Ненависть до суржика

[Python]

суржик «на ногі»

Типова степова форма без чергування.

Чи є джерела до початку 90-х (а краще — початку ХХ ст.), які б підтверджували існування цієї форми в степових говірках?

[Drundia]

Чи є джерела до початку 90-х (а краще — початку ХХ ст.), які б підтверджували існування цієї форми в степових говірках?

Не знаю. Для цього можна дослідити літературу, наприклад зазначену наприкінці статті в ЕУМі. Власне, це вписується в систему усунення інших чергувань, наприклад з шиплячими (ходю, носю тощо), о—е (земльою, кашою як водою)

[maratonisto]

а я протестую проти такого відношення до суржику. це така сама мова як і усі інші і на ній говорять люди, причому часто досить розумні
і з великим життєвим досвідом, візьміть тих самих старих людей на селі чи багатьох городян з Києва, Донецька, Харкова, Одесси. висміювання тої чи іншої мови - це в першу чергу неповага до певної культури і до її носіїв, людей, які цією мовою говорять. візьміть якусь іншу відому мову, напр. російську, англійську чи ідиш і спробуйте їх висміяти, побачите, що вам скажуть і правильно зроблять.

Чомусь багато людей вважає суржик "забрудненою" українською мовою. Нібито літературна українська "чиста" а суржик з "домішками". Насправді в певних регіонах споконвіку говорили на суржику, і він має такі самі права на існування, як "офіційна" українська мова. Назва теми "Ненависть до суржика" у мене викливає подив, якщо не обурення.

[LUTS]

Чомусь багато людей вважає суржик "забрудненою" українською мовою. Нібито літературна українська "чиста" а суржик з "домішками". Насправді в певних регіонах споконвіку говорили на суржику, і він має такі самі права на існування, як "офіційна" українська мова. Назва теми "Ненависть до суржика" у мене викливає подив, якщо не обурення.

Тут про ненависть саме до суржика. А не до говорів, які нерозумні люди вважають суржиком.

[Python]

Те, на чому в певних регіонах споконвіку говорили — за визначенням не суржик (навіть незважаючи на деяку подібність із суржиком). До речі, про які саме регіони йдеться? Приклади мовлення можете навести?

[Yitzik]

"На ногі" — неоднократно слышал в Лубенском районе Полтавской обл.

[Python]

"На ногі" — неоднократно слышал в Лубенском районе Полтавской обл.

Як давно Ви це чули? Нині це явище поширене практично скрізь, але до 90-х (трансляція ВР: «Слово надається депутату Засухі») я такого не чув взагалі.

[LUTS]

"На ногі" — неоднократно слышал в Лубенском районе Полтавской обл.

Як давно Ви це чули? Нині це явище поширене практично скрізь, але до 90-х (трансляція ВР: «Слово надається депутату Засухі») я такого не чув взагалі.

Корінні сільські нетішинці, включаючи навіть дуже старих людей, так говорять. "Позичила Катькі", "Передала Валькі". І я чогось не думаю, що це суржик, бо ніде навколо такого нема. В окрузі в більшості випадків тут ще "для" вставлять.

[Pawlo]

"На ногі" — неоднократно слышал в Лубенском районе Полтавской обл.

Це безумовно суржик бо перехід г в з в такій позиції є типовим навіть для багатьох півднновеликорусів

[Sandar]

Не хибно в якості довода приводити особливості великоросів?

[Yitzik]

Це безумовно суржик

Який це в біса суржик, якщо в цілому мовлення там чи не найближче до літ. стандартів рад. часів?

[Pawlo]

Це безумовно суржик

Який це в біса суржик, якщо в цілому мовлення там чи не найближче до літ. стандартів рад. часів?

Пардон  тоді це "російський елемент на фоні вцілому української мови"суржик це коли таких елемнетів багато

[Python]

Це безумовно суржик

Який це в біса суржик, якщо в цілому мовлення там чи не найближче до літ. стандартів рад. часів?

Суржикові явища не обмежуються лексикою — це можуть бути й граматичні відхилення (навіть при відносно чистій лексиці). Більше того, якою має бути українська мова за лексичним складом, усі більш-менш знають — просвітницька робота в цьому напрямку ведеться. А ось про граматику ніхто не турбується — вважається, що це річ елементарна й самоочевидна. Після того, як проєктники перебісились зі своїм «осени» замість «осені», граматичною чистотою української мови ніхто не переймається, грубі граматичні помилки проникають подекуди і в мову дикторів телебачення. Тобто, зробити мову лексично українською не проблема — було б бажання. А ось куди повзе її граматика, сказати важко.

З упевненістю сказати, що це не суржик, можна лише в одному випадку: якщо подібні граматичні явища були присутні в діалекті даної місцевості ще в досуржиковий період (років 50-100 тому чи раніше).

[DarkMax2]

Однак, «вірно списана картина» — це таки «правильно списана картина». Взагалі, між «правильно» та «істино» різниця невелика.

Я теж принципової різниці не бачу. В старих книжках накопати таких "вірно" можна. ІМХО, уникання "вірно" в такому сенсі схоже на гіперкорекцію.

Взагалі, не усе, що є у клясиків літератури наразі вважається літературним, як то не дивно.

Ну, ні. Трошки не так. Є літературні речі, які стилістично марковані. Ось і все.

[Сергий]

Це безумовно суржик

Який це в біса суржик, якщо в цілому мовлення там чи не найближче до літ. стандартів рад. часів?

Пардон  тоді це "російський елемент на фоні вцілому української мови"суржик це коли таких елемнетів багато

Чомусь згадалося, що і Іван Котляревський (один з засновників сучасної української літературної мови і літератури) і Микола Гоголь (з його "Шинелі" як кажуть почалась вся російська література) - вихідці з Полтавської губернії. Іншими словами - на основі єдиної строкатої живої народної руської мови створили щонайменше три літературних. А живу мову обізвали суржиком, класифікували як "неправильну" і всіляко принижують. Де справедливість?

[Python]

У Гоголя — літературна російська із вкрапленнями українських екзотизмів. У Котляревського справді можна відшукати русизми чи псевдорусизми, які нині поза літературною нормою — проте, це далеко не суржик а-ля «Шоу довгоносиків» з зашкалюючою строкатістю, а таки переважно чиста українська (в випадку «Енеїди», з широким використанням забутих нині українських жаргонізмів, які в сучасному суржику повністю витіснені російськими аналогами).

[Сергий]

У Гоголя — літературна російська із вкрапленнями українських екзотизмів. У Котляревського справді можна відшукати русизми чи псевдорусизми, які нині поза літературною нормою — проте, це далеко не суржик а-ля «Шоу довгоносиків» з зашкалюючою строкатістю, а таки переважно чиста українська (в випадку «Енеїди», з широким використанням забутих нині українських жаргонізмів, які в сучасному суржику повністю витіснені російськими аналогами).

Ми з вами виходимо з дещо різних концепцій світобудови. Для вас ці дві мови формувались в різних регіонах - для мене в одному. На доказ цього можу сказати, що коли читаєш книжну мову 17-18 ст. - вона являє щось посереднє між нинішньою літературною українською і літературною російською - тобто її ще не почали примусово ділити на дві, дома люди зазвичай спілкуються теж різними діалектами, які далеко не завжди відповідають нинішньому літературному поділу. При цьому багато людей України того часу мабуть розуміли і ту мову і іншу без перекладача. Так само як і майже всю польську. Це вже в 18-19 ст. інтелігенція зайнялася свідомим поділом на окремі мови, спираючись на одні норми мовлення і відкидаючи та заперечуючи інші. Як результат маємо те що маємо. Але живу мову, яка своїм існуванням перекреслює всю ідеологію літературних так і не вдалося повністю знищити. Життя знову і знову все розставляє по місцях.

[Волод]

Ви знайшли живу мову в книжках 17-18 ст.?

[Сергий]

Ви знайшли живу мову в книжках 17-18 ст.?

Не тільки у книжках - у віршах тої епохи, грамотах і т.д. Те, що мова тих часів ніяк не пов'язана з живою народною - імхо такий же міф, як і судити про живу мову виключно по них. Навіть зараз далеко не всі особливості народної мови повною мірою відображаються на письмі. Особливості українських діалектів доволі давні - але і плутати живі діалекти з сучасною літературною мовою або вирізати їх з загального тла діалектної і наддіалектної картини теж не варто. Як і забувати, що книжна і богослужбова мова - така ж частина народного життя як і розмовна.

[oveka]

А живу мову обізвали суржиком, класифікували як "неправильну" і всіляко принижують. Де справедливість?

Привид блукає Україною - привид суржику. А привиди добре прислужуються злій меті доброзичливцям та їх посіпакам.
Є літературна мова за певною домовленістю, є діалекти та говірки. І є по-одиничне явище - погане володіння незрозуміло якою мовою.
Все інше від лукавого, або баламутство.

[Python]

Ви знайшли живу мову в книжках 17-18 ст.?

Не тільки у книжках - у віршах тої епохи, грамотах і т.д. Те, що мова тих часів ніяк не пов'язана з живою народною - імхо такий же міф, як і судити про живу мову виключно по них. Навіть зараз далеко не всі особливості народної мови повною мірою відображаються на письмі. Особливості українських діалектів доволі давні - але і плутати живі діалекти з сучасною літературною мовою або вирізати їх з загального тла діалектної і наддіалектної картини теж не варто. Як і забувати, що книжна і богослужбова мова - така ж частина народного життя як і розмовна.

Книжна й богослужбова мова тих часів займала приблизно таку ж нішу, як нині займає літературна українська, з якою ви воюєте. Записів народною мовою (ближчою до сучасної літературної) помітно менше, як мова серйозної літератури вона не використовувалась — тобто, її соціальна ніша приблизно відповідала соціальній ніші сучасного суржику. Чи вам здається, що більш російськоподібна мова просто не може не бути простонародною? ))

[Sandar]

Сергій москаль.

[Сергий]

Сергій москаль.

Нащадок я кацапив, нащадок москалив,
Зминыть я цэ нэ в змози, якбы и захотив
Нащадок украйинцив, хохлив и козакив
И тут я тэж нищо нэ поминяю, якбы и захотив
Навищо цэ миняты? - навить нэ знаю я
Бо вси ци славни люды, воны - моя симъя!

Кому - москаль, кому - хохол. З німецькою фамилією - батька в школі взагалі за неї жидом називали. Світ не без "добрих" людей одним словом. Довго я цим мучився, але тепер знаю, що на всіх іродів і душогубів управа слава Богу є. Інші іроди і душогуби. І вольний суржик не вмре і не загине як і свята Русь як і вільна Україна як і Вічна Красна Орда, яка душогубам біда. Слава Аллаху за все.

[Сергий]

Книжна й богослужбова мова тих часів займала приблизно таку ж нішу, як нині займає літературна українська, з якою ви воюєте. Записів народною мовою (ближчою до сучасної літературної) помітно менше, як мова серйозної літератури вона не використовувалась — тобто, її соціальна ніша приблизно відповідала соціальній ніші сучасного суржику. Чи вам здається, що більш російськоподібна мова просто не може не бути простонародною? ))

Та не воюю я з літературною. Просто я за більш широке її тлумачення. Щоб не чіплялися до слів, до вимови і правопису, щоб дали людям спокій і визнали право на самовираження у мовній сфері - це сприятиме розвитку мови знову ж таки.

[Sandar]

Сергий, чим мучились?