Author Topic: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь  (Read 3750 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 33195
  • Aluarium agent
Продовжуючи тему неіснуючих дієприкметників. Чому все обмежується лише активними та пасивними, якщо система відмінків дозволяє дещо більше типів взаємодії? Тобто, нормативні дієприкметники є еквівалентом підрядних речень, де сполучне слово стоїть у називному й знахідному відмінках:
той, який будує — будуючий
той, якого/який будували — будований

Тоді як сполучне слово може мати й інші відмінкові форми:
той, якому будували/будують — ?
той, яким будували/будують — ? (будувальний?)
той, на якому будували/будують — ?

Цікаво, як би виглядали дієприкметники для цих типів взаємодії?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 2075
Я пропоную все ж спробувати приготувати мову з дієприкметниками.
Можливо ми просто поки не вміємо їх готувати.
Можливо потрібно підібрати інші суфікси. Тим більш, що поки обмежень практично нема, як і самих дієприкметників. В крайньому разі може хоча б дієприслівники майбутнього часу приготуємо.  :)

Online MrBTTF

  • Posts: 119
Нашо той майбутній час
Краще була б змога утворювати будь-які дієприкметники теперішнього часу

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 2075
............................
Краще була б змога утворювати будь-які дієприкметники теперішнього часу
Так москалі ж усі забрали.

Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan

Online MrBTTF

  • Posts: 119
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Нажаль незнайомий з латиною, але якшо там дієприкметник майбутнього часу, хіба не можна його замінити на підрядне?

Offline rrr

  • Posts: 464
Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
И там и там 3 слога.
По звуками: в первом 6 в другом 7. В общем разница очень мала. Видимо, не из-за этого.

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 2075
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Нажаль незнайомий з латиною, але якшо там дієприкметник майбутнього часу, хіба не можна його замінити на підрядне?

Підрядне це вже аналітика, це вже крижинка в серці.

Порівняйте: «(міста) ті, що падуть, стоять»
                      «(міста)  падечі стоять»

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 33195
  • Aluarium agent
той, на якому будували/будують — ?
той, на якому будують/будували — той, який забудовують/забудували — забудовуваний/забудований
Тобто, дієприкметник за схемою за-...-ваний може працювати як зворотньо-локативний — українська мова вже має цю словотвірну модель.

Далі піде люте конлангерство. Прохання забрати від моніторів дітей шкільного віку, професійних журналістів та вагітних філологів!
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 2075
.......................................
Також можна сконструювати дієприкметники для «майбутнього в минулому» (тобто, за ознакою дії, яка відносно минулого мала статися в майбутньому):

той, який мав будувати — будуватималий[/spoiler]

Але було б логічно, щоб спочатку з’явилися  синтетичні форми дієслів для усіх цих часів.
Зараз «мукають» тільки дієслова недоконаного виду майбутнього часу.
Треба щоб «забукали» дієслова давноминулого часу: «писавбу», «читавбу», …
А далі дієслова «замекали», «забекали», …, і лише потім можна орогатохудоблювати дієприкметники та дієприслівники.


Ось надибав крилаті вислови латиною, погано що коментар російською.

Quote
Deliberandum est saepe, statuendum est semel. -   размышлять нужно часто, решать один раз
Deliberandum, statuendum -- причастия будущего времение; когда эти причастия стоят без существительного, то это вроде русского предложения "надо то-то и то-то": Excogitatum est a quibusdam, ut.. = "подумать бы надо каждому, чтобы.."

Patiendo multa veniunt, quae nequeas pati. -      ??если терпишь, многое получаешь, если не умеешь терпеть
Geduld schafft vieles, was man nicht mehr dulden kann
patiendo = дательный падеж страдательного причастия будущего времени от глагола patior = "терпеть", обычно переводится деепричастным оборотом = "терпя", но тонкость данного случая закл в том, что у оборота и предложения разные подлежащие: patiendo -- отн к неопределенному лицу ("если ты терпишь"), а подлеж осн предложения multa = "многое"

mans sicut fax agitando ardescit magis. -      досл: когда влюбленный идет, он нехило полыхает (влюбленного узнаю по виду)
Wer liebt, entbrennt bewegt wie eine Fackel hell
agitando = "на ходу" -- причастие будущего времени, дословно на русский язык не переводится

Casta ad virum matrona parendo imperat.    - хорошая жена, повинуясь мужу, им повелевает
parendo = "подчиняясь" дательный падеж страдательного причастия будущего времени, в русском языке подобного нет, обычно переводится деепричастием

eu, quam multa paenitenda incurrunt vivendo diu! -   как много налипает того, чего стыдно, когда долго живешь
vivendo дательный падеж пассивного причастия будущего времени vivendus, формы не существующей в русском языке; поэтому приходится переводить сикось-накось неопределенно-личной формой 2 л

Cavendi nulla est dimittenda occasio.    - берегущемуся никакой случай не должен быть упускаем   
Aucune occasion de prendre des précautions ne doit être perdue cavendi = для того кто бережется (dativus finalis: non scholae sed vitae discimus = "учимся недля школы, а для жизни"), однако в дательном стоит не существительное, а причастие будущего времени, которое мы передали в русском целым придаточным предложением

Metuendum est semper, esse cum tutus velis. -   следует всего опасаться, если хочешь быть целым
metuendum est = "следует бояться" -- герундив (причастие будущего времени ср рода, употребляемое самостоятельного) + sum = "следует делать то, о чем говорит герундив": ornandum est = "следует украсить", sudandum est pro communibus commodis = "необходимо упорно работать (дословно: "потеть")" для общего блага"

Quod est venturum, sapiens ut praesens cavet. -    то что случится, так мудрый этого остерегается как настоящего
venturum -- причастие будущего времени от глагола venio = "приходить, наступать",venturum = "то, что наступит"; в латинском есть две формы, которых нет в русском языке: герундив и герундий; несмотря на ученое название -- все это просто: gerundivus -- это причастие будущего времени, как "наступающий" -- настоящего, а "наступивший" -- прошедшего; герундий же -- самое обыкновенное отглагольное существительное, типа наших "рисование, пение, бомбометание" от "рисовать, петь, метать бомбы"; единственное: у латинского герундия нет именительного падежа, остальные налицо (но только ед числа): venendi, venendo, venendum, venendo -- от глагола venio

Iactum tacendo crimen facias acrius. -   замалчивая преступление, делаешь проступок хужее   
tacendo -- дательный падеж от tacendus, страдательное причастие будущего времени от глагола taceo = "молчать"; такой формы в русском языке нет, однако дательный падеж довольно успешно переводится деепричастием, причем не страдательным, а действительным

onum est fugienda aspicere in alieno malo -   правильно усматривать то, чего следует избегать на несчатье других.
   Aus fremdem Leid ersieht man gut, was zu meiden ist
est fugienda = "следует избегать, должно быть избегаемо" здесь причастие будущего времено страдательного залога, которого нет в русском языке


«Міркучий часто, вирішчий раз.»  Можливо українському цього разу все ж краще буде без дієприкметників: «Міркуй часто, вирішуй раз».
Але повертаючись до: «(міста) падечі стоять», чи коректно буде «(міста) падуть, стоять»?

«Терпичему  багато дасться.» ?

Offline orklyn

  • Posts: 482
Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
И там и там 3 слога.
По звуками: в первом 6 в другом 7. В общем разница очень мала. Видимо, не из-за этого.
Із дякую приблизно той самий фокус, що й у здравствуйте - здрасте. Тобто, в живій мові чітко вимовляється лише перший склад. Не кажучи за такі конструкції як дяка богу чи богові дяка.
Натомість спасибі вимовляється більш-менш чітко.

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 2075
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?

Наприклад:

«впадучи стоять», «вмручи вітають»

Як на мене то ці вислови більш прозорі.   :)

Offline Sirko

  • Posts: 2464
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?

Наприклад:

«впадучи стоять», «вмручи вітають»

Як на мене то ці вислови більш прозорі.   :)
Мабуть, малися на увазі впадучі та вмручі?  :)

Online Валентин Н

  • Posts: 29225
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
Просто начать использовать такие слова — и всего делов.

Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
Нижниь ıндэкс в ҷıсʌах — степень тıсяҷı.
Препинания авторские!

Offline Pawlo

  • Posts: 27800


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?

А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 2075


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?

А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня

Так жива мова і не унормована. Вживу балакайте хоч латиною.

А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?

Наприклад:

«впадучи стоять», «вмручи вітають»

Як на мене то ці вислови більш прозорі.   :)
Мабуть, малися на увазі впадучі та вмручі?  :)

Я вийшов за межі теми і спробував перекласти латину за допомогою дієприслівників майбутнього часу.

Offline orklyn

  • Posts: 482
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
У світі на літредактора постійно тиснуть тисячі модернізаторів.
В Україні досі було навпаки. На одного модернізатора тисла сотня лінгвістів із військовою виправкою.)))

Offline DarkMax2

  • Posts: 43943
  • UeArtemis
унормована.
Прочитав урно-мова...
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
У світі на літредактора постійно тиснуть тисячі модернізаторів.
В Україні досі було навпаки. На одного модернізатора тисла сотня лінгвістів із військовою виправкою.)))
Ой, маю сумнів. В світі купа мов з архаїчним правописом. І, на жаль, недостатньо тиснуть у нас - усюди помилки і непослідовності.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III

З моїх снів ти утичеш над ранок,
Терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі мокрі від сліз.

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 33195
  • Aluarium agent
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2



Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?

А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Ну так у письмовій мові їх і має сенс використовувати. В розмовній же навіть достатньо довге складнопідрядне речення розбивається на декілька, як правило.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline DarkMax2

  • Posts: 43943
  • UeArtemis
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
До речі, правильне зауваження.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III

З моїх снів ти утичеш над ранок,
Терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі мокрі від сліз.

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image
Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: