Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською

[Alessandro]

Вітаю.

В кримськотатарській мові у сполученнях ge, ke, le приголосні g, k, l - м'які. Як правильно передавати ці сполучення українською - ґє, кє, лє або  ґе, ке, ле?

[SIVERION]

ге/ґе,ке,ле

[Alessandro]

Є якесь правило щодо цього?

[Zavada]

Літера Є пишеться:

1. На початку деяких давно запозичених слів, залежно від вимови (єпископ, єнот, єретик).

2. Після е, і, й, (декадієн, гуайєн, кодієн, фойє, гієна, реєстр).

3. Після апострофа та м`якого знака (кар`єра, портьєра, Мольєр, інтер'єр, Готьє, досьє, круп'є, ательє).

http://www.uk.xlibx.com/4istoriya/32200-3-metodichni-vkazivki-kursu-ukrainska-mova-profesiynim-spryamuvannyam-dlya-studentiv-pershogo-kursu-usih-special.php

Літеру  є  пишемо:  на  початку  слів,  після  апострофа,  м'якого  зна­ка  та  й,  е,  і,  коли  вона  вимовляється  як  два  звуки  —  [йе]: Євпаторія,  Єрусалим,  Єгипет,  єретик;  реєстр,  фойє,  інтер'єр, ательє, Трієст.
Літера  є  пишеться  також  у  слові  траєкторія.

http://referat.znate.ru/text/index-845.html?page=41

[Alessandro]

Ну, по-перше, тут йдеться не про передачу іншомовних власних назв, а по-друге, і у власне українських словах є може позначати не лише йе, але і м'якість  (напр. третє, дальнє).

[Zavada]

по-перше, тут йдеться не про передачу іншомовних власних назв

Ви впевнені, що існує окреме правило про літеру є при передачі іншомовних власних назв?

по-друге, і у власне українських словах є може позначати не лише йе, але і м'якість  (напр. третє, дальнє).

На обох сайтах йдеться про правопис слів іншомовного походження.

[Python]

у власне українських словах є може позначати не лише йе, але і м'якість  (напр. третє, дальнє).

В питомих словах це або закінчення прикметників м'якої групи (третє, дальнє, синє і т.п.), або позиція після подовжених м'яких приголосних (ллється, насіннєвий, життєздатний). В обох випадках, приголосна має бути зубною (Л — можливе, Г, К — ні).

[Jeremy]

раз український правопис не дозволяє після г, г', к -є- писати, а вимовляти не забороняє (хто?що?), то тут можна писати кье, г'ье, кье, якщо -е- наголошене, та кі, г'і, гі у ненаголошених. Г'ьельенджик, а ще краще Г'ілінджик.

[Python]

ье — орфографічно неможливе поєднання. Тоді вже краще просто є, але в запозиченнях воно скрізь стабільно переходить після приголосних в е. Виняток — російські власні назви, де є з'являється на місці історичного ѣ (та в деяких інших випадках).

[DarkMax2]

Вітаю.

В кримськотатарській мові у сполученнях ge, ke, le приголосні g, k, l - м'які. Як правильно передавати ці сполучення українською - ґє, кє, лє або  ґе, ке, ле?

Ґерай vs Гірей.
Гірей старе запозичення, а Ґерай нове перезапозичення.
Підходить приклад? Можна очікувати в давньовідомих назвах І.