Все одно я б не назвав такий розвиток маловживаної книжної форми власне українським. Якщо слово не зазнало фонетичних змін, властивих спорідненим словам, це свідчить про невживаність його в той період, коли перехід о->і власне й відбувався. Зрештою, різні значення цього слова могли передаватись як «плем'я», «язик», «люд», «посполиті» та ін. Про це ж свідчить і практично повна ідентичність значень цього слова в російській та українській мові — якби воно вживалось українцями довгий час, то цілком могло б набути якихось додаткових значень, але ми бачимо протилежне: якщо в російській «народ» використовується й для позначення натовпу чи групи людей, то в українській це значення зустрічається рідко, а звертання до публіки «народе» може собі дозволити хіба промовець на якомусь мітингу (маючи на увазі увесь народ України, а не «народе, розступись»).
підозрюю, що це слово лишалося вузьковживаним що в укр., що в рос. тому й не мав місце перехід - книжники в період цієї зміни його вживали переважно в письмових текстах. бо ж слово належить до шару культурної лексики.
Logged
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)
"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)
Topic: Українська мова (Read 85215 times)
