Початкове и-

[Python]

Проблема полягає в тому, що колись це початкове и в декотрих словах (99 їх існує в словнику Гринченка, начебто) було нормативним з точки зору літературної мови. Але потім почали писати і, що призвело до впливу на вимову і люди справді стали вимовляти [і] в тих словах.

Початкове И, відмінне від початкового І, зустрічається не у всіх орфографіях ХІХ ст. Максимовичівка, наприклад, всюди використовувала лише початкове «и», безвідносно того, «и» там чи «і». У Грінченка початкове «і» здебільшого відповідає протетичному звукові (іржа, іграшка, із, іти), в решті випадків — «и» (ирій, иней, инший).

[Elischua]

Проблема полягає в тому, що колись це початкове и в декотрих словах (99 їх існує в словнику Гринченка, начебто) було нормативним з точки зору літературної мови. Але потім почали писати і, що призвело до впливу на вимову і люди справді стали вимовляти [і] в тих словах.
Тому мені не так цікава діялектна вимова, як стара літературна.

Проблѣма нє иначє вътѡмь, ожє морочишь головѫ.
Пѡчьнешь вечь пытанѥмь чи дєхто вымълвить «i» hє [и] (лудє означенѥ, алє годѣ) – тоб'то има на умѣ 1) живъих мълвьц,  2) НЄ литєрарьнѫ вымълвѫ, алє наречьнѫ.
На сих ото умълвах ѡдвѣтих ти, яко по наречьях тє «i» (абстрактьнє значенѥ латиньскоѭ буквоѭ тѧклоѥ фонѣмы!) можеть бути мълвлєнє рѡзьно, изокрєма hє [ɪ], [ɨ]. Можѫть бути такожє иньши варьянты, алє само [ɪ], [ɨ] взгадах яко поширєнѣиши варьянты вымълвє «и» по наречьях. Ищє раз, ис твоиого пытанья на почѧтъку яви, ожє мѣнишь став рєчьи по наречьях та ѫ сѫчасьности. Чому пак ми идешь пєрєчити литєрарьнъимь стандартъмь – до чого ѡн тут? Ба, ис годъмь ужє пишешь, яко тѧ заиметь вѣрогѡдьна колишьня вымълва (???!) (лишь ѡдвѣтъмь вышьшє дѣл еси про сѫчасьнѫ литєрарьнѫ мълвѫ!) – тодѣ до чого пытанѥ чи хтоси тут из живъих мълвьц мълвить «i» hє [и]?
Баи чи про старѫ литєрарьнѫ вымълвѫ, чи про якєси наречѥ (сѫчасьнє чи минулє) - сѫпроти понѧтья сѫчасьна литєрарьна мълва, та ѥѥ вымълвы изокрєма, воны стоѧть рѡвьнъимь чинъмь поза стандартъмь. Тоб'то розглѧнути та пояснити ïх явища є ильга, алє нє ѫ мєџах законѡв сѫчасьноѥ стандартьноѥ литєрарьноѥ вымълвы (хыба задьля исвьрстанья).
Корочє, ими ѡд мєнє доганѫ. 

[Sandar]

Кгм, мати латинку і писати словъянщиною...

[Sandar]

По сабжу і отвіт Овеці — не просто истик, а гистик. Не просто индик, а гиндик. Инчий — нє.

[Elischua]

По сабжу і отвіт Овеці — не просто истик, а гистик. Не просто индик, а гиндик. Инчий — нє.

Sandare, [hɪ]stuic, [ɪ]stuic, [ɨ]stuic, [je̞]stuic, stuic tocyto – 't'se ye fyxo odin i tuy samuy »istuic«.

PS. Pisa tout Oveca? 

[Sandar]

Та ясно, що се одне й те ж. Писа Овека, писа й Іскандар.

[Kaze no oto]

Ба, ис годъмь ужє пишешь, яко тѧ заиметь вѣрогѡдьна колишьня вымълва (???!) (лишь ѡдвѣтъмь вышьшє дѣл еси про сѫчасьнѫ литєрарьнѫ мълвѫ!) – тодѣ до чого пытанѥ чи хтоси тут из живъих мълвьц мълвить «i» hє [и]?

Але ж дехто може дотримуватися старої літературної норми.

Та й про фонематичний статус [и] в українській ніхто мені не відповів
А питання полягає саме в цьому.

[Elischua]

Та й про фонематичний статус [и] в українській ніхто мені не відповів
А питання полягає саме в цьому.

Чьто "фонематичний статус [и] в українській" - чи ѡн ѣстьнъи або иметь ногы? Нє ясно, чьто на сє ѡдвѣтити.
Дугы "[]" нє значѧть фонѣмы, нъ звѫкы. Графѣма "и" нє значить звѫк - звѫкы є значити знакы МФБ, у такъих "[]" дугах. Фонѣмы є мога значити воля якъими графѣмами, хоча кырилица українська вънєсеть плѫтанѥ, бо испочѧтъку є умълвлєно писмо фонѣтичьнє (= буква значить лишє одинъи звѫк). Пак, користая ти жє сами буквы, якыми ни бы то испочѧтъку є умълвлєно писати звѫкы, ты пытаѥшь про якиси фонѣмы.

[Kaze no oto]

Чьто "фонематичний статус [и] в українській" - чи ѡн ѣстьнъи або иметь ногы? Нє ясно, чьто на сє ѡдвѣтити.
Дугы "[]" нє значѧть фонѣмы, нъ звѫкы. Графѣма "и" нє значить звѫк - звѫкы є значити знакы МФБ, у такъих "[]" дугах. Фонѣмы є мога значити воля якъими графѣмами, хоча кырилица українська вънєсеть плѫтанѥ, бо испочѧтъку є умълвлєно писмо фонѣтичьнє (= буква значить лишє одинъи звѫк). Пак, користая ти жє сами буквы, якыми ни бы то испочѧтъку є умълвлєно писати звѫкы, ты пытаѥшь про якиси фонѣмы.

В російській та українській традиціях так прийнято писати.
Запитання дуже просте — отой звук, що позначається літерою и в українській — це фонема чи ні? Ось, наприклад, в російській ы не є фонемою. Також саме й польске y не є фонемою.

[DarkMax2]

Ось, наприклад, в російській ы не є фонемою.

ІМХО, в українській и та і таки різні фонеми. Кажуть, десь на заході є тверда і, а у нас на сході є м'яке и. Тобто при бажанні можна вивести норму, де буде і те, і те.

[Python]

Ось, наприклад, в російській ы не є фонемою. Також саме й польске y не є фонемою.

Мається на увазі, що вибір ы/и в російській чи y/i в польській повністю визначається м'якістю попередньої приголосної чи її відсутністю? За цим критерієм, українське и має бути фонемою, бо і необов'язково пом'якшує попередню приголосну, в твердому варіанті не переходячи в и. Однак, и після м'яких приголосних та на початку слова виявляє тенденцію до переходу в і — тобто, можна говорити про зникнення цієї фонеми в цих позиціях. Мінімальних пар, що відрізнялися б початковим и/і, наскільки мені відомо, нема; хоча різниця між і та и після м'яких може бути змістотворчою (напр., синій: який? — синьий, якій? — синїй), всі відомі мені фонетичні орфографії цю різницю ігнорують.

[Python]

Кажуть, десь на заході є тверда і

На «заході», починаючи з Правобережжя. На Лівобережжі теж трапляється місцями. А в діалекті SIVERION'а, наприклад, «тверда і» перейшла не в «м'яку і», а в и.

[Sandar]

ѣстьнъи

ѣ?

[Elischua]

ѣстьнъи

ѣ?

?

[Elischua]

Кажуть, десь на заході є тверда і

«тверда і» перейшла не в «м'яку і», а в и.

Яко ѥ hєсє розумѣти?

[Python]

Яко ѥ hєсє розумѣти?

Якщо більш детально, фонема, що на Правобережжі еволюціонувала в «тверде і», в тому діалекті зблизилася з и й набула ідентичного з ним звучання.

[DarkMax2]

Яко ѥ hєсє розумѣти?

Якщо більш детально, фонема, що на Правобережжі еволюціонувала в «тверде і», в тому діалекті зблизилася з и й набула ідентичного з ним звучання.

Хіба не мало скотитися в м'яку і?

[Elischua]

Яко ѥ hєсє розумѣти?

Якщо більш детально, фонема, що на Правобережжі еволюціонувала в «тверде і», в тому діалекті зблизилася з и й набула ідентичного з ним звучання.

Мѣнѭ, яко украïньская "и" можеть бути: [ɪ], [ɨ], [ɤ], [e̞], [(ɷ)ʊ], [ɯ], [ə], [ɘ], [ɜ], [ʌ]. (Тє жє и про "твьрдє i").

[Sandar]

ѣстьнъи

ѣ?

?

Чи він існує?
Не їснує, а існує. Корінь ст.

[engelseziekte]

Мінімальних пар, що відрізнялися б початковим и/і, наскільки мені відомо, нема

Вони не мусять бути для доведення фонематичності. Достатньо «квазі-мінімальних», шось типу «ирій—Ірі».

[Elischua]

різниця між і та и після м'яких може бути змістотворчою (напр., синій: який? — синьий, якій? — синїй), всі відомі мені фонетичні орфографії цю різницю ігнорують.

Nom.sg.masc. -uy: slép|uy; siny|uy /`sɪɳɨj/
Dat/Loc.sg.fem. -wy*: slép|wy; siny|wy /`sɪɳi̝j/.

*Ищє за испѡльнословѣньскоѥ добы въ «мѧкъкому» ѫзорѣ бѣ *-еи (сѫпроти «твьрдоhо» *-ои), ѫслѣд *j-o->/je/, протє, има тє на умѣ, я пишѫ «..y-wy» по добѣ (=аналогиино), ни бы то кырилъкоѭ «синьѡи».

[Elischua]

ѣстьнъи

ѣ?

?

Чи він існує?
Не їснує, а існує. Корінь ст.

Hum... Po-pyrfe, coreny fu »istynouye« (існує/истьнуѥ) ye *ist- he »istina, dw-istyno (дійсно), istota«, rousyske »неистовый«; po-droughe, yaco tsia lexema tẽknety slofa »éstynuy«, fonoge usxodity do ispwlynoho corene is »ésti, (ya) émy, édya«?

[Sandar]

ѣстьнъи

ѣ?

?

Чи він існує?
Не їснує, а існує. Корінь ст.

Hum... Po-pyrfe, coreny fu »istynouye« (існує/истьнуѥ) ye *ist- he »istina, dw-istyno (дійсно), istota«, rousyske »неистовый«;

О да, я про це.

[Elischua]

Не їснує, а існує.

Nauzdogwn, wdcoli ye fu oucrayinyscwy mulfi zaboronyeno protéticyni zuõcui? istina > [j]istina – cyto ye tout probléma?

[Sandar]

ѣстьнъи

ѣ?

?

Чи він існує?
Не їснує, а існує. Корінь ст.

po-droughe, yaco tsia lexema tẽknety slofa »éstynuy«, fonoge usxodity do ispwlynoho corene is »ésti, (ya) émy, édya«?

Не поняв. Фантастика.