося поза нею. Отож, будьмо обережні з класиками

[Ревета]

Ревета

Кривляйтеся далі. Коли набридне, подумайте над наступним: я не є поборником повернення до СУЛМ архаїзмів. Натомість я дозволяю собі використовувати їх в своїх повідомленнях, вважаючи це своїм правом. Ви ж не закидаєте Консерваторові, коли він пише гражданкою сторічної давнини?
Я не дорікаю Вам наскучливо тим, що Ви називаєте новозапозичені полонізми ледве чи не одвічними українськими словами, а деякі з цих останніх - російськими запозиченнями, тож і Ви будьте трошки тактовнішими, обспорюючи небайдужі для Вас питання.

Я не думаю над наступним, а тільки над таким. відстежувати у себе і в інших - коли є така змога - чистоту мови - не надокучливо. Мені б також було легше обстоювати свої позиції, коли б ви робили посилання на мій пост, де я "називаю новозапозичені полонізми ледве чи не одвічними українськими словами, а деякі з цих останніх - російськими запозиченнями" - і скажіть, що цією фразою ви хотіли сказти, а то я не зрозумів...


Хочу ще раз звернути вашу увагу на тему: мовлення дикторів.

[5park]

rocker

1. А звідки Ви знаєте,що диктор цього не знав? Якась дивна у Вас лоґіка.

Логіка така: якщо журналіст застосовує слово "ґринджоли" там, де доречні "сани" (розказуючи про транспортний засіб, на якому подорожувала княгиня Ольга), то він не відрізняє значення цих слів.

3.Бути опонентом можна не лише у просторовому вимірі,а й,певною мірою,у часовому і Ваш закид я сприймаю як зверхність до новака форуму.

Вам здалося. Але як я маю реагувати, коли незнайома мені людина називає мене своїм опонентом при розмові з іншим?

Чим цікавий процитований Вами твір?

А нічим. Творчість Багряного не входить в коло моїх інтересів. Я просто навів приклад.

У своїй репліці Реветі Ви вжили слово "наступний" у невластивому для нього значенні.Так кажуть українські диктори.

Це властиве для слова значення.

Ревета

Я не думаю над наступним, а тільки над таким.

Чому?

відстежувати у себе і в інших - коли є така змога - чистоту мови - не надокучливо

Дякую вельми, але Ви не тільки відстежуєте. Скажімо, до прислівника, утвореного від синонімічного "надокучити" дієслову "наскучити" - банально причепилися.

Мені б також було легше обстоювати  свої позиції, коли б ви робили посилання на мій пост, де я "називаю новозапозичені полонізми ледве чи не одвічними українськими словами, а деякі з цих останніх - російськими запозиченнями"

Вище Ви писали, що "сенс" та "наразі" завжди були в українській мові. Це не так. Вище Ви писали, що "положити" та "окраїна" відсутні в українській мові. Це теж не так. Шукати посилання?

і скажіть, що цією фразою ви хотіли сказти, а то я не зрозумів...

Що над багатьма звичайними українськими словами зверхньо посміюються (та уникають), вважаючи їх суржиком. Не кажу зараз конкретно про Вас, але нещодавно чув, як тішилися з хлопця, який говорив "пожди" замість "зачекай". Простий приклад. Але мало кому прийде в голову тішитись над людиною, яка говорить "строкатий" замість "пістрявий".

[rocker]

Не треба мені приписувати любов чи нелюбов до тих чи інших ЗМІ. Йдеться про конкретне слово, яке а) не вживається в офіційних документах («Лук'янівська буцегарня» звучатиме дико) і б) вже має свою специфіку вживання (слово розмовне, як російське «каталажка», йому бракує нейтральності, етимологія непрозора — всі ці ознаки властиві жаргонізмам). Якщо два слова позначають одне поняття, це ще не означає, що вони є взаємозамінними — є випадки, коли одні синоніми не можуть замінюватись іншими (скажімо, матюки в посібнику з урології чи гінекології будуть зайвими).
На жаль, характерною рисою сучасних ЗМІ є те, що журналісти не докопуються до таких тонкощів, але часто надають перевагу рідкісним словам (не беручи до уваги їх специфіку вживання), що ніби має зробити мову більш вишуканою. Страх сказати щось «по-совковому» призвів до того, що під ніж потрапили й цілком українські слова, як, скажімо, «лікарня» чи «в'язниця». До речі, Ви так і не звернули уваги на моє зауваження щодо відсутності слова «совєцький» у літературній мові.

Справді, «Лук'янівська буцегарня» в офіційних документах звучатиме не зовсім коректно, але не на телеканалі, що не є офіціозом.Ви були зауважили не зовсім милозвучну,на Ваш погляд, співзвучність (даруйте тавтологію) слова "буцегарня".А як на мене,то від співзвучного "в"язниці" "в"язати" теж не віє особливим комфортом,винне не слово,а мешканець цього закладу
   Щодо "совєцький".А що,Ви хочете щоб я вживав нав"язане окупантом "радянський"?Окупант хотів створити ілюзію "благоденствія", мовляв совєти --це мрія українців,а тим часом втручався навіть у мову.Ніхто з окупантів так не робив,це "винахід" совєцько-російський.Дивний у Вас підхід: то Ви проти питомо українських слів (поверніться до початку запропонованої мною теми: там почалася дискусія не по суті,а навколо вжитих мною,не диктором,слів "наразі" і "кшталт" які є у словниках, але Ви не "кинулися " на захист цих слів),то Ви захищаєте нав"язане "радянський".Совєти--не наш винахід як і астролябія,тому говоритимемо словами,близькими до ориґіналу, нам не треба цей сумнівний пріоритет.У всьому світі цей пріоритет залишили за "винахідниками", тому й уживають "soviets" (звісно,що васалам совєтів також було нав"язано відповідники).І ще.Коли йдеться про Другу світову війну Ви ж не вживаєте слово "міліціонер" замість "поліцай", отож бо ! Чим совєцький окупант ліпший за німецького?
   P.S.Те, що слова "совєцький" немає в совєцькій українській мові ще не означає , що цього слова немає в українській мові.
      ROCK ON!
       

[rocker]

 

Але як я маю реагувати, коли незнайома мені людина називає мене своїм опонентом при розмові з іншим?

  Я вважаю, що коли Ви робите мені зауваження на форумі,то Ви мій опонент.Я також вважаю,що форум саме для того і створений щоб вести дискусію,а тому volens-nolens є опоненти.

Чим цікавий процитований Вами твір?

А нічим. Творчість Багряного не входить в коло моїх інтересів. Я просто навів приклад.

  То я й кажу: приклад не найкращий, мова І.Багряного не може бути взірцем.

У своїй репліці Реветі Ви вжили слово "наступний" у невластивому для нього значенні.Так кажуть українські диктори.

Це властиве для слова значення.

   А я кажу, що слово "наступний" було вжито у значенні "такий",про це Вам натякав Ревета,але Ви не зрозуміли.Видається, що Ви не розрізняєте значення цих слів,але Ви не диктор,тому я до Вас претензій не маю
   Взагалі пропоную звернути увагу на репліку Ревети й повернутися,якщо це Вам цікаво, до предмету дискусії, до мовлення дикторів.
    ROCK ON!

[5park]

rocker

То я й кажу: приклад не найкращий, мова І.Багряного не може бути взірцем.

Мова жодного письменника не може бути взірцем! Класиків, здавалося б, в першу чергу, але і сучасних - поготів.

А я кажу, що слово "наступний" було вжито у значенні "такий",про це Вам натякав Ревета,але Ви не зрозуміли.Видається, що Ви не розрізняєте значення цих слів

Я зрозумів, що Ви з Реветою мали на увазі. Значення слів я розрізняю, тому й кажу, що "наступний" може застосовуватися в значені "такий" в окремих випадках. Це питання стилістики, конкретніше - смаку окремих філологів. Наприклад, зараз не радять використовувати "вживати", вказуючи на застосування того чи іного слова (не вжив, а застосував).

[rocker]

rocker

То я й кажу: приклад не найкращий, мова І.Багряного не може бути взірцем.

Мова жодного письменника не може бути взірцем! Класиків, здавалося б, в першу чергу, але і сучасних - поготів.

А я кажу, що слово "наступний" було вжито у значенні "такий",про це Вам натякав Ревета,але Ви не зрозуміли.Видається, що Ви не розрізняєте значення цих слів

Я зрозумів, що Ви з Реветою мали на увазі. Значення слів я розрізняю, тому й кажу, що "наступний" може застосовуватися в значені "такий" в окремих випадках. Це питання стилістики, конкретніше - смаку окремих філологів. Наприклад, зараз не радять використовувати "вживати", вказуючи на застосування того чи іного слова (не вжив, а застосував).

Ні, це не питання стилістики.Втім,якщо совукрівський "стиль" Вам до смаку, то go on!
   І, якщо Ваша ласка, скажіть ХТО не радить?
    ROCK ON!

[Python]

Щодо "совєцький".А що,Ви хочете щоб я вживав нав"язане окупантом "радянський"?Окупант хотів створити ілюзію "благоденствія", мовляв совєти --це мрія українців,а тим часом втручався навіть у мову.Ніхто з окупантів так не робив,це "винахід" совєцько-російський.Дивний у Вас підхід: то Ви проти питомо українських слів (поверніться до початку запропонованої мною теми: там почалася дискусія не по суті,а навколо вжитих мною,не диктором,слів "наразі" і "кшталт" які є у словниках, але Ви не "кинулися " на захист цих слів),то Ви захищаєте нав"язане "радянський".Совєти--не наш винахід як і астролябія,тому говоритимемо словами,близькими до ориґіналу, нам не треба цей сумнівний пріоритет.У всьому світі цей пріоритет залишили за "винахідниками", тому й уживають "soviets" (звісно,що васалам совєтів також було нав"язано відповідники).І ще.Коли йдеться про Другу світову війну Ви ж не вживаєте слово "міліціонер" замість "поліцай", отож бо ! Чим совєцький окупант ліпший за німецького?

Звісно, окупант є окупантом, але навіщо нам калічити свою мову, підлаштовуючи її під мову колишнього окупанта? Вам не ріже слух оте «вє» у слові «совєцький»? Українській мові не властиве поєднання приголосної з «є» в корені слова, і навіть в іншомовних власних назвах вона замінюється на щось інше, найчастіше на «е» (хоча, ІМНО, в даному випадку було б доречніше «і»). Єдиний виняток — російські та деякі інші слов'янські прізвища, де давнє ѣ перейшло в є, але «советский» — не прізвище, а прикметник, що вказує на систему влади. Подібно до того, як ми перекладаємо «United States», ми маємо повне право передати українськими словами і «Советский Союз» (від слова «совет», яке перекладається як «рада» — до речі, наша Верховна Рада ще й досі використовує цю назву) — тим більше, протягом усього періоду існування Радянського Союзу він в українській мові був радянським. Хочемо ми того чи ні, але після смерті імена не змінюють. Щодо того, що «васалам совєтів також було нав"язано відповідники», мушу зауважити, що поява перекладів цієї назви у мовах радянських республік відбувалась безпосередньо перед початком періоду «коренізації», і це можна розглядати не як «нав'язування» васалам перекладів (яскравим прикладом нав'язування було написання «Лєнін», «большевік» та ін., що також свого часу намагались запровадити), а як прояв мовної толерантності та пуристичних тенденцій в українській мові, характерних для того короткого періоду історії.

Далі, «міліціонер» і «поліцай». А ще ж є «жандарм»... Українська мова має окремі назви для кожного з цих різновидів охоронців громадського порядку і не змішує їх. А ось яка різниця між «радами» і «саавєтамі»? В мові однієї людини ці слова не поєднуються, бо означають одне й те ж. Звісно, якщо Вам подобається казати «саавєтскій» замість «радянський», це Ваше право, але, ІМНО, це надає мові суржикового звучання (принаймні, в радянський період словосполучення «Совєцький Союз» в українській мові сприймалось як суржик). Якщо ж Ви перекривлюєте в такий спосіб російську мову, що ж, можу Вас зрозуміти — у мене теж є причини її недолюблювати, але той, хто кривляється постійно, виглядає як блазень...

Щодо «наразі» і «кшталту». З моєї точки зору, це давні запозичення, а не питомі слова; крім того, їх надуживання в мові сучасних дикторів не збагачує, а збіднює мову. Чому я маю відстоювати слово, яке, попри всю свою «питомість», ще досить недавно було маловживаним, а нині стало витісняти не менш питомі слова? «На зразок» нічим не гірше, ніж «на кшталт»; «наразі» , що має значення «поки що», журналістами здебільшого вживається в значенні «зараз», якщо вони взагалі вкладають у нього якийсь зміст. Я не закликаю виключити ці слова з мови — вони вже є в мові достатньо давно — але я проти зловживання ними. Звісно, у кожного свої мовні преференції, але це не мої мовні преференції.

[rocker]

 author=Python link=topic=8637.msg128582#msg128582 date=1189590574]

Звісно, окупант є окупантом, але навіщо нам калічити свою мову, підлаштовуючи її під мову колишнього окупанта? Вам не ріже слух оте «вє» у слові «совєцький»? Українській мові не властиве поєднання приголосної з «є» в корені слова, і навіть в іншомовних власних назвах вона замінюється на щось інше, найчастіше на «е» (хоча, ІМНО, в даному випадку було б доречніше «і»). Єдиний виняток — російські та деякі інші слов'янські прізвища, де давнє ѣ перейшло в є, але «советский» — не прізвище, а прикметник, що вказує на систему влади. Подібно до того, як ми перекладаємо «United States», ми маємо повне право передати українськими словами і «Советский Союз» (від слова «совет», яке перекладається як «рада» — до речі, наша Верховна Рада ще й досі використовує цю назву) — тим більше, протягом усього періоду існування Радянського Союзу він в українській мові був радянським. Хочемо ми того чи ні, але після смерті імена не змінюють. Щодо того, що «васалам совєтів також було нав"язано відповідники», мушу зауважити, що поява перекладів цієї назви у мовах радянських республік відбувалась безпосередньо перед початком періоду «коренізації», і це можна розглядати не як «нав'язування» васалам перекладів (яскравим прикладом нав'язування було написання «Лєнін», «большевік» та ін., що також свого часу намагались запровадити), а як прояв мовної толерантності та пуристичних тенденцій в українській мові, характерних для того короткого періоду історії.

Далі, «міліціонер» і «поліцай». А ще ж є «жандарм»... Українська мова має окремі назви для кожного з цих різновидів охоронців громадського порядку і не змішує їх. А ось яка різниця між «радами» і «саавєтамі»? В мові однієї людини ці слова не поєднуються, бо означають одне й те ж. Звісно, якщо Вам подобається казати «саавєтскій» замість «радянський», це Ваше право, але, ІМНО, це надає мові суржикового звучання (принаймні, в радянський період словосполучення «Совєцький Союз» в українській мові сприймалось як суржик). Якщо ж Ви перекривлюєте в такий спосіб російську мову, що ж, можу Вас зрозуміти — у мене теж є причини її недолюблювати, але той, хто кривляється постійно, виглядає як блазень...

Щодо «наразі» і «кшталту». З моєї точки зору, це давні запозичення, а не питомі слова; крім того, їх надуживання в мові сучасних дикторів не збагачує, а збіднює мову. Чому я маю відстоювати слово, яке, попри всю свою «питомість», ще досить недавно було маловживаним, а нині стало витісняти не менш питомі слова? «На зразок» нічим не гірше, ніж «на кшталт»; «наразі» , що має значення «поки що», журналістами здебільшого вживається в значенні «зараз», якщо вони взагалі вкладають у нього якийсь зміст. Я не закликаю виключити ці слова з мови — вони вже є в мові достатньо давно — але я проти зловживання ними. Звісно, у кожного свої мовні преференції, але це не мої мовні преференції.

    Приклад з «The United States of America» вважаю некоректним через те,що в цій назві ніяк не віддеркалюються особливості державного ладу.Взагалі всі червоні та червонясті держави "грішили" тим, що виносили у свою назву в різних варіяціях слово "народний" (пам"ятаєте тричі народню Корею?) та "соціялістичний" мабуть для того, щоб приховати свою комунодиктаторську сутність.Тому маємо називати їх так,як вони хочуть,в тім числі й "совєцькими".Чому Ви не наводите приклад Лівійської Джамахірії?А щодо -вє, то Ви самі сказали,що є винятки.З російської мови навіть не думав насміхатися на відміну від росіян (дуже вже далося їм оте "нєзалєжность",от вони направду мавпують,починаючи від люмпена і аж до академіків) бо шаную свою мову і припускаю, що для инших націй їхня мова також найкраща на світі, а через те не люблю малоросійські плачі про "мовукалиновузапашну?іказнащеяку"
   Погоджуюся з Вами, що журналісти й диктори часто-густо не мають мовного відчуття,тому й розпочав дискусію.Дякую Вам за те, що люб"язно дозволили мені мати свої мовно-лексичні та,треба думати,синтаксичні уподобання, які Ви називаєте "преференціями"
   ROCK ON!

[Python]

«Лівійська Джамахірія», по-перше, не порушує української гармонії звуків, по-друге, традиційно вживається саме в такій формі достатньо давно і, по-третє, «джамахірія» є іменником, а не прикметником, що також впливає на спосіб перекладу (у назві «Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія» слова «Велика» і «Народна» явно перекладені). «Совєцький» — прикметник, це русизм, яким свідомо замінюють українське слово, вже не говорячи про його неприроднє звучання (українська мова НЕ МАЄ м'яких губних приголосних, та й «є» після приголосних у запозиченнях з більшості мов (крім російської!) є великою рідкістю. Як це слово може вимовляти українець, що не володіє російською? «Сов'єцький»?)

А назва «Сполучені Штати Америки» таки вказує на устрій держави — це федерація зі штатів, кожен з яких, по суті, має ознаки держави (англ. state), зокрема, власне законодавство. Знову ж, як і у випадку з Лівійською Народною Джамахірією, United перекладається, States — запозичується.
Радянський Союз — союз (об'єднання, співдружність) радянських республік, тобто, республік, керованих радами — тут так само є вказівка на структуру влади.

Щодо преференцій, тут Ви справді маєте рацію — «уподобання» звучать природніше і зрозуміліше, просто це слово перше спало на думку (мова теленовин впливає на всіх нас...). Але, так чи інакше, жодне з цих двох слів не є для Вас незрозумілим.

[Pere]

Як це слово може вимовляти українець, що не володіє російською? «Сов'єцький»?)

Так і вимовляють. А БЮТ як б'ют

[rocker]

«Лівійська Джамахірія», по-перше, не порушує української гармонії звуків, по-друге, традиційно вживається саме в такій формі достатньо давно і, по-третє, «джамахірія» є іменником, а не прикметником, що також впливає на спосіб перекладу (у назві «Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія» слова «Велика» і «Народна» явно перекладені). «Совєцький» — прикметник, це русизм, яким свідомо замінюють українське слово, вже не говорячи про його неприроднє звучання (українська мова НЕ МАЄ м'яких губних приголосних, та й «є» після приголосних у запозиченнях з більшості мов (крім російської!) є великою рідкістю. Як це слово може вимовляти українець, що не володіє російською? «Сов'єцький»?)

А назва «Сполучені Штати Америки» таки вказує на устрій держави — це федерація зі штатів, кожен з яких, по суті, має ознаки держави (англ. state), зокрема, власне законодавство. Знову ж, як і у випадку з Лівійською Народною Джамахірією, United перекладається, States — запозичується.
Радянський Союз — союз (об'єднання, співдружність) радянських республік, тобто, республік, керованих радами — тут так само є вказівка на структуру влади.

Щодо преференцій, тут Ви справді маєте рацію — «уподобання» звучать природніше і зрозуміліше, просто це слово перше спало на думку (мова теленовин впливає на всіх нас...). Але, так чи інакше, жодне з цих двох слів не є для Вас незрозумілим.

Коли я казав,що в назві USA не вказано особливості державного устрою,то Ви напевне зрозуміли,що йшлося не про устрій адміністративний.А щодо СССР,то кожне слово в назві ---брехня.Тому США я називаю США,а СССР зі словом "совєцький" і все,що пов"язане з ганебним періодом окупації совєцької.Зараз ми маємо окупацію російську і Ви цього не будете спростовувати.
  А тепер про "неприроднє звучання".Я обмину слова "свято", "Вєтров","Пересвєт",які ми вимовляємо як у кого виходить.Справді,мовний апарат українця не пристосований до вимови м"яких губних і в даному разі рація за Вами.А чи пристосований цей апарат до вимови "ф"? "Пилип","Хома","Текля" etc кажуть самі за себе---НІ !!! Але коли починається лише дискусія про передачу "th" як "-т", "-п" у апологетів (і не тільки) совукру з"являється малоросійсько-іронічний тон,вони всіляко починають знущатися з нашої народньої мови щоб бува не подумали про їх сільське походження. А от Хведір Вовк не соромився.Річ не в тім,що треба конче відновити притаманні нашому народові правила вимови та написання.Річ у певній підлості частини т.зв. еліти,яка соромиться свого народу та його властивої мови.Вони можуть висміювати спроби створення української термінолоґії з послідовністю "самоотверженного малороса".Тому про "неприроднє звучання" згадується лише тоді, коли робиться спроба очистити нашу мову від совукру (Ви напевне розумієте про що йдеться---про українське "птидепе").
ROCK ON! 

[Python]

Це Ви щодо питання про фіту/тету? Ну так Ѳ збіглась за звучанням Ф (а не Т) достатньо давно — інакше б Хведір Вовк був Тедором чи Тодором. ІМНО, літеру Ф слід писати там, де вона традиційно пишеться, але варто й узаконити читання цієї літери як [хв], [х], [в] (як варіант вимови). Мені, наприклад, здається цілком природньою вимова слів «федерація», «атмосфера», «асфальт» як «хведерація», «атмосвера», «асвальт», але фіксувати це на письмі було б зайвим, оскільки у сучасній українській мові можливе й читання Ф як [ф].
Наскільки я можу зрозуміти, ім'я Пилип — релікт іще давніших часів, коли відсутній в українській мові звук [ф] передавали як [п]. Ця традиція читання, однак, занепала раніше, і лише окремі слова нагадують про неї. До речі, плутанина між Ф та Ѳ якийсь час існувала паралельно з цим — у письмових джерелах фіксується й таке ім'я, як Педір, яке могло виникнути лише внаслідок заміни Ѳ (фіти) на Ф з наступним її прочитанням її як П.

[rocker]

Наскільки я можу зрозуміти, ім'я Пилип — релікт іще давніших часів, коли відсутній в українській мові звук [ф] передавали як [п]. Ця традиція читання, однак, занепала раніше, і лише окремі слова нагадують про неї. До речі, плутанина між Ф та Ѳ якийсь час існувала паралельно з цим — у письмових джерелах фіксується й таке ім'я, як Педір, яке могло виникнути лише внаслідок заміни Ѳ (фіти) на Ф з наступним її прочитанням її як П.

Не такий уже й релікт.Поїдьте,якщо є така можливість, на Полісся десь ближче до Білорусі й почуєте як там вимовляється слово "футбол" старшими людьми.Ви кажете про традицію читання.Так отож бо й воно,що "просвіщені" стали соромитися вимовляти так як посполиті,які їх вигодували та навчили.Зарваз узагалі поступово втрачаються особливості саме української вимови та адаптації чужомовних слів,ми ж не італійці чи поляки...
  ROCK ON!
   

[Python]

Я обмину слова "свято", "Вєтров","Пересвєт",які ми вимовляємо як у кого виходить.

А даремно. Слово «свято» — питоме, і у ньому, на відміну від двох російських прізвищ, Є після приголосної нема. Літера В у цьому слові вимовляється майже твердо, пік м'якості падає на С, та й Я не читається як [а]. А ось російські прізвища в сучасній орфографії — продукт нав'язування українській мові російських фонетичних норм. Якщо спробувати їх адаптувати до справді української вимови, отримаємо щось на зразок «Вітров», «Пересвіт» (що правильно і з точки зору фонетики, і з точки зору етимології цих слів) чи «Ветров», «Пересвет» (вписується в норми української фонетики, але з порушенням етимологічного принципу).

[Python]

Не такий уже й релікт.Поїдьте,якщо є така можливість, на Полісся десь ближче до Білорусі й почуєте як там вимовляється слово "футбол" старшими людьми.

Але базисом для літературної мови став середньонаддніпрянський говір, де «футбол» вимовляється як «хвудбол» чи «худбол», хоча, скажімо, львів'яни читають «футбол» так, як пишеться. Якщо існує такий різнобій у читанні цієї літери, то чи варто обирати якийсь один регіональний варіант вимови, нехтуючи іншими? І що нам дасть піксація на письмі поліського чи наддніпрянського варіанту читання цієї літери? Вже той пакт, що такі рипорми по-різному сприймуться в різних регіонах, є причиною, щоб від них відмовитись. Крім того, слова з різними пункціями можуть раптом стати омонімами

[Python]

Існує ще одна причина для того, щоб не запроваджувати «правило тети»: низька обізнаність населення з грецькою мовою. Розширене використання літери ґ призвело до появи таких слів, як ґіпотеза, ґідроґен та ін. (де ґ помилково з'явилась на місці h чи давньогрецького придиху) — то де гарантія, що філософи не стануть тілосотами?

[Python]

Додам іще пару слів про написання російських прізвищ у сучасному правописі. Вас ніколи не дивував той факт, що українські прізвища при перекладі на російську мову зазнають більших змін, ніж російські при відтворенні їх українською? «Чорновіл» пишеться як «Черновол», але «Громов» чи «Белый» українською мовою передаються як «Громов» і «Бєлий». А колись радянських діток вчили, що українською мовою прізвище «Ленін» слід читати як «Лєнін»...

[Wolliger Mensch]

Якщо спробувати їх адаптувати до справді української вимови, отримаємо щось на зразок «Вітров», «Пересвіт» (що правильно і з точки зору фонетики, і з точки зору етимології цих слів)

С точки зрения этимологии правильно «Вітрів».

[rocker]

Існує ще одна причина для того, щоб не запроваджувати «правило тети»: низька обізнаність населення з грецькою мовою. Розширене використання літери ґ призвело до появи таких слів, як ґіпотеза, ґідроґен та ін. (де ґ помилково з'явилась на місці h чи давньогрецького придиху) — то де гарантія, що філософи не стануть тілосотами?

Згоден,я й не закликаю до тотального перегляду всього,я лише за те щоб дискусія велася без малоросійського комплексу,без тупувато-іронічних закидів і асоціяцій,адже Ви напевне знаєте яка дискусія велася,коли було запропоновано нову редакцію правопису та ХТО були найприскіпливішими "експертами": всякі табачнікі " с рускоязичнимі".Ну й малороси не вгавали.
   Далі.Я не бачу причин щоб форми "етер", "Атени" і ин. не стали повноправними бодай як варіянти.

[Python]

С точки зрения этимологии правильно «Вітрів».

Маєте рацію. Але йшлося лише про виправлення Є після приголосної на місці давньої Ѣ. Крім того,  «і» в останньому складі основи в прізвищах на -ов/-ів може бути лише в називному відмінку однини чоловічого роду.

[rocker]

Додам іще пару слів про написання російських прізвищ у сучасному правописі. Вас ніколи не дивував той факт, що українські прізвища при перекладі на російську мову зазнають більших змін, ніж російські при відтворенні їх українською? «Чорновіл» пишеться як «Черновол», але «Громов» чи «Белый» українською мовою передаються як «Громов» і «Бєлий». А колись радянських діток вчили, що українською мовою прізвище «Ленін» слід читати як «Лєнін»...

Так,мене завжди дивувало: чому "Владімір Мечіяр" і "Володимир Путін",--що це за виняток для певної мови? Моє ім"я (і прізвище) при транслітерації завжди намагаються транслітерувати на російську,а вже з неї латинкою.Було б не дивно якби це робили в "комсомольських" банках (на кредитних картках,як правило,за моїм наполяганням десь з третього разу роблять так як годиться ),так ні, в державних установах те саме,і це роблять люди з дипломами філологів.Скільки можна опускати планку?