Стилістичне забарвлення граматичних форм: як його позбутись?

[Python]

Протягом ХХ-ХХІ ст. українська мова пройшла складний шлях, що зачепив не лише її лексику, а й граматику. І хоча, формально, такі граматичні явища, як, наприклад, вокатив, нікуди з мови не зникали, вони встигли пережити період занепаду й відродження, що потягло за собою переобтяженість їх додатковим стилістичним забарвленням.

Клична форма. В радянський період сформувалась виразна тенденція до витіснення її називним відмінком, тому не сприймається нейтрально, як решта відмінків іменників — навіть незважаючи на її «відродження» в роки Незалежності. Суб'єктивно, звертання в кличному відмінку — це або щось глибоко домашньо-інтимне, або якась офіційщина, або щось урочисто-піднесене, або закос під фольклорних персонажів. Для нейтрального звертання в неофіційній ситуації кличний відмінок малопридатний — бо несе цей надмірний відтінок урочистості.

Наказова форма дієслів для першої особи множини. Є два випадки, де вона все ще обмежено використовується: урочисті промови («Об'єднаймо зусилля в прагненні до мети...») та наукові роздуми («уявімо, що дві прямі пертинаються під прямим кутом...»). Наказ чи пропозиція до своєї групи людей на практиці здебільшого реалізується за домогою «давайте», що не має цієї стилістичної маркованості.

Давноминулий час. Здебільшого його обходять увагою. І хоча це інколи досить зручний засіб деталізації хронологічної послідовності подій, частіше він сприймається як розмовний, простонародний засіб мовлення. Чи не єдиний випадок застосування плюсквамперфекту в офіційно-діловому стилі — «Акт проголошення незалежності України» 1991 року («Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом...»).

Двоїна. Була нормативною до відомої реформи 30-х років (коли також з українського алфавіту було викреслено літеру ґ), до нашого часу офіційних спроб відродити її так і не було (не рахуючи любительських популяризаторських досліджень). Продовжує вживатись у діалектах, але сприймається як ненормативне, суто розмовне явище, часом навіть як щось комічне.

Питання ось у чому: яким чином усі ці засоби, присутні в українській мові, застосувати так, щоб вони означали лише те, що мають означати, без додаткового емоційного навантаження, яке в загальному випадку небажане?

[Sandar]

Робити вид, що ти не помічаєш реакції околишних істот, якщо ця реакція у них з "додатковим емоційним наванта́жанєм"

[Python]

Робити вид, що ти не помічаєш реакції околишних істот, якщо ця реакція у них з "додатковим емоційним наванта́жанєм"

Коли сам усвідомлюєш (чи навіть несвідомо відчуваєш) це додаткове емоційне навантаження, важко переконати інших, що його нема.

[Sandar]

Робити вид, що ти не помічаєш реакції околишних істот, якщо ця реакція у них з "додатковим емоційним наванта́жанєм"

Коли сам усвідомлюєш (чи навіть несвідомо відчуваєш) це додаткове емоційне навантаження, важко переконати інших, що його нема.

А не треба їх переконовати, треба казати, прикидаючись, що його нема.
Да, сам його відчуваєш. Але ж сьвідомо вдаєшся до певної штучної поведінки. Ти вибираєш штучьносьть. Щоб з часом вона перетворилась на звичьносьть і натуральносьть.

("о" в відомих словах читати правильно )

[Python]

В індивідуальному порядку зробити щось штучне натуральним досить складно. От якби тисячі людей вкраплювали в свою суржикасту розмовну мову вокатив чи наказові дієслова першої особи (типу «Наташо, покрасьмо завтра наш дом у синьо-жовтий цвєт»)

Те ж саме з просуванням двоїни й плюсквамперфекту в мову наукових праць, ділових документів та рефератів.

[Sandar]

В індивідуальному порядку зробити щось штучне натуральним досить складно. От якби тисячі людей вкраплювали в свою суржикасту розмовну мову вокатив чи наказові дієслова першої особи (типу «Наташо, покрасьмо завтра наш дом у синьо-жовтий цвєт»)

Те ж саме з просуванням двоїни й плюсквамперфекту в мову наукових праць, ділових документів та рефератів.

Да, хочеться.

[oveka]

Хлопці, ви чого гальмуєте? В МОЇЙ мові є засоби і я їх використовую. їх обмеження тільки за законами мови, а не за невіглаством сторонніх людей. Чого б це я прикидався?
Якщо тут двоїна:
Сидить баба у рові - одне око, дві брові. То які ж там дві брови у бандурки.
Хлопче, соплі підбери! І як тут вставити називний?
Сфотографуймо світ разом! Скільки не казав їм, висить до сих пір сфотографуємо. Клієнтів втратите!
Зловив був білого амура на 4 кг!!! Та як же тут ще скажеш? А ще доконаний вид "Як знайшли-сте, то віддайте! А ви ж моє тинди-ринди не займайте..."
Чого ви оглядаєтесь і ведетеся на дурниці?

[LUTS]

Для нейтрального звертання в неофіційній ситуації кличний відмінок малопридатний — бо несе цей надмірний відтінок урочистості.

Ну тут не погоджусь. Цілком вживане і в побуті.

[Python]

А ще доконаний вид "Як знайшли-сте, то віддайте! А ви ж моє тинди-ринди не займайте..."

Ого! І це теж Схід? Я думав, воно тільки в західняків збереглося...

[Python]

Для нейтрального звертання в неофіційній ситуації кличний відмінок малопридатний — бо несе цей надмірний відтінок урочистості.

Ну тут не погоджусь. Цілком вживане і в побуті.

Певне, в столиці з цим сутужніше. Тут навіть правильно будувати відмінки з чергуванням приголосних багато хто соромиться.

[Sandar]

Для нейтрального звертання в неофіційній ситуації кличний відмінок малопридатний — бо несе цей надмірний відтінок урочистості.

Ну тут не погоджусь. Цілком вживане і в побуті.

Певне, в стлиці з цим сутужніше. Тут навіть правильно будувати відмінки з чергуванням приголосних багато хто соромиться.

Це як?

[Python]

Для нейтрального звертання в неофіційній ситуації кличний відмінок малопридатний — бо несе цей надмірний відтінок урочистості.

Ну тут не погоджусь. Цілком вживане і в побуті.

Певне, в стлиці з цим сутужніше. Тут навіть правильно будувати відмінки з чергуванням приголосних багато хто соромиться.

Це як?

Типу «У вазочкі стояли хризантеми» чи «На якій маршруткі поїдемо?» — сказати правильно чогось бояться.

[LUTS]

Типу «У вазочкі стояли хризантеми» чи «На якій маршруткі поїдемо?» — сказати правильно чогось бояться.

В мене таке з давальним відмінком 

[Python]

Типу «У вазочкі стояли хризантеми» чи «На якій маршруткі поїдемо?» — сказати правильно чогось бояться.

В мене таке з давальним відмінком 

Ви усвідомлюєте, що це відхилення — отже, проблема не в незнанні. Тоді в чому?

[LUTS]

Ви усвідомлюєте, що це відхилення — отже, проблема не в незнанні. Тоді в чому?

Звичніше мені для+родовий.

[Python]

Ви усвідомлюєте, що це відхилення — отже, проблема не в незнанні. Тоді в чому?

Звичніше мені для+родовий.

А літературно правильна форма давального в Вашому середовищі нормально сприймається, чи як щось книжне?

[LUTS]

Ви усвідомлюєте, що це відхилення — отже, проблема не в незнанні. Тоді в чому?

Звичніше мені для+родовий.

А літературно правильна форма давального в Вашому середовищі нормально сприймається, чи як щось книжне?

Загалом так. Але в чоловічому роді на -ові нормально, а на -у щось не наше.

[DarkMax2]

Двоїна вже в ваші любі 20-ті була лютою архаїкою. Давно минулий час відверто стилістично марковане явище. Несе у собі просто "граничну" невизначеність! "Читав був". Коли читав? Бачиться у цьому така невпевненість. А ось просто читав - впевнено, чітко.

А от яким боком кличний відмінок Ви в один ряд з цією фігнею поставили, мені не зрозуміло. У ньому тільки боротьба -гу проти -же підходить під назву теми. Олегу проти маркованого Олеже.

[LUTS]

Двоїна вже в ваші любі 20-ті була лютою архаїкою.

Люди й зараз говорять так часто. Просто навіть не усвідомлюють цього.

[DarkMax2]

Двоїна вже в ваші любі 20-ті була лютою архаїкою.

Люди й зараз говорять так часто. Просто навіть не усвідомлюють цього.

У масштабах країни треба про норму літературну розмірковувати. Що у Вашому Поліссі екзотики багато я сумнівів не маю.

[LUTS]

Що у Вашому Поліссі екзотики багато я сумнівів не маю.

В нас Мале Полісся. Екзотики мало.

[Python]

Давно минулий час відверто стилістично марковане явище. Несе у собі просто "граничну" невизначеність! "Читав був". Коли читав? Бачиться у цьому така невпевненість. А ось просто читав - впевнено, чітко.

Я б сказав, давно минулий час у багатьох випадках вказує не стільки на більш давній час дії, скільки на відсутність її продовження чи наслідків потім. У згаданому вище «Акті...»: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною...» вказує на відсутність цієї небезпеки на момент прийняття Акту, тоді як «яка нависла над Україною» можна розтлумачити і як вказівку на небезпеку, що все ще загрожує державі.
За цим принципом, «читав був» — отже, або так і не встиг дочитати й кинув, або прочитав і забув.

[Python]

Двоїна вже в ваші любі 20-ті була лютою архаїкою.

Люди й зараз говорять так часто. Просто навіть не усвідомлюють цього.

У масштабах країни треба про норму літературну розмірковувати. Що у Вашому Поліссі екзотики багато я сумнівів не маю.

Я ще в 80-ті на Правобережжі чув двоїну — мабуть, трохи рано її поховали офіційно. Що не у всіх діалектах вона збереглася — безумовно, але це не настільки архаїка й екзотика, як здебільшого змальовують.

[Python]

А от яким боком кличний відмінок Ви в один ряд з цією фігнею поставили, мені не зрозуміло. У ньому тільки боротьба -гу проти -же підходить під назву теми. Олегу проти маркованого Олеже.

Ну, насправді тут два маркування: «рідне-домашнє» проти «врочисто-офіційного». Повністю безбарвний лише називний відмінок.

[LUTS]

Я ще в 80-ті на Правобережжі чув двоїну — мабуть, трохи рано її поховали офіційно. Що не у всіх діалектах вона збереглася — безумовно, але це не настільки архаїка й екзотика, як здебільшого змальовують.

Я вчора чув від досить таки молодої особи.