Переводы [Переклади]

[Ion Borș]

А що це слово означає в румунській?

ferfeliţa, ferfeniţa - гл. порвать на мелкие части что либо; разорвать, порвать ткань до нитках, ...

Этимологию этого румынского слово вывел. Хотел уточнить что за ссылка у них.
http://dexonline.ro/definitie/ferfeliţa
http://dexonline.ro/definitie/ferfeniță

[Ion Borș]

Ніґди цього слова не чув, але ж таки знайшов у Грінченка. Російською це — « (wiki/ru) Мятель ».

Спасибо!

[Marius]

Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/

До речі, у вимові одного нашого форумчанина.

Хто він?

ferfeliţa, ferfeniţa - гл. порвать на мелкие части что либо; разорвать, порвать ткань до нитках, ...

Eu aş presupune o rădăcină [p_r] sau [f_r] reduplicată, ea se întâlneşte şi în careva limbi semitice cu acest sens.

[Sirko]

Marius, спасибо за отзывчивости

Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/

Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.

как переводится ферфела, желех?

Schneegestöber
Хурделиця, рос. метель

Ніґди цього слова не чув, але ж таки знайшов у Грінченка. Російською це — «(wiki/ru) Мятель».

Мятель – метелиця, завірюха, хуртовина, хуґа.

Не одяг. 

[Ion Borș]

Sirko, спасибо!

[Python]

желех?

Очевидно, це не синонім до «ферфела», а вказівка на словник Желехівського.

[Ion Borș]

желех?

Очевидно, це не синонім до «ферфела», а вказівка на словник Желехівського.

Спасибо!
вы поняли меня - я так и думал тогда, что это синоним,

[DarkMax2]

До речі, крутезне слово. Як ім'я звучить!
Ферфе́ла... Пані Ферфела...

[oveka]

Яке ще пасмо? Пасмо — то у волоссі (рос. локон). Діапазон — він і є діапазон.

В топології - пасмо коси. Бо коса складається з окремих, скажімо, ниток.
Діапазон
вузьки́й діапазо́н; вузька́ сму́га; вузька́ зо́на
Ще область, спектр, інтервал значень/частот/пошуку тощо.
Про вузенький діапазон можна казати, що це па́смуга. І таке буде доречним.
Коли ж відокремлених пасмуг багато, то я б сказав пасмо частот. І таке було б доречним.
Просто ж пасмо частот - нісенітниця, бо частоти йдуть суцільно. Пасмо там і не ночувало. Діапазон, інтервал передбачають неперервність. Пасмо ж повинне складатися з якихось складників.

[Prokhozhiy]

Вітаю шановне панство!
Известный мне перевод слова "ген"  на русский - "далеко". Подскажите, пожалуйста, возможно существуют (или существовали ранее) какие-либо еще варианты перевода этого слова.

[Python]

Функціонально й етимологічно «ген» близьке до «он» (рос. «вон» у значенні вказівного слова), але вказує лише на щось далеке (можливо, за межами спостережуваного простору).
«ген за обрієм» ≈ «вон там где-то за горизонтом».

[Prokhozhiy]

Щиро дякую, Python!

[Medrawd]

Подскажите, что означает слово "щедрик" из одноименной песни? Это праздник? Обрядовая песня? Ритуал, аналогичный колядованию?

ЩЕДРИК

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, -
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

[mrshch]

(wiki/uk) Щедрий_вечір

[Medrawd]

(wiki/uk) Щедрий_вечір

А, т.е. "щедрик" - это название дня? Дякую)

[mrshch]

Может, когда-то так и называли сам день, но сейчас используют только в песнях для припевания, речевого использования не слышал.
По-моему, это искусственное образование: ср. "щедрик, щедрик, щедрівочка" и "коляд, коляд, колядниця".

[DarkMax2]

А в українській мові такого немає - є певна кількість слів на -учий, -ачий, -ючий, -ячий, засвідчених в словнику. Інші здаються неправильними, неоковирними або геть неможливими (*сміючася дівчина, пор. сміючись, дівчина підійшла до вікна).

По-перше, відсутність у словниках і пересторога щодо вжитку то репресія згори. Забобони мовознавчої еліти.
По-друге, треба розрізняти дієприкметники: є пасивні, є активні, а от зворотних немає. Однак є сурогати зворотних. Наприклад, у письменників стрічається "засміяна". Хоча, спорадично і зворотні виринали: сміючийся образ, на похилившемусь хресті тощо.