Буква Ґ

[RawonaM]

Ну як моя українська?

Перепрошую, але мабуть буду змушений трошки розчарувати... Взагалі-то - не дуже...

1. "Будьте ласкаві" є припустимим, але ж то калька з російської - слід було б вжити будь ласка. Будьте ласкаві має агресивний відтінок.
2. Кличний відмінок від Дигама буде Дигамо.
3. пишіть, а не пишите
4. хтось

Хай йому грець - то лайка на кшталт "Черт бы его побрал"

Ну що ви, Дигамо! Я зовсім не розчаруюсь. Я тиждень назад жодной фрази вимовити не міг, а зараз пишу, хоча з помилками, но пишу.

Дуже цікаву исторію має літера ґ, але я не можу зрозуміти, як же ж це що людини з України просто не можуть вимовити цей звук... Моя мати родилась в Україні и навіть після дев'яти роков, що вона не слише проривну Г, вона не може відрізнити її від зімкненой. Це є стовідсотково, що в нашому діалекті, не було цієї фонеми. Так в яких діалектах вона є? Якщо не секрет, ви з якого міста?

[Digamma]

Дуже цікаву исторію має літера ґ, але я не можу зрозуміти, як же ж це що людини з України просто не можуть вимовити цей звук... Моя мати родилась в Україні и навіть після дев'яти роков, що вона не слише проривну Г, вона не може відрізнити її від зімкненой. Це є стовідсотково, що в нашому діалекті, не було цієї фонеми. Так в яких діалектах вона є? Якщо не секрет, ви з якого міста?

Равонаме, так є ж графа "Откуда"!

До речі, про те звідки будете ви ви так і не відповіли...
Чекаю!

Що ж до ґ, то ця різниця у багатьох випадках не є навіть діалектною: за часів СРСР "братские" слов'янські мови штучно зводилися до подібного (рос. - "подобный" в значении "похожий") вигляду, зазанавали примусової уніфікації (якщо то є цікавим, то я можу зробити у "Мовних цікавинках" огляд тих слів, які потерпали за радянської влади, але без політики). Отже, багато хто з тих, хто народився після революції просто навчався уніфікованої радянської вимови. Гадаю, що проблеми з ґ/г викликані насамперед цією уніфікацією.

P.S. Усім: Не зважайте на невеличке політичне забарвлення цього повідомлення - то було вимушено. До обговорення політичних питань я не переходитиму.

[RawonaM]

Равонаме, так є ж графа "Откуда"!

Я знаю, что я тормоз :_1_02  #-o
Сорок разів бачив та сорок разів забував, а на цей раз спитав.  

До речі, про те звідки будете ви ви так і не відповіли...  
Чекаю!

З Кривого Рогу.

[Yitzik]

Для введення літери ґ існує сполучення клавіш AltGrey (Ctrl-Alt) + г.

[zvak]

Дуже цікаву исторію має літера ґ, але я не можу зрозуміти, як же ж це що людини з України просто не можуть вимовити цей звук... Моя мати родилась в Україні и навіть після дев'яти роков, що вона не слише проривну Г, вона не може відрізнити її від зімкненой. Це є стовідсотково, що в нашому діалекті, не було цієї фонеми. Так в яких діалектах вона є? Якщо не секрет, ви з якого міста?

знаєте, що я думаю з цього приводу? справа в тому, що в повоєнні роки трапився якийсь злам у наслідуванні української мови. багато чинників можна навести, наприклад урбанізація, що звелася фактично до деукраїнизації (молодь вже фактично не чула мови старших поколінь). А оскільки звуки Г і Ґ на письмі передавалися однаково, слова з Ґ (яких дійсно небагато), в школі та й взагалі при прочитанні текстів не запам'ятовувалися. тобто можливо просто люди не знають в яких словах ґ стоїть на місці г, і діалекти тут ні до чого. на прикладі своєї родини можу сказати, що я чув від своїх діда та бабусі Ґ (точно скажу, що це були ґиґнути, ґельґотати, може ще якісь), хоча багато слів, які наче (я не впевнений) треба вимовляти з ґ мої вимовляли з г (ремигати, дзига). ну й до того ж багато з цих слів у нас у родині (це Донецька обл) взагалі не вживаються (ґанок, ґазда, аґрус). натомість вживаються слова подібні до російських. що це, суржик чи діалект, не знаю, просто такий факт. до того ж я, чесно кажучи, навіть не знаю що деякі слова означають (ґандж, ґедзь, ґирлиґа). я знаю точно, що багато слів з Ґ походить з Карпатських говірок, можливо тому ще на сході мало хто їх вживає. у цьому разі діалекти мають вплив.

[Digamma]

Зваку,

Гадаю що ви маєте рацію - як на мене, то найвірогідніше причина є комплексною: деякі відмінності, беззаперечно, діалектні, але багато чого відбулося й із-за підштовхування української у бік російської.
__________________________________________

Щодо слів, які ви навели, то за словником Грінченка:

ґандж: жін.рід; -джі. = ґанджа Недолік (Черкаський уїзд)
ґанджа: жін.рід; -джі. Недолік, вада. "Кінь з ґанджею" (Уманський уїзд)

ґедз: чол. рід; -дза та ґедзь: чол. рід; -дзя. Комаха. Oestrus bovis.
Ґедзь його вкусив, – на його напав. Він вередує. "А що це тобі? Ґедзь укусив, чи що?" (Канівський уїзд).
Зм. ґедзик Вкинути ґедзика. Щось сказати, щоби когось подразнити."Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, – паня й росходилась." (Д.Яворницький) (Миргородський уїзд)

ґирлиґа: жін.рід; -ґи. Довга з гаком палиця пастуха овець. "Вистоїть чабан сердега цілу ніч, обпершись на ґирлиґу". ("Основи")

[Digamma]

У зв'язку з моєю особистою помилкою під час відокремлення теми про букву Ґ, я змушений був додати у кінець це повідомлення, що мало б насправді розпочинати цю тему. Перепрошую в усіх за мою незграбність!
______________________________________________


Мовні цікавинки: літера ґ

У 1989 році новим Українським правописом відновлено-таки історичну справедливість - на своє місце у нашій абетці повернуто літеру ґ.

Задля запобігання усіляким непорозумінням, давайте згадаємо що то є за літера, та яка ж її історія...


Літера ґ в українській мові передає задньоязиковий зімкнений приголосний, що відповідає російському г. Такий приголосний маємо у словах аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт, ґрасувати, ґрати, ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа,  дзиґлик, леґінь тощо... Ця ж літера (а з нею і звук) зберігаеться у похідних від цих слів.

Особливу увагу слід звернути на випадки, коли наявність г або ґ змінює значення слова. Так,
ґвалтувати означає здіймати галас, кричати; проте гвалтувати - рос. "насиловать"; тобто, якщо хтось назвав вас ґвалтівником, то нічого поганого він і на гадці не мав;
ґніт - рос. "фитиль", а гніт - гноблення, насилля;
ґрати - рос. "решетка", проте грати - рос. "играть"; тут цікава розбіжність лише у г/ґ у вимові таких речень, як "я збираюсь заграти", та "я збираюсь за ґрати".


Щодо історії букви ґ, то вона є досить давньою...
Проривний g існував в українській мові ще з часів відокремлення її від давньоруської. У XIV-XVII ст. ґ на письмі передавали за допомогою сполуки кг - кгрунтъ, кгвалтъ, кганокъ. Вперше літеру ґ було введено у "Граматиці" М.Смотрицького в 1619р. Закріпив її й П.Беринда у 1627р. у своєму словнику "Лексиконъ словено-росскій". Але з приєднанням України до Росії щодо правопису уряд імперії проводив політику "дабы никакой розни не было", отже літера ґ була вилучена з правопису, а натомість українці знов почали вживати або кг, або g. Так, у творах того часу зустрічаємо: кгудзь, Gанжа, Gузенко і навіть Кгерgель.

Так, автор першої новоукраїнської граматики - О.Павловский - змушений був писати кгвалтъ, кгузiкъ, кгуля; а П. Куліш - Gерусів. І ще активніше почала використовуватися сполука кг після сумнозвісних Валуєвського і Емського указів. Революція зняла була обмеження на вживання літери ґ, але у 1933 році ґ знов було вилучено з українськго алфавіту.

Восени 1989 p. правописна комісія при Президії АН УРСР ухвалила повернути літеру ґ в український алфавіт.

[Digamma]

Гадаю, що це може декотрих зацікавити, тож надаю тут результат триденної праці - перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка.

1. Загальні назви.

А: аґа, аґент, аґрес, аґрусівка, аґрусовий, аґу, аґусі
Б: баґа, баґари, беґа, беґар, беґарник, беґас, беґеря, беґечати, беґоніти, безґрунтий, безґрунтовний, биґар, биґасень, биґи, біґар, біґос, буґа
В: ваґаш, варґа, варґуля, веґеря, виґвинтити, виґуляри
Г: гаджуґа, гевґати, герґев
Ґ: ґ, ґабелковий, ґабелок, ґабзувати, ґаблі, ґава, ґавеґа, ґавеня, ґавзун, ґавити, ґавра, ґаврати, ґав'ячий, ґаґати, ґаґотати, ґаджала, ґаджалаґати, ґаджале, ґадзуля, ґазда, ґаздинечка, ґаздинити, ґаздинька, ґаздиня, ґаздівка, ґаздівний, ґаздівство, ґаздівський, ґаздовитий, ґаздонька, ґаздування, ґаздувати, ґаздусьо, ґайда, ґайдиця, ґайдичка, ґайдарь, ґайдиця, ґайдувати, ґала, ґалаґан, ґаламаґати, ґаланки, ґаланці, ґалда, ґалера, ґалиця, ґалунок, ґальон, ґальонка, ґалюґа, ґаляра, ґамнути, ґандж, ґанджа, ґанджовитий, ґанджули, ґандзолля, ґанзур, ґанок, ґаня, ґара, ґарґала, ґарґало, ґарґара, ґарґачки, ґард, ґардувати, ґарита, ґарлика, ґарнаґа, ґарований, ґарувати, ґахуватися, ґацик, ґвалт, ґвалтівний, ґвалтовний, ґвалтівно, ґвалтовне, ґвалтовно, ґвалтувати, ґвер, ґвинт, ґвинтик, ґвир, ґе-ґе-ґе, ґевґати, ґеґавка, ґеґадзи, ґеґання, ґеґати, ґеґекати, ґедз, ґедзатися, ґедзел, ґедзень, ґедзик, ґедзилля, ґедзкатися, ґедзле, ґедзунок, ґедкати, ґедло, ґезунд, ґел, ґелґати, ґелевач, ґелево, ґелета, ґелетя, ґелка, ґелкотати, ґельгів, ґелюх, ґемзати, ґензура, ґер, ґерґавка, ґерґелиця, ґерґелі, ґерґера, ґерґетати, ґерґетня, ґерґецки, ґерґечник, ґерґотання, ґерґотати, ґердан, ґереґа, ґерлак, ґерлянка, ґерувати, ґецатися, ґзимс, ґзитися, ґзівка, ґзунс, ґивт, ґивтати, ґивтнути, ґиґнути, ґила, ґилун, ґилькотіти, ґирґачка, ґирд, ґирланка, ґирлиґа, ґирувати, ґіб, ґівґач, ґiпc, ґірґи, ґірґожник, ґіцкатися, ґлеґ, ґлеґати, ґледжати, ґлей, ґлейт, ґловень, ґлузи, ґльоґ, ґльоґати, ґлюч, ґля, ґляґ, ґляґанець, ґляґаний, ґляґати, ґляґушки, ґнип, ґніт, ґноття, ґовда, ґоґа, ґоґози, ґоґозник, ґодло, ґой, ґолдувати, ґолка, ґондзоль, ґондзоляк, ґондзоляка, ґондзолячка, ґонет, ґонт, ґонталь, ґонтар, ґонтина, ґонтовий, ґонтя, ґонтаниця, ґорґоля, ґорґолястий, ґорсет, ґоспода, ґосподарити, ґосподарів, ґосподарка, ґосподарський, ґосподар, ґосподинин, ґосподиня, ґотка, ґотур, ґохнути, ґрайцар, ґрамузляти, ґранат, ґранатовий, ґраса, ґрасувати, ґрата, ґратчатий, ґратя, ґрацювати, ґреґорний, ґрейцар, ґреци, ґрече, ґречний, ґречнісь, ґречно, ґринджоли, ґринджолята, ґрис, ґрівджати, ґрона, ґрос, ґрузло, ґрулина, ґрулисько, ґрульовина, ґруля, ґруляник, ґрулянка, ґрундаль, ґрундзьований, ґрундзювати, ґрундзюватий, ґрунт, ґрунталя, ґрунтик, ґрунтівка, ґрунтовий, ґрунтовище, ґрунтовний, ґрунтувати, ґрунь, ґрявчати, ґуґля, ґуґлюватий, ґуґолька, ґуджулай, ґуджулька, ґудз, ґудзола, ґудзь-ґудзь, ґудзусь-на, ґуз, ґузва, ґузелець, ґузий, ґузулька, ґузуля, ґулати, ґулий, ґулька, ґуля, ґулька, ґунадза, ґуральня, ґурґула, ґурґуля, ґуцьок, ґуш, ґушуватий
Д: джерґа, джерґати, джерґіт, джерґотати, джерґотня, джереґеля, джиґ, джиґавка, джиґели, джиґиря, джиґра, джиґун, джиґуха, джоґан, джолґнути, джуґан, джуґля, дзиґ, дзиґа, дзиґар, дзиґарі, дзиґармайстер, дзиґарний, дзиґарок, дзиґати, дзиґлик, дзиґликовий, дзиґличок, дзиґльований, дзиґлятко, дзиґнути, доґа, доґедзґатися, доґлебати, дриґ, дриґавка, дриґання, дриґати, дриґатися, дриґез, дриґнути, дригонути, дриґулька, друґар
Ж: жоломиґа
З: заґавити, заґавитися, заґвалтувати, заґеґотати, заґедзелити, заґедзкатися, заґелґати, заґервати, заґерґотати, заґрундзьовувати, заґудзлити, зґарда, зґвалтувати, зґедзатися, зґіґнути, зґляґатися, зґоя, зґрунтувати
Й: йолупеґа
Л: лаґун, леґа, леґавий, леґар, леґедуватися, леґейда, леґінь, леґувати, леґурний, леґурно, ліґерка
М: маґура, маґель, маґельниця, маґеран, маґерка, маґлівниця, маґлювати, маґнес, маґнесувати, маґро, мамалиґа, миґа, миґдалевий, мигдаль, миґза, миґла, миґлаш, миґлювати, моґуля, морґ, морґувати, морґулька, морґуля
Н: наґвалтувати, наґрамузляти, наґунадзити, неґречний, неґречно, неґура
О: орґанець
П: перерумеґувати, поґаздувати, поґвалтувати, поґедзитися, поґерґотати, поґрасувати, поґулати, подриґати, подриґувати, подриґус, придзиґльований, придзиґльованка, проґавити, проґавитися, пуґачі
Р: раґляк, раґаш, раґеля, ремеґати, риґівниця, риґувати, роґлик, розґедзґатися, розремеґатися
С: саґан, саґаник, саґанчик, саґанець, сновиґайло, сновиґати
У: уґабнути, уґвинтити, уґоґати, уґрундзьовувати, уґрунтувати
Ф: фаґівник, фигель, фиґлювати, фіґель, фурдиґати
Х: хвиґа, хвиґлювати, хвиґура, хвиґурно, хуґа, хурдиґа
Ц: цуґа
Ш: шварґотання, шварґотати, швиґар, шеґеря, шмиґа, шпарґи, шпарґал, шпарґалля
Я: яґрост


2. Власні назви.

Ґабро, Ґенця, Ґмитрик, Ґмитро, Євґрап, Маґда


Слід також зауважити, що тут не наведено випадків вживання букви Ґ у географічних назвах.

[ria]

Як писати ґ?
Особисто мені зовсім не подобається варіант, якому зараз навчають у школах (перший на малюнку)

[Vertaler]

Вірю що не подобається, але не змогли згадати щось краще, ну що тут зробиш...

Мені би зподобилося щось на кшталт рукописної г, з якою створили те саме що з літерою g у цьому знаку: ɠ. Тобто не перекреслена Г, а Г з гуком (hook).

[Yitzik]

А я пишу як німецьке r (тобто практично як друковане).

[Cepriu]

Хто-небудь може мені пояснити, чому "Ґ" називають дигамою? Наскільки я розумію, греки дигамою, яка дуже схожа на письмі на латинське "F", передавали звук W або Ў. Тобто, практично нічого спільного ні в написанні, ні у вимові.

[Alessandro]

Хто-небудь може мені пояснити, чому "Ґ" називають дигамою? Наскільки я розумію, греки дигамою, яка дуже схожа на письмі на латинське "F", передавали звук W або Ў. Тобто, практично нічого спільного ні в написанні, ні у вимові.

А хто її так називає? От я, скажімо, ніколи такого не чув... В Україні, правда, буваю, досить нечасто, може тому й не чув...

[Cepriu]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Літера "Ґ" ("дигама") - позначає проривний задньоязиковий приголосний (аналогічний англійському "g" чи російському "г"), п'ята літера українського алфавіту...   /.../    А в 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй "Граматиці" (1616), запозичивши курсивний різновид грецької гамми (γ), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук.

У Смотрицького, між іншим,  гама, а не дигама. То чому ж так називають, усе-таки?

[ou77]

ґедзь=овод - єдине слово яке вимовлялось у мене дома з "ґ" (я з Волині).
Інші слова або вимовлялись з фрикативним "г" або ж і не вживались зовсім, певно більшість не вживались...
ні - ще був "ґудзь"

[Ревета]

ґедзь=овод - єдине слово яке вимовлялось у мене дома з "ґ" (я з Волині).
Інші слова або вимовлялись з фрикативним "г" або ж і не вживались зовсім, певно більшість не вживались...
ні - ще був "ґудзь"

Я з Полісся. Говорили старші люди: ґудзик (при цьому [дз] справді звучало як один звук), ґанок, ґуля. Але телебачення, радіо, школа поступово звели ґ на г.

[Digamma]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Літера "Ґ" ("дигама") - позначає проривний задньоязиковий приголосний (аналогічний англійському "g" чи російському "г"), п'ята літера українського алфавіту...   /.../    А в 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй "Граматиці" (1616), запозичивши курсивний різновид грецької гамми (γ), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук.

У Смотрицького, між іншим,  гама, а не дигама. То чому ж так називають, усе-таки?

Ну то значить або бовдур якийсь у Вікіпедію вніс, або ж якийсь бовдур вигадав і написав. Абеткова назва - ґе.

[Яўген]

ґедзь=овод - єдине слово яке вимовлялось у мене дома з "ґ" (я з Волині).
Інші слова або вимовлялись з фрикативним "г" або ж і не вживались зовсім, певно більшість не вживались...
ні - ще був "ґудзь"

Я з Полісся. Говорили старші люди: ґудзик (при цьому [дз] справді звучало як один звук), ґанок, ґуля. Але телебачення, радіо, школа поступово звели ґ на г.

У білоруській проривне ґ вимовляеться у корінних сполуках джґ, дзґ, зґ: джґаць, вэдзґаль, розґі та ін. Також є воно й у декількох позичених словах накшталт ґанак, ґатунак, ґонта, аґрэст і пад. Але через заборону літери на протязі існування Радянського Союзу цей звук фактично зник у простому спілкуванні. Тре ще додати, що ґ у нашій офіційній абетці так і не було відновлено. Покіщо графема факультативно використується в так званій тарашкевиці. Переважно у власних іменниках.

Питання поза темою. Як краще сказати україньскою "на протяжении"? Існа калька "на протязі" мене не задовольняє.

[Pere]

Питання поза темою. Як краще сказати україньскою "на протяжении"? Існа калька "на протязі" мене не задовольняє.

Впродовж - найрекомендованіше, мабуть.
Протягом - офіційніше

І як кажуть, на протязі хіба що застудитися можна (протяг це рос. сквозняк)

[Яўген]

Питання поза темою. Як краще сказати україньскою "на протяжении"? Існа калька "на протязі" мене не задовольняє.

Впродовж - найрекомендованіше, мабуть.
Протягом - офіційніше

І як кажуть, на протязі хіба що застудитися можна (протяг це рос. сквозняк)

А "тягом" ужити можна?

[Pere]

А "тягом" ужити можна?

Ні. Принаймні не в літературній мові.

[Ревета]

А "тягом" ужити можна?

Авторська творчість. Будете знаменитим письменником, введете це слово у свої твори - і стане нормою. Як і доробок.   

[ou77]

Тепер, практично, зрозуміло чому "г" не стало фрикативним в усіх словах української мови - асиміляція - коли поруч були інші змичні, особливо африкати, вони впливали на змичність "г". Чи може тільки "дж" і "дз"???

[Яўген]

А "тягом" ужити можна?

Авторська творчість. Будете знаменитим письменником, введете це слово у свої твори - і стане нормою. Як і доробок.   

У білоруській ці слова (цягам і даробак) тепер літературні.

[Pere]

У білоруській ці слова (цягам і даробак) тепер літературні.

У нас «доробок» вживають («творчий доробок Василя Стуса», приміром, можна сказати), і мені особисто це слово до вподоби, але воно у словниках іде як діалектне чи розмовне. Є така опінія, що це одне з «репресованих» слів.

Але «тягом» ніде не бачив.