Буква Ґ

[DarkMax2]

Значить, кожен чує по-різному 

шмели для меня это алофоны. Вас приучили в школе чувствовать разницу. Не, ну я могу почувствовать разницу, но это приобретенное. Так и в английском можно научиться различать кучи ихних гласных.

[Python]

Мене більше дивує, як цю різницю можна не чути (якщо, звичайно, людина вимовляє справді ґ, а не г).

[DarkMax2]

Мене більше дивує, як цю різницю можна не чути (якщо, звичайно, людина вимовляє справді ґ, а не г).

різниця чується, проте не сприймається як окремий звук. Ну як акцент.

[Python]

Мене більше дивує, як цю різницю можна не чути (якщо, звичайно, людина вимовляє справді ґ, а не г).

різниця чується, проте не сприймається як окремий звук. Ну як акцент.

Надміру ґекаюча мова справді сприймається як акцент. Але це не стосується разових появ Ґ при традиційній вимові — вони скоріш контрастують із навколишнім звуковим оточенням, ніж надають йому акценту.

[Conservator]

різниця чується, проте не сприймається як окремий звук.

фонему зі звуком часом не плутаєте?

[DarkMax2]

різниця чується, проте не сприймається як окремий звук.

фонему зі звуком часом не плутаєте?

я не лингвист.

[Artemon]

звісно. і ви говорите [вокса́л], а не [вoґза́л]. горло не болить опісля?

Ну алофони-то вже не треба сюди.
Я за те, щоб мови були зручні. Десяток слів-маргіналів з [ґ] нас не врятує, а незручностей і плутанини ця фонема-блукач додасть.

Про всяк випадок: від неправильних дієслів тощо позбутися не закликаю, це вже справді конлангерство.

[Drundia]

а незручностей і плутанини ця фонема-блукач додасть.

Наразі вона додає більше зручностей.

[Conservator]

Ну алофони-то вже не треба сюди.

так він же сказав про звук узагалі, тобто й із алофонами инших фонем включно.

Десяток слів-маргіналів з [ґ] нас не врятує, а незручностей і плутанини ця фонема-блукач додасть.

Тому й треба побільше таких слів

[Conservator]

Наразі вона додає більше зручностей.

+1

[Python]

Тому й треба побільше таких слів

Мається на увазі ширше застосування Ґ в пізніх запозиченнях? Ну так це не має сенсу, доки запозичення відбувається за посередництвом мови, в якій є щонайменше дві схеми передачі іншомовних h та g. Для кожної з них правильне запозичення робиться по-своєму:
Історична: лат. g, h ->рос. г-> укр. г (для реконструкції ґ потрібен оригінал!).
Новітня: лат. g->рос. г->укр. ґ; лат. h->рос. х->укр. г (без оригіналу можна обійтись).

Недоліком новітньої схеми є не лише плутанина з історичною (лат. h -> рос. г ->укр. ґ), а й плутанина ch та h, що призводить до додаткового спотворення (лат. ch->рос. х -> укр. г). Графічне копіювання російського зразка принаймні не вносить додаткових спотворень, які виявити без порівняння з оригіналом неможливо.

[Sirko]

Історична: лат. g, h ->рос. г-> укр. г (для реконструкції ґ потрібен оригінал!).
Новітня: лат. g->рос. г->укр. ґ; лат. h->рос. х->укр. г (без оригіналу можна обійтись).

Малороси таки малороси. А в Галичині такого не було. 
Україна запозичувала іншомовні слова в галичан, а не в росіян. Пізніша ліквідація ґ - справа рук Берії і К.

[DarkMax2]

Історична: лат. g, h ->рос. г-> укр. г (для реконструкції ґ потрібен оригінал!).
Новітня: лат. g->рос. г->укр. ґ; лат. h->рос. х->укр. г (без оригіналу можна обійтись).

Малороси таки малороси. А в Галичині такого не було. 

У всех Первомай, а у Львові День Помідорів (с)

[Python]

Україна запозичувала іншомовні слова в галичан, а не в росіян.

Частково — так, якщо йдеться про розмовну лексику, що поширюється дифузно від села до села. Я ж мав на увазі культурну лексику, з якою українці знайомились через іншомовні книжки — а це значна частина географічних назв, термінології природничих наук, навіть комп'ютерної й ділової лексики нашого часу. Навіть зараз російська мова тут займає надто сильні позиції, щоб не брати її до уваги. Ну а Галичина  в цих галузях могла бути джерелом наслідування для Східної України хіба що  в часи Пулюя — але ж після того ще був період радянського технічного прогресу.

[Drundia]

Україна запозичувала іншомовні слова в галичан, а не в росіян.

Усяке було. Під російською владою часто в росіян. На більшій території України, зет із.

[Sirko]

Культурна лексика формувалася в Галичині. Всі там друкувалися, бо більше не було де. А тут вплив був насамперед австрійський і польський. Правопис-28 це враховував.

[Python]

Це стосується часів відомих царських указів, коли українське культурне життя перемістилось на Західну Україну. Однак, цим періодом українська історія не закінчується й не починається. Українська культурна лексика зазнавала змін у радянські роки, до і після них, а деяких слів у часи Франка ще просто не було, бо не було понять для них. Існувала й певна опірність західноукраїнському впливу (адже Східна Україна все ще бачила себе місцем народження літературної української мови) — не можна сказати, що східняки сліпо переписували західноукраїнські словники, міняючи желехівку на правопис, ідентичний сучасному. Хтось брав краще з західноукраїнського, хтось відкидав його, як і відкидав російське, конструюючи щось своє, а хтось надавав перевагу вже звичним русизмам.

[женєчка]

всім привіт. Пробую написати таку собі агит.листівки про укр.мову для своїх, про укр. фонетику.
першим пунктом виділяю Г=/=Ґ

1.Розрізнюй Г та Ґ. Г – це типове українське Г, якого не має в російській мові. Ґ – оце російське Г. Тому погода – pohoda. Ґазда – gazda. На клавіатурі Ґ = правий альт+ Г. Де використовувати Ґґ?

Ну авжеж те, що усі пам'ятають зі школи: ґазда, ґава, ґудзик, ґанок й інші слова, які в принципі ми вживаємо дуже рідко. (Ось є нагода замість ворони казати ґаву, замість хазяїна ґазда/ґаздиня )
Те що часто використовується:
-ґрунт (обґрунтуй свою відповідь й інші похідні),
-ґрати (порівняйте – хочу за ґрати/ хочу грати (у квача),
-Леді ҐаҐа ( ну яка в біса Гага??),
-ґей (порівняйте гей, хлопці/ґей хлопці)
-запозичення – тут питання спірне, (синґл). В українській мові закінчення вимовляються чітко, отже маємо мати мітинґ, фіґ (йди на фіґ), маркетинґ, кемпінґ, тренінґ, блоґ.
-Ґендер, дуже модне слово зараз)

може хтось щось додасть, виправить, дякую

[Drundia]

якого не має в російській мові

В українській російській є. І багато хто ці різні російські плутає.

[DarkMax2]

прошу прощения, но в русском есть второе г! Например, в слове Бог.

[LUTS]

прошу прощения, но в русском есть второе г! Например, в слове Бог.

там просте "х", так само, як і в "легко"

[DarkMax2]

прошу прощения, но в русском есть второе г! Например, в слове Бог.

там просте "х", так само, як і в "легко"

(wiki/ru) Г_(кириллица)

Употребление и произношение в русском языке
...
Также звонкий длительный заднеязычный спирант (происходящий от шума воздуха, трущегося о стенки довольно узкого щелеобразного сужения между задней частью языка и мягким небом), например: Господь, благо, Бо́га, тогда, иногда, где он выражает звонкий фрикативный звук [ɦ], сходный с латинским или немецким [h].

І нам треба забити на другу ґ. Однієї літери досить.

[Python]

У російській мові нема мінімальних пар, що відрізнялися б лише за проривною/фрикативною вимовою, тому одного Г їм вистачає. У нас такі пари є.

[Sirko]

У російській мові нема мінімальних пар, що відрізнялися б лише за проривною/фрикативною вимовою, тому одного Г їм вистачає. У нас такі пари є.

Цікаво, хто перший закинув оту нісенітницю про мінімальні пари і чому всі на неї ведуться?

[Drundia]

А чому нісенітницю?