Этимологи̏заци̏я украинського правопису.

[KniazjWladimirRiurikowič]

(Я з росси̏и, але пишу мовою з поваги до вас, так що вибачте за можливи̏ помилки.)

Навѣяно Максимовиче̏вкою.

1) У максимовиче̏вцѣ звуки [о], [е] та [у], перейшли в [і], позначалися як во̏тповѣдни̏ буквы з циркумфлексом – Максимович говорил, що выгляд циркумфлексо̏в схожий на старословянськи̏ каморы. Я ж пропоную згадати инший старословянськи̏й знак – кендему, знак, ставившийся над ижицею и застосовувался для читання е̏е̏ як [і], и застосувати е̏е̏ для про, е̏, о̏ и у̏. На во̏тмѣну во̏т максимовичевки, ци̏ ли̏теры не позначають вторинне «в» на початку сло̏в.

2) Во̏тродження ли̏теры «ѣ» и вживання е̏е̏ у во̏тповѣдности̏ з этимологи̏ею.

3) По̏сля цёго і (кро̏м початку сло̏в) и ї (на початку сло̏в) дуже сильно скоротяться у уживанни̏. И̏х замѣнюемо наступным чином: і на початку і ї по̏сля голосных перетворюються в «и», во̏тповѣдно наупаки – в «и̏».

4) Введення у уживання буквы «ё» (однак деяки̏ слова, на кшталт «район», збере̏гають нынѣшне҄ написання).

5) «Е» на початку сло̏в та по̏сля голосных перетворюеться в «э», по̏сля приголосних – збере̏гаеться. «Є» на початку сло̏в та по̏сля голосных замѣнюеться на «е», по̏сля приголосных (рѣдко зустрѣчаеться) – «е҄» - камору треба вживати саме тут.

6) Букву «и» замѣнити на «ы» або залишити без змѣн у во̏тповѣдности̏ з этимологи̏єю.

7) «Л», яке перейшло в «в», записувати як «л».

8) Полугласне у, записуеться як «в», записувати як «у».

9) «Я», «ю» и «ё» по̏сля губных не во̏токремлювати нѣчим, у всѣх инших выпадках апостроф замѣнюеться на «ъ».

10) Инши̏ дро̏бници̏, на зразок «ь по̏сля шиплячих, «о/е» по̏сля шиплячих, розпад «щ» в «сч» де треба та инше.

[Sirko]

8) Полугласне у, записуеться як «в», записувати як «у».

Навѣяно Максимовиче̏укою.

2) Во̏тродження ли̏теры «ѣ» и уживання е̏е̏ у во̏тповѣдности̏ з этимологи̏ею.

3) По̏сля цёго і (кро̏м початку сло̏у) и ї (на початку сло̏у) дуже сильно скоротяться у уживанни̏. И̏х замѣнюемо наступным чином: і на початку і ї по̏сля голосных перетворюються в «и», во̏тповѣдно наупаки – в «и̏».

4) Введення у уживання буквы «ё» (однак деяки̏ слова, на кшталт «район», збере̏гають нынѣшне҄ написання).

5) «Е» на початку сло̏у та по̏сля голосных перетворюеться в «э», по̏сля приголосних – збере̏гаеться. «Є» на початку сло̏у та по̏сля голосных замѣнюеться на «е», по̏сля приголосных (рѣдко зустрѣчаеться) – «е҄» - камору треба уживати саме тут.

7) «Л», яке перейшло у «в», записувати як «л».

[KniazjWladimirRiurikowič]

Я мал на увази̏ трохи инше: полугласне у, записуеться як "в" и чергуеться з "у", записувати як "у".

[Sirko]

Я мал на увази̏ трохи инше: полугласне у, записуеться як "в" и чергуеться з "у", записувати як "у".

Уживання, уживати і прийменник у слід виправити і з цим виправленням.

[mrshch]

Дуже непослідовно, хоча й краще за більшість представлених тут "проектів".
А саме - цілком недопустимо, щоб "и" означало то"и", то "і" - обидва знаки слід зберегти і писати відповідно до вимови, інакше надто багато плутанини. А якщо всюди пистаи "ы" згідно вимови - вийде текст, переповнений "ы" та "и", незручний та некрасивий. Отже, не варто намагатись позбутися "і" будь-якою ціною. Звідси логічно витікає й збереження "ї" або заміна її аналогічною буквою на основі "і".
"Є" також варто зберегти або придумати інший спосіб, бо кендема над е потрібна для позначення звуку "і" <- е (закритого)
Необхідність введення "э" в українській є безпідставною.
І тренуватись у новому правописі, бо помилок навіть у вашому "маніфесті" можна добряче нарахувати.

[Vertaler]

е̏е̏

Это, конечно, красиво, однако правильнее будет что-то типа «еѣ». 

7) «Л», яке перейшло в «в», записувати як «л».

Иными словами, «волк», но «знав», так как в слове «знав» «л» никогда не было. Я понимаю, что вы имели в виду, скорее всего, не то, но сформулировали вы просто отлично и этимологично, так и должно быть.

[mrshch]

Иными словами, «волк», но «знав», так как в слове «знав» «л» никогда не было.

Чего???

[Vertaler]

Иными словами, «волк», но «знав», так как в слове «знав» «л» никогда не было.

Чего???

Я рад, что произвёл эффект. Поищите здесь в парадигме слово *znavъ.

[mrshch]

Я рад, что произвёл эффект. Поищите здесь в парадигме слово *znavъ.

Подобный актив быв у всех глаголов?

[Wolliger Mensch]

Я рад, что произвёл эффект. Поищите здесь в парадигме слово *znavъ.

Подобный актив быв у всех глаголов?

Это причастная форма. Русск. знав.

[mrshch]

Это причастная форма. Русск. знав.

Тю, совсем забыл, что такое participle.
Столько шума из ничего.
А ещё и на юс в конце не посмотрел, и на отсутствие -tъ.
Однако ведь прошедшего в современном понимании в праславянском не было, т.е Vertaler хотел сказать, что эти формы произошли от причастных? Причём украинская отдельно от другой формы? Слишком уж фантастично, как тогда объяснить укр. формы женского и среднего рода?

[Wolliger Mensch]

Однако ведь прошедшего в современном понимании в праславянском не было

В плане?

, т.е Vertaler хотел сказать, что эти формы произошли от причастных? Причём украинская отдельно от другой формы? Слишком уж фантастично, как тогда объяснить укр. формы женского и среднего рода?

Контаминация парадигм вполне могла быть, если учесть, что причастия на -въ и на -лъ имели значение действительных прош. времени. В формах ж. и ср. родов причастия на -въ уже влияния не имели, так как там эти формы образовывались совершенно иначе, чем у причастий на -лъ: знавъ, знавьши, знавъ/знавъше ~ зналъ, знала, знало — естественно, что сохранились регулярные формы причастий на -лъ.

[Vertaler]

mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.

[mrshch]

mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.

Azъ sѣdѣxъ na kobylǫ i poѣdѣxъ.
Понимаю, что ржач будет, но хоть узнаю как правильно)

[Vertaler]

mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.

Azъ sѣdѣxъ na kobylǫ i poѣdѣxъ.
Понимаю, что ржач будет, но хоть узнаю как правильно)

В общем, должно быть что-то типа

Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ поѣхалъ.

Иногда туда даже союз «и» добавляли:

Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ и поѣхалъ.

Ну а дальше выбрать не самую последнюю форму, а ту, что употреблена у всех глаголов в цепочке, кроме самого последнего, — дело нехитрое.

К сожалению, нормальной грамматики древнерусского под рукой нет, а то бы что-нибудь процитировал.

[Python]

mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.

Azъ sѣdѣxъ na kobylǫ i poѣdѣxъ.
Понимаю, что ржач будет, но хоть узнаю как правильно)

В общем, должно быть что-то типа

Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ поѣхалъ.

Иногда туда даже союз «и» добавляли:

Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ и поѣхалъ.

Ну а дальше выбрать не самую последнюю форму, а ту, что употреблена у всех глаголов в цепочке, кроме самого последнего, — дело нехитрое.

К сожалению, нормальной грамматики древнерусского под рукой нет, а то бы что-нибудь процитировал.

Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?

[Wolliger Mensch]

Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?

В разных лицах по-разному. Ранее всего в 3-м лице, ещё с дописьменного времени.

[mrshch]

Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?

А в якій формі стояло саме це слово, быхъ?

[Python]

Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?

А в якій формі стояло саме це слово, быхъ?

У даному випадку, в першій особі однини теперішнього часу (єсмь чи як там по-давньоруському).