Етимології

[Python]

А як саме? Наскільки мені відомо, у закарпатській говірці розвиток ікавізму зупинився на проміжній стадії (в ряді старих правописів є літера ô — тут вона позначає звук, схожий на «у» або «ю», на Наддніпрянщині ô читалось як «і»). Питання в тому, чи завжди зберігається відповідність о-ô-і між російським, закарпатським та наддніпрянським варіантом.

[Kern_Nata]

є літера ô — тут вона позначає звук, схожий на «у» або «ю»

мені про таку літеру невідомо було до цього часу
справжньої абекти Закарпатської мені бачити, здається, не доводилося

є "и", "і" та "ы" - це мені відомо, а от... вибачте
він (отой дивний звук) вимовляється так, ніби змішано "о" + "у" + "ю", але в різенних місцях (районах, селах) по-різному

[Python]

Наскільки я розумію, в сучасних варіантах закарпатської абетки її й нема — замість Ô пишуть У чи ще щось. Хоча алфавіт з літерою ô (також відомий як максимовичівка) проіснував найдовше саме на Закарпатті (до 40-х років) — в інших регіонах України він вийшов з ужитку ще в ХІХ ст.

[Kern_Nata]

т реба буде дістати газету ...в Ужгороді щось таке друкують, місцевою; є навіть суспільні організації русинів; вони підпримують цю мову... проте, навряд чи в них використовується ота "максимовичівка"

[Conservator]

в сучасних варіантах закарпатської абетки її й нема — замість Ô пишуть У чи ще щось.

ü переважно

[Kern_Nata]

оці букви: Θ V... як вони звучать?
взято звідси: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev510.htm

[Wolliger Mensch]

оці букви: Θ V... як вони звучать?

/ф/, /и/ соответственно. И буквы не «звучат», а обозначают звуки.

[Kern_Nata]

И буквы не «звучат», а обозначают звуки.

первый класс.. да-да... как же эт я, в самом дела?... ;(

/ф/, /и/

о_О

[Awwal12]

о_О

У чому справа? Эти буквы кириллицы в древнерусском с самого начала фонематически дублировали "ферт" и "и"/"иже".

[Kern_Nata]

ну, Вам виднее

отыскать

алфавіт з літерою ô (також відомий як максимовичівка)...

пока не удалось может, есть у кого?

[Kern_Nata]

знайшовся НеБлог Python  читатиму

[Drundia]

оці букви: Θ... як вони звучать?

Як «хвт».

[Kern_Nata]

Як «хвт».

кста... мне казалось, что ... для украинского и других славянских языков что природнее: "хв" или "ф"?

[Yanka]

Панове, можна питання? 
Звідки походить слово ВИШНЯ? А то один каже, що з грецької (бабка надвоє ворожила, але підтримую), друга каже, що бачить іранські корені. Є і типова народна етимологія: вишня = горішня, "ягода-що-росте-високо". Стало цікаво.
Дякую за увагу.

[iopq]

WORD: ви́шня
GENERAL: укр. ви́шня, болг. ви́шня, сербохорв. ви̏шња, словен. vîšnja, чеш. višně, слвц. višňa, польск. wiśnia, в.-луж. wišeń, н.-луж. wišńa. Отсюда заимств. лтш. vìksna (М. -- Э. 4, 636), а также др.-прусск. wisnaytos "вишни" (см. Траутман, Apr. Sprd. 463).
ORIGIN: Родственно д.-в.-н. wîhsila, ср.-в.-н. wíhsel "черешня", которые сближаются, далее, с лат. viscum "птичий клей", греч. ἰξός "птичий клей, омела", потому что вишневый клей и ягоды омелы применяются как птичий клей; см. Шрадер-Неринг 1, 590; Вальде 842; Торп 409; Младенов 69; Клюге-Гётце 679; Шварц, AfslPh 42, 288; Свеннунг, KZ 62, 22; Г. Шредер, IF 17, 317 и сл.; 22, 194. Неприемлема мысль о родстве с лит. vìnkšna "вяз" (см. Миккола, ВВ 22, 246); ср., напротив, вяз. Неубедительно также объяснение из греч. βύσσινος "багровый" от βύσσος "шелк", первонач. "шелковая ткань, окрашенная в красный цвет", вопреки Г. Майеру (Alb. Wb. 473 и сл.), Фасмеру (ИОРЯС 12, 2, 225; Гр.-сл. эт. 44), Шрадеру (IF 17, 30). Нов.-греч. βύσσινον "черешня" некоторые ученые объясняли из слав. (Маценауэр 88; Ильинский, ИОРЯС 23, 2, 185 и сл.), в то время как Шрадер (там же) и Фасмер (там же) предполагали обратное направление заимствования, однако греч. σ обычно не дает слав. š.

[ZZZy]

кр.-тат. и тур. (Azak) названия этого города восходят к вост.-тюркск. azak.

azak -> Азов -> Озів...

непонятненько

Есть версия более правдоподобная, адыгское "1узэв" - узкая горловина, в конце концов Азовское море называлось Меотидой.

[Conservator]

Наскільки я розумію, в сучасних варіантах закарпатської абетки її й нема — замість Ô пишуть У чи ще щось. Хоча алфавіт з літерою ô (також відомий як максимовичівка) проіснував найдовше саме на Закарпатті (до 40-х років) — в інших регіонах України він вийшов з ужитку ще в ХІХ ст.

до речі, з ô у мене теж одна карпаторусинська книжка сучасна є. так що подекуди вживається.

[engelseziekte]

«Народ нивыдкы»? Я ô теж уживаю, але книг не пишу

[Conservator]

«Народ нивыдкы»? Я ô теж уживаю, але книг не пишу

так. із пари десятків русинськомовних книг у хатній бібліотечці лише ця з ô зате найбагатотиражніша (5500 прим. карпаторусинськомовна версія)

[Elischua]

однако украинское слово не может восходить к др.-русскому мѣшькати (было бы *мішкати), а заимствовано из польского: mieszkać «пребывать», а также «задерживаться», «оставаться», «гостить», диал. «медлить», «мешкать».

А почему именно из польского, а не из белорусского или северноукраинского? 

Значение «жить в» было известно в древнерусском, однако украинское слово не может восходить к др.-русскому мѣшькати

Интересно. А откуда инфа? ЕСУМ с ссылкой на Филина пишет, что значение "жить в" в украинском и белорусском возникло под польским влиянием.

Кстати, а в самом деле, верно, что сев.-укр. рефлекс яти был бы /е/, а не /i/, но если в безударном слоге, что не так в укр. форме "мешкати", но кроме этого, если это слово заимствовано из польского, то почему его ударение не на "а"?

[Conservator]

но кроме этого, если это слово заимствовано из польского, то почему его ударение не на "а"?

т.к. в польском mieszkać - ударение на e.

[Elischua]

но кроме этого, если это слово заимствовано из польского, то почему его ударение не на "а"?

т.к. в польском mieszkać - ударение на e.

Ах, ну да, я когда считал слоги, не учёл, что в украинском их станет больше

[DarkMax2]

оці букви: Θ... як вони звучать?

Як «хвт».

х/в/т і хв, звісно

[Wolliger Mensch]

... но кроме этого, если это слово заимствовано из польского, то почему его ударение не на "а"?

А почему ударение должно быть на а? Польск. miészkać → укр. ме́шкати, всё логично. По поводу рефлекса ѣ вы не правы: есть и исконная форма мішкати, на фоне которой форма мешкати выглядит чистым полонизмом, особенно учитывая значение (тогда как русск. мешкать значит просто «задерживаться»), ср. также укр. диал. ми́шкати, которое имеет сохраняет старое значение «медлить», «задерживаться».

[Elischua]

... но кроме этого, если это слово заимствовано из польского, то почему его ударение не на "а"?

А почему ударение должно быть на а? Польск. miészkać → укр. ме́шкати, всё логично. По поводу рефлекса ѣ вы не правы: есть и исконная форма мішкати, на фоне которой форма мешкати выглядит чистым полонизмом, особенно учитывая значение (тогда как русск. мешкать значит просто «задерживаться»), ср. также укр. диал. ми́шкати, которое имеет сохраняет старое значение «медлить», «задерживаться».

Спасибо за справки о диалектных примерах. Хотя, интересно...
Насчёт ударения, то я уже давно сам понял, что напутал; я представил себе, будто в польском инфинитив должно быть тоже 3 слога, и потому мой вывод был, что ударение должно было быть на «а».