Переводы [Переклади]

[Pere]

Основывать институт. Мы что сделаем?

Як варіант, я б сказав: "Нами будет основан институт"

Я про активну конструкцію.

Та я зрозумів. Але ж не завжди можеться як хочеться.
Десь розбиралась ситуація про спонукальну довершену форму дієслова "відповідати". Тобто - як перекласти українською "Ответь мне!". Тільки не "Отвечай!", а саме "Ответь!"

Заснуємо = учредим
Ответь мне! = відповіси мені!

[Python]

Ответь мне! = відповіси мені!

Ні. "Відповіси" є формою майбутнього часу, а не наказовою формою. Правильний переклад - "Дай мені відповідь!".

[Pere]

Ответь мне! = відповіси мені!

Ні. "Відповіси" є формою майбутнього часу, а не наказовою формою. Правильний переклад - "Дай мені відповідь!".

З погляду літературної української - безсумнівно.

Проте у розмовній практиці з «відповісти», «розповісти» таки бува утворюють «відповіси», «розповіси» у сенсі наказу. Бо нормативне «дай відповідь» хоча й важко, але можна собі уявити у типовій неформальній розмові пересічних українців, а от «дай розповідь» - то вже занадто.
По-моєму це логічно. Наприклад майбутній час як тут «ти розповіси мені про нього. Зрозуміла!?» вже набуває чіткого відтінку наказовості. І наступний крок - «розповіси мені про нього все!» виглядає природнім (принаймні на мою думку). 

[Letizia]

Проте у розмовній практиці з «відповісти», «розповісти» таки бува утворюють «відповіси», «розповіси» у сенсі наказу. Бо нормативне «дай відповідь» хоча й важко, але можна собі уявити у типовій неформальній розмові пересічних українців, а от «дай розповідь» - то вже занадто.

Я, наприклад, у розмовній практиці весь час чую розповідж/розповіж - мабуть, аналогія до їсти - їж. Але це, звичайно, не літературна норма.

[Pere]

Я, наприклад, у розмовній практиці весь час чую розповідж/розповіж - мабуть, аналогія до їсти - їж. Але це, звичайно, не літературна норма.

Цілком згоден.
Цікаво наскільки можливо вживати такі наказові  ...ідж/іж/іси у діалогах у літературному творі - чи сприйматимуться вони як цілковиті діалектизми, чи як звичайна неформальна мова? Зрештою наказова форма здебільшого притаманна саме діалогам.

[Pere]

Це я до того міркування, що форми на зразок «дай відповідь» часто-густо немов суперечать меті якій мусить служити наказ «зроби!». Віддаючи такий наказ ми в першу чергу шукатимемо виняткової стислості, чіткості, зрозумілості, точності, а ще різкості задля більшого впливу на того, кому наказуємо. Отже одне слово завжди матиме верх над двома.

Свого часу я читав про дослідження, що узалежнювало успіх тактичних бойових дій від здатності мов якими ведеться бойове спілкування (накази, рапорти, доповіді, оцінки становища на полі бою) найкоротше і найвиразніше передавати його смислове навантаження. Наприклад, ведення артилерійського вогню, якщо моя мова потребує вдвічі довшого часу на команди та підтвердження щодо відкриття, корекцій, перезаряджання та припинення вогню аніж мова мого супротивника, вірогідно, впродовж певного відрізка часу, він встигне вистріляти більше набоїв від мене, і, внаслідок, ворожа щільність вогню буде вищою за нашу, а це один з вирішальних факторів перемоги.

[Letizia]

Цілком згоден.
Цікаво наскільки можливо вживати такі наказові  ...ідж/іж/іси у діалогах у літературному творі - чи сприйматимуться вони як цілковиті діалектизми, чи як звичайна неформальна мова? Зрештою наказова форма здебільшого притаманна саме діалогам.

Я не відчуваю цього як регіоналізм, хоча мушу визнати, що не пам'ятаю, чи чула я щось таке від людей з Центральної чи Східної України. Хоч таке в мові і побутує, але воно на письмі виглядає дивно, а отже навряд чи хтось з письменників (навіть "неформатних") його колись вживав.

Утім, згадала, що в розмовній мові переважно використовують "розповідай" навіть для доконаного виду.

[Letizia]

Свого часу я читав про дослідження, що узалежнювало успіх тактичних бойових дій від здатності мов якими ведеться бойове спілкування (накази, рапорти, доповіді, оцінки становища на полі бою) найкоротше і найвиразніше передавати його смислове навантаження. Наприклад, ведення артилерійського вогню, якщо моя мова потребує вдвічі довшого часу на команди та підтвердження щодо відкриття, корекцій, перезаряджання та припинення вогню аніж мова мого супротивника, вірогідно, впродовж певного відрізка часу, він встигне вистріляти більше набоїв від мене, і, внаслідок, ворожа щільність вогню буде вищою за нашу, а це один з вирішальних факторів перемоги.

Мабуть це також залежить від того, наскільки войовничий цей народ    Думаю, в кожній мові існує якийсь короткий варіант наказів. Наприклад, ми кажемо "Стій!", коли коректніше було б "Зупинись", але перше коротше.

[Pere]

Я не відчуваю цього як регіоналізм, хоча мушу визнати, що не пам'ятаю, чи чула я щось таке від людей з Центральної чи Східної України. Хоч таке в мові і побутує, але воно на письмі виглядає дивно, а отже навряд чи хтось з письменників (навіть "неформатних") його колись вживав.

Хтось таки вжив мабуть і в літературі. Я з Центрально-Східної України, в нас «відповіж» ніколи не чув (зате чув «іси», навіть казали були «попоїси» у сенсі «попоїж». А втім у нас і «у ведрові» кажуть і всяке подібне). Але така наказова форма мені все-таки знайома. Думаю, що бачив її у галицькій літературі (переважно спогадах та публіцистиці, мабуть) виданій на еміграції. Знаєте, тієї повоєнної хвилі. Тому підсвідомо вважав, що ця мовна риса притаманна саме галицькій (можливо міській) говірці. Та як на мене форма непогана, могла б колись і до Правопису потрапити. Чом ні?

Мабуть це також залежить від того, наскільки войовничий цей народ

О, в тій статті окрему увагу було приділено російській системі команд, вона виявилася винятково ефективною і стислою, одночасно добре шифрованою . Типовий приклад «збий оту ху...вину». Можна жартувати, але цей стиль справді їм допомагав в управлінні боєм у Другій світовій. Надто приймаючи до уваги тодішню традиційну слабкість та недосконалість радіозасобів у рад. війську.

[Алексей Гринь]

"Випадок" вживаний задля означення сукупності непередбачаваних подій, на кшталт "у будь-якому випадку", відгонить "совєтскімі рєформамі" української мови, себто російською уніфікацією.

Видимо, английское in any case — тоже советская реформа.

[Graf]

а с русского на украинский кто-нибудь может перевести несколько строчек? желательно знакомых с компьютерной терминологией..
вот, собственно, строки:
77=Точно удалить это задание?
152=Перевод harley4ik
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
225=Этот торрент уже находится в списке

#1.44
226=Добавлено
227=Остановка после определенного времени
228=Остановить через:
231=Дней
232=Будет остановлено в:

[Python]

а с русского на украинский кто-нибудь может перевести несколько строчек? желательно знакомых с компьютерной терминологией..
вот, собственно, строки:
77=Точно удалить это задание?
152=Перевод harley4ik
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
225=Этот торрент уже находится в списке

#1.44
226=Добавлено
227=Остановка после определенного времени
228=Остановить через:
231=Дней
232=Будет остановлено в:

77=Справді видалити це завдання?
152=Переклад harley4ik та Python
224=Використовувати такі ж налаштування для решти торентів?
225=Цей торент уже є у списку

226=Додано
227=Зупинка після певного часу
228=Зупинити через:
231=Днів
232=Буде зупинено в:

[Drundia]

Чому для решти?

[Python]

Чому для решти?

А як інакше? «Для інших» = «для других», а не «для остальных».

[Drundia]

Мені чомусь здається, що «решта» вживається лише за явного протиставлення.

Тобто «Перенести налаштування цього торенту (-та?) на решту торентів» — так, але «Перенести такі налаштування на решту торентів» — ні.

[Python]

По-моєму, протиставлення там випливає з контексту: Використовувати такі ж налаштування (як у цього торента) для решти торентів?

[Drundia]

Не знаю, треба подумати. Я частку «ж» не помітив одразу?

[Drundia]

А взагалі треба знати як воно англійською (воно ж має англійський ориґінал, так?), бо скільки ж можна перетворювати мову на якусь нижчоґатункову такими зіпсованими телефонами?

[Graf]

так перевод в целом верный? переводил через переводчик гугла, но наскока я знаю он не по смыслу переводит, вот некоторые их них которые переведены иначе:
77=Дійсно видалити це завдання?
224=Використовувати такі ж налаштування для решти торрентів? - торрентів с двумя р, а не одним
225=Цей торрент вже знаходиться в списку

а всё остальное точно также перевёл

Drundia, пожалуйста, английский вариант:
77=Are you sure you want to delete this task?
152=Name translation
224=Save default settings for each tracker separately
225=This torrent already exist in the list

#1.44
226=Added
227=Stop after certain time
228=Stop after:
231=Days
232=Will be stopped when:

не совсем понял о чём вы спорите, но по сути то же самое получается и с английского, ведь главное в переводе, чтоб смысл тот же передавался, а не мелкие нюансы перевода

П.С. если что, я не знаток украинского...

[Drundia]

224=Save default settings for each tracker separately
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
Это ж совершенно разные вещи.

[Graf]

Drundia, ой, сорри, в старом варианте было так:
224=Сохранять настройки по умолчанию отдельно для каждого трэкера
впоследствии переделан был тока русский вариант, который и сохранился, а английский вариант данной строки и вовсе было решено убрать

[Python]

224=Використовувати такі ж налаштування для решти торрентів? - торрентів с двумя р, а не одним

В більшості іншомовних загальних назв прийнято спрощувати подвоєння приголосних (крім випадків, коли подвоєння чітко чується, як у слові «ванна»), тому «торент» пишеться з одним «р». Гугл теж помиляється, і дуже часто.

[Python]

77=Дійсно видалити це завдання?

«Дійсно» й «справді» — синоніми, обидва варіанти рівнозначні. Втім, обидва варіанти мені не дуже подобаються — можливо, краще це перекласти як «Ви справді хочете видалити це завдання?».

225=Цей торрент вже знаходиться в списку

Можна й так сказати, але варіант з «є» більш точно передає зміст англійської фрази.

[Elischua]

Чи не пiдкажуть менi, що означають наступнi слова:
- ярина?
- гомiлка?

ярина = рос. яровые (сходи зернових, які було посіяно навесні)
гомілка = рос. голень

Андрусяку та Hopeful:

Є деякі думки . Відповім тут, проте ввечері (матиму більше часу)

Оправду, росийська "голень" україньськи буде "голінь, голінка, голениця. Твір "гомілка" є вторин. Ось слово бо "гомілка" в україньській мови стоїть за "голівку сиру".

[Sirko]

Оправду, росийська "голень" україньськи буде "голінь, голінка, голениця. Твір "гомілка" є вторин. Ось слово бо "гомілка" в україньській мови стоїть за "голівку сиру".