Украинская литература

[DarkMax2]

5 українських письменників, які претендують на Нобелівську премію.

[DarkMax2]

Новопридбане

[ростислав]

Интересно, а существуют ли русские переводы классической украинской литературы(Шевченко,Франко,, Котляревский и т д)?

[Lodur]

Интересно, а существуют ли русские переводы классической украинской литературы(Шевченко,Франко,, Котляревский и т д)?

http://dlib.rsl.ru/viewer/01004438927#?page=1
http://az.lib.ru/f/franko_i_j/
http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/perekladi_2/ahmatova_ukr_rus/franko_pereklad_ahmatovoi_content.htm
http://lukianpovorotov.narod.ru/Folder_Kotlyarevskiy/Eneida_Kotl_Rus.html

[DarkMax2]

Перевод "Кобзаря" Шевченко должен существовать.

[DarkMax2]

Новопридбане

Кстати!
(wiki/uk) Повія_(фільм,_1961)
(wiki/ru) Гулящая

[Conservator]

Интересно, а существуют ли русские переводы классической украинской литературы(Шевченко,Франко,, Котляревский и т д)?

да. все наиболее известные произведения украинского литературного канона переведены. Шевченко довольно широко еще до революции переводился (в частности, Федором Сологубом, на русском издан четырехтомник Шевченко под редакцией Иеремии Айзенштока, там вся поэзия переведена, кроме трех изъятых стихотворений, повести и дневник в русском оригинале). Франко до революции переводился мало (Бонч-Бруевич перевел некоторые тексты из его прозы), в советское время вышли несколько его собраний сочинений (насколько помню, самое большое переводное — трехтомник). "Энеиду" Котляревского на русский перевели дважды (перевод Бражнина лучше, перевод Потаповой значительно хуже).

[Лукас]

Интересно, а существуют ли русские переводы классической украинской литературы(Шевченко,Франко,, Котляревский и т д)?

У меня имеется книжка на русском языке избранных произведений Леси Украинки, в том числе её известная Лесная песня. Собственно с её творчеством по этой книжке впервые и познакомился.

[DarkMax2]

А чем отличается родной от бытового? Если ты говоришь на нем в быту, как он может быть не родным?

Родной в опросе - это политически близкий
Кстати, в четверг был на лекции украинского писателя с Западной Украины, у которого домашний язык украинский, но он изначально хотел писать на русском и литературного украинского почти не знал. Рассказывал, что поначалу вообще пытался нанимать переводчиков для своих произведений.
То есть, кроме родного языка бытового общения, есть "сущность" родного языка высокой культуры и официоза.
Лично у меня скорее обратная ситуация в виду русскоязычного города и украинской школы.
P.S. Это рынок его заставил перейти на украинский.

Так вот. Этот господин очень возмущался, что в Украине в лит. кругах до сих пор правят бал филологи, которым важнее, КАК на писано, а не ЧТО.
Называл "кучерявостями" красивую речь.

[DarkMax2]

КРАДІЇ ПАМ'ЯТІ - як я розумію, за посиланням лише уривок.
Люди, як вам укр.суч.літ. такий?

[Python]

КРАДІЇ ПАМ'ЯТІ

Мова непогана, читається легко. Початок з еротичною сценою доволі романтичний, продовження з лікарями доволі очікуване, як із цього уривку зробити три(?) книги(?) — можливі різні варіанти...

[DarkMax2]

Не три. Одна. То просто поклали три однакові

[Sandar]

А чем отличается родной от бытового? Если ты говоришь на нем в быту, как он может быть не родным?

Родной в опросе - это политически близкий
Кстати, в четверг был на лекции украинского писателя с Западной Украины, у которого домашний язык украинский, но он изначально хотел писать на русском и литературного украинского почти не знал. Рассказывал, что поначалу вообще пытался нанимать переводчиков для своих произведений.
То есть, кроме родного языка бытового общения, есть "сущность" родного языка высокой культуры и официоза.
Лично у меня скорее обратная ситуация в виду русскоязычного города и украинской школы.
P.S. Это рынок его заставил перейти на украинский.

Так вот. Этот господин очень возмущался, что в Украине в лит. кругах до сих пор правят бал филологи, которым важнее, КАК на писано, а не ЧТО.
Называл "кучерявостями" красивую речь.

Назвіть письменника, будь ласка.

[Python]

Не три. Одна. То просто поклали три однакові

Незовсім однакові, судячи з розміру корінців
І все одно якісь вони затовсті, як для повісті.

[DarkMax2]

216 с.
Хм, дійсно. Той же "Портрет Доріана Грея" за таких же розмірів вже роман.

[DarkMax2]

Автор пише: «мій хтивий погляд повільно сканував її, наче всотував....» Хіба ж можна отак? Мало назвати свій погляд «хтивим» (і не потрібно насправді) — ще треба описати це так, аби ми врешті повірили в цю заявлену хтивість. А що маємо натомість? Спершу дерева з візерунками, що «мов намагалися зодягнути красуню», потім «помальовані у персиковий колір нігтики», «різьблені коліна» і «опуклі вигини стегон». І щойно підходимо до «хтивих» частин, то тут — бац: «засоромившись, оминаю ледь помітне волосся внизу живота», а від «невеличких ідеальної форми грудей ...так само ніяковію та біжу далі». Де ж тут хтивість, питається?

От у «Лоліті» Набокова, у сцені на дивані – то справді хтивість, така, що може завести, а у Комберянова це й близько не хтивий погляд. Це якась одна цілковита цнота. Або ще. На 7 сторінці. Три абзаци підряд оповідач розказує, що він вирішив підвестися, потім підводився ще хтось, потім підводився кремезний чоловік. Якщо це тільки не елемент зомбі-прози, де страшні напів- чи цілковиті трупаки одне за одним підводяться з землі і рухаються у ваш бік зі словами «Мо-о-о-зо-о-ок! Мі-і-і-зки-и-и!», то певно що варто було уникати таких повторів, тим більше, словник синонімів доступний у мережі і дає десятки варіантів. Словом, ви зрозуміли.

А що тоді робив редактор, спитає читач, якщо стільки недоліків пропущено і не виправлено? І буде мати слушність. Вочевидь, трохи недопрацював: десь слід би ще познімати повтори, в іншому місці замінити «й» на «і», врешті поправити окремі русизми і стилістично невдалі слова, замінити їх синоніми, приміром, «живіт» на «лоно» і таке інше. Втім, саме той набір цитат, який Тетяна Трофименко називає перлами «не гірше за учасників ЗНО» («Очі її були такі бліді, що їхній колір я ніяк не міг розгледіти», «мені було приємно дивитися, як вона їсть. Саме так має їсти дівчина з такими блакитними безмежними очима», «кабінет мені сподобався більше, ніж Зала, — він був затишнішим, із коричневими, а не білими, як у нас, меблями, і в ньому було безліч книжок, які видалися мені ознакою мудрості вусаня» тощо – див. Літакцент), виглядає швидше недолугим – та все ж стилістичним ходом, покликаним підкреслити «чистоту сприйняття» оповідачем довколишнього світу, ніж смертельними гріхами редактора. В будь-якому разі, у цьому питанні варто пам'ятати, що там, де починається стиль редактора, закінчується стиль автора.

«Крадії пам'яті» Сергія Комберянова: семеро в лісі і без супер-его

[DarkMax2]

Альтернативна історія.

За сюжетом Україна вистояла в українсько-російській війні 18-20 років, і 20-го року витіснила московського загарбника за свої межі, віддавши їм Білгородщину, Кубань. 9 травня 1920-го року було підписано мирну угоду в Білгороді.

Я от не розумію, чому столиця тоді Харків. Якби країна керувалася з Москви або володіла Доном та Кубанню, то сенс переносити столицю на схід був би. А так...

Це дійсно місто з претензією на столичність. І, прийнявши пропозицію Позаяка, у новому романі я таки переніс столицю в Харків. Київ — стара столиця, а столицею нової України має бути саме Харків.

Суто примха автора та його друзів.

Якщо далі вдаватися до сюжету, то держава трансформувалась з УНР в УРСР (Українська Робітничо-Селянська Республіка), яка не входить в СРСР, а окремо будує свій суспільний лад – націонал-комунізм.

Олександр Ірванець: «Харків 1938» буде зрозумілий дуже небагатьом

[DarkMax2]

Письменник Юрко Побиван, чия популярність стрімко йде на спад, у пошуках нового приголомшливого сюжету навідується з родиною на Прикарпаття до таємничої Галявини вічної роси, де колись було поселення наших предків полян – там і досі побутують міфи про таємничих людей із головами псів. Одного з таких Юрко пам'ятає з дитячих років – це ікона Святого Христофора із зображенням чоловіка-песиголовця, бачена ним колись у храмі на Франківщині. Чим не сюжет для майбутнього бестселера? Утім, з творчої відпустки Побиван привозить не лише фотографії й нотатки для нової книги...

Все чудово, але в народному фольклорі образ песиголовців пішов далі старообрядницької іконографії.

Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.

[Sandar]

Альтернативна історія.

За сюжетом Україна вистояла в українсько-російській війні 18-20 років, і 20-го року витіснила московського загарбника за свої межі, віддавши їм Білгородщину, Кубань. 9 травня 1920-го року було підписано мирну угоду в Білгороді.

Я от не розумію, чому столиця тоді Харків. Якби країна керувалася з Москви або володіла Доном та Кубанню, то сенс переносити столицю на схід був би. А так...

Це дійсно місто з претензією на столичність. І, прийнявши пропозицію Позаяка, у новому романі я таки переніс столицю в Харків. Київ — стара столиця, а столицею нової України має бути саме Харків.

Суто примха автора та його друзів.

Якщо далі вдаватися до сюжету, то держава трансформувалась з УНР в УРСР (Українська Робітничо-Селянська Республіка), яка не входить в СРСР, а окремо будує свій суспільний лад – націонал-комунізм.

Олександр Ірванець: «Харків 1938» буде зрозумілий дуже небагатьом

О, це мені має бути цікавим
Бачив у фб шось про це, але не вдавався. Добре, шо ви тут процитували то, шо процитували.

[Python]

на Прикарпаття до таємничої Галявини вічної роси, де колись було поселення наших предків полян

Які поляни на Прикарпатті?!

[DarkMax2]

До речі, кажуть, що з початком війни почалася криза російськомовної літератури в Україні, адже від них відцуралися російські видавництва.

Ось, про стан української російськомовної літератури в Харкові буде "лекція" скоро.

на Прикарпаття до таємничої Галявини вічної роси, де колись було поселення наших предків полян

Які поляни на Прикарпатті?!

Питання до автора. Я нічого не знаю Не читав.

[lammik]

від них відцуралися російські видавництва.

Не выдумываййте. Даже Щербу с Дубинянской печатают.

[DarkMax2]

Дубинянская разве не крымчанка?

[lammik]

И что? Живёт она в Киеве, гражданка Украины.

[Sandar]

Дубинянська москалька.
Про Щербу не чув. Мабуть, також.