Програма перевірки ритмічності віршів "Ритм у мені"

[Tom d`Cat]

Програма "Ритм у мені"

    •  перевірка ритмічності віршів;
    •  визначення віршового розміру;
    •  вбудований римовник - український на 135 000 слів (1 936 000 словоформ) та російський на 141 000 слів (2 677 000 словоформ);
    •  розмітка римування;
    •  перевірка правопису;
    •  словники (український, російський);
    •  ведення словників користувача;
    •  кількість складів у рядку;
    •  сервіс для роботи з віршами з інтернету.

Посилання:
Короткий опис:  http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/short
Повний опис: http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/long/zmist
Сторінка завантаження: http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/downu

Буду радий відгукам (в першу чергу - обґрунтовано-лайливим). Але прошу дуже не бити: я - аматор без спеціальної лінгвістичної освіти.

[orklyn]

Цікава річ!.. Попрошу онука коректно прилаштувати і тоді, мо', виважені закиди зроблю)))))
З того, що зара' второпав, бачу, що з витриманою ритмікою система впорається бездоганно. В інших випадках, схоже, "фуліганитиме". Візьмімо хоча б таку шедевральну Тичинину строфу:
На майдані пил спадає.
Замовкає річ...
Вечір.
Ніч.
Порівняно з ритмікою попередніх строф ця, вочевидь, кульгава. Система зафіксує ступінь кульгавості. А чи зафіксує те, що в даному разі кульгавість об'єктивно шляхетна?

[Tom d`Cat]

Візьмімо Тичину, "На майдані..."

Маємо 4-стопний хорей, римуються непарні рядки. Три перші катрени побудовано класично, а у четвертому автор використовує поетичний прийом: згасає дія - згасає й вірш

13 На майдані пил спадає.        8 --/-/-/- 
14 Замовкає річ...               5 --/-/   
15 Вечір.                        2 /-           
16 Ніч.                          1 /           
     
Ритмічність, розмір, рима, строфіка - засоби, а не самоціль. Майстер може ними користуватися, як заманеться - на те він і Майстер. А поки людина вчиться - хай пише рівненько...

А програма - то лишень інструмент. До нього треба і руки, і голову. Програма показує ритмічний малюнок. А що це - шедевр, чи поетичні вправи недолугого писаки - вирішувати користувачеві...
Готової оцінки програма не дає.
Користувачеві частенько доводиться руками (керуючись своїм слухом) проставляти додаткові наголоси чи видаляти зайві. Так, у Тичини програма сама не зрозуміла, що використано авторський наголос ("буде́") і що "гей" - це вигук. Довелося їй роз'яснювати.
Та це ще простий вірш... Інколи автор такого накрутить, що впрієш, доки дотумкаєш. Доводиться й з наголосами працювати, й рядки розрізати чи об'єднувати...

[DarkMax2]

Цікава штука. А тільки для української?
Ну, і Касперу вона не подобається.

[DarkMax2]

Доволі цікаво. Тобто неримовані строфи це анапест, а римовані різного типу: дактиль та амфібрахій. Хіровий з мене піїта.

З моїх снів ти утичеш над ранок,
Терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі мокрі від сліз.

[tierwolf]

Цікава і відносно зручна програма. Як виявилося, майже все у мене йде ямбом...
Дещо незручним (але адекватним) виявилося підбирання рими до слова. Не вистачає повної перевірки всього правопису, а не лише звучності та орфографії.

Offtop P.S.

Доволі цікаво. Тобто неримовані строфи це анапест, а римовані різного типу: дактиль та амфібрахій. Хіровий з мене піїта.

З моїх снів ти утичеш над ранок,
Терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі мокрі від сліз.

Привернуло увагу, що для польського bez'у не я один обрав західний варіант слова "буз"...

Ти утечеш зі снів моїх над ранок
Терпка мов аґрус і солодка наче біз
Х'чу снити твоїх чорних кучерів серпанок
В очах фіалкових побачити безодню сліз.

[DarkMax2]

Бачу Ви заримували усі. Там же була рима через один. Чи я неправий?

[tierwolf]

Z moich snów uciekasz nad ranem,
Cierpka jak agrest, słodka jak bez.
Chcę śnić czarne loki splątane,
Fiołkowe oczy mokre od łez.

Рима 1-3 неповна (ranem - splątane), рима 2-4 повна (bez - łez)

[DarkMax2]

Вам може бути цікава ця тема: Відьмак.

Вона прийшла до нього над ранок. Увійшла дуже обережно, тихо, ступаючи безшелесно, пливучи через кімнату як привид, як примара. Єдиний звук, який супроводив її рух, видавала накидка, що терлася о нагу шкіру. Однак цей власне никлий, ледве чутний шелест розбудив відьмака, а може тільки вирвав з півсну, в котрому той мірно колисався, ніби в бездонній тоні, підвішений поміж дном і поверхнею спокійного моря посеред ледь рухливих хвилястих пасом водоростей. Він не ворухнувся, не здригнувся навіть. Дівчина підпурхнула ближче, скинула накидку і поволі, з ваганням оперла зігнуте коліно об окрай ложа. Він споглядав з-під опущених вій, надалі не видаючи їй, що не спить. Дівчина обережно піднялася на постіль, на нього, обійнявши його стегнами. Спершись на напружені плечі, торкнулася його обличчя волоссям, котре пахло ромашкою. Рішуче і начебто нетерпляче нахилилася і доторкнулася кінчиками персів до його повік, щік, уст. Посміхнувшись, він дуже повільним рухом обійняв її за плечі, обережно і делікатно. Вона випростувалася, втікаючи від його пальців, променіюча, підсвічена та стерта в своєму блиску в ясності зірниці. Він зрушився, але твердим натиском обох долонь вона заборонила йому змінювати положення та легкими, проте рішучими рухами бедор стала домагатися відповіді. Він відповів. Вона не оминала вже його руки, відкинула голову назад, струснувши волоссям. Її шкіра була прохолодна і напрочуд гладенька. Очі, котрі побачив він, коли наблизилось її обличчя до його обличчя, були великі і темні, як очі русалки. Колисаний утонув він в ромашковому морі, котре збурилося і зашуміло, втративши спокій.

Przyszła do niego nad ranem. Weszła bardzo ostrożnie, cicho, stąpając bezszelestnie, płynąc przez komnatę jak widmo, jak zjawa, a jedyny dźwięk, jaki towarzyszył jej ruchom, wydawała opończa, ocierająca się o nagą skórę. A jednak ten właśnie nikły, ledwie słyszalny szelest zbudził wiedźmina, a może tylko wyrwał z półsnu, w którym kołysał się monotonnie, jak gdyby w bezdennej toni, zawieszony pomiędzy dnem a powierzchnią spokojnego morza, pośród falujących leciutko pasemek morszczynu. Nie poruszył się, nie drgnął nawet. Dziewczyna przyfrunęła bliżej, zrzuciła opończę, powoli, z wahaniem oparła zgięte kolano o krawędź łoża. Obserwował ją spod opuszczonych rzęs, nadal nie zdradzając, że nie śpi. Dziewczyna ostrożnie wspięła się na posłanie, na niego, obejmując go udami. Wsparta na wyprężonych ramionach musnęła mu twarz włosami, które pachniały rumiankiem. Zdecydowana i jakby zniecierpliwiona pochyliła się, dotknęła koniuszkiem piersi jego powieki, policzka, ust. Uśmiechnął się, ujmując ją za ramiona, bardzo wolnym ruchem, ostrożnie, delikatnie. Wyprostowała się, uciekając jego palcom, promieniująca, podświetlona, zatarta swym blaskiem w mglistej jasności świtu. Poruszył się, ale stanowczym naciskiem obu dłoni zabroniła mu zmiany pozycji, lekkimi, ale zdecydowanymi ruchami bioder domagała się odpowiedzi. Odpowiedział. Nie cofała się już przed jego dłońmi, odrzuciła głowę w tył, potrząsnęła włosami. Jej skóra była chłodna i zadziwiająco gładka. Oczy, które zobaczył, gdy zbliżyła twarz do jego twarzy, były wielkie i ciemne jak oczy rusałki. Kołysany utonął w rumiankowym morzu, które wzburzyło się i zaszumiało, zatraciwszy spokój.

Она пришла под утро. Вошла осторожно, тихо, бесшумно ступая, плывя по комнате, словно призрак, привидение, а единственным звуком, выдававшим ее движение, был шорох накидки, прикасавшейся к голому телу. Однако именно этот исчезающе тихий, едва уловимый шелест разбудил ведьмака, а может, только вырвал из полусна, в котором он мерно колыхался, словно погруженный в бездонную топь, висящий между дном и поверхностью спокойного моря, среди легонько извивающихся нитей водорослей. Он не пошевелился, даже не дрогнул. Девушка подпорхнула ближе, сбросила накидку, медленно, нерешительно оперлась коленом о край ложа. Он наблюдал за ней из-под опущенных ресниц, не выдавая себя. Девушка осторожно поднялась на постель, легла на него, обхватила бедрами. Опираясь на напряженные руки, скользнула по его лицу волосами. Волосы пахли ромашкой. Решительно и как бы нетерпеливо наклонилась, коснулась сосочком его века, щеки, губ. Он улыбнулся, медленно, осторожно, нежно взял ее руки в свои. Она выпрямилась, ускользая от его пальцев, лучистая, подсвеченная и от этого света нечеткая в туманном отблеске зари. Он пошевелился, но она решительным нажимом обеих рук остановила его и легкими, но настойчивыми движениями бедер добилась ответа. Он ответил. Она уже не избегала его рук, откинула голову, встряхнула волосами. Ее кожа была холодной и поразительно гладкой. Глаза, которые он увидел, когда она приблизила свое лицо к его лицу, были огромными и темными, как глаза русалки. Покачиваясь, он утонул в ромашковом море, а оно взбурлило и зашумело, потеряв покой.

Дивлюся я на вас - голодні, перелякані, притискаєте дітей до грудей. Цісар Éмір наслав свої війська на нашу землю. В облозі кожна твéрджа звідси й аж по Сині Гори. Мов скажений виголоднілий пес, гризе й кусає.
Люди Півночі, ви стоїте над прірвою! Ваші королі вас підвели, відтак звертаєтеся ви до богів. Однак не благаєте про пробачення, не посипаєте голів попелом. Замість цього ви зчиняєте лемент, питаєте, чому боги вас покинули. Мусимо повернутися на шлях, котрий полишили ми давно колись!
В минулому наш світ переплівся був з іншими в дійстві, котре вчені назвали Кон'юнкція Сфер. Боги дозволили вдертися сюди нечистим силам. Плодом того катаклізму є паскудна сила, звана магією. Однак ми не заборонили її. Замість цього вивчали онеї таїни, аби здобути владу й багатство.
А що з потворами у наших дверей, огидними рештками Кон'юнкції Сфер: тролями, трупоїдами і вовкулаками?
Чи підняли проти них зброю ми, чи скинули цей тягар на інших? На так званих відьмаків - покинутих дітей, навчених користатися темними чарами, покручених тілом за допомогою блюзнірських обрядів, призначених для боротьби з потворами, проте неспроможних відрізнити добро від зла. Блідий вогник людяності, котрий колись у них жеврів, уже давно згас.
З кожним роком їх щораз менше. Це правда. Але кілька з них досі блукають нашими землями, проливаючи кров за гроші, та по сей день своїм існуванням ганьблять нас!
Скривавлену Північ батожить Бич війни! То кара богів за наші гріхи!
Не забуваймо також про жорстокі кари з-поза нашого світу. Адже Дикий Гін скаче по небу кожної повні. Темні вершники цуплять невідомо куди наших дітей!
Дехто каже, що це передвістя Другої Кон'юнкції.
Чи зможемо ми повернутися на шлях світла? Чи знайдемо сили, аби вигнати чародіїв з наших королівств та об'єднатися довкола тепла Вічного вогню?
Близиться Час меча та топора. Цю війну ніхто за нас не виграє! Близиться Час шаленства і Час погорди...

[DarkMax2]

То чистий мед, то не перга,
Нагідок гарних на вуста
Стікає з вогких пелюстків
Жовтогарячих кольорів.

Настала принагідна мить:
Оволоділа вовком хіть.
"Забудь бузок і бузину -
Ти вже знайшов свою одну!"

Вона не чує тишини.
І в ній нема його вини,
Бо серце це вкрав чорний крук.
Тож тріск вогню єдиний звук.

Брунатні локи майорять,
Рудаві пасма аж бринять.
У вогнищі каштан горить,
Її кохання дляє мить.

Наче ямб витриманий (подивився по прозі), але знайомій було важко прочитати. Каже "Маяковський" (в поганому сенсі).

[tierwolf]

То чистий мед, то не перга,
Нагідок гарних на вуста
Стікає з вогких пелюстків
Жовтогарячих кольорів.

Настала принагідна мить:
Оволоділа вовком хіть.
"Забудь бузок і бузину -
Ти вже знайшов свою одну!"

Вона не чує тишини.
І в ній нема його вини,
Бо серце це вкрав чорний крук.
Тож тріск вогню єдиний звук.

Брунатні локи майорять,
Рудаві пасма аж бринять.
У вогнищі каштан горить,
Її кохання дляє мить.

Наче ямб витриманий (подивився по прозі), але знайомій було важко прочитати. Каже "Маяковський" (в поганому сенсі).

Якщо змінити наголоси у деяких словах та виокремлювати правильне слово у рядку, то читається легко, оскільки не лише рима, але й ритм мають значення.

[DarkMax2]

Програма "Ритм у мені"

    •  перевірка ритмічності віршів;
    •  визначення віршового розміру;
    •  вбудований римовник - український на 135 000 слів (1 936 000 словоформ) та російський на 141 000 слів (2 677 000 словоформ);
    •  розмітка римування;
    •  перевірка правопису;
    •  словники (український, російський);
    •  ведення словників користувача;
    •  кількість складів у рядку;
    •  сервіс для роботи з віршами з інтернету.

Посилання:
Короткий опис:  http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/short
Повний опис: http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/long/zmist
Сторінка завантаження: http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/downu

Буду радий відгукам (в першу чергу - обґрунтовано-лайливим). Але прошу дуже не бити: я - аматор без спеціальної лінгвістичної освіти.

Дуже вдячний. Програма супер. Навіть задонатив трошки грошей за неї - настільки подобається.

[Tom d`Cat]

Дякую. Якщо напишете мені на illustr2@gmail.com, то матимете шанс одержати платну версію - звісно, як лінивий я її допише.

[DarkMax2]

Донати не пересохли? Бачив, давно оновлень не було.

[Масляна Тетяна]

Ось хочу щоб ви перевірили мій вірш:

Все, що було між нами
Накрило неначе цунамі
Подиху так не дає
Все глибше воно мене зве
І в обійми неначе бере

В поцілунку хочу розтанути
І тебе нарешті леліяти
Але що ж мені зробити
Щоб дедалі з тобою мліти
У мріях своїх так хотіти

Зробити тебе своїм
Таким ніжним і чужим
Поринаючи у почуття
Звідки мені немає вороття

[Волод]

Кіт мешкає переважно на https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48162

[DarkMax2]

Пам'ятаю, у програми були проблеми з оновленням під Win10. Більше року не запускав. Цікаво, чи виправили.

Кіт мешкає переважно на https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48162

То він сумчанин. А мені дорікали, що рекламую російську програму, хе-хе.