Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ненависть до суржика

Автор DarkMax2, декабря 28, 2011, 08:21

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

svidomit132

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 15:15
Цитата: svidomit132 от февраля 29, 2012, 12:33
розквітає інтернет
мені "міжмережжя" чи "Велика Сіть" більш до вподоби  :???
Особисто я вживаю мережа 8-)
Старі люди брехали, а я за ними повторюю.
Щоб бачити те, що є, і чому саме так є, – треба мати очі. А щоб не дозволити іншим це побачити – треба дати їм точку зору.

Python

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 15:15
Цитата: svidomit132 от февраля 29, 2012, 12:33
розквітає інтернет
мені "міжмережжя" чи "Велика Сіть" більш до вподоби  :???
А «інтерфейс» тоді буде «межиличчям»? ;D
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

DarkMax2

Цитата: Python от апреля  3, 2012, 15:28
Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 15:15
Цитата: svidomit132 от февраля 29, 2012, 12:33
розквітає інтернет
мені "міжмережжя" чи "Велика Сіть" більш до вподоби  :???
А «інтерфейс» тоді буде «межиличчям»? ;D
міжобличчям  :wall:
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Demetrius

Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2012, 16:27
безпровідний інтернет - без_выдающийся интернет - бездротовий інтернет. :wall:
Не знаю, не знаю... Моя бабуся ніколи не називає проводи (по яким іде струм) дротом.

Offtop
А взагалі, для мене українська мова має вартість як мова мого тата, бабусі та інших родичів. А не як мова Грінченка на ще невідомо кого.

Отож буду і дальше розмовляти своїм суржиком, бо тільки він труъ. :eat:

kovpack

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 15:10
Цитата: svidomit132 от апреля  3, 2012, 14:46
Вірний=віруючий.
Вірний=верный, теж правильно.  :???

Цитата: kovpack от апреля  3, 2012, 14:31
Таке явище з'явилося зовсім недавно, коли "грамотєї", які мають докторські дипломи та засідають у нашій Раді, а з ними і ведучі радіо (за яким критерієм їх узагалі беруть на роботу?!) і т.д. почали вживати слово, яке тепер є калькою з російської!

Робити узагальнення спираючись виключно на власну думку, це таке саме грамотєйство. У мене напр. інші дані і інший погляд на дане питання.  :down:

спирався на своє чуття мови, а також на приклад десятків українських письменників (визнаних!), українських словників, та мову моїх дідів та батьків, які а не на мову азарова тощо.

щодо того, хто локалізовував оболонку до банкоматів :) ну, прикладом є приватбанк, а він, якщо не помиляюся, дніпропетровський :)

Lodur

Цитата: kovpack от апреля  3, 2012, 14:31Жодного разу не траплялося такого, щоб, скажімо, в книзі Загребельного, Малика, Іванченко Раїси, Натана Рибака, Шкляра, Горліса-Горського та купи інших письменників-класиків слово "вірно" мало значення "правильно".
Может, проблема в том, то плохо смотрели или были невнимательны? :)

«На зло не будет часу, вiрно.
Чуть што не так, каманда "смiрно"!»
Григорiй Квiтка-Основ'яненко. «Сватання на Гончарiвцi» (орфография авторская, как я понимаю)

«Була се досить хороша і вірно списана картина тропічної, індійської околиці».
Iван Франко. «Boa Constrictor»

«- А треба, щоб снiп був як сонце, - повторює  Самiйло  улюблений  образ Мiрошниченка, i вже юна шира безпосереднiсть  стирає  в  словах  попередню сумну iнтонацiю.
- Вiрно. Як сонце! Щоб вiн не печалив, а веселив людське серце».
Михайло Стельмах. «Велика рiдня»

«До  таких  насамперед  належав   понурий   i довготелесий чолов'яга на прiзвище Iщук, що сидiв  насупроти  Андрiя,  пiд протилежною стiною. Був вiй лiт п'ятдесяти, невиразного соцiального  стану й  фаху  -  не  то  колгоспний  рахiвник  чи  комiрник,  не  то  сiльський кооператор, не  то  просто  мiщух,  може,  якийсь  гендляр  або  церковний староста, одне вiрно - вiн не був анi статечним селянином,  анi  статечним робiтником, анi статечним iнтелiгентом».
Iван Багряний. «Сад гетсиманський»
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

kovpack

Цитата: Lodur от апреля  3, 2012, 15:44
Цитата: kovpack от апреля  3, 2012, 14:31Жодного разу не траплялося такого, щоб, скажімо, в книзі Загребельного, Малика, Іванченко Раїси, Натана Рибака, Шкляра, Горліса-Горського та купи інших письменників-класиків слово "вірно" мало значення "правильно".
Может, проблема в том, то плохо смотрели или были невнимательны? :)

«На зло не будет часу, вiрно.
Чуть што не так, каманда "смiрно"!»
Григорiй Квiтка-Основ'яненко. «Сватання на Гончарiвцi» (орфография авторская, как я понимаю)

«Була се досить хороша і вірно списана картина тропічної, індійської околиці».
Iван Франко. «Boa Constrictor»

«- А треба, щоб снiп був як сонце, - повторює  Самiйло  улюблений  образ Мiрошниченка, i вже юна шира безпосереднiсть  стирає  в  словах  попередню сумну iнтонацiю.
- Вiрно. Як сонце! Щоб вiн не печалив, а веселив людське серце».
Михайло Стельмах. «Велика рiдня»

«До  таких  насамперед  належав   понурий   i довготелесий чолов'яга на прiзвище Iщук, що сидiв  насупроти  Андрiя,  пiд протилежною стiною. Був вiй лiт п'ятдесяти, невиразного соцiального  стану й  фаху  -  не  то  колгоспний  рахiвник  чи  комiрник,  не  то  сiльський кооператор, не  то  просто  мiщух,  може,  якийсь  гендляр  або  церковний староста, одне вiрно - вiн не був анi статечним селянином,  анi  статечним робiтником, анi статечним iнтелiгентом».
Iван Багряний. «Сад гетсиманський»


у слова "вірно" значення "правильно" немає (можливий семантичний дериват зі значенням "істинний"). у слова "вірний" є одне додаткове значення, яке нагадує "правильно", але йому не дорівнює - це "істинний". різницю між "істинний" і "правильний" відчуваєте? :) вони не тотожні :)

Python

Однак, «вірно списана картина» — це таки «правильно списана картина». Взагалі, між «правильно» та «істино» різниця невелика.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Svidur

Нас в універі постійно марудили цим "вірно - неправильно". Воно й справді якось дивно, не зовсім органічно звучить. Взагалі, не усе, що є у клясиків літератури наразі вважається літературним, як то не дивно.

Lodur

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 16:43От і ви кажете марудили - тобто, насильничали в  універі, одним словом літературній "нормі" "вчили".  :??? І деякі люди ще потім цим гордяться і цю саму "норму" насаджують далі, вважаючи,  що цим можна навчити людину бути вихованою і красиво говорити.  :donno:
Если у языка нет литературы и литературной нормы - такой язык неизбежно будет представлять собой один сплошной "суржик" (ох и не люблю же я это слово), как ни печально.
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

serge-kazak

Цитата: Lodur от апреля  3, 2012, 16:51
Если у языка нет литературы и литературной нормы - такой язык неизбежно будет представлять собой один сплошной "суржик" (ох и не люблю же я это слово), как ни печально.

А если взглянуть на это так, что как только язык начинают записывать - у него сразу появляется и литература и некоторая литературная норма?  ;) Со временем текстов становится больше, а норма меняется (усредняется, расширяется, сужается) - в общем устаканивается, унормируется. И совсем не обязательно ее всем навязывать - либо сами примут, либо видоизменят во что-то другое, лучшее. Одно дело читать книги, учить правила существующей нормы, писать сочинения и диктанты - и совсем другое, рассуждения о том, что так-то и так-то разговаривать вообще нельзя.   :)

Lodur

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 16:56Одно дело читать книги, учить правила существующей нормы, писать сочинения и диктанты - и совсем другое, рассуждения о том, что так-то и так-то разговаривать вообще нельзя.   :)
Ну, разговорный язык всегда шире, чем его же литературная норма, какой язык ни возьми. Это нормально. Так же, как и то, что со временем литературная норма под влиянием разговороного языка может измениться.
Тем не менее, я вполне могу понять тех, кто печётся об этой самой норме, стараясь сохранить язык. Беда в том, что часто у тех, кто радеет о языке, их собственная "норма" намного уже и беднее, чем реальный литературный язык реальных писателей, признанных классиками литературы на этом самом языке (сам не понял, что написал... ;)).

Вот, например, лично я, если бы сейчас не встретил у Ивана Франка слова "хороший", сказал бы, если бы кто-то у меня спросил, что это "русизм", а литературная норма в украинском "гарний". Но уж кого-кого, а именно этого писателя я заподозрил бы в употреблении русизмов в последнюю очередь. Всяких местно-"западеньских" диалектизмов - да, но не русизмов. Но я со своим "суконным рылом" в "калашный ряд" определяющих литературную норму украинского и не лезу, в общем-то. :)
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

serge-kazak

Цитата: Lodur от апреля  3, 2012, 17:24
Вот, например, лично я, если бы сейчас не встретил у Ивана Франка слова "хороший", сказал бы, если бы кто-то у меня спросил, что это "русизм", а литературная норма в украинском "гарний". Но уж кого-кого, а именно этого писателя я заподозрил бы в употреблении русизмов в последнюю очередь. Всяких местно-"западеньских" диалектизмов - да, но не русизмов. Но я со своим "суконным рылом" в "калашный ряд" определяющих литературную норму украинского и не лезу, в общем-то. :)
Вот видите, вы меня тут прекрасно понимаете.  :UU: А если учесть, что большинство писателей, в эпоху, когда большинство населения блогов не вела и на форумах не пропадала, за всю свою жизнь общались не с таким большим числом носителей, чтобы выразить и записать норму, которая существовала в конкретный исторический промежуток, то о чем вообще говорить.  :donno: Скажем во времена того же Тараса Шевченка, Ивана Котляревского или Ивана Франка в селах Киевщины, Полтавщины и Черкащины жили и работали мои прапрапрадеды также как прапрапрадеды многих граждан современной Украины и СССР - так, что если их язык отличался от языка произведений этих и других украинских писателей - он что обязательно был хуже и менее красивым? И что, мы - современные украинцы не имеем права на нем балакать, использовать известные нам народные слова, звороты и выговор? Ну уж, согласитесь - это дзуськи.   :no:

Svidur

Цитата: Lodur от апреля  3, 2012, 17:24
Вот, например, лично я, если бы сейчас не встретил у Ивана Франка слова "хороший", сказал бы, если бы кто-то у меня спросил, что это "русизм", а литературная норма в украинском "гарний". Но уж кого-кого, а именно этого писателя я заподозрил бы в употреблении русизмов в последнюю очередь. Всяких местно-"западеньских" диалектизмов - да, но не русизмов. Но я со своим "суконным рылом" в "калашный ряд" определяющих литературную норму украинского и не лезу, в общем-то. :)
Це, до речі, розповсюджене й сумне явище, коли люди вважають питомо українські слова русизмами. Я особисто чув претензії на те, що русизмами ж слова "хороший", "говорити" (бо треба ж казати :) ), "дрижати" (бо ж тільки тремтіти), "лице" (бо ж тільки обличчя). Найчастіше такі припущення висловлюють люди, що не живуть в україномовній середі, а українську чують з телебачення, де вона рафіновано-штучна. :( Таким чином східноукраїнські слова витісняються західноукраїнськими або й полонізмами навіть, бо вони ж не схожі на русизми.

serge-kazak

Цитата: Svidur от апреля  3, 2012, 17:46
Таким чином східноукраїнські слова витісняються західноукраїнськими або й полонізмами навіть, бо вони ж не схожі на русизми.
Це ще називається боротьбою з "темним" радянським совєтським минулим, в їх європейській европейській термінології термінольогії. :fp:

Python

ЦитироватьНайчастіше такі припущення висловлюють люди, що не живуть в україномовній середі
Вони живуть в україномовному вівторку?.. :)
Втім, слово «середовище» в самому україномовному середовищі вживається рідко, як і решта книжної лексики.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 17:58
Цитата: Svidur от апреля  3, 2012, 17:46
Таким чином східноукраїнські слова витісняються західноукраїнськими або й полонізмами навіть, бо вони ж не схожі на русизми.
Це ще називається боротьбою з "темним" радянським совєтським минулим, в їх європейській европейській термінології термінольогії. :fp:
Термінольоґії. Досить репресувати літеру Ґ!
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

ЦитироватьВот, например, лично я, если бы сейчас не встретил у Ивана Франка слова "хороший", сказал бы, если бы кто-то у меня спросил, что это "русизм", а литературная норма в украинском "гарний". Но уж кого-кого, а именно этого писателя я заподозрил бы в употреблении русизмов в последнюю очередь. Всяких местно-"западеньских" диалектизмов - да, но не русизмов.
Чому ж, мова тогочасної Галичини зазнавала певного впливу москвофілів, які в боротьбі з полонізмами часом використовували русизми. Іван Франко, звичайно, до цього руху не належав, але й повністю виключати присутність русизмів у його мові я б не став.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Svidur

Цитата: serge-kazak от апреля  3, 2012, 17:58
Цитата: Svidur от апреля  3, 2012, 17:46
Таким чином східноукраїнські слова витісняються західноукраїнськими або й полонізмами навіть, бо вони ж не схожі на русизми.
Це ще називається боротьбою з "темним" радянським совєтським минулим, в їх європейській европейській термінології термінольогії. :fp:
Враховуючи те, що у часи Харьківського правопису всі ці східноукраїнські слова прекрасно уживалися з "Европою" та "соціяльними-катедральними" термінами, то взагалі абсурдно їх протиставляти, але ж буває таке!  >(

serge-kazak

Цитата: Svidur от апреля  3, 2012, 18:22
абсурдно їх протиставляти
А синоніми взагалі абсурдно протиставляти. Але ж протиставляють, суржикофоби кляті. :down:

Lodur

Цитата: Python от апреля  3, 2012, 18:12Втім, слово «середовище» в самому україномовному середовищі вживається рідко, як і решта книжної лексики.
За тiх часiв, коли я ще жив в україномовному середовищі, в таких випадках казали не "середовище", а "коло". :)
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

svidomit132

"Вірно"-заслуговує на довіру , "правильно"-по правді,істинно.
Українець не каже "вірний пес", бо "вірний православної(грекокатолицької) церкви" , натомість до пса застосовують прикметник "відданий".
Хороший, хороше -українські слова, хороший =добрий(хороший/добрий кінь) і аж ніяк не (гарний/красний), не знаю в кого виникають проблеми з їх використанням.
Наприклад моя бабуся казала:-Яка ловка дівка!
Ловка/ловкий в значенні метка/меткий так само українські слова.
Коло спілкування, середовище існування та місце проживання очевидно впливають на мовну ситуацію.
Загалом проблеми у використанні синонімів виникають у людей з поверхневим знанням мови, але замість поглибленного вивчення її, ці люди достосовують мову до своїх уподобань.Байдуже хто вони, русофони чи граммарнаці.


Старі люди брехали, а я за ними повторюю.
Щоб бачити те, що є, і чому саме так є, – треба мати очі. А щоб не дозволити іншим це побачити – треба дати їм точку зору.

Demetrius

Цитата: svidomit132 от апреля  4, 2012, 12:32
Українець не каже "вірний пес"
Щось мені здається, що за Вашими критеріями в Україні більшість населення не українці. :eat:

DarkMax2

Цитата: Demetrius от апреля  4, 2012, 12:38
Цитата: svidomit132 от апреля  4, 2012, 12:32
Українець не каже "вірний пес"
Щось мені здається, що за Вашими критеріями в Україні більшість населення не українці. :eat:
може просто вірний собака? :)
P.S. А до церкви не вірні ходять, а віряни.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

svidomit132

Цитата: Demetrius от апреля  4, 2012, 12:38
Цитата: svidomit132 от апреля  4, 2012, 12:32
Українець не каже "вірний пес"
Щось мені здається, що за Вашими критеріями в Україні більшість населення не українці. :eat:
"українець" в даному контексті -носій української мови, а не те що ви маєте на увазі, а щодо кількості справжніх носіїв мови в Україні статистичних даних не має, але думаю  їх значно менше за етнічних українців. 8-)
Старі люди брехали, а я за ними повторюю.
Щоб бачити те, що є, і чому саме так є, – треба мати очі. А щоб не дозволити іншим це побачити – треба дати їм точку зору.