Šče odna ukrajinśka llatynka ôd Tarasa

[Kaze no oto]

Za dejakych umow (jich možna nazvaty kilka) kondensujeť sia chmara měžzorianoho kosmičnoho pyllu. Za dosyť nevellykyj proměžok času, pód dějeju sylly wsesvětńoho tiažinnia z cijeji chmary utvoriujeť sia porówniano husta neprozora hazova kula. Ciu kulu šče ne možna nazvaty zórkoju, oskólky temperatura w jiji jadrě ne dosyť vysoka, ščob rozpočally sia termojaderni reakciji. Tysk hazu wseredyně kuli ne dostatnij ščob urównovažyty syllu tiažinnia, tomu kula pód dějeju tiažinnia prodołžuje styskaty sia ta rozóhrěvaty sia. Na ciomu etapě zórku nazyvajuť protozoreju. Zazvyčaj iz hazopyllovji chmary formujeť sia kólka takych protozór, i vony utvoriujuť zoriane skupčennia čy asociaciju. Takož nawkollo protozór utvoriujuť sia menši zhustky, ščo potóm stajuť pllanetamy. U měru styskannia protozori jiji zownišnia ta wnutrišnia temperatury zrostajuť do momentu, kolly temperatura i tysk u jadrě zroblať možllyvymy reakciji termojadernoho syntezu. Tólky pósla cioho protozoria staje zórkoju. Počatkovu stadiju evoluciji zori dollajuť za čas, jakyj zalležyť ôd jich masy: jakščo masa bólša, něž masa Soncia, to etap tryvatyme kólka miljonów roków, jakščo masa menša — do kólkasot miljonów roków.

[Лила]

Original teksta v studiju!

[engelseziekte]

L та Ll було б добре поміняти місцями через частотність.

[Kaze no oto]

Original teksta v studiju!

Вось:

За деяких умов (їх можна назвати кілька) конденсується хмара міжзоряного космічного пилу. За досить невеликий проміжок часу, під дією сили всесвітнього тяжіння з цієї хмари утворюється порівняно густа непрозора газова куля. Цю кулю ще не можна назвати зіркою, оскільки температура в її ядрі не досить висока, щоб розпочалися термоядерні реакції. Тиск газу всередині кулі не достатній щоб урівноважити силу тяжіння, тому куля під дією тяжіння продовжує стискатися та розігріватися. На цьому етапі зірку називають «протозорею». Зазвичай із газопилової хмари формується кілька таких протозір, і вони утворюють зоряне скупчення чи асоціацію. Також навколо протозір утворюються менші згустки, що потім стають планетами. У міру стискання протозорі її зовнішня та внутрішня температури зростають до моменту, коли температура і тиск у ядрі зроблять можливими реакції термоядерного синтезу. Тільки після цього протозоря стає зіркою. Початкову стадію еволюції зорі долають за час, який залежить від їх маси: якщо маса більша, ніж маса Сонця, то етап триватиме кілька мільйонів років, якщо маса менша — до кількасот мільйонів років.

L та Ll було б добре поміняти місцями через частотність.

Дякую.