Мовлення дикторів українського радіо/TV

[rocker]

Пропоную цю тему тому,що кількість усяких компліментів на аресу першого каналу УР (тут не йдеться про мовлення всяких "комсомольських"FM) не відповідає якості мовлення, а помилки радіо стають стандартом. На мою думку, мовлення дикторів українського радіо до болю совєцьке.Воно наразі не може вважатися взірцем як,скажімо, BBC для English. До речі, на BBC й українська близька до взірця.
    ROCK ON!

[Python]

Назвіть мені канал, де мова радіо- чи телеефіру є літературною й правильною за всіма стандартами. Можливо, мова на українському радіо дещо консервативна, але, як на мене, це краще, ніж бігти поперед батька в пекло за мовними теоретиками і вести ефір експериментальним варіантом української мови (що ми бачимо на СТБ та деяких інших каналах). Справді, помилки-русизми на Першому національному є, але, ІМНО, це не радянське явище (попри деяку русифікованість тогочасного літературного стандарту, держава тоді ще контролювала якість роботи дикторів), а пост-радянське, і воно, на жаль, не обмежується цим каналом — на багатьох комерційних станціях українська мова звучить іще гірше.

[Ревета]

краще, ніж бігти поперед батька в пекло за мовними теоретиками і вести ефір експериментальним варіантом української мови

Але все ж краще уникати кальок з російської та суржику. А то ці "слідувати" (у значенні "стежити"), шепотом говорити, одіватися... дыстають уже.

[rocker]

А я й не кажу про "комсомольські".Але коли я чую "...розміщений в двадцяти кілометрах..." з уст розхваленої дикторки на УР, то не розумію знань яких тонкощів української їй бракує.Я не вимагаю від дикторів знання мови на рівні JAMESа JOICEа, але граматику ВОНИ ПОВИННІ знати як інженер стандарти (незнання стандартів підстава для профнепридатности).
  ROCK ON!

[ou77]

Здається мені це такий закон останнього часу: всього стає більше і функціональніше, але за рахунок втрати якості...

[Nekto]

До речі, а наскільки літературним є слово "кшталт"? Коли воно з'явилося в українській мові? Щось воно дуже вухо ріже, як явний полонізм...

[ou77]

аще "наразі" я його взагалі не розумію:(

[Nekto]

Про "на разі" я теж хотів сказати. Наскільки я розумію, це знову ж таки новий полонізм замість "поки?".

[Python]

«Наразі» — ніщо у порівнянні з «позаяк»...

[ou77]

ще "у сенсі" і т.п. але вже не так сильно...

[Python]

З сенсом усе зрозуміло. Сенс=значення. А ось «наразі» й особливо «позаяк», мені здається, не завжди розуміють навіть журналісти, які ці слова вживають. Таким чином, «наразі» перетворюється на невизначений початок речення, який не несе ніякої інформації, але робить речення «стильним», а «позаяк» стає універсальною логічною зв'язкою, яка може означати і «оскільки», і «всупереч тому, що».

[ou77]

З сенсом усе зрозуміло. Сенс=значення. А ось «наразі» й особливо «позаяк», мені здається, не завжди розуміють навіть журналісти, які ці слова вживають.

Напевно тому і я до сих пір не зрозумів. Хоча "позаяк" було і раніше і значило "тому що"

А "сенс"="смисл", навіщо вигадувати слово яке і не словянське і не древньоруське, і відсутнє в діалектах....

[5park]

На телебаченні спостерігається, окрім жахливої вимови (традиційного акання, вимовляння звуку [щ] замість [шч], [шся] замість [сся]), ще й засилля недоречної канцелярської лексики, зловживання полонізмами, всюдисуще репортерське невігластво та інші недостойні речі. Натомість чимало питомих українських слів просто перестає вживатися. Так, на "5 каналі" скоріше скажуть "ґринджоли", ніж "сани", "буцегарня", а не "тюрма", "пательня", але не "сковорідка". Ве виглядає так, ніби журналісти мимоволі дотримуються одного з законів діалектики - закону єдності та боротьби протилежностей, адже польська лексика в них доповнюється російським акцентом 

[Maksymus]

До речі, а наскільки літературним є слово "кшталт"? Коли воно з'явилося в українській мові? Щось воно дуже вухо ріже, як явний полонізм...

Настільки літературним, наскільки це можливо.

Це і є полонізм німецького походження (від гештальт). Кшталт був запозичений ще до староукраїнської мови, зустрічається з XVI ст. Також трапляється у староросійських текстах того часу.

Наприклад, про поширеність і натуральність може свідчити кількоразове вживання накшталт у російськомовному щоденнику Ханенка (1722), під час перебування у Москві:
http://litopys.org.ua/khanenko/khan20.htm

[Nekto]

До речі, а наскільки літературним є слово "кшталт"? Коли воно з'явилося в українській мові? Щось воно дуже вухо ріже, як явний полонізм...

Настільки літературним, наскільки це можливо.

Це і є полонізм німецького походження (від гештальт). Кшталт був запозичений ще до староукраїнської мови, зустрічається з XVI ст. Також трапляється у староросійських текстах того часу.

Наприклад, про поширеність і натуральність може свідчити кількоразове вживання накшталт у російськомовному щоденнику Ханенка (1722), під час перебування у Москві:
http://litopys.org.ua/khanenko/khan20.htm

Дякую за консультацію. А чому це слово досі не натуралізувалось на східнослов'янському грунті? Може через свою книжність?

[Ревета]

виглядає так,

Усе ж не виглядає, а має вигляд - у цьому випадку. Бо виглядати можна з вікна. Я розумію, що суржик - воно звичніше і вуха не ріже, але, як би воно там не було, мова є мова. І якщо українською, то українською.

А сдова "кшталт", "наразі", "у сенсі" завжди були в українській мові, як і тисячі інших, які не рекомендувалося використовувати для широкого загалу (до речі!), бо це віддаляло українську мову від пролетарського інтернаціоналізму...

[Maksymus]

А чому це слово досі не натуралізувалось на східнослов'янському грунті? Може через свою книжність?

Не знаю, чому виникають підозри. На українському ґрунті цілком натуралізувалося (кшталт, на кшталт). На білоруському в літературній формі накшталт («нешта накшталт фланелі»).

В сучасній українській мові безперервно вживається від Котляревського («Завзятого троянці кшталту, Не струсять нічийого ґвалту») до нашого часу.

Звісно, існують синоніми, які можуть за потреби заступати кшталт.

Витяг зі словника синонімів:
- форма, фігура, шталт, конфігурація;
- спосіб, засіб, прийом, лад, чин, роб, зразок, напад, модус, почерк, манера, манір, побит, фасон, хватка, манорія, ярміс;
- вигляд, габітус, взір, зовнішність, подоба, постава, обличчя, лице, лик, позір, вид;
- вдача, характер, натура, душа, природа, норов, кров, порода.

http://www.ulif.mon.gov.ua/ulp/dict_all/index.php?find_slovo=кшталт&dict=sinonim

.

[Maksymus]

А сдова "кшталт", "наразі", "у сенсі" завжди були в українській мові, як [...]

Наразі ніколи не було в українській мові. Це сучасна спроба (останнього десятиліття?) поєднати в одне слово вираз на разі «в даний момент», запозичений колись з польського вжитку. Зустрічається у Франка, наприклад. Чи укорениться одним словом, покаже час.

[iopq]

До речі, а наскільки літературним є слово "кшталт"? Коли воно з'явилося в українській мові? Щось воно дуже вухо ріже, як явний полонізм...

Як німецьке слово може бути полонізмом?

[Maksymus]

Бо нами запозичене з польської мови в очевидній формі, а там з'явилося з німецької.

[Wolliger Mensch]

«кштáлт (заст.) «зовнішний вигляд», шталт, [шталтúти] «підходити, личити», [шалтавúтий] «ставний» Л, [накштáлт] «подібно» Пі, [наштáль] «тс.» Ме; — р. ст. кшталт «вид, форма» (1582), бр. [кшталт] «манера, зразок; вид, порядок», п. kształt «форма; кшталт; постать», ч. заст. křtalt «постава, фігура; гарний вигляд», ст. kštalt «фігура, форма, фасон, кшталт», вл. kštałt «корсаж, ліф, ліфчик, корсет», нл. štałt «ліф, корсет; талія, фігура жінки», схв. ст. štalt «фігура, форма»; — через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови; свн. gestalt «форма, фігура, кшталт; вигляд; стан, властивість, рід» (нвн. Gestált «форма, образ; фігура») є похідним від (ge-)stellen «установлювати, прибирати, упорядкувати; надавати форми, формувати», пов'язаного з свн. stēn (нвн. stehen) «стояти», спорідненим з псл. stati, укр. стáти. — Шелудько 36; Richhardt 71; Фасмер II 440; Sławski III 280—281; Brükner 273; Machek ESJČ 302; Bern. I 635; Mikl. EW 145; Kluge—Mitzka 254, 743, 804. — Див. ще стáти».

Формы, указанные в квадратных скобках, — диалектные.

[Ревета]

"Завзятого троянці кшталту і носа хоч кому утруть". Треба давати ім'я автора? 

Можна було б відправити наших борців за чистоту української радянської мови до Грінченка. Так чи є він авторитетом у порівнянні з таким авторитетом як Унашомуселітакнеговорили?

[Maksymus]

ЕСУМ, Т. 3, С. 172: http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm

Брюкнер зазначає, що в польському вжитку kształt з ~1500 року.

[Nekto]

Бачу, бачу, що не правий... До речі, а є в інтернеті онлайн-словники - етимологічний, Грінченка? Бо скачувати цілий словник, а потім вручну шукати...

[5park]

Ревета

Усе ж не виглядає, а має вигляд - у цьому випадку. Бо виглядати можна з вікна. Я розумію, що суржик - воно звичніше і вуха не ріже, але, як би воно там не було, мова є мова. І якщо українською, то українською.

Ви схильні таврувати словом "суржик" все, що заманеться. То до слова "окраїна" причепилися, тепер - до цього. "Виглядати" в значенні "мати вигляд" трапляється і в класиків  художньої літератури, і в публіцистиці (в тому числі - позаминулого століття), і в діловому мовленні. Воно зафіксоване в тлумачному словнику, врешті-решт. І це на відміну від польських "сенс", "наразі" і їм же ність числа ("...і тисячі інших"), за які Ви так щиро ратуєте. Чому так?