Нарід

[Elischua]

В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми

Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...

«Сферичьна фонетика въкраïньщизны въ вакуумi» каже, ожь у пралинорусьщизнi (Proto West Rousse) та далiи въ давилинорусьщизнi ^{(Old West Rousse)} прасловiньскъи *o передь силабоѭ съ слабъимь ь чи ъ бi *ȯ.
Далiи, въ поздодави-сiверо-линорусьщизнi ^{(Late Old North-Western Rousse)} *ȯ бi сѫгукъ ^(dyphthong) яко ~/uo/, а поздодави-вуго-линорусьщизнi ^{(Late Old South-Western Rousse)} тъи *ȯ бi яко вѫзькъ ѡбьлъ ^{(rounded, or labialized)} голосъ дзвѫкъ ^{(vowel sound)} hи ^(as) /ʉ/. У поздiише добы въ сiверо-линорусьщизнi (North-West Rousse) сѫгукъ ≈/uo/ бi иногукъ ^{(monophthong)} въ силабi без тиска: псл. *klopot- > дав.-лино-рус. *klopȯtu > поз.-дав.-сiверо-лино-рус. klòp[uo]tu > срд.-сiверо-лино-рус. ^{(Middle North-Western Rousse)} *klopotu. У вуго-лино-русьщизнi ^{(South-Western Rousse)} залėжьнѡсть ѡтъ натиска тутъ не бi никъда.
Выида ьз вышеозначоного, псл. *na-rodu- > давилинорусьщизнi *narȯdu, би у вьсяцi выпадъку «нарiд». Тваръ /народ/ би мѡглъ выничи ленъ въ сiверо-линорусьскѡмь говорi, а и то лише за натиска */nàrodu/</nàruodu/ – але сьсь догадъ ѥ дужо похыбьнъ, наибѡльшь вiрыгѡдь ѥ яко тваръ нарòд ѥ ѧтъ ьз вѧтьщизны (Russian).

[Elischua]

В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми

Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...

«Сферичьна фонетика въкраïньщизны въ вакуумi» каже, ожь у пралинорусьщизнi (Proto West Rousse) та далiи въ давилинорусьщизнi ^{(Old West Rousse)} прасловiньскъи *o передь силабоѭ съ слабъимь ь чи ъ бi *ȯ.
Далiи, въ поздодави-сiверо-линорусьщизнi ^{(Late Old North-Western Rousse)} *ȯ бi сѫгукъ ^(dyphthong) яко ~/uo/, а поздодави-вуго-линорусьщизнi ^{(Late Old South-Western Rousse)} тъи *ȯ бi яко вѫзькъ ѡбьлъ ^{(rounded, or labialized)} голосъ дзвѫкъ ^{(vowel sound)} hи ^(as) /ʉ/. У поздiише добы въ сiверо-линорусьщизнi (North-West Rousse) сѫгукъ ≈/uo/ бi иногукъ ^{(monophthong)} въ силабi без тиска: псл. *klopot- > дав.-лино-рус. *klopȯtu > поз.-дав.-сiверо-лино-рус. klòp[uo]tu > срд.-сiверо-лино-рус. ^{(Middle North-Western Rousse)} *klopotu. У вуго-лино-русьщизнi ^{(South-Western Rousse)} залėжьнѡсть ѡтъ натиска тутъ не бi никъда.
Выида ьз вышеозначоного, псл. *na-rodu- > давилинорусьщизнi *narȯdu, би у вьсяцi выпадъку «нарiд». Тваръ /народ/ би мѡглъ выничи ленъ въ сiверо-линорусьскѡмь говорi, а и то лише за натиска */nàrodu/</nàruodu/ – але сьсь догадъ ѥ дужо похыбьнъ, наибѡльшь вiрыгѡдь ѥ яко тваръ нарòд ѥ ѧтъ ьз вѧтьщизны (Russian).

Ѡтъси высвьте, ожь правъи тваръ украïньскы би ото нарѡдъ, не народъ.

[Elischua]

ревно, ревний, ревнивий, ревнитель, ревнувати, рівняти, рівнятися, розрівнювати, ровний (спокійний).

Стаѥ ниби^(нiби?) ясно, чому Вы бороните туѭ «събѡрьнѫ солянъкѫ».

[Lodur]

Ѡтъси высвьте, ожь правъи тваръ украïньскы би ото нарѡдъ, не народъ.

Ви фiлолог, вам виднiш. Я кажу тiльки за те, що сам чув i бачив, але я на Вкраïнi нiде, захiднiше Киïву не бував.

[Elischua]

Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу

Хо-хо, не тѡль хѫтъко. Ото лусѡмь чьта ^{(grob gerechnet; по большому счёту)}, тваръ «тьолка» би цiлъкѡмь правъ дьля въкраïньщизны, оглѧдѡмь на падѡбьноѥ ^(analogous) слово «тiтка» < *tœtuka. Давьнь *е передь силабоѭ о слабѡмь ъ бi /^jœ/ (въ топьрвьчьнiи въкраïньщизнi пьсанъ «i»).
Псл. тваръ *teluka довьлить сьи умълви, а тому такожь могло би бути нынi «тiлка», оже ѡтъвiтить твару «тьолка», ленъ у болiи въкраïньскi подобi.

[Elischua]

Ѡтъси высвьте, ожь правъи тваръ украïньскы би ото нарѡдъ, не народъ.

Ви фiлолог, вам виднiш. Я кажу тiльки за те, що сам чув i бачив, але я на Вкраïнi нiде, захiднiше Киïву не бував.

Ни, не сми hеть филологъ (наимьньшимь, въ вѫзькому розумiньï). Просто, бадамь щонаилiпiѥ опьзнати то, ожь мене бавить; а тото вiмь.

[Elischua]

Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу

ну не зовсім, у багатьох народів (в т.ч. у слов'ян, тюрків, арабів) є порівняння дітей і незрілих молодих людей (в т.ч. дівчат) з телятами, українці не виняток, згадайте:

воно дурне як теля

Пътаньѥ бi про въкраïньскѡсть твара «тьолка» у фонетичьнѡмь аспектi (а не щодо типовости семаничьного перенесėнья).

[Elischua]

Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу

Популяризуйте расову телку.

Ялівка чули?

Невъже въ смыслi до дiвъчѧте?

[engelseziekte]

Ни, не сми hеть филологъ (наимьньшимь, въ вѫзькому розумiньï). Просто, бадамь щонаилiпiѥ опьзнати то, ожь мене бавить; а тото вiмь.

не розуміѭ, чому ожь, а не що.

[Elischua]

Ни, не сми hеть филологъ (наимьньшимь, въ вѫзькому розумiньï). Просто, бадамь щонаилiпiѥ опьзнати то, ожь мене бавить; а тото вiмь.

не розуміѭ, чому ожь, а не що.

Може бути и "що". Сми мьнилъ "оже" яко "ó-же", але, виджѫ, ѥ се трохы несъдѡбь.

[Elischua]

до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?

Чому сми ратувалъ проти ружидолони, коли топьрвь чьвѫ ѭ сėль къречи?

[Elischua]

"Задорництво" це новітній український фразеологізм.

а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"?   

Правильніше Задорновщина. 

Фасмер каже, шо задор питомо українське слово, правда не в тому значенні 

задо́р

укр. задо́р "ссора, размолвка", в.-луж. zadora "ссора, распря"; ср. за и деру́, раздо́р, драть.

Так шо задорництво як синонім троллінгу має право на існування.

Зверніть увагу, що не задір 

Се каже лише на то, ожь се слово ѥ бѫдь невъкраïньскоѥ або ѥ сiверо-линьска въкраïньского ьзроя съ тискѡмь на зà- давiи, поздiи рушилѡмь на въторуѭ силабѫ. Але ясно, вiрыгѡдьнѡсть сього ѥ дуже крыхѡтьна, тому скорiи се ѥ вѧтьскоѥ слово. Въкраïньскы воно такы би *задѡръ.

[Elischua]

до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?

Тело через ять, ять в ё очень редко переходит. В тёлке ять? Не думаю.

ну а більш давні часи, коли ятей ще не існувало? адже "теля" цілком можна розглядати як слово зі значенням "тіло" (жива біомасса). до речі чи може бути, що "тіло" і "тло" - однокореневі?

Ьще телефунъ, телеграма, телепузики, тюль, тальк, толуолъ, ... талитъ

[Elischua]

Сми текавъ, чи Козакъ ѥ кубаньскъи козакъ або якъи.

[Elischua]

Повертаючись до теми Ь: Хоча він не вимовляється, він ніби є: кобзар[ь] - кобзарі (не кобзари), кобзаря (не козбара), тощо.
Тому не дивно, що любов та кров зберегли о.

Помозiть ми сѧчи съполучьбѫ мėжь пьрвъимь и въторъимь речėньѥма.

[Elischua]

Питання: чому слід боротися тільки з чимось одним? Чи не пуристичніше було б повиганяти і русизми, і полонізми, та ще й англіцизми з ними?

Що я мълчькы и чинѭ, покы тутъ съпьрѫть про тъсе. 

[Elischua]

Та у Вас всі козаки і отамани від Юлія Цезаря до Ніязова. Це нормально?

цілком. тому, що я вживаю ці слова (козак, отаман) в тих же значеннях ("вільна людина від Бога", "повноправний громадянин", "керівник") в якому вони віками вживались на нашій землі. при звісно ніхто не заперечує що це багатозначні слова - мова йде про те, що сучасні руські люди чужі даній традиції намагаються обмежити вживання даних слів саме у цих значеннях, спираючись на неточні історичні уявлення, сформовані в земсько-імперському світогляді північно-східної і західної Русі.

Просто з таким же успіхом Ви могли б називати всіх людей не козаками, а ієзуїтами чи рибалками

You made my ... uhm, night.

[DarkMax2]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

[Elischua]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

[DarkMax2]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г).

[Elischua]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.

На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?

[DarkMax2]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.

На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?

гундосый. Слобожань.

[Elischua]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.

На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?

гундосый. Слобожань.

Не розумѭ, чи «гундосый» се ѥ пояснитъва значėнья, въ яцi въ васъ користуѭть слово «гунявъ» абожь се ѥ такъи [фонетичьнъ?] тваръ до слова "гунявъ" въ вашѡмь краï.

[DarkMax2]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.

На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?

гундосый. Слобожань.

Не розумѭ, чи «гундосый» се ѥ пояснитъва значėнья, въ яцi въ васъ користуѭть слово «гунявъ» абожь се ѥ такъи [фонетичьнъ?] тваръ до слова "гунявъ" въ вашѡмь краï.

Сіє пояснення значення.

[Elischua]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Саме так.

Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.

Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.

На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?

гундосый. Слобожань.

Не розумѭ, чи «гундосый» се ѥ пояснитъва значėнья, въ яцi въ васъ користуѭть слово «гунявъ» абожь се ѥ такъи [фонетичьнъ?] тваръ до слова "гунявъ" въ вашѡмь краï.

Сіє пояснення значення.

Отъ я и кажѫ, ожь си основа не годить дiля твѡрьбы термина 'nasal vowel', слово бо 'гунявъ' рачаи мьнить афектованъи отiнъкъ на характеристикѫ нечьтъка говорėнья людини. Сми потеребувалъ такѫ основѫ дiля термина 'nasal vowel', яка би «нėитраль» а прямо би значила «гукъ крѡзь нѡсъ». Слово 'гунявъ' не значить прямо «говорити крѡзь нѡсъ», але «говорити бърмоча», а основа гѫгън- значить «звѧчи крѡзъ носъ».
И въ загалi, я въже гадаѭ, чи слово гунявъ не ѥ фонетичьно «прощенъ» ^(simplified) тваръ до тогожь гѫгънявъ, аче явити [-ɣɳ-]>[-hɳ-]>[-ɳ-].