скасувати та коштувати

[MrBTTF]

Скасувати і коштувати є запозиченнями. Цікавлять такі питання:
1) Як давно вони з'явились в мові
2) Чи не мали ці слова народних еквівалентів?

[Sandar]

2) коштувати — сто́їти

[Wolliger Mensch]

2) коштувати — сто́їти

Стоить — это полонизм с аналогическим инфинитивом, оснванным на форме 3-го лица ед. числа сто́ит ← польск. stoi, собств. «стои́т» — калька с латинского stat «стои́т» и «сто́ит».

[Sandar]

Спасибі

[MrBTTF]

У нас свій полноізм, у російський свій, хіба народ Русі не вигадав свого слово, щоб спитати скільки коштує товар?

[Sandar]

У нас свій полноізм, у російський свій, хіба народ Русі не вигадав свого слово, щоб спитати скільки коштує товар?

Шоб спитати? Та будь-ласка — "скільки правиш за то-то і то-то?"

[Sandar]

2) коштувати — сто́їти

Стоить — это полонизм с аналогическим инфинитивом, оснванным на форме 3-го лица ед. числа сто́ит ← польск. stoi, собств. «стои́т» — калька с латинского stat «стои́т» и «сто́ит».

А сто́їти в нашій розмовній українській це тоже полонізм чи вже русизм ("великорусизм" маю на увазі )?

[Python]

Принаймні Грінченко фіксує — не виключено, що й не русизм.

З іншого боку, в російській мові десь так петрівських часів і «кошт» траплявся — тобто, полонізми могли зробити коло й прийти до нас зі сходу.

[Wolliger Mensch]

У нас свій полноізм, у російський свій, хіба народ Русі не вигадав свого слово, щоб спитати скільки коштує товар?

В русском стоять [по чём] вполне себе употребляется для обозначения цены: стоя́т туфли по ... рублей. Собственно, как в латинском, где stāre и значит «стоять в лавке по какой-то цене».

[Wolliger Mensch]

А сто́їти в нашій розмовній українській це тоже полонізм чи вже русизм ("великорусизм" маю на увазі )?

В древнерусском стати употреблялся в этом значении (см. моё сообщение выше), как и в современном языке: стать кому-либо в какую-либо цену (БТС), и такое же употребление известно и всем др. слав. говорам. Что касается, собственно формы стоить, то кому какое дело было на Руси до обозначения цен в Польше? Все эти заимствования — из речи западнорусских писцов, шедших на службу к государю. В украинском, скорее, русизм, так как ЭСУЯ не даёт никаких старых форм подобного рода, только исконные.

[Zavada]

ВАРТУВАТИ
неперех., діал. Коштувати.
Вона [праця] дома ж таки втроє більше вартує (Словник Грінченка);
— Або я вже в тебе нічого не вартую, що дарунка не хочеш приймати? (Ольга Кобилянська, II, 1956, 145).
http://sum.in.ua/s/vartuvaty

[Волод]

З німецької. повз польську? 

[oveka]

Як чув:
Коли звітують -
Це мені обійшлось в аж в десять рублів.
Це мені вийшло/стало в тридцятку, бо ...
Коли оцінюють -
Все це Вам вийде/стане в 17 карбованців.
Пересилка Вам ні по чому буде.
Коштувати - не в ходу, стоїти - ходове слово.

[DarkMax2]

ВАРТУВАТИ
неперех., діал. Коштувати.
Вона [праця] дома ж таки втроє більше вартує (Словник Грінченка);
— Або я вже в тебе нічого не вартую, що дарунка не хочеш приймати? (Ольга Кобилянська, II, 1956, 145).
http://sum.in.ua/s/vartuvaty

Зараз занадто популярний цей діалектизм.