Печать

Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь. 1 час 1 день 1 неделя 1 месяц Навсегда Войти

[Digamma]

Читаймо українською

I. Абетка.

Український алфавіт складається з 33 літер:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

В - зазвичай читається як [v] (= рос. в), але після голосної та перед приголосним (VвC), та на кінці слів в читається як напівголосний [w], або звук, середній між [v] та [w] (але на відміну від російської тут не з'являється [f]).
e.g.  варта [v`arta], Іван [iv`an], але вовк [vowk], мав [maw], знав [znaw] (не [vofk] чи [znaf]!).

Г - передає фарингальний фрикативний звук [h], що відсутній у російській мові та є дзвінким аналогом до х. Росіянам цей звук має бути знайомий за вимовою г у слові ага [aha], та вимовою г у слові бог [boh] у південних діалектах російської.
e.g.  вага [vah`a], гора [hor`a].

Ґ - [g], дзвінкий аналог к (= рос. г).
e.g.  ґрунт [grunt], ґазда [g`azda].

Е - [e], відповідає рос. э, проте є трохи переднішим.
e.g.  тема [t`ema] (рос. [тэма]), екзамен [ekz`amen].

Є - аналог рос. е.
e.g.  єство [jestv`o], плєс [pl'es].

И - [y], відповідає рос. ы, проте більш передній (направді укр. и є чимось середнім між рос. ы та и, трошки ближчим до ы).
e.g.  три [try] (рос. [тры]), другий [dr`uhyj].

І - [і] = рос. и.
e.g.  місяць [m`is'ac'], пісня [p`isn'a].

Ї - передає звукосполучення йі (= рос. йи), проте вимовляється разом, жодної паузи між й та і нема.
e.g.  поїхати [poj`ixaty], Київ [k`yjiw].

Ч - [ʧ], аналог рос. ч, проте, на відміну від російської, є завжди твердим. Тобто фактично, ч є сполученням тш, що вимовляється як один звук.
e.g.  чистий [ʧ`ystyj] ([čystyj]), чіткий [ʧitk`yj] ([čitkyj]), чужий [ʧuʒ`yj] ([čužyj]).

Щ - передає звукосполучення шч (ш і ч певною мірою пом'якшені, проте не м'які).
e.g.  що [ʃʧo] ([ščo], не [š'o]!), щастя [ʃʧ`ast'a] ([ščast'a]).

ДЗ - [ʣ] подекуди передає сполучення букв д і з; проте, найчастіше передає африкату дз (росіянам цей звук може бути знайомий за грузинськими прізвищами Георгадзе, Каладзе і т.ін.).
e.g.  дзвоник [ʣv`onyk], дзиґа [ʣ`yga], але підзабути [pidzab`uty].

ДЖ - [ʤ] деінде передає сполучення букв д і ж; проте, найчастіше передає африкату дж (росіянам цей звук може бути знайомий за такими грузинськими словами, як Аджария і т.ін.).
e.g.  бджола [бʤol`a], джерело [ʤerel`o], але підживити [pidʒyv`yty].

В українському алфавіті немає твердого знаку - його функції виконує апостроф: '. (апостроф не входить до алфавіту)
e.g.  м'який [mjak`yj], п'явка [pj`awka].


II. Деякі особливості вимови.

1. Голосні.
а) Голосні а, о, і, у в ненаголошеній позиції, на відміну від російської мови, звучать чітко й виразно, не змінюючи своєї якості.
e.g.  голова [holov`a] (не [hьlav`a]!).
б) Ненаголошений е наближається до и і навпаки (проте, не втрачає своєї якості остаточно).
e.g.  шити [ʃ`ytъ] ([šytъ]).

2. Приголосні.
Найважливішою рисою української мови є те, шо на кінці слова приголосні не стають глухими, та зберігають свою дзвінкість.
e.g.  ніж [niʒ] ([niž]), хід [xid].

3. Деякі особливості вимови дієслів.
а) Закінчення -ться читається як -цця [cc'a].
e.g.  сміється [smij`ecc'a].
б) Закінчення -шся вимовляється як -сся [ss'a].
e.g.  посміхаєшся [posmih`ajess'a].
в) Нагадаємо, що закінчення -в читається як напівголосний [w].
e.g.  знав [znaw].


Приклад:
__________________________________________________________

Я щойно почав вивчати українську мову. Займаюсь я не більше години, проте вже знаю як вимовляються українські звуки та вмію читати. Сподіваюся поступово ґрунтовно вивчити мову.

[йа шч́ойно поч́аw выwч́аты украй́ин'с'ку м́ову // займайус' йа нэ б'́ил'шэ hод́ыны / прот́э вжэ знайу йак вымовл́айуцц'а украй́ин'с'ки зв́укы та вм́ийу чыт́аты // сподив́айус'а поступ́ово грунт́оwно в́ывчыты мову //]

[ja šč`ojno poč`aw vywčaty ukraj`in's'ku m`ovu // zajm`ajus'  ja ne b`il'še hod`yny / prot`e vže zn`aju jak vymovl'`ajucc'a ukraj`in's'ki zv`uky ta vm'`iju čyt`aty // spodiv`ajus'a postup`ovo grunt`owno v`ywčyty m`ovu //]
__________________________________________________________


Далі буде...

___________________________
З повагою, F.

P.S. Щиро дякую панові Андрусяку за слушні коментарі та доповнення!

[Евгений]

Уважаемый Дигамма,

1) либо Вы не до конца рассказали, когда В читается как [w], либо у Вас в транскрипции есть некоторые оплошности:

Київ [k`yjiv]
п'явка [pj`avka]
[грунт́овно в́ывчыты]

Кстати, непонятно, как читать начальное В в словах типа вже, вмiю: с одной стороны, оно перед согласным, а с другой - не после гласного;

2) вопрос общетеоретического плана: если украинское Г - фарингальный фрикативный, тогда это не есть звонкий аналог Х, поскольку последнее - звук заднеязычный, а не фарингальный.

А так - большое спасибо!

[RawonaM]

2) вопрос общетеоретического плана: если украинское Г - фарингальный фрикативный, тогда это не есть звонкий аналог Х, поскольку последнее - звук заднеязычный, а не фарингальный.

Мы это уже в какой-то теме обсуждали... Что такое фарингальный спирант, это загадка природы  

[Digamma]

1) либо Вы не до конца рассказали, когда В читается как [w], либо у Вас в транскрипции есть некоторые оплошности:

Київ [k`yjiv]
п'явка [pj`avka]
[грунт́овно в́ывчыты]

Так, перепрошую та дякую! Це - моя помилка (поправився). Ще раз дякую!!

Кстати, непонятно, как читать начальное В в словах типа вже, вмiю: с одной стороны, оно перед согласным, а с другой - не после гласного;

[v]. [w] виникає саме у позиції VвC.

2) вопрос общетеоретического плана: если украинское Г - фарингальный фрикативный, тогда это не есть звонкий аналог Х, поскольку последнее - звук заднеязычный, а не фарингальный.

Так, згоден - фраза не досить коректна. Я перепрошую! Укр. г задніший за х. Проте, якщо казати про слух, то він дійсно фарингальний, хоча буває (чи то мені здавалось/здається?) й велярний. Власне, я не спеціаліст у лінгвістиці, тож не зможу кваліфіковано прокоментувати чому. Може Андрусяк допоможе? (як питання стане зрозумілим, я відкорегую текст)

Тут маю лише зауважити, що у свідомості пересічного українця г сприймається як дзвінка пара до х.

Мы это уже в какой-то теме обсуждали... Что такое фарингальный спирант, это загадка природы  

Тобі - аби посперечатися, як завжди. Як не віриш - відкривай ЛЕС на стор. 533 та читай.

[Евгений]

2) вопрос общетеоретического плана: если украинское Г - фарингальный фрикативный, тогда это не есть звонкий аналог Х, поскольку последнее - звук заднеязычный, а не фарингальный.

Мы это уже в какой-то теме обсуждали... Что такое фарингальный спирант, это загадка природы  

Угу, я тоже помню. Но так русское [х] - вовсе даже не загадка природы, а нормальный заднеязычный задненёбный глухой смычный согласный Хотя я могу, конечно, согласиться с тем, что для украинца г - х составляют корреляцию по глухости/звонкости. Фонологически. (Кстати, Н.С. Трубецкой где-то в "Основах фонологии" пишет, что для фонологической системы языка некоторые артикуляционные различия могут быть несущественны и звуки могут составлять корреляцию, даже различаясь не одним (дифференциальным) признаком, а несколькими. Осознаваться носителем тогда будет только этот дифференциальный признак.)

[RawonaM]

Угу, я тоже помню. Но так русское [х] - вовсе даже не загадка природы, а нормальный заднеязычный задненёбный глухой смычный согласный

Я говорив тiльки про фарингальний.

Тобі - аби посперечатися, як завжди.  Як не віриш - відкривай ЛЕС на стор. 533 та читай.

Дигамо, я почну ображатися Хто казав, що я не згоден з чимось та хочу посперечатися? Я мав на увазi той факт, що цей термiн, "дзвінкий фарингальний фрикативний", у рiзних лiнгвiстiв позначає рiзнi звуки. Я зараз не маю ЛЕС пiд рукою, але коли матиму, я тобi покажу щось цiкаве.  

ПС Виправ помилки, будь ласка.

[Digamma]

Дигамо, я почну ображатися

Ну, вибачай! Це я, напевно, не так зрозумів.  :_1_08

Я мав на увазi той факт, що цей термiн, "дзвінкий фарингальний фрикативний", у рiзних лiнгвiстiв позначає рiзнi звуки.

То так би й сказав!

Я зараз не маю ЛЕС пiд рукою, але коли матиму, я тобi покажу щось цiкаве.  

Чекаю...  :_1_10

ПС Виправ помилки, будь ласка.

тільки -> лише
а так -  
ну, хіба що можна було б не позначає (designate), а означає (mean)...

[RawonaM]

тільки -> лише

Дякую, а в чому різниця між цими словами?

Чекаю...

Розгорни ЛЕС на сторінці 433, там розповідається про семітські мови. Там сказано, що семітські мови мають два фарингальних звука. Вони є дзвінкий та глухий спіранти.
Піди сюди: http://islam.r2.ru/zain.htm
Там є дві червоні кнопки, натисни на другу, та ти почуєш, який звук у семітських мовах називають дзвінким фарингальним спірантом.
Який звук називають в українській мові цим терміном, ти добре знаєш.

Отже, хтось з цих лінгвістів помиляється  

[Digamma]

тільки -> лише

Дякую, а в чому різниця між цими словами?

Вони є майже цілковитими синонімами. Проте, частіше вживають лише - така собі мовна мода. Проте, бувають випадки, коли вжити слід саме тільки. Саме в тому випадку, я би вжив лише.

Розгорни ЛЕС на сторінці 433, там розповідається про семітські мови.

Гм... В тебе яке видання?

Отже, хтось з цих лінгвістів помиляється  

Чому? Мені здається, чи у МФА у колонці "фарингальні" є позначки для обох звуків?

[RawonaM]

Гм... В тебе яке видання?

Можливо я помилився сторінкою, подивися "Семітські мови".

Чому? Мені здається, чи у МФА у колонці "фарингальні" є позначки для обох звуків?

Якщо виникло таке запитання, значить я не дуже добре виразився... Дзвінкий фарингальний спірант по ідеї має позначати один конкретний звук, на цьому й ґрунтується артикуляторна фонетика. Це якесь непорозуміння, що різні лінгвісти посилаються на різні звуки одним терміном. МФА має один символ для кожного звуку, для дзвінкого фарингального спіранта це "ʕ". Позначків може бути сотня (адже не лише МФА існує), це нічого не змінює - дзвінкій фарингальний спірант це один звук.

[Digamma]

Можливо я помилився сторінкою, подивися "Семітські мови".

Я ж тому і спитав яке видання.

Дзвінкий фарингальний спірант має позначати один конкретний звук, на цьому й ґрунтується артикуляторна фонетика. Це якесь непорозуміння, що різні лінгвісти посилаються на різні звуки одним терміном.

Стривай-но. Тут я згоден, але у ЛЕС один помічено як верхній фарингальний, а інший - як нижній. Це не з'ясовує ситуації?


P.S.

1) "по ідеї має позначати" -> "має позначати" ("по ідеї" - просто нема, та й навіть тоді не по а за: рос. по у сенсі "с пред. на вопрос по ком, по чем? о чем, после чего, потом" (Даль) відповідає укр. за).

2) позначків -> позначок (позначка - вона)

3) ґрунтується -

[Digamma]

Увага, додані коментарі щодо вимови в у позиціях VвC та -в.

І знов дякуємо Андрусяку!

[andrewsiak]

Увага, додані коментарі щодо вимови в у позиціях VвC та -в.

І знов дякуємо Андрусяку!

  менi аж нiяково стало...  

[RawonaM]

Тут я згоден, але у ЛЕС один помічено як верхній фарингальний, а інший - як нижній. Це не з'ясовує ситуації?

Ти про таблицю Щерби? Не з'ясовує, а заплутує. Я не знаю, що вiн мав на увазi, там багато рiзних знакiв, може бути епiглотальнi.

3) ґрунтується -  

А що особливого у цьому словi?

[andrewsiak]

He з'ясовує, а заплутує.

[RawonaM]

He з'ясовує, а заплутує.

Щиро дякую  #-o

[Digamma]

3) ґрунтується -  

А що особливого у цьому словi?

Та нічого - просто ти не забув про ґ.

[RawonaM]

3) ґрунтується -  

А що особливого у цьому словi?

Та нічого - просто ти не забув про ґ.

Як же я можу забути, якщо я це слово в словнике шукав.  

[Станислав Секирин]

Як же я можу забути, якщо я це слово в словнике шукав.  

Як на мене, форма "в словнике" - кострубата й неоковирна. Я б сам сказав "в словнику" або "у словнику". Пояснити, чому я сказав би саме так, я не можу, отож можете це повідомлення ігнорувати - доки не прийдуть наші знавці граматики.

[andrewsiak]

Як же я можу забути, якщо я це слово в словнике шукав.  

Як на мене, форма "в словнике" - кострубата й неоковирна. Я б сам сказав "в словнику" або "у словнику". Пояснити, чому я сказав би саме так, я не можу, отож можете це повідомлення ігнорувати - доки не прийдуть наші знавці граматики.

Ясно, що форми "у словнике" не iснує тому, що тут Равонам пристосував до украïнського слова росiйське закiнчення. Украïнськi закiнчення iменникiв чоловiчого та середнього роду однини у мiсцевому вiдмiнку є "-у" ("-овi") (у словнику (у словниковi), у садку, на снiгу, у Нью-Йорку, на лiжку) або "-i" (у лiсi, на вокзалi, на столi, у вiкнi, у Лондонi, у вiддiленнi). Прослiдковується тенденция ставити "-у" пiсля -к-/-г- основи (хоча: у Петербурзi) та "-i" в iнших випадках. Iснують також цiкавi форми по дiалектах на "-овi" (наприклад моя двоєрідна сестра з Вiнницькоï областi каже не "на стiльцi", а "на стiльцьовi"), але в лiтературнiй мовi закiнчення "-овi" здебiльшого додається до назв iстот (по-русски "одушевленных существительных"): у синовi, на батьковi, тощо.

[RawonaM]

Як же я можу забути, якщо я це слово в словнике шукав.  

Як на мене, форма "в словнике" - кострубата й неоковирна. Я б сам сказав "в словнику" або "у словнику". Пояснити, чому я сказав би саме так, я не можу, отож можете це повідомлення ігнорувати - доки не прийдуть наші знавці граматики.

Ясно, що форми "у словнике" не iснує тому, що тут Равонам пристосував до украïнського слова росiйське закiнчення. Украïнськi закiнчення iменникiв чоловiчого та середнього роду однини у мiсцевому вiдмiнку є "-у" ("-овi") (у словнику (у словниковi), у садку, на снiгу, у Нью-Йорку, на лiжку) або "-i" (у лiсi, на вокзалi, на столi, у вiкнi, у Лондонi, у вiддiленнi). Прослiдковується тенденция ставити "-у" пiсля -к-/-г- основи (хоча: у Петербурзi) та "-i" в iнших випадках. Iснують також цiкавi форми по дiалектах на "-овi" (наприклад моя двоєрідна сестра з Вiнницькоï областi каже не "на стiльцi", а "на стiльцьовi"), але в лiтературнiй мовi закiнчення "-овi" здебiльшого додається до назв iстот (по-русски "одушевленных существительных"): у синовi, на батьковi, тощо.

Дякую, хлопцi.  

[Digamma]

Як же я можу забути, якщо я це слово в словнике шукав.  

Ясно, що форми "у словнике" не iснує тому, що тут Равонам пристосував до украïнського слова росiйське закiнчення. Украïнськi закiнчення iменникiв чоловiчого та середнього роду однини у мiсцевому вiдмiнку є "-у" ("-овi") (у словнику (у словниковi), у садку, на снiгу, у Нью-Йорку, на лiжку) або "-i" (у лiсi, на вокзалi, на столi, у вiкнi, у Лондонi, у вiддiленнi)...

До слів Андрусяка можу лише додати, що іменники II відміни твердої групи (до яких і належить словник) у давальному відмінку мають закінчення -у/-ові.

[juras]

По-перше, выбачаюся за помилки. По-друге, а чи е асимиляцiя в сполученнях кшталту "світ" (читати як "світ" чи "сьвіт") ?

[andrewsiak]

По-перше, выбачаюся за помилки. По-друге, а чи е асимиляцiя в сполученнях кшталту "світ" (читати як "світ" чи "сьвіт") ?

нi, в украïнськiй, на вiдмiну вiд бiлоруськоï, такого явища не iснує... (хiба що може у говiрках, близьких до бiлоруського кордону. Натомiсть, у тих самих говiрках досить добре зафiксоване акання, що наближує ïх до пiвнiчних сусiдiв.)

[juras]

По-перше, выбачаюся за помилки. По-друге, а чи е асимиляцiя в сполученнях кшталту "світ" (читати як "світ" чи "сьвіт") ?

нi, в украïнськiй, на вiдмiну вiд бiлоруськоï, такого явища не iснує... (хiба що може у говiрках, близьких до бiлоруського кордону. Натомiсть, у тих самих говiрках досить добре зафiксоване акання, що наближує ïх до пiвнiчних сусiдiв.)

але чому втеди писали Ь в старих украйiнских правописах?

див. http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html

Обратите внимание: Данное сообщение не будет отображаться пока модератор не одобрит его.

Имя: