Про українців і росіян

[Radley]

Мне очень понравилась украинская РЕЧЬ дикторов киевского телевидения, но этикетки ваши переведены пэтэушниками. Они же, вероятно, и генерят неологизмы путем словосложения. Маркетологи, млин.

"Рєчь" київського телебачення зовсім не ідеальна
Цікаво, звідки ви знаєте, яку освіту мають перекладачі етикеток? І звідки вам знати, чи є конкретне слово української мови неологізмом чи абсолютно нормально вживаним словом? І що взагалі вам до тих етикет, що ви так ними обурюєтесь?

А чому ваш собсссный avatar по-жизни валяется?

Мій аватар - моя особиста справа, що вас абсолютно не стосується.
Але якщо вам так цікаво, то можу пояснити, що цей аватар деякою мірою віддзеркалює мій світогляд та зовнішній вигляд у певному стані моєї душі та тіла.

[Jumis]

цей аватар деякою мірою віддзеркалює мій світогляд та зовнішній вигляд у певному стані моєї душі та тіла

Как сильно все зависит от точки зрения! -- если Ваш аватар в состоянии видеть меня сейчас перед монитором, то я кажусь ему в таком же положении "на боку". I'm not drunkie, though

[Jumis]

звідки ви знаєте, яку освіту мають перекладачі етикеток

оттуда... образование по специальности "менеджмент и маркетинг" васюковского филиала заборо-разборного института. знаете, сколько за своими собственными маркетутками я стилистических, смысловых и синтаксических ошибок поправил? а орфография!.. книги читать перестали, оттого пишут что попало.

І що взагалі вам до тих етикет, що ви так ними обурюєтесь

театр начинается с вешалки. а страна - с вывески, и таможенника в аэропорту (таможенники, и в Борисполе, и в Шереметьеве-Домодедове - сво-ло-чи).

[Radley]

оттуда... образование по специальности "менеджмент и маркетинг"

На жаль, не знав, що маркетологічна освіта дає якісь підстави для лінгвістичних заяв

таможенники, и в Борисполе, и в Шереметьеве-Домодедове - сво-ло-чи

Дивно, але в мене останнім часом були доволі позитивні враження від бориспільських митників. Точніше, взагалі ніяких вражень - з ними практично зовсім не доводиться спілкуватися. А безперечно єдиним позитивним враженням від митниці може бути тільки відсутність спілкування з нею

[Amateur]

Суржик – это наоборот, русская лексика и украинская грамматика и фонетика.

Да, и так тоже. Только вот на Брянщине в быту море украинской лексики при русской грамматике. И русским языком в целом назвать это не поворачивается... Суржик.

Нет. Это будет уже другой вариант ,,смешанного" языка. 
Кстати, где Вы на Брянщине такое слышали? Я слышал только речь с переходными к белорусским диалектам особенностями, достаточно только чуть отъехать от Брянска в западном направлении.

Лексические различия определились в национальных литературах ещё до объединения Сербии и славянских территорий Австро-Венгрии

Да. Принципиально, групп диалектов там больше, чем две. А лит.языков развивают только 2.

Стандартных вариантов сейчас три, ожидается четвёртый на подходе. Литература же существует и на кайкавском, и на чакавском, и на их ответвлениях в Австрии.

[Digamma]

Стоп-стоп. Про "русский способ" -- это к грамматике. Т.е. грамматика по русскому типу с украинской лексикой (суржик). При близкородственном двуязычии такие субстраты изжить, кажется, очень трудно.

Українська граматика, наскільки мені відомо, співпадає з російською практично скрізь.

То матимете вчити граматику докладніше, а не уподібнюватися панянкам, що сидять по хатах, та приписують власні проблеми кому завгодно, аби не собі.

(перепрошую, що втрутився)

[Radley]

То матимете вчити граматику докладніше, а не уподібнюватися панянкам, що сидять по хатах, та приписують власні проблеми кому завгодно, аби не собі.

(перепрошую, що втрутився)

Абсолютно нормально, що ви втрутилися
Я, здається, вже багато разів писав, що теоретична граматика (будь-якої мови) - не найсильніша моя сторона, і я це цілком визнаю. Хоча, відверто кажучи, я не вважаю це за якусь "проблему", яку я хочу комусь "приписати". Вивчати цю теорію докладніше я теж не маю потреби (ані бажання) - маю цікавіші справи, хоча б практичне вживання тієї самої граматики. Чи навіть краще вже просто "сидітиму по хатах"

[Digamma]

Хоча, відверто кажучи, я не вважаю це за якусь "проблему", яку я хочу комусь "приписати".

Я цього й не казав - хотів лише звернути Вашу увагу на відверту помилку (тому навмисно дещо перекрутив фразу). А порівняння було з авторкою треду, яка, на мою особисту думку (що ґрунтується на мові того посту), власні проблеми перекидає аби куди...

[Jumis]

Кстати, где Вы на Брянщине такое слышали? Я слышал только речь с переходными к белорусским диалектам особенностями, достаточно только чуть отъехать от Брянска в западном направлении.

Новозыбков. Вот бы самому понять: "бульба" и "трошки" - больше по-украински, или по-белорусски. Там ведь "треугольник" получился, еще много сотен лет назад?

А безперечно єдиним позитивним враженням від митниці може бути тільки відсутність спілкування з нею

Меньше всего их замечаешь в Алма-ате и Шанхае. Все три поста на въезде (санитарный, пограничный и таможенный) проходишь не сбавляя шага. Иммиграционные карточки Китая - чуть ли не на бумаге с водяными знаками (у России и Украины - на туалетной). А когда на выезде из Казахстана в алмаатинском аэропорту мой паспорт просто сунули на секунду в щель сканера, и сильно удивились, видя, что я еще чего-то мнусь перед окном чиновника, я почувствовал себя зулусом.

[Jumis]

Вот еще что интересно: "ґрунтується" и "базируется" - одинаково не по-восточнославянски. Это из той же истории, что "хеликоптер" и "вертолет", или ґрунтоватися еще при царях начали?

Удачных Вам, братцы, выборов. А вообще, фигня все это. Я за белорусов и казахов больше рад, чем за россиян или украинцев.

[Jumis]

На жаль, не знав, що маркетологічна освіта дає якісь підстави для лінгвістичних заяв

автоматизация химико-технологических процессов и производств. просто я закончил школу в 92, и институт в 97. а упомянутые мной укурыши - в 2004: аттестатами и дипломами у нас вовсю сейчас торгуют. а у вас?

[Amateur]

Новозыбков. Вот бы самому понять: "бульба" и "трошки" - больше по-украински, или по-белорусски. Там ведь "треугольник" получился, еще много сотен лет назад?

Там ещё ,,ён" и ,,ёсць" говорят. Так что до украинского далековато. 
Да, я сам полжизни думал, что ,,свёкла" и ,,бурак" – это какие-то разные овощи. 

[Flos]

Вот еще что интересно: "ґрунтується" и "базируется" - одинаково не по-восточнославянски. Это из той же истории, что "хеликоптер" и "вертолет", или ґрунтоватися еще при царях начали?

Моя бабушка 1903 г.р. называла землю -  "ґрунт".
А по-славянски - "основывается". В русском слово "базируется" звучит искуственно, в украинском "ґрунтується" - нормально.

[Jumis]

В русском слово "базируется" звучит искуственно, в украинском "ґрунтується" - нормально

Если на секунду представить, что слово "базовується" (или что там с суффиксами?) попало в норму украинского, это звучало бы искусственно? Просто вопрос (т.к. не знаю украинского аналога для "базы")...

[Digamma]

В русском слово "базируется" звучит искуственно, в украинском "ґрунтується" - нормально

Если на секунду представить, что слово "базовується" (или что там с суффиксами?) попало в норму украинского, это звучало бы искусственно?

Різниця між базується та ґрунтується така сама, як між рос. базируется та основывается (тобто можна сказати моя думка базується на..., але ж і російською переважно моя мысль основывается на..., а не базируется на...).

Просто вопрос (т.к. не знаю украинского аналога для "базы")...

На превеликий жаль, тут більшість дискусій щодо української ґрунтується на припущеннях та чутках...

[Flos]

Если на секунду представить, что слово "базовується" (или что там с суффиксами?) попало в норму украинского, это звучало бы искусственно? Просто вопрос (т.к. не знаю украинского аналога для "базы")...

Да есть такое слово в украинском, "БАЗУВА́ТИСЯ".
Естественно или искусственно звучат слова зависит только от давности заимствования. Мне кажется в Украинском "грунт" - очень давнее заимствование, .

Если нужен украинский "славянский" аналог, то ловите синонимы:

ГРУНТУВА́ТИСЯ (на чому - мати щось за основу), БАЗУВА́ТИСЯ на чому, ОПИРА́ТИСЯ на що, на чому, ТРИМА́ТИСЯ на чому, ДЕРЖА́ТИСЯ на чому; ВИХО́ДИТИ (з чого - мати що-небудь вихідним пунктом).

[Jumis]

БАЗУВА́ТИСЯ на чому

а,,, то есть общие Grundlagen таки в обоих наших языках есть. "триматися" - не поможете с русскими значениями?

[Jumis]

більшість дискусій щодо української ґрунтується на припущеннях та чутках...

на 70% мои комменты в этом треде лишь для того, что когда мне отвечают по-украински, я автоматом язык учу. а на объективность своих постов не претендую, нет.

[Flos]

"триматися" - не поможете с русскими значениями?

"триматися" = "держаться"

[Radley]

огда мне отвечают по-украински, я автоматом язык учу

То може вам краще підручника придбати з української, чи хоча б словника?

[Jumis]

То може вам краще підручника придбати з української, чи хоча б словника?

спасибо, уже есть

[Велеи 2]

Кстати, где Вы на Брянщине такое слышали? Я слышал только речь с переходными к белорусским диалектам особенностями, достаточно только чуть отъехать от Брянска в западном направлении.

Новозыбков. Вот бы самому понять: "бульба" и "трошки" - больше по-украински, или по-белорусски. Там ведь "треугольник" получился, еще много сотен лет назад?

С уверенностью свидетельствую, украинским на Брянщине и не пахнет, переход белорусского в южнорусское.

[Lodur]

Сербська і хорватська - це фактично одна мова за усіма ознаками, окрім політичної, чого не можна сказати про російську та українську.
Мені здається, що ваше знайомство з українською мовою обмежується лише читанням етикет пральних порошків. Чи не думаєте ви, що цього може бути недостатньо, аби щось стверджувати щодо цієї мови?

Моє не обмежується. З думкою, що це, таки, одна мова з двома лiтературними нормами цiлком i повнiстю згоден. Так же, як i з тим, що нiяких "суржикiв" нема - є лише досить плавний перехiд дiалектiв мiж двома "полюсами". Вiдрiзнити мову сiл слобожанщини вiд сiл пiвдня Рociї дуже важко.

[Python]

А як щодо фонетичних критеріїв української й російської мов (ікавізм, розрізнення и та ы, акання, м'якість приголосних перед е)? В перехідній російсько-українській мові, як правило, спостерігається поєднання слів з різною фонетикою, а то й просто перемикання між мовами.

[Lodur]

Я жодного разу не теоретик мови. (Хоч теорiя мови менi й цiкава). Не займався би перекладами - може i зовсiм до цього форума не потрапив.
Я ж не заперечую, що є двi лiтературнi норми. Але якщо розглядувати не норму, а iсторично iснуючi дiaлекти, то з моїх дуже обмежених спроб спiлкування з українцями iз Закарпаття можу сказати, що моя слобожаньска говiрка бiльш вiдрiзняється вiд їхньої, нiж вiд росiйської лiтературної норми.