Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Українська мова майбутнього. Соціальний вимір

Автор Pawlo, марта 6, 2013, 04:47

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Pawlo

В паралельній теми йшлося про суто внутрішньо мовні зміни що їх може зазнати українська у майбутньомук .
А які ваші прогнози щодо її майбутнього у нашому суспільстві?  Збережеться нинішня ситуація, чи слідом за політичною відбудеться і мовна українізація великих міст центральної України, або можливо навпаки через остаточне відмирання села українська повністю стане надбання вузьких кіл інтелігенції?
Ну або щось середнє між цими варіантами або й взагалі щось чого я не передбачив?
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Python

По великому рахунку, половині з тих, хто плачеться про русифікацію, достатньо поглянути в дзеркало, щоб побачити активного русифікатора. Політична ситуація — що при Ющенкові, що при Януковичу — мало вплинула на фактичний ареал української мови. Безумовно, за попереднього президента українці почувались менш культурно обділеними, ніж безпосередньо до нього та після нього. Але ці зміни стосувались переважно лише можливості пасивного споживання українського культурного продукту та офіційного статусу мови (що теж важливо, але не принципово — як ми знаємо, українська літературна класика створювалась, коли українська мова була обмежена в правах, її не було в освіті, а більшість її носіїв були кріпаками). Якщо ж говорити про українську мову сьогодні, на побутовому рівні її поширеність поволі сповзала й сповзає вниз. Чомусь вважається, що користування виключно російською мовою дає якісь переваги чи навіть є необхідністю для міського жителя (що, по великому рахунку, далеко не так — ставлення до української мови в суспільстві, можливо, навіть більш толерантне, ніж за Ющенка — бо  мова вже не викликає прямих асоціацій з державним офіціозом). Насправді все зводиться до слабовольності більшості русифіковуваних, які мимоволі стають і русифікаторами — звідси й образи на Януковича/Табачника/Колесниченка, які ніби-то русифікують країну (хоча Табачникові для цього достатньо нахабно посміхатися з фотографії — чогось іншого в житті пересічного українця він не робить), що спокійно поєднуються зі слабенькою недовивченою російською, якою ці ж «щирі патріоти» спілкуються вдома зі своїми дітьми, наприклад.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Swet_lana

На мою думку, справа не тільки в цьому. А просто відсутня звичка говорити по-українськи

Wolliger Mensch

Населення України зменшується такими темпами, що по-моєму, куди актуальніша проблема — чи буде кому взагалі говорити...
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: ,,рулетке" — ,,выпечке"?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил...», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО ... ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики...», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest

Python

Мова не про тих, хто говорить російською все своє життя — русифікуватися вони не можуть за визначенням (хоча можуть перейти на українську, але тоді їм банально не буде з ким говорити українською в своєму середовищі). У людини, що приїхала з села, звичка говорити російською початково теж відсутня — її ще треба виробити. Справа саме в слабовольності чи невпевненості в собі, в поєднанні з бажанням за будь-яку ціну підвищити своє положення в суспільстві — рідна мова тут сприймається як виправдана жертва.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Swet_lana

Одна моя подруга в житті спілкується виключно українською. Її батьки, що мешкають в маленькому містечку Харківської обл. - теж. А от її брат розмовляє виключно російською.

І я вам скажу,  це дуже важко - завжди говорити українською в усіх ситуаціях у російськомовному місті.

Python

Цитата: Swet_lana от марта  8, 2013, 17:07
І я вам скажу,  це дуже важко - завжди говорити українською в усіх ситуаціях у російськомовному місті.
По собі знаю (звичайно, Київ — іще не Донецьк, але 10 років тому він був більш російськомовним, ніж тепер — україномовність викликала певне здивування, чого я не спостерігаю тепер). Спочатку справді важко — доводиться «долати себе», щоб заговорити українською мовою з незнайомою людиною чи кимось російськомовним. З часом звикаєш. Звичайно, є деякі нюанси щодо мови, часто взаємовиключні: наприклад, правильна літературна сприймається людьми як книжна й місцями малорозуміла; суржик сприймається як щось дуже провінційне; коли людина говорить невластивим їй варіантом мови, це також відчувається; більшість чомусь вважає, що найкраще українською говорять львів'яни; людям зі східноукраїнським корінням часом важко сприймати західноукраїнський варіант; західняки часом можуть сприймати східноукраїнський варіант як суржик. І т.д. І між усіма цими фактами доводиться якось балансувати.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Swet_lana

Мені здається, що в цілому української мови стає менше: ідуть з життя люди старшого покоління, для яких українська була їх першою мовою. Ну, я живу на сході й можу помилятися, звичайно.

Python

ЦитироватьОдна моя подруга в житті спілкується виключно українською. Її батьки, що мешкають в маленькому містечку Харківської обл. - теж. А от її брат розмовляє виключно російською.
Тобто, брат сам перейшов на російську вже в свідомому віці, чи там якась складніша історія? А між собою вони який формат спілкування обирають — «кожен по-своєму» чи «домашня українська для своїх»?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Pawlo

Цитата: Python от марта  8, 2013, 16:59
  Справа саме в слабовольності чи невпевненості в собі, в поєднанні з бажанням за будь-яку ціну підвищити своє положення в суспільстві — рідна мова тут сприймається як виправдана жертва.
У цьому плані інтернет як місце де переважа письмова мова - доволі гарне відображення. поки я ще вчився в інституті мав змогу виявити що хоча ледь не більше половини групи була україномовна, частина своїж містяни, велика частина з районів) але майже спілкування в мережі, всі профілі в соціальних сайтах і т п йшло російською. Навіть часто зі мною.Власне коли у людини така психологія і правда краще сказати що вона розмовляє не українською а малоросійським   наріччям для якого російська виступає як літературний мовний дах.
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Pawlo

Цитата: Python от марта  8, 2013, 17:33
Цитата: Swet_lana от марта  8, 2013, 17:07
І я вам скажу,  це дуже важко - завжди говорити українською в усіх ситуаціях у російськомовному місті.
По собі знаю (звичайно, Київ — іще не Донецьк, але 10 років тому він був більш російськомовним, ніж тепер — україномовність викликала певне здивування, чого я не спостерігаю тепер).
Як ви думаєте то це виключно наслідок припливу сільских і західняків чи у корінних киян змінилась психологія?
Десь в жж читав таку думку що дерусифікація проходить в кілька етапів і що спочатку відбувається зміна ставлення і зміна політичних поглядів бо це легше, а вже потім зміна повсякденної мови. Коли автор правий то є шанс на відродження української бодай  в Центрі
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Pawlo

Цитата: Python от марта  8, 2013, 17:33
  Спочатку справді важко — доводиться «долати себе», щоб заговорити українською мовою з незнайомою людиною чи кимось російськомовним.
Чудово розумію цю проблему, але мені здавалося що вона більше актуальна тим хто прагне перейти на українську з російської або ж суржика, або у кого в сім"ї було виховання з обох так би мовити мовних боків, як в мене, а  не для питомих нативів?
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Pawlo

Цитата: Swet_lana от марта  8, 2013, 18:06
Мені здається, що в цілому української мови стає менше: ідуть з життя люди старшого покоління, для яких українська була їх першою мовою. Ну, я живу на сході й можу помилятися, звичайно.
Так це виликий парадокс але статистика свідчить що молодь хоча і набагато гірше ставиться до офіційної двомовності але і розмовляє українською менше сама
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Python

Цитата: Pawlo от марта  8, 2013, 18:19
Цитата: Python от марта  8, 2013, 17:33
  Спочатку справді важко — доводиться «долати себе», щоб заговорити українською мовою з незнайомою людиною чи кимось російськомовним.
Чудово розумію цю проблему, але мені здавалося що вона більше актуальна тим хто прагне перейти на українську з російської або ж суржика, або у кого в сім"ї було виховання з обох так би мовити мовних боків, як в мене, а  не для питомих нативів?
Нативи різні бувають. З одного боку, російською я взагалі не говорив років до шести. З іншого, до кінця школи більш-менш вжився в модель спілкування, коли зі своїми — українською, з чужими — російською, тому довелось переучувати себе, щоб використовувати українську мову для спілкування з навколишнім світом.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

Цитата: Pawlo от марта  8, 2013, 18:21
Цитата: Swet_lana от марта  8, 2013, 18:06
Мені здається, що в цілому української мови стає менше: ідуть з життя люди старшого покоління, для яких українська була їх першою мовою. Ну, я живу на сході й можу помилятися, звичайно.
Так це виликий парадокс але статистика свідчить що молодь хоча і набагато гірше ставиться до офіційної двомовності але і розмовляє українською менше сама
Ніби чекають, що ось прилетить добрий чарівник на блакитному вертольоті, махне чарівною паличкою — і всі українізуються ;D
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Swet_lana

Цитата: Python от марта  8, 2013, 18:11
ЦитироватьОдна моя подруга в житті спілкується виключно українською. Її батьки, що мешкають в маленькому містечку Харківської обл. - теж. А от її брат розмовляє виключно російською.
Тобто, брат сам перейшов на російську вже в свідомому віці, чи там якась складніша історія? А між собою вони який формат спілкування обирають — «кожен по-своєму» чи «домашня українська для своїх»?

Кожен із них розмовляє по-своєму, і це сумно

Python

Цитата: Pawlo от марта  8, 2013, 18:12
Цитата: Python от марта  8, 2013, 16:59
  Справа саме в слабовольності чи невпевненості в собі, в поєднанні з бажанням за будь-яку ціну підвищити своє положення в суспільстві — рідна мова тут сприймається як виправдана жертва.
У цьому плані інтернет як місце де переважа письмова мова - доволі гарне відображення. поки я ще вчився в інституті мав змогу виявити що хоча ледь не більше половини групи була україномовна, частина своїж містяни, велика частина з районів) але майже спілкування в мережі, всі профілі в соціальних сайтах і т п йшло російською. Навіть часто зі мною.Власне коли у людини така психологія і правда краще сказати що вона розмовляє не українською а малоросійським   наріччям для якого російська виступає як літературний мовний дах.
Це похідне від звички перемикатись на мову співрозмовника, підлаштовуватись під середовище, що типово для більшості україномовних у двомовному середовищі. Якщо середовище подає ознаки російськомовного, то й спілкування в ньому українською мовою сприймається як небажане. Уанет — по великому рахунку, лише філія рунету, українських соціальних мереж не існує, серед найпопулярніших в Україні сайтів сайти з України майже не представлені — тож закономірно, що українці в інтернеті поводяться як за кордоном.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

Цитата: Swet_lana от марта  8, 2013, 18:40
Кожен із них розмовляє по-своєму, і це сумно
Добре, що хоч якось розмовляють — принаймні, є надія колись порозумітись між собою...
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

Цитата: Pawlo от марта  8, 2013, 18:19
...перейти на українську з російської або ж суржика...
Дивлячись що ми розуміємо під суржиком — дехто й мову радянських словників суржиком вважає. По-моєму, добру половину «рис, притаманних суржику» було придумано в останні років 10-20 — до того всі так говорили, сприймаючи його як звичайу українську мову.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Pawlo

Цитата: Python от марта  8, 2013, 18:56

Це похідне від звички перемикатись на мову співрозмовника, підлаштовуватись під середовище, що типово для більшості україномовних у двомовному середовищі. Якщо середовище подає ознаки російськомовного, то й спілкування в ньому українською мовою сприймається як небажане. 
Згоден. Хоча мене неприємно вразило те що навіть на мої українські слова подекуди відписували російською. Навіть деякі  ті хто в побуті українською спілкувався.
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Pawlo

Цитата: Python от марта  8, 2013, 19:08
Цитата: Pawlo от марта  8, 2013, 18:19
...перейти на українську з російської або ж суржика...
Дивлячись що ми розуміємо під суржиком — дехто й мову радянських словників суржиком вважає. По-моєму, добру половину «рис, притаманних суржику» було придумано в останні років 10-20 — до того всі так говорили, сприймаючи його як звичайу українську мову.
Я  маю на увазі суржик у якому немає сумнів, зокрема російську фонетику і граматику. Тобто врем"я ще мо бути українським а врємя чи время ні.
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Drundia

Цитата: Python от марта  8, 2013, 16:13
як ми знаємо, українська літературна класика створювалась, коли українська мова була обмежена в правах, її не було в освіті, а більшість її носіїв були кріпаками
Цитата: Python от марта  8, 2013, 16:13
Якщо ж говорити про українську мову сьогодні, на побутовому рівні її поширеність поволі сповзала й сповзає вниз. Чомусь вважається, що користування виключно російською мовою дає якісь переваги чи навіть є необхідністю для міського жителя
Ґлобалізація...

alant

Який з діалектів найбільш наближений до літературної норми, зараз?
Я уж про себя молчу

Pawlo

То як був полтавський так і лишився, тільки в несуржикованому вигляді його важко знайти.
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

serge-kazak

Цитата: Pawlo от марта 19, 2013, 21:44
То як був полтавський так і лишився, тільки в несуржикованому вигляді його важко знайти.

Ось і відповідь на ваше питання. Мова як і суспільство зазнає змін в напрямку того, що зветься суржик - вільна мова вільних людей. Причому це стосується не лише мови нашої регіону але й загальнолюдської мови в цілому, яка що далі то більш міксує ся і інтегрує ся. ;up:

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр