Лінгвокультурологічні особливості паремій

[Tanyakiss]

Фразеологія - важливий спосіб фіксації мовної картини світу певного етносу. Навколишній світ об'єктивно відбивається в людській свідомості через призму культури, модифіковану на основі індивідуального світосприйняття особистості. Відповідно, мовна картина світу включає універсальні риси, спільні для всього людства, і риси культурно-специфічні, які притаманні для членів певної соціальної групи або спільноти, а також індивідуальні риси, властиві окремій особистості. Порівняння мовних картин різних народів дає змогу виявити особливості сприйняття кожним із них об'єктів реального світу, зрозуміти особливості менталітету нації, носіїв конкретної культури.
Фразеологізм − невід'ємна складова частина будь-якої мови.
Багато вчених досліджували його функції (В. Кунін, В. Виноградов, Н. Амосова, З. Загірова);
значення (В. Кунін, В. Лебединська, С. Георгієва, Д. Мальцева); структуру (В. Кунін, Н. Амосова, В. Виноградов); етимологію (Ш. Баллі, В. Кунін, К. Баранцев); прагматику (А. Корольова).
Згідно з А. В. Куніним, визначення якого ми поділяємо, фразеологія – наука про фразеологічні
одиниці (фразеологізми), тобто про стійкі словосполучення зі складною семантикою. Якщо ж
фразеологія – наука про фразеологічні одиниці (фразеологізми), то виникає потреба в цьому описі.
Фразеологізми – інформативні одиниці мови й одна з мовних універсалій, оскільки нема мов без
фразеологізмів. Фразеологічні одиниці відображають історичний шлях створення нації, специфіку культури певного народу.
Англійська фразеологія дуже багата, і в неї велика історія. Загалом фразеологія вважається
скарбницею мови, оскільки саме у фразеологізмах відбито історію народу, його культуру та побут.
Фразеологізми найчастіше мають національний характер. Разом із національними фразеологізмами в англійський фразеології існує багато інтернаціональних.
Англійський фразеологічний фонд – цескладний конгломерат корінних та запозичених фразеологізмів, із переважанням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи, свідчення попередніх епох.
Фразеологія тісно пов'язана з такими науками, як історія, літературознавство, лінгвокультуро-
знавство, однак, передусім із лінгвістичними: лексикологією, семантикою, граматикою, фонетикою,стилістикою, історією мови, етимологією, лінгвістикою тексту й загальним мовознавством.
У статті ми зосереджуємо увагу на зв'язку фразеології та лінгвокультурознавства.
Лінгвокультурологічні дослідження активно здійснювали такі вчені, як А. Вежбицька, Р. М. Кі-
зінг та ін.. В. А. Маслова стверджує, що термін лінгвокультурологія виник у зв'язку з роботами
фразеологічної школи, яку очолював В. М. Телія, і так визначає суть науки та її завдання: лінгво-
культурологія – наука, яка виникла на перетині лінгвістики та культурології і яка досліджує вияви культури народу, відображені та закріплені в мові. Завдання лінгвокультурології – експліку вати культурну значущість мовної одиниці, тобто культурні знання, на основі зіставлення прототи пової ситуації фразеологізму чи іншої мовної одиниці, його символьного прочитання з тими кодами культури, які відомі чи можуть бути запропоновані носію мови лінгвістом.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Як зазначалося вище, фразеологія особливо яскраво відображає історію, культуру, побут і характер народу, його погляди. Колишні асоціації, уявлення закріплялись у мові, ставали всенародним здобутком.
У деяких випадках вони були дуже схожі в різних народів, а іноді приводили до найнесподіваніших проявів. Так, наприклад, Н. Г. Комлєв уважає, що національно-культурний компонент – частина семантики слова, яка пов'язана з національною культурою. Національно-культурна семантика особливо виразна у фразеологічних одиницях. Національну мовну специфіку вказаних одиниць складають внутрішній образ (першопочатковий денотат), який лежить в основі одиниць, семантика та структура фразеологічної одиниці, лексичний склад і стилістичні характеристики.
На думку В. М. Огольцева, фразеологізми володіють культурним компонентом значення, який
становить зіставний опис семантичної структури двох чи деяких фразеологічних одиниць, які зістав ляються між собою за семантичною і граматичною формою. В. М. Огольцев підкреслює, що національна самобутність мови отримує найбільш яскраве й безпосереднє вираження у фразеології.
Після всього вищесказаного постає важливе питання – питання перекладу фразеологізмів. Згідно з А. В. Куніним, існує декілька способів перекладу фразеологізмів, ми ж виокремлюємо п'ять основних: еквівалент (існування в український мові відповідного еквівалента, який за значенням, образною основою та стилістичним забарвленню відповідає англійському фразеологізму: the Trojan horse – троянський кінь; as quiet as a mouse – тихий як миша; never judge a book by its cover – про книжку по обкладинці не судять; there is no smoke without fire – диму без вогню не буває; all is well that ends well – добре те, що добре закінчується; better late than never – краще пізно ніж ніколи; time is money – гроші – це час; all is not cold that glitters – не все те золото, що блищить); антонімічний переклад (передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки: don't count your chickens before they are hatched – курчат по осені рахують); описовий переклад (переклад англійського обороту за допомогою передачі основного значення); комбінований переклад (використовується в тих випадках, коли український варіант не повністю передає значення англійського фразеологізму); калькування (використовується в тих випадках, коли в український мові немає відповідника стилістичного обороту або в тих випадках, коли заміна його іншим образом чи безобразник оборотом не дає відповідного ефекту).