Кощей

[DarkMax2]

образъ этотъ и имя чаще встрѣчается въ сказкахъ великорусскихъ, чѣмъ въ украинскихъ, изъ которыхъ пока напечатаны только одна съ именемъ Костія (у Чубинскаго, т. II, отд. I, №64). Въ великорусскихъ сказкахъ Кощей является по большей части похитителемъ красавицъ, а безсмертнымъ онъ называется потому, что смерть его запрятана далеко и въ очень сложномъ аппаратѣ: въ яйцѣ, которое спрятано въ уткѣ, а утка въ зайцѣ, а заяцъ въ сундукѣ, сундукъ на деревѣ и т.п. Красавица успѣваетъ выпытать секретъ Кощея, герой добываетъ фатальное яйцо и Кощей погибаетъ. Украинская сказка съ именемъ Костія принадлежитъ къ другой фабулѣ (Иванъ Богодавецъ, похожденія чудесно рожденнаго сына долго бездѣтныхъ родителей, который здѣсь между прочимъ самъ съ товарищами захватываетъ дочекъ Костія). Костій здѣсь называется бездушнымъ, такъ какъ душа его спрятана въ яйцѣ, яйцо въ уткѣ, утка въ гнѣздѣ на дубѣ.

В общем, персонаж Кощей нехарактерен для украинского фольклора, а встречается он в аутентичных сказках под иным именем - Костей Бездушный. Чахлик Неумерущий, как мне кажется, является всего лишь игрой с заимствованной великоросской формой.

Чахлик

Чахлик тоже тюркизм от "чаг" - время, то есть "вечный" (или "бессмертный"). Хе-хе, шютка.

А я только хотел сказать, что от глагола чахнут

[DarkMax2]

Кстати, костей/кощей является аналогом (wiki/ru) Лич_(нежить)
Не знаю, почему lich так не переводят.

[Lodur]

Кстати, костей/кощей является аналогом (wiki/ru) Лич_(нежить)
Не знаю, почему lich так не переводят.

Потому же, почему и вампиров упырями не переводят. Вульгарное заимствование.

[DarkMax2]

Ну, упырями таки называют

[арьязадэ]

персидский کوچ (куч) - вещи подлежащие переправке, отсюда:
кучи - кочевник
кучидан - кочевать (родственное слово с русским?)
похоже звучит "куча" - улица

[Karakurt]

В русском тюркизм.

[DarkMax2]

http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1887/kievskaya-starina-1887-10-B-(4652-4695).pdf
Тут много про Кощея.

...великороссійское слово Кощей есть ничто иное, какъ передѣлка Костія—Kośćieja, которая внѣ этого своего первообраза настолько не имѣетъ смысла, что нѣкоторые великорусскіе варіанты измѣняютъ это непонятное имъ имя на Кошъ и даже Котъ; очевидно, что это имя должно было зайти въ Великороссію съ юго-запада, гдѣ оно произносилось въ формѣ, этимологическій смыслъ которой былъ еще ясенъ.

[/quote]

Слово же костѣй могло сблизиться съ кощѣй, уже готовымъ, черезъ тотъ процессъ наивной этимологизаціи, по какой и теперь называюсь кощеемъ скупца, дрожащаго надъ кассой, по какому старинные книжники сближали имя россѣане съ причастіемъ разсѣянные.

[Хусан]

персидский کوچ (куч) - вещи подлежащие переправке, отсюда:
кучи - кочевник
кучидан - кочевать (родственное слово с русским?)
похоже звучит "куча" - улица

В персидском тоже тюркизм.

[Agabazar]

В смысле, "куч" тюркизм что ли?

[Iskandar]

похоже звучит "куча" - улица

кӯча — уменьшительная форма к кӯй «улица», «квартал» (сред. перс. kōy)
*göč- — исконно тюркское

[heckfy]

Ох,  уж эти "ариязаторы".

[DarkMax2]

Ох,  уж эти "ариязаторы".

Это Вы про что?

[heckfy]

Кубанско-украинское кощій, кощавий - тощий, костлявий.
................................................
кИшло, кИшлище - временное убежище, пристанище

Кишлок- узбекская деревня

Та вы что?! А таджикская - не?
А "лелека" - это длинноногая птица, белая, с чёрной окантовкой крыльев, которая любила вить гнёзда на соломенных крышах украинских и кубанских хат.

Не, кишлак - это украинская, расово гуцульская.

[DarkMax2]

Як не дивно, але Грінченко фіксує кишло.

Ки́шло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.

[DarkMax2]

Серед різних тлумачень Д.Яворницький зазначає походження назви "Кіш" від татарського слова "кишло": "Відомо, що запорожці вживали слово "кишло" в значенні поселення: "От тут саме було запорожське кишло" – і тепер кажуть мешканці Придніпров'я" (ІЗК с.98). Визнаний дослідний українського козацтва помилково приписує походження цього слова татарам. Адже слово "кишло" було у вжитку на Україні-Русі за тисячоліття до нашестя татар, воно зустрічається ще у "Велесовій Книзі" у значенні "гніздо", тобто оселя (звідси давньослав'янське "кишлак" – селище). Таким чином, назва козацького поселення "Кіш" – суто слав'янська і нізвідки не запозичена.

"Мамутарство" викреслив.

ІКЗ – «Історія українського козацтва» т.1, (ред. акад. В. Смолій), К., 2006.

Кишлак, як я розумію, "морфологізувався" козаками в два етапи, і, шляхом відкидання "суфіксів", отримали кіш.

[DarkMax2]

Слово же костѣй могло сблизиться съ кощѣй, уже готовымъ, черезъ тотъ процессъ наивной этимологизаціи, по какой и теперь называюсь кощеемъ скупца, дрожащаго надъ кассой, по какому старинные книжники сближали имя россѣане съ причастіемъ разсѣянные.

ИМХО, это лишнее. Я не понимаю, почему автор удивляется, что рабов в древних текстах называли кощѣями. Костлявый, тощий - нормальное именование для раба. Я бы удивился упитанному, жирному рабу В итоге автор выдумывает параллельное заимствование и последующее его сближение с сказочным костеем.

[Iskandar]

кіш/коша́

уберменшские академики жгут

[DarkMax2]

кіш/коша́

уберменшские академики жгут

И действительно. Я как-то спросонья и не вспомнил про этот нюанс.
Ну, это мелочи на фоне ссылок критика теории на Велесову книгу.

[DarkMax2]

уберменшские академики жгут

Хм... не, это слоноведы интернета жгут.

Поряд зі словом «січ» ставилося слово «кіш», що часом звався «вельможним запорізьким Кошем». Це вже слово безсумнівно запозичене ззовні, а саме взяте у татар, як «козак», «отаман», «осавул», «чауш», «чабан». Татарською мовою слово «кіш», чи правильніше «кхош», означало десять тисяч зведених докупи овець. «Для зручності виконання пастуших обов'язків, — зауважує щодо цього Хартахай, — татари часто використовували союзи. На чолі союзу стояла людина, яка мала свою власну отару і яка, крім того, прославилася як добрий розпорядник, що вдало примножує свою худобу. З такою людиною всі охоче вступають у союз. Цей союз має таку організацію. На чолі його стояв засновник, а членами вважалися вкладники. Десять з'єднаних отар, по 1000 овець у кожній, складають одну зведену під спільною назвою кхош. Оскільки 10000 овець незручно годувати на одному місці, то весь кхош ділився на малі отари по тисячі й менше овець. При кожній повній отарі було троє чоловік; вони відомі під назвою чабанів. Той, хто відзначався особливою моторністю, ставав безпосереднім начальником чабанів зведеної отари й отримував титул отамана. Головне управління усіма окремими отарами зосереджувалося в коші. Там живе начальник союзу й верховний правитель коша». Запорожець Микита Леонтійович Корж пояснює слово «кіш» наступним чином: кочуючи взимку й улітку по степах, запорізькі козаки використовували для захисту пастухів від холодних вітрів і негоди коші; ці коші нагадували намети: вони були обшиті навколо повстю і для зручності пересування з місця на місце були на двох колесах; у середині влаштовували кабицю для багаття, біля якого сушилися і грілися в негоду пастухи. Обидва ці пояснення погоджує професор Григор'єв. За його словами, «кіш означає всіляке тимчасове приміщення в пустому місці або на дорозі: окрему кибитку, кілька кибиток разом і цілий табір... Тому кошем називалася, як у татар, і головна квартира запорізького війська, що складалося з людей неосілих, готових завжди переноситися з місця на місце».

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. 1 том. Львів: видавництво «Світ».1990.- 319 с.

Нема у Яворницького згадок про "кишло". Хіба що це той Смолій від його імені чогось понаписав. Ну, чи, що вірогідніше, той шанувальник Велес-книги усе вигадав.

[Iskandar]

Кош — палатка, лагерь, отсюда группа людей, ночующих в одной палатке.
qoš "хижина", "комната" (и даже > "семья")

qoš- "соединяться", по всей видимости, омоним и не имеет отношения к татарско-казачьему кошу.

Кишло — переоформление по типу с продуктивным суффиксом -ло слова qɨšlaq «зимовка», от qɨš «зима».

[DarkMax2]

ІКЗ – «Історія українського козацтва» т.1, (ред. акад. В. Смолій), К., 2006.

Завантажив, відкрив зазначену 98 стр. Нічого не бачу ані про кіш, ані про кишло, ані про Яворницького.

[Iskandar]

У моего деда по матери, кстати, фамилия была Кишляк.
Видимо, «тот, кто зимует в кишле»

Кишло — переоформление по типу с продуктивным суффиксом -ло слова qɨšlaq «зимовка», от qɨš «зима».

Ну или даже адаптация обычного кипчакского qɨšlaw/qɨšlow

[DarkMax2]

Кстати, кажется мне, что могло иметь место смешение слов *кішло (кошик) и кишло (кишлак). Оттуда и значение гнездо. Слово не обязательно должно было существовать. Просто могло быть переосмыслением на почве народной этимологии.

[Хусан]

qoš- "соединяться", по всей видимости, омоним и не имеет отношения к татарско-казачьему кошу.

Не тюркское?

[Jeremy]

Слово "кишло" должно быть у Яворницкого. На Кубани оно было хорошо известно. Ранее кышлом называли то, что потом стали называть "полевым, рыбацким станом". В речи моей бабуни это было "бандитское пристанище".