Ненависть до суржика

[DarkMax2]

а невіддана дружина дає багато гуглю?

[Lodur]

А я вже був повірив , що Фасмера за хобот, тут волочить уже ніхто не буде, мабуть таки я помилявся, але до чого тут слони?

Вам же нiхто не забороняє волочити сюди Грiнченка. Чому я не можу на Фасмера поcлатися?
Все ж таки шукати паралелi в неспорiднених мовах, пiдозрюючи переймання, якщо є схожi слова в спорiднених - якось не айс.

[svidomit132]

Українець не каже "вірний пес"

Щось мені здається, що за Вашими критеріями в Україні більшість населення не українці.

може просто вірний собака?
P.S. А до церкви не вірні ходять, а віряни.

Рекомендую в даному контексті дослідити значення слова "невірний"

Ви вже прийняли іслам?

Іслам з огляду на закони Шаріату для мене неприйнятний, занадто люблю свинське мясо та інші корисні продукти.
Імхо для атеїстів вірний та невірний не можуть мати релігійного відтінку, вони ж бо знають все із праць  засновників марксизму-ленінзму.

[svidomit132]

А я вже був повірив , що Фасмера за хобот, тут волочить уже ніхто не буде, мабуть таки я помилявся, але до чого тут слони?

Вам же нiхто не забороняє волочити сюди Грiнченка. Чому я не можу на Фасмера поcлатися?
Все ж таки шукати паралелi в неспорiднених мовах, пiдозрюючи переймання, якщо є схожi слова в спорiднених - якось не айс.

Та не звертайте уваги, так думки висловлені вголос

[serge-kazak]

Імхо для атеїстів вірний та невірний не можуть мати релігійного відтінку, вони ж бо знають все із праць  засновників марксизму-ленінзму.

Атеїсти (безбожники) існування Бога на словах ніби заперечують, але разом з тим вживають у своїх вченнях таких понять як - істина, правда, життя, матерія, закон, знання, благо, добро, щастя і т.д., практично ті самі поняття, що і у вченнях богословської філософії. Критерієм істинності для них як правило виступають не праці марксизму-ленінізму (тим більш що далеко не всі атеїсти - марксисти), а саме життя. Тим-то вірний і невірний в рамках безбожжя теж може застосовуватись, причому часто в більш зрозумілому сенсі ніж в богослів'ї. 

[Python]

Імхо для атеїстів вірний та невірний не можуть мати релігійного відтінку, вони ж бо знають все із праць  засновників марксизму-ленінзму.

Марксизм — атеїстична релігія, але не всі атеїсти є марксистами. Деякі атеїсти на Великдень і крашанки варять, і «Христос воскрес!» замість «добрий день» кажуть (беру себе для прикладу).

Щодо «невірний», тут узагалі цікавий зсув значення відбувся: невіруючий/іновірець -> поганий -> миршавий. Тобто, «порося невірне» — не просто порося, що не прийняло православ'я, і навіть не порося, що не служить вірою-правдою своєму господареві, а худе, хворобливе, недоглянуте.

[serge-kazak]

Марксизм — атеїстична релігія, але не всі атеїсти є марксистами. Деякі атеїсти на Великдень і крашанки варять, і «Христос воскрес!» замість «добрий день» кажуть (беру себе для прикладу).

Щось мені здається, тут зі значеннями понять трохи переплутано. Атеїст - безбожник, марксист - прихильник вчення Маркса. Обоє можуть святкувати ті чи інші свята, визнавати Спасителя вчителем людства, а його вчення про життя у суспільстві - вірним. Марксист може навіть вірити в Бога (вважаючи напр., що суперечність між марксистським безбожжям і богослівською філософію - вдавана). Саме такий тип марксистів імхо переважав серед населення українських сіл XIX-поч. XX ст.

[Python]

Безумовно, якщо дати всьому на світі дуууже загальне визначення, то можна з упевненістю сказати, що всі люди вірять у «щось». Тільки ж чим детальніше ми розглядаємо це «щось», тим більше різних думок, що суперечать одна одній.

[svidomit132]

Імхо для атеїстів вірний та невірний не можуть мати релігійного відтінку, вони ж бо знають все із праць  засновників марксизму-ленінзму.

Атеїсти (безбожники) існування Бога на словах ніби заперечують, але разом з тим вживають у своїх вченнях таких понять як - істина, правда, життя, матерія, закон, знання, благо, добро, щастя і т.д., практично ті самі поняття, що і у вченнях богословської філософії. Критерієм істинності для них як правило виступають не праці марксизму-ленінізму (тим більш що далеко не всі атеїсти - марксисти), а саме життя. Тим-то вірний і невірний в рамках безбожжя теж може застосовуватись, причому часто в більш зрозумілому сенсі ніж в богослів'ї. 

Справа не в богослівї як в такому, а  у світоглядних відмінностях.
Діалог сучасності:
-Ти мені віриш?
-Людям довіряють, а вірять в Бога.

[Svidur]

Щось мені здається, тут зі значеннями понять трохи переплутано. Атеїст - безбожник, марксист - прихильник вчення Маркса. Обоє можуть святкувати ті чи інші свята, визнавати Спасителя вчителем людства, а його вчення про життя у суспільстві - вірним. Марксист може навіть вірити в Бога (вважаючи напр., що суперечність між марксистським безбожжям і богослівською філософію - вдавана). Саме такий тип марксистів імхо переважав серед населення українських сіл XIX-поч. XX ст.

Маячня. Марксизм невідривний від атеїзму, оскільки вважає релігійну віру ознакою хибної свідомості. Більше того, де ви знайшли марксистів серед населення українських силі початку ХХ століття? Козаки-марксисти? 
Скоріше так - марксист обов'язково атеїст, але атеїст не обов'язково марксист.

[serge-kazak]

Безумовно, якщо дати всьому на світі дуууже загальне визначення, то можна з упевненістю сказати, що всі люди вірять у «щось». Тільки ж чим детальніше ми розглядаємо це «щось», тим більше різних думок, що суперечать одна одній.

Повністю погоджуюсь. Мене тут швидше непокоїть, що в сучасній Україні в суспільстві нав'язується певна підміна понять і в результаті під такими поняттями як "козак", "коммуніст", "марксист", "атеїст", "руський", "монгол", "ординський", "татарин" і т.д. розуміються зовсім не ті речі, які розумілись в старі часи. Коли ж ми повертаємо цим поняттям ті значення, які у них були від первісно (в ті чи інші епохи), то суспільні процеси минулого і наша історія стають більш прозорими, так само як і те, хто саме і де з політиків займався і займається маніпуляціями і пересмикуванням фактів. 

[Python]

-Ти мені віриш?
-Людям довіряють, а вірять в Бога.

Вірити можна й людині, і це не те ж саме, що вірити в людину чи довіряти людині:
• Я вірю цій людині = я вірю, що ця людина каже правду (як правило, йдеться лише про слова)
• Я довіряю цій людині = я не чекаю якогось обману чи підступу від цієї людини (йдеться про стосунки з людиною взагалі)
• Я вірю в цю людину = я покладаю великі надії на цю людину, впевнений у цій людині (звучить пафосно й неорганічно, тому вживається рідко)

[svidomit132]

Ну от ми і докотилися до певної межі.
Власне стара як світ дилема:  "Світогляд визначає буття" чи все таки "Буття визначає світогляд"?
Нагадаю,що  в класичному діалектичному матеріалізмі "Бытие определяет сознание" .

П.С.Доки ваше буття буде визначати ваш світогляд, доти ви і будете блукати в потемках

[serge-kazak]

Маячня. Марксизм невідривний від атеїзму, оскільки вважає релігійну віру ознакою хибної свідомості. Більше того, де ви знайшли марксистів серед населення українських силі початку ХХ століття? Козаки-марксисти? 
Скоріше так - марксист обов'язково атеїст, але атеїст не обов'язково марксист.

Це мені нагадало жарт про православного священника, який на початку XX ст. їхав в одному купе зі студентом і той йому почав пропагувати атеїзм. Так от він йому відповів: "молодий чоловіче, в того бога в якого ви не вірите - я теж не вірю". Те, що марксизм пробує описати і пояснити життя (об'єктивну дійсність) - це думаю питань не викликає. Богослів'я теж намагається пояснити об'єктивну дійсність, тільки дещо з інших позицій. Марксизм критикує певний тип богослів'я і певні погляди, але заперечити його не може, натомість просто пропонуючи своє богослів'я (своє розуміння дійсності і життя). Крім того варто розрізняти погляди і вчення Маркса і його послідовників, які називаються марксистами.

Так українські сільські козаки-марксисти. Люди, які вірили в Бога, але разом з тим вважали, що Маркс прав у тому, що прийшов час реформувати суспільство, що вчення Маркса пропонує повернення до християнських принципів, що Маркса людям теж послав Бог і т.д. Марксизм вивчався і обговорювався простим сільським людом ще задовго до 1917 року. Те, що після 1917 року в суспільстві захопили владу молоді зелені марксисти-атеїсти, що відкинули православне (християнське, мусульманське, іудейське і т.д.) вчення своїх дідів-прадідів, заочно розчарувались в ньому, будучи погано з ним знайомим, ще нічого не означає. Чимало з них до речі потім в цьому розкаялись і життя закінчили віруючими в Бога людьми, а от ярлик "марксист" для позначення безбожника залишився надовго.

[Python]

Власне стара як світ дилема:  "Світогляд визначає буття" чи все таки "Буття визначає світогляд"?

Питання ускладнюється ідентичністю називного й знахідного відмінків у іменників-неістот ІІ відміни.

[svidomit132]

-Ти мені віриш?
-Людям довіряють, а вірять в Бога.

Вірити можна й людині, і це не те ж саме, що вірити в людину чи довіряти людині:
• Я вірю цій людині = я вірю, що ця людина каже правду (як правило, йдеться лише про слова)
• Я довіряю цій людині = я не чекаю якогось обману чи підступу від цієї людини (йдеться про стосунки з людиною взагалі)
• Я вірю в цю людину = я покладаю великі надії на цю людину, впевнений у цій людині (звучить пафосно й неорганічно, тому вживається рідко)

Я просто процитував те з чим стикаюся доволі часто. У нас все таки люди ходять до церкви регулярно, і слухають проповіді священників уважно, хоча при бажанні це можна списати на  "галицький менталітет" 

[serge-kazak]

Ну от ми і докотилися до певної межі.
Нагадаю,що  в класичному діалектичному матеріалізмі "Бытие определяет сознание" .

Ні до чого ми не докотилися. Як на мене - ми обговорюємо життя, так як воно виглядає з точки зору кожного з нас. Стосовно "классичності" - тут питання - кого вважати класиками, і чи були вони взагалі. Не факт, що автори радянських підручників з філософії насправді правильно трактували марксизм і добре знали всі його напрямки (не кажучи вже про те, що окремі напрямки, такі як український народний сільський марксизм, так само як народний марксизм інших регіонів і народів "країни Рад" та ін. вони схоже свідомо замовчували). Радянські підручники скоріше варто розглядати як політичне замовлення тих чи інших радянських отаманів, які хотіли бачити в підручниках свою версію вчення. 

[svidomit132]

Власне стара як світ дилема:  "Світогляд визначає буття" чи все таки "Буття визначає світогляд"?

Питання ускладнюється ідентичністю називного й знахідного відмінків у іменників-неістот ІІ відміни.

"Світогляд визначається буттям"чи все таки "Буття визначається світоглядом"
так зрозуміліше

[Python]

Однак, щоб вірити Богу, необхідно, щоб Бог говорив до того, хто вірить у нього, а це вже якось підозріло...

А приклад таки добре ілюструє галицький менталітет: релігійність+грамарнацизм

[serge-kazak]

Я просто процитував те з чим стикаюся доволі часто. У нас все таки люди ходять до церкви регулярно, і слухають проповіді священників уважно, хоча при бажанні це можна списати на  "галицький менталітет" 

Вірити в Бога і ходити до храму (читати святі писання, вивчати богослів'я) - це дещо різні речі. Це як в математиці - є аксіоми, а є теореми. Можна багато слухати про теореми і перевіряти правильність їх доведень, однак наскільки відповідають аксіоми реальному життю і чи варто застосовувати відповідну теорію на практиці - кожен вирішує на власний розсуд. Варіанти два - або вірити або не вірити.

[Python]

"Світогляд визначається буттям"чи все таки "Буття визначається світоглядом"
так зрозуміліше

Якщо буття визначається світоглядом, то, ймовірно, це уявне буття. Які ще можуть бути варіанти?

[svidomit132]

Ну от ми і докотилися до певної межі.
Нагадаю,що  в класичному діалектичному матеріалізмі "Бытие определяет сознание" .

Ні до чого ми не докотилися. Як на мене - ми обговорюємо життя, так як воно виглядає з точки зору кожного з нас. Стосовно "классичності" - тут питання - кого вважати класиками, і чи були вони взагалі. Не факт, що автори радянських підручників з філософії насправді правильно трактували марксизм і добре знали всі його напрямки (не кажучи вже про те, що окремі напрямки, такі як український народний сільський марксизм, так само як народний марксизм інших регіонів і народів "країни Рад" та ін. вони схоже свідомо замовчували). Радянські підручники скоріше варто розглядати як політичне замовлення тих чи інших радянських отаманів, які хотіли бачити в підручниках свою версію вчення. 

Парадокс полягає в тому, що після скурпульозного вивчання діамату, марксистсько-ленінської філософії та цариці всіх тодішніх псевдофілософських наук "Історіі КПРС",
в сухому осаді у мене залишилась хіба що стійка відраза до них.
А на рахунок народного марксизму почитайте Нестора Махна- доволі сумбурно і з присмаком анархізму.

[svidomit132]

"Світогляд визначається буттям"чи все таки "Буття визначається світоглядом"
так зрозуміліше

Якщо буття визначається світоглядом, то, ймовірно, це уявне буття. Які ще можуть бути варіанти?

Dum spiro spero
П.С.Бог таки говорив до Моїсея , і всі вважають його пророком а не шизофреніком.

[serge-kazak]

Парадокс полягає в тому, що після скурпульозного вивчання діамату, марксистсько-ленінської філософії та цариці всіх тодішніх псевдофілософських наук "Історіі КПРС", в сухому осаді у мене залишилась хіба що стійка відраза до них.
А на рахунок народного марксизму почитайте Нестора Махна- доволі сумбурно і з присмаком анархізму.

Людина протягом свого життя може не раз змінити свою думку на протилежну. І знову ж таки - на землях Російської імперії і СРСР жили сотні тисяч, якщо не мільйони коммуністів, марксистів, анархістів і людей, знайомих з діалектичним матеріалізмом. Кожен з них розумів ці вчення по своєму, причому відмінності були суттєві (ваші слова - теж цьому підтвердження) і міг протягом життя не раз змінити свою думку про них. Питання, чому ми маємо вивчати ці вчення виключно по Історії КПРС чи спогадам Нестора Махна? Вчення не подобається - чому? Чи це вчення невірне? чи вчення вірне, але неприйнятне для конкретної людини в конкретних умовах? 

Ті самі анархо-коммуністи, а точніше звичайні селяни, що воювали у махновські армії. В радянських підручниках про них як крім про бандитів не згадували, а анархізм розглядали виключно як безлад і абсолютне зло. І що виявляється - чимало з цих людей були досить таки адекватними і будували те, що ми б зараз назвали громадянське суспільство з розподілом влади. Деякі напр. висловлюють думки, що сучасна Україна ближче саме до махновського ідеалу, а не до петлюрівського. А якщо до коммуністичного, козацького, марксистського теж? При чому - одночасно?

[Svidur]

Так українські сільські козаки-марксисти. Люди, які вірили в Бога, але разом з тим вважали, що Маркс прав у тому, що прийшов час реформувати суспільство, що вчення Маркса пропонує повернення до християнських принципів, що Маркса людям теж послав Бог і т.д. Марксизм вивчався і обговорювався простим сільським людом ще задовго до 1917 року. Те, що після 1917 року в суспільстві захопили владу молоді зелені марксисти-атеїсти, що відкинули православне (християнське, мусульманське, іудейське і т.д.) вчення своїх дідів-прадідів, заочно розчарувались в ньому, будучи погано з ним знайомим, ще нічого не означає. Чимало з них до речі потім в цьому розкаялись і життя закінчили віруючими в Бога людьми, а от ярлик "марксист" для позначення безбожника залишився надовго.

:fp:Вони не знали про існування Маркса у своїй більшості. І, до речі, Маркс нічого не писав про реформування суспільства, очевидно, ви не знайомі з його працями. Як уявляєте собі селянина, який би читав хоча б марксистську публіцистику (не соціялістичну, а марксистську) ? В основному марксизм був забавкою інтелігенції, вона ж, попри все, вела перед і у партіях.