Цитата: Джин от Марта 6, 2006, 23:59Хто стверджуватиме, що, скажімо, крокуючий екскаватор, тремтячий, міцніючий, лежачий - русизми?Це не дієприкметники, це просто прикметники.
Хто стверджуватиме, що, скажімо, крокуючий екскаватор, тремтячий, міцніючий, лежачий - русизми?
Проте, нещодавно виникла дискусія, чи допустиме вживання слова "сьогоднішній"? На мій погляд - ні. Без цього слова годі обійтись, але, гадаю, вірно вживати - нинішній.
Коротко, оскільки заувага стосовно невідповідности подібного обговореня спрямуванню гілки слушна:
Слово "сьогодні" не притаманне український мові, від його ужитку слід відмовитись.
Кумедно чути, як у церкві вірні у різнобій твердять:" ...дай нам сьогодні/днесь...".
"Не варто кроїти мову на власний розсуд" - спробуйте достосувати це до сиґнатурки Летиції. Не зважитесь, либонь, хоча очевидно, що скала - русизм; кумедно б звучала назва села на Самбірщині - Скалівка.
Ви послугуєтесь, заручившись підтримкою леґіону фільолоґів, фарисейством штучно запроваджених літ. норм та недостереженням чахликової закостенілости пропаґованих идей
Тому, що вірна форма - сеґо дня, і, якщо вже вдатись до єзуїтської формалізації, то слід зважити, що найвідповіднішою сучасною формою було б сеґоденний або ж сьогоденний, але аж ніяк не сьогоднішній.
Скала - полонізм? Хибне твердження. Хибне твердження. Скел- та скал- черпають із одного джерела. Так само можна піддати сумнівам і " скалити зуби", " оскал", " скалка" тощо.
Дієприкметники за всіма ознаками: віддієслівне творення, дієприкметникові суфікси. Хіба ні? Гадаю, тут варто просто зауважити, що на вдміну від російської, де дієприкметники мають переважно ознаку дії, українські мають ознаку прикметника. Тобто ваша класифікація є радше логічною, аніж граматичною.
Слово " сьогодні" не притаманне український мові, від його ужитку слід відмовитись.
хоча очевидно, що скала - русизм
У другій лтературній укр. мові, котра базується на південно-західному диялекті,
слово сьогодні відсутнє, а використовується днесь, котре у свою чергу є не лише церковно-слов'янським, як Ви стверджуєте, а й нативною формою археотипу, успадкованого із глибин тисячоліть.
Те, що Ви звете надуживанням " ґ", є прородною формою вимови, котра запобігає " заплітанню" язика.
Галичан підсвідомо " спотикається" на згаданому слові сьогодні, віддаючи перевагу спрощеній формі " сьодні".
Чому? Тому, що вірна форма - сеґо дня,
Формально може й так. Але й слово дорослий має чисто прикметникову форму, але це фактично іменник, бо функціонує як іменник.
Дієприкметник часто передає не так ознаку за дією, як другорядну дію, і має дієслівне керування.
Ще однією відмінністю є те, що дієприкметник як форма дієслова мав би автоматично утворюватися від усіх або майже всіх дієслів. А в українській мові такого немає - є певна кількість слів на -учий, -ачий, -ючий, -ячий, засвідчених в словнику. Інші здаються неправильними, неоковирними або геть неможливими (*сміючася дівчина, пор. сміючись, дівчина підійшла до вікна). Тобто це більше схоже на лексичний клас слів, ніж на граматичний.
Летиціє, спасибі за змістовну та вельми арґументовану відповідь , котра допомага приховати мені ніяковість новачка. Водночас, вже перша Ваша репліка змушує поринути у задуму:" Жодного арґументу тут я не бачила".Скажіть на милість, котра із слов'янських мов допускає такий триб вживання недоконаного виду відповідника слова " бачити"?
Цитата: Letizia от Марта 8, 2006, 09:10Дієприкметник часто передає не так ознаку за дією, як другорядну дію, і має дієслівне керування.Так, але не у приіменниковій позиції - при іменнику дієслівна функція втрачається.
в українській дієприкметник як регулярна частина мови зазнав руйнування, через що втрачено низку форм і маємо стан точнісінько як Ви його змалювали.
Лупайте сю скалу!
По-моему скала всеславянское слово. Значит где-то "каменная гора, утес", где-то "камень", т.е. кусок скалы и где-то и скалу и камень. Получилось из значения "ломать, щепать, секать, рубить".Старшее значение сохранилось только в русском "осколок".
Буцигарня, буцигари???
Здравствуйте! Хотелось бы узнать подстрочниксего творения, а то кое-что мне непонятно... Заранее благодарен Перше диво – я родився,Бажав покинуть темну ніч,Я в свiтi цьому залишився,Щоб вам казать єдину річ.Друге диво – не ховаюсь,Хоч вітер запашний штовхнув.Лише я вітру подобаюсь,Він не розмова – не вщухнув.Трете диво – гинутиму,Натхненний син ночі та вiтра.Як подобає тільки синуДо долі крикну – непохитна!
Интересно почитать подстрочник - ну совершенно не то. Это как у Сосюры "На розы задзеныв трамвай..." и в русском переводе вышло: "По розам зазвенел трамвай..."
Цитата: Ревета от Апреля 8, 2006, 10:09Интересно почитать подстрочник - ну совершенно не то. Это как у Сосюры "На розы задзеныв трамвай..." и в русском переводе вышло: "По розам зазвенел трамвай..." Вот подстрочник как раз то. Стихотворные же переводы – и не переводы вовсе, а пересказ мотивов, в лучшем случае.
другоi
Цитата: "Kerubino" другоi Нема за що. Ти мав на увазі не "другої" (второй), а "іншої" (другой), чи не так?
Автор
Тема: Переводы [Переклади] (Прочитано 55859 раз)
