Стилістичне забарвлення граматичних форм: як його позбутись?

[Python]

А ще доконаний вид "Як знайшли-сте, то віддайте! А ви ж моє тинди-ринди не займайте..."

До речі, в чому різниця між «знайшли» й «знайшли-сте»? Чи є ще якісь приклади вживання подібних форм?

[DarkMax2]

А от яким боком кличний відмінок Ви в один ряд з цією фігнею поставили, мені не зрозуміло. У ньому тільки боротьба -гу проти -же підходить під назву теми. Олегу проти маркованого Олеже.

Ну, насправді тут два маркування: «рідне-домашнє» проти «врочисто-офіційного». Повністю безбарвний лише називний відмінок.

То Ваші особисті таракани. "Пане Президенте" марковане хіба що повагою.

Давно минулий час відверто стилістично марковане явище. Несе у собі просто "граничну" невизначеність! "Читав був". Коли читав? Бачиться у цьому така невпевненість. А ось просто читав - впевнено, чітко.

Я б сказав, давно минулий час у багатьох випадках вказує не стільки на більш давній час дії, скільки на відсутність її продовження чи наслідків потім. У згаданому вище «Акті...»: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною...» вказує на відсутність цієї небезпеки на момент прийняття Акту, тоді як «яка нависла над Україною» можна розтлумачити і як вказівку на небезпеку, що все ще загрожує державі.
За цим принципом, «читав був» — отже, або так і не встиг дочитати й кинув, або прочитав і забув.

До речі, а що скажете про "читав було" та "нависла було"?

Я ще в 80-ті на Правобережжі чув двоїну — мабуть, трохи рано її поховали офіційно. Що не у всіх діалектах вона збереглася — безумовно, але це не настільки архаїка й екзотика, як здебільшого змальовують.

Я вчора чув від досить таки молодої особи. 

Мода. Кнайпи, філіжанки тощо повилазити там, де їх з роду не було.

А ще доконаний вид "Як знайшли-сте, то віддайте! А ви ж моє тинди-ринди не займайте..."

До речі, в чому різниця між «знайшли» й «знайшли-сте»? Чи є ще якісь приклади вживання подібних форм?

-сте то двоїни закінчення. Давньоруське.

Всеволод і Мстислав стояста й познаста брата своєго

От Вам і "жива" двоїна. Не упізнали!
До речі, за логікою має бути знайшосте, чи якось так.

Андрій Хвиля так пояснює мотиви правописних новацій: "За старим українським правописом в українську мову вносилася низка архаїчних форм та провінціалізмів, які відривали українську літературну мову від живої української мови..."

До речі, пан з боротьбистів, яких так поважає Консерв. Репресований. Треба буде ознайомитись з його діяльністю, як буде час.

[DarkMax2]

Делает ли украинский язык умнее?

На территории Московии, и тем более за ней (на восток), «руський» был чужым языком. А для того, чтобы аборигены усваивали чужой язык, структура такого языка обычно упрощается.

Стаття, звісно, маячня, але ця фраза дуже цікава, якщо розглянути її в контексті нашої розмови про "репресовані" провінціал-архаїзми та українізації доби "світанку комунізму". Чи не виявилося в її ході, що пересічному люду далекий такий "щиро український" Харківських правопис? Чи не потребувала норма спрощення задля популяризації? Особливо в русифікованих містах.

[DarkMax2]

Хочу двоїни з творів класиків! Накидайте.

[LUTS]

Мода. Кнайпи, філіжанки тощо повилазити там, де їх з роду не було.

Шось на туди. Вона навряд чи усвідомлювала, що використовувала двоїну.

[DarkMax2]

У дитинки одна руця, друга руця - дві руці. Скажете тут дві руці то двоїна? Ні, у даному випадку множина, бо не від рук, а від руць. Не усюди те "не усвідомлювала" реальне. Може це Ви не усвідомили чогось? Га?

[Kaze no oto]

-сте то двоїни закінчення. Давньоруське.

Тут дієслово в другій особі, а отже це не двоїна, а множина. В давньоукраїнській двоїна другої особи — ѥста, двоїна третьої особи — ѥстє, множина другої особи — ѥстє.

[DarkMax2]

двоїна третьої особи — ѥстє, множина другої особи — ѥстє.

Мдя... як усе "підступно"

[LUTS]

У дитинки одна руця, друга руця - дві руці. Скажете тут дві руці то двоїна? Ні, у даному випадку множина, бо не від рук, а від руць. Не усюди те "не усвідомлювала" реальне. Може це Ви не усвідомили чогось? Га?

До чого тут руця, Максе?  Там про хату йшлося.

[DarkMax2]

форма Олеже (як і княже) — архаїчна і доречна в творах із життя минулих епох. У сучасному мовленні нормативні форми такі: Олегу, князю. Називний відмінок іменника, тобто Олег, неприйнятний в українському звертанні.

[LUTS]

[У сучасному мовленні нормативні форми такі: Олегу, князю. Називний відмінок іменника, тобто Олег, неприйнятний в українському звертанні.

Олегу 
А до кого зараз князю звертатись. До князя Ліхтенштейну?

[DarkMax2]

[У сучасному мовленні нормативні форми такі: Олегу, князю. Називний відмінок іменника, тобто Олег, неприйнятний в українському звертанні.

Олегу 

Олеже

Те -же вуха дуже ріже.

[LUTS]

Те -же вуха дуже ріже.

Не ріже. Офіціозно дуже звучить просто. А Олегу взагалі шось не туди.

[DarkMax2]

Те -же вуха дуже ріже.

Не ріже. Офіціозно дуже звучить просто. А Олегу взагалі шось не туди.

У мене навпаки сприймається.

[Python]

Мода. Кнайпи, філіжанки тощо повилазити там, де їх з роду не було.

Двоїна явно не з цього ряду.

[Python]

То Ваші особисті таракани. "Пане Президенте" марковане хіба що повагою.

Але таке звертання обмежене ситуаціями, де його застосовують на практиці — годиться для інтерв'ю чи публічної промови. «Пане» в побутових ситуаціях практично не чую.

[LUTS]

«Пане» в побутових ситуаціях практично не чую.

А у Львові наприклад?

[DarkMax2]

«Пане» в побутових ситуаціях практично не чую.

А у Львові наприклад?

Там мерзенна манера говорити в третій особі про присутнього.

[LUTS]

Там мерзенна манера говорити в третій особі про присутнього.

Кличний відмінок в третій особі? 

[DarkMax2]

Там мерзенна манера говорити в третій особі про присутнього.

Кличний відмінок в третій особі? 

Ні, його невикористання. "Чи бажає пан/пані" тощо.

[LUTS]

Ні, його невикористання. "Чи бажає пан/пані" тощо.

Та ніхто там так зараз не каже.

[Yitzik]

Двоїну не вживаю. Все решта з початкового повідомлення — легко, без відчуття стилістичного забарвлення. У старшого сина у класі був хлопець Олег, удома у того розмовляють українською, так його мати до нього зверталась "Олеже". Мені вуха не ріже.

[engelseziekte]

Мені «Олегу» ріже.

[DarkMax2]

Мені «Олегу» ріже.

Проте це літ. норма 

[engelseziekte]

Не аргумент