Наразі

[Pawlo]

Пропоную обговорити походження та історію цього слова, його історичну і сучасну семантику і, найголовніше, причини його бурхливого поширення в останні роки

[Zavada]

Вместо красивого языка Котляревского и Остапа Вишни мы слышим в телевизоре уродливый новояз, засоренный пришлыми словами. Почему так любят наши телевизионщики употреблять слово "наразі"? Что значит фраза: "Наразі стартувала передвиборча кампанія"? Или: "Наразі дякую"? И так понятно, что "стартувала". Это ничего не значащее слово. В переводе: "на этот момент". Слово-паразит, как "ну" или "э-э-э". Нечего человеку сказать, так он сует свое "наразі" — дабы образованность показать, как Голохвастов. Ладно бы это "наразі" было украинским. Но почему его не употребляют Шевченко, Нечуй-Левицкий, Карпенко-Карый, Панас Мирный? Почему в их произведениях ни одного "наразі" на десятки томов? Потому что слово это польское — символизирующее искажение украинского языка на Галичине под польским гнетом. Великая Украина, проникнутая казацким духом, его не знала. И знать не хочет, как любой абсурд.

"Наразі над теренами нашої землі з летовища піднявся гелікоптер"
Що означає слово "наразі"? Цей діалектизм вживається нинішніми "щирими" лише для підкреслення особливої українськості їхньої мови.

Дмитро Понамарчук запитує, чи доцільно використовувати слово наразі, яке стало пошестю українського етеру та преси.

Прислівник наразі не гірший і не кращий від инших складників синонімічного ряду: зараз, у цю мить, цієї миті, щойно. Тож ними й треба користуватися по черзі, не надуживаючи жодним, що роблять зі словом наразі окремі журналісти, перетворивши його, як пише читач, на пошесть.

Алле Мазур благодарные телезрители даже указывали на огрехи в ее речи. Ведущая искала синоним к словам "тепер" и "зараз" и начала употреблять слово "наразі". На что заслуженная учительница Украины, филолог из Черкасской области, ей ответила: "Аллочка, не употребляйте это слово. Сейчас оно воспринимается не как новое, а как устаревшее. А ведь ваш канал — современный".

"Задавати питання" чи "ставити питання". Я лише на шостому ефірі почав "ставити питання", а до того — "задавав" його. Спасибі глядачам, котрі відреагували на цей мій (каюсь!) русизм. Тепер я завжди тільки "СТАВЛЮ питання"! Або слова-паразити. Приміром, слово "наразі", яке тільки засмічує мову...

Ухопилися, наприклад, за прекрасне слово "наразі", але так зашмулювали його, що розгублений учень або й студент не може дотямити, який смисл у цього слова. А це поки що, на цей час (іноді − зараз). В аналізованих текстах авторові трапилися з півтора десятка випадків неконтекстного вживання слова "наразі": "Наразі вмикаємо радіотрансляційний запис" (УР-1, 27.04.2002) − виходить, що ми поки що вмикаємо, чому ж не отже? "Ви прослухали передачу для любителів музики − наразі хочу назвати прізвища переможців вікторини" ("Тоніс", 19.01.2003) − а треба "далі", "тепер" або "а тепер". "Служби міграції різних країн, наразі й України" (Лариса Оксенчук, Р. Ера, 21.08.2002) − включно з Україною, серед них і України; у тому числі України. "Система відеотелефонного зв'язку, що наразі працює в Україні..." (СТБ, 8.11.2002) − тут "... що вже працює"; "Наразі ви прослухали передачу..." (УР-1) − тільки-но, щойно або й без цього слова: "Ви прослухали передачу..." Інші варіанти − в нинішніх умовах, на даний час, досі. Іноді пишуть тавтологічно: наразі поки що. В деяких фрагментах це просто зайве слово: "Воротар наразі надійно забирає м'яч", "Київські динамівці наразі знову завоювали чемпіонське звання" (зайве слово, яке, одначе, спотворило зміст, бо як це "наразі завоювали"? Поки що? На даний момент? Адже вони навічно вже чемпіони 2008 року!).
Ці журналісти, певно, вважають, що збагачують українську мову. Насправді ж вони її збіднюють, звужують синонімічні можливості, та ще й при цьому спотворюють зміст інформації. Підрахуйте, у скількох значеннях вживається це наразі навіть у наведених прикладах. Близько півтора десятка!! І всі − в невластивих для української мови значеннях. Що це означає? Що наші журналісти викинули з ужитку 13−14 українських слів (отже, далі, тепер, а тепер, тільки-но, уже, в тому числі, в нинішніх умовах, на даний час, тут, поки що і под.) і замінили їх одним − наразі. Тож вони не збагатили мову одним цим словом, а збіднили її на 13 слів!

Виявлено мовні помилки, пов'язані з семантичною модифікацією власне лексичних регіоналізмів. Наприклад, діалектне слово наразі внаслідок неодноразового повторення у журналістських матеріалах перейшло з пасивного словника до активного і втратило новизну. Особливістю такого процесу було набуття лексемою наразі ненормативних семантичних властивостей. Про це свідчить речення...сприятливо впливає при захворюваннях суглобів, наразі* і при подагрі (МЧ), де функціонування прислівника суперечить значенню "поки що, зараз".

[Sirko]

У Желехівського на-разЇ

[Pawlo]

Товаришу, Zavada, от тільки не треба тут цитувати політично вмотивованих українофобів і ні разу не лінгвістів Бузину і Толочка. Я питаюся про походження слова і причини його поширення, а не про українофобські викиди людей яким би хотілося взагалі всю українську мову знищити хоч в "західному" хоч у "східному" ъъ варіанті і які лише прикривають своє українофобство словами про "заботу о языке Котляревского"

[Волод]

Закон відкритого складу рулить.
Ось «наразі» і перемагає «зараз».

[Python]

Закон відкритого складу рулить.
Ось «наразі» і перемагає «зараз».

І яким же чином цей закон впливає на ять? 

[Волод]

На «ять» ніяк. бо «наразі» нема такої букви.
Монотонне «на-ра-зі» перемагає експресивне «за-раз».

[DarkMax2]

на разѣ, чи нѣ?

[Python]

На «ять» ніяк. бо «наразі» нема такої букви.
Монотонне «на-ра-зі» перемагає експресивне «за-раз».

Там початково граматично різні конструкції (приблизно як «у цьому разі» й «на цей раз»), з яких розвинулись прислівники. Закон відкритого/закритого складу, що регулює чергування О/Е в відкритому  з І в закритому складі, сюди не ліпиться ніяким боком. Чи що саме малось на увазі?

[Волод]

Я мав на увазі той закон, який виключав наявність закритих складів.

[orklyn]

Товаришу, Zavada, от тільки не треба тут цитувати політично вмотивованих українофобів і ні разу не лінгвістів Бузину і Толочка. Я питаюся про походження слова і причини його поширення, а не про українофобські викиди людей яким би хотілося взагалі всю українську мову знищити хоч в "західному" хоч у "східному" ъъ варіанті і які лише прикривають своє українофобство словами про "заботу о языке Котляревского"

"Шаг влево-вправо считается за попытку бегства. Стреляется без предупреждения"...

[DarkMax2]

"Задавати питання" чи "ставити питання". Я лише на шостому ефірі почав "ставити питання", а до того — "задавав" його. Спасибі глядачам, котрі відреагували на цей мій (каюсь!) русизм. Тепер я завжди тільки "СТАВЛЮ питання"!

http://sum.in.ua/s/pytannja

Загострювати (загострити) питання див. загострювати; Задавати (задати) питання див. задавати; Піднімати (підняти) питання див. піднімати; Ставити питання [руба] див. ставити;