Розмовляймо українською,

[Python]

є чобіти

в них коти зазвичай, а от у чобітках - цукерочки 

чобіти це такі жінко-роботи з кнопкою у одному місці. 

Але щось котяче у них є

[Kern_Nata]

чобіти це такі жінко-роботи

чим би важкеньким у когось жбурнути...

[DarkMax2]

є чобіти

в них коти зазвичай, а от у чобітках - цукерочки 

чобіти це такі жінко-роботи з кнопкою у одному місці. 

Але щось котяче у них є

У мене взагалі котячий день: сон про трьох кошенят, перше, що побачив по телебаченню, - репортаж про кошеня, ось вже друга розмова про котяче.

[Kern_Nata]

чобіт та хобіт (із хоботом!) - жінка та чоловік?

[Drundia]

Український глухий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний/x/ ближчий до англійського глухого гортанного перехідного стану/h/, аніж  дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/  за ступінню дзвінкості, але не за місцем утворення.

За ступенем дзвінкості теж ні. Я мовчу про те, що глухі українські /г/ в деяких позиціях згадуються вже в найпершому великому описі української фонетики (Зілінський, 1930-ті роки).

Дзвінкість видається важливішою. Порівняйте Франція-Хранція, не Вранція; кафедра і катедра, а не казедра; хоча є і джміль-чміль, а не жміль.

Ас[в]альт, ланцюг, бриджі, джинси...

[Drundia]

ЗІ. ні, не переконливо
в тому словнику нема навіть

О, та там за те є Янисъярві  (має бути Яніс'ярві).

[Sirko]

За ступенем дзвінкості теж ні. Я мовчу про те, що глухі українські /г/ в деяких позиціях згадуються вже в найпершому великому описі української фонетики (Зілінський, 1930-ті роки).

Це на початку слова ще й перед голосним? Моʼ на ʼго рідній спольщеній Лемківщині так і кажут, та в нас ні.

Ас[в]альт, ланцюг, бриджі, джинси...

Ланцюг з питомо українським суфіксом згрубілості тут взагалі ні до чого. На кожен такий приклад знайдеться сотня адекватної передачі.

[Drundia]

Це на початку слова ще й перед голосним? Моʼ на ʼго рідній спольщеній Лемківщині так і кажут, та в нас ні.

Са́ме на початку слова перед голосним. Забавно, правда?, в українській найчастіше буває глухим у тих же позиціях, що й в англійській.

[Sirko]

Са́ме на початку слова перед голосним. Забавно, правда?, в українській найчастіше буває глухим у тих же позиціях, що й в англійській.

На Закарпатті, особливо в місцях активних контактів із носіями 
угорської мови, в деяких словах трапляються переходи h в х та х в h,
наприклад: нехдден 'не годен', годнгк 'хідник' — від негоден, ходнгк
(Остурня). У пам'ятках вони засвідчені, починаючи з XVII ст.: дуговным
(Покр. записи 1677, Годермарк), негдй (Ключ 1695; Андр. 1699; Няґ.
1758), б(о)жохо ґен. одн. чол. (Покр. записи 1713, Ребрин), нєходєн,
виходу ак. одн., хони-хмдри (Мукачівська збірка листів 1771) тощо (літ.
укр. духовний, нехай, Божого, не годен, вигоду, гонихмари). В інших
регіонах країни такі переходи є виняткові, nop. диганя 'створіння' (nop.

дихати) на Південній Буковині2; у слові єврдшки (Вірші Кл. Зин. 1690)
звук х перетворився на./ (літ. укр. ховрашки).
Взаємозаміни h і х на Закарпатті не є наслідком унутрішнього
розвитку. Вони відбивають вплив угорської мови, в якій ці два звуки
не розрізняються.

Грішив на поляків, а то угорці...

Відцензуровано.
Вирізаний шматок теми: [Неполіткоректності]
Python

[Drundia]

Це зовсім інше.

[Python]

Ніби ж росіянами називають? А СРСР — то взагалі ціла купа народів.

[Kern_Nata]

Добре, тоді

напаскудили

усі народи Європи (східної, західної), Варшавської угоди, есересерівці, імперці...
Всі доклали язика От і вийшло казна-що

[Kern_Nata]

 


Шановні! Щось мені оці "перегони" не подобаються...

оце воно звідси

[Sirko]

Уілл, бунтар бунтівник з гетто, несправедливо звинувачений у вбивстві з метою грабежупограбування для привласнення часу, і змушений, захопивши заручницю, пуститися піти в перегони на втіки. Так, щохвилини ризикуючи життям, ці двоє стають грізною зброєю в боротьбі з системою. Але от питання: хто кого? А може бути, можливо, в справу втрутиться третя сила?

Бег – біг; гін. На бегу – на бігу. Отправиться в бега – змандрувати; піти в мандри. Находиться в бегах – бути в мандрах; на втіках; бути втікачем.

Бега
• Быть, находиться в бегах – бути втікачем; бути в мандрах (у мандрівці, на втіках).
• Отправиться в бега – замандрувати, піти в мандри (у мандрівку); піти у свист. [Кинули сім'ю та й замандрували. Мирний. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі у свист. Номис.] [7]

пуститься в бега – змандрува́ти, (образно) піти́ в до́вгі ло́зи. [Но́ги на пле́чі та й гайда в до́вгі ло́зи (Кониськ.)]

[Kern_Nata]

на втіки.

о! це точно! "на втіки"!

[Kern_Nata]

Karma: ---/---
[applaud] [smite]

нові "фічі"

[Python]

піти на втіки.

Хм (принаймні, якщо «піти»).
Малось на увазі, піти світ за очі?

[Kern_Nata]

Малось на увазі, піти світ за очі?

ні! -1 ВАМ!! Жарт ))))

на втіки - то саме втекти
світ за очі - податися у мандри


більш емоційніше! екстримальніше! втекти від усіх! та ще й з пригодами! драйв!

[Kern_Nata]

Извините, но Вы не можете изменить карму в течении 3 часов.

хни я плакатиму!!!! ревітиму!!!!!!!!

[Python]

Якщо навтьоки/навтіки, то втікач має бігти у прямому, а не в переносному значенні. Піти навтіки неможливо. А тут я навіть не знаю, який еквівалент підібрати для «пуститься в бега». Можливо навіть, просто «втікати».

[Python]

О ні! Її таки запровадили!

[nivtirB]

не знаю, який еквівалент підібрати для «пуститься в бега».

Нема проблем: пуститися у бiги.

[Python]

Надто суржиком відгонить. Хоча, принаймні, не гуглопереклад.

[nivtirB]

Цiкаво, кальки з росiйськоi належать до суржику?

[Sirko]

піти на втіки.

Хм (принаймні, якщо «піти»).
Малось на увазі, піти світ за очі?

Чому ні? Тут втІк=втеча

пойти́ в бега – піти́ на вте́чі, піти́ в світи́, змандрува́ти.

А якщо втікати, то можна й пуститись навтіки/навтьоки/навтікача, дати драла/драпака/дриза/лиги/лепетухи/тягу, дременути, накивати пʼятами, стругнути, умкнути, чкурнути тощо.