і/й, в/у

[Sandar]

Pythonе, правило не рекомендаційне, а обовязкове. От у чому вся проблема. Я про і/й.
Що до поезії, то в поезії, звичайно, можна будь-які викрутаси робити, то інше, не проблема.
Який це натив скрізь міняє /і/ на /й/. Не чув таких ніде і ніколи.

[Sandar]

Не чув таких ніде і ніколи.

От дивіця. В цему реченні я можу зачитати "і" як "й" залежно від моєї інтонації в момент читання. То нашо тут зобовязувати мене писати "й"? В одному випадку кажу /і/, в іншому залежно від ритму — /й/. А писати буду завжди "і". Але сучасна орфографія забороняє.

[Upliner]

Щодо використання всюди якоїсь одної літери — як мінімум, це буде незручно для запису віршів, де заміна голосної на приголосну чи навпаки може збити ритм і де відхилення від правил заради підрівнювання ритму — звична практика.

+1
Мене наприклад дратує, що в текстах білоруських пісень дуже часто пишуть у/ў "згідно з правилами", а не так, як реально співають. В українських текстах такого наче не помічав.

[Python]

Pythonе, правило не рекомендаційне, а обовязкове. От у чому вся проблема. Я про і/й.

Як мінімум, деякі моменти в ньому виписані лише приблизно, тому застосувати це правиле як обов'язкове для всіх випадків практично неможливо. Крім того, окремі пункти (напр., обов'язкове «у» перед «в») суперечать мовній практиці (напр., у слові «ввижатися», яке в варіанті «увижатися» вживається значно рідше) — тобто, слід говорити про необов'язковість правила чи винятки з нього, наявні в літературній мові, але не виписані в правописі.

[Sandar]

Питоне, ось про обов'язковість:

Після голосного перед приголосним має бути тільки Й (крім деяких особливих випадків).
Донбасу й Криму

Це не рекомендація.

[Sandar]

«А переселенці з окупованого сходу й в тому середовищі не були окремою спільнотою, й у різноманітних платформах приймали участь на загальноукраїнському рівні.»

[DarkMax2]

ю, й у р

Норм!

[Python]

Це не рекомендація.

Але працює саме як рекомендація — десь поряд із «уникайте тавтології» чи «боріться зі словами-паразитами». Відхилення від нього завжди розглядалось як менш серйозна помилка, ніж, наприклад, неправильна побудова відмінкових форм. Правило початково дещо відхиляється від мовної практики, не бере до уваги багатоваріантність, присутню в ряді випадків, тож цілком закономірно, що мовна практика завжди дещо відрізняється від правила.

[Sandar]

Правило варваризує мовну практику не багато рефлексуючих уживачів правила.

[engelseziekte]

ю, й у р

Норм!

Для мене — натива, який постійно використовує мову усно, початок фрази (клаузи) «й у ...» просто неможливий, неграматичний. Тільки «і в ...», інакше просто не говорять.

[Sandar]

ю, й у р

Норм!

Для мене — натива, який постійно використовує мову усно, початок фрази (клаузи) «й у ...» просто неможливий, неграматичний. Тільки «і в ...», інакше просто не говорять.

Їм байдуже. Це люди, для яких між усною мовою і мовою, яку вони вживают в своїх роботах чи блогах, лежить прірва. І їм нічого. Отака культура, отаке суспільство.

Я не Макса маю на увазі   

[Sandar]

Один відомий український історик, редактор, есеїст, перекладач в одному дописі на фейсбуку починає речення з "й".


Шо я казав? Люди не вникают, лише як скажені гіперкоректуют (чи що це в них таке...). Пздц.

[Sandar]

«свої показники виставляють й погрожують»

милозвучність така милозвучність.

[Python]

Один відомий український історик, редактор, есеїст, перекладач в одному дописі на фейсбуку починає речення з "й".


Шо я казав? Люди не вникают, лише як скажені гіперкоректуют (чи що це в них таке...). Пздц.

Це не гіперкорекція — люди справді так говорять. При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.

[oveka]

Люди справді так говорять. Залежить від експресивності виразу, звукового оточення.
Й шо ти йому скажеш!

[Sirko]

У Гатцука й ледве не перед кожним словом:

Кожнй B̆асʹ ма свĭ лас. Так скрізʹ живε лẏдина •ŷ свıтı, í рıч цȧ •нε диво: бо спаласʹ нам спозаколишнȯго •шε вıку, з чималими примхами í хибчами лẏдʹского •лиха. Чи нε спозадаŷнȯго •шε часу, í досı, славослови •Бога повεрталисʹ ŷ свıтı, ȧк ŷ своí ̆ господı? Чи нε спозадаŷнȯго •шε часу, кожнй робиŷ, ȧк сам примıŷ, нε ŷажаẏчи на тε, шȯ кожнй повинин працẏ •своẏ íднати з добром, хочаб на гарıлʹ малεсенʹким? Талεж нı: заŷшε í скрıзʹ була з чоловıком ı ȯго ȧŷза, ȧка ласила, тручала í мурдуŷала ȯго ŷ житí; сипала •лихом í, часом, ȧк кара божа, нεвıчила нε тıлʹки добру працẏ •лẏдε̆, тˋалεж-í самих лẏдε̆.

Тут • та  ̆  =й
Кожний Йвась, й у світі, ця й не, спозаколишнього й ше, ...

ка становиться скрізь, де тільки її витинка чується:

уперше, — непорушне у слові. Тоді вона становиться завше зверху: ŏ, мǐ, твĭ, свĭ, гă, дă, мă, витинă, гассă, марнĭ, гамy̆, розмоŷлă, шпурлă, m̆и, m̆ати.
Удруге, — начастую у промізці слов. Тоді вона витинається не як повна ійка і становиться прек слова передущого. Ця перекидка ійки бува тоді, коли заднє слово, на скиньчи має деяки з ціх: а, ε, г, и, о, у, ȧ, έ, í, ȯ, ẏ — та навіть не проміж кожним словом, але ж там, де склад самої річи того трібує, коли слова незупинне собі йдуть, — то-річ: Козаче •бурлаче; Ходи-но серденʹко •до хати; не ходи Грицẏ •на вечорницẏ; Ŏ зрадо, •зрадо! Чорнı брови •маíш.
Часом ійка чується і в початці слова; тільки ж це бува найбільш у віршах: •Деж ти •була — моέ •сεрденко?

[Sandar]

Люди справді так говорять. Залежить від експресивності виразу, звукового оточення.
Й шо ти йому скажеш!

Не вірю, бо це фізично неможливо.

[Sandar]

При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.

Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.

[Python]

При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.

Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.

Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.

Подобається мені слово «евфонічний»...

[Pawlo]

При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.

Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.

Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.

Подобається мені слово «евфонічний»...

А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?

[Python]

А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?

Може, але якщо ф [хв] вважати вимовою по-написаному.

[Sandar]

При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.

Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.

Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.

Подобається мені слово «евфонічний»...

А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?

Може. /в/ звучний. Виходит шось подібне на "еуфонія". Але правда — слово нелегке і немилозвучне.

[DarkMax2]

Люди справді так говорять. Залежить від експресивності виразу, звукового оточення.
Й шо ти йому скажеш!

Не вірю, бо це фізично неможливо.

А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?

Може, але якщо ф [хв] вважати вимовою по-написаному.

Шо? вф -> вх

При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.

Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.

Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.

Подобається мені слово «евфонічний»...

А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?

Може. /в/ звучний. Виходит шось подібне на "еуфонія". Але правда — слово нелегке і немилозвучне.

Не по-народному тоді

[Sandar]

DarkMax2, та не буває того, шо овека як приклад навів. "Я йшов" — реальність, "Й шо ти йому скажеш?!" — неправда, лише — "І шо..."

[DarkMax2]

DarkMax2, та не буває того, шо овека як приклад навів. "Я йшов" — реальність, "Й шо ти йому скажеш?!" — неправда, лише — "І шо..."

Значить ми з Оверком не в Вашій мініреальності.
(wiki/ru) Полугласные_согласные
(wiki/ru) Глайд
(wiki/ru) Плавные_согласные
(wiki/ru) Аппроксиманты