Звичайний фашизм. «Мовознавець» від «Свободи» Ірина Фаріон принижує дитину

[Python]

"зараз" у знач. "наразі" - груба помилка, хоча й дуже поширена.

Я чув, що якраз навпаки, і «наразі» в значенні «зараз» вживати не слід.

[Python]

Ідеологічні парадигми не обов'язково повинні мати у висліді практичне втілення своїх засад. А на засадничому рівні це, звісно, «палінгенетичний ультранаціоналізм».

В такому разі, що можна сказати про ідеологічну парадигму фофудді? ІМНО, Фаріон — така ж ходяча фофуддя, лише навиворіт.

[rocker]

Хоча, певно, під "російським фашизмом" Ви маєте на увазі щось инше?

Pourquoi pas? Ви ж доволі легко обходитеся зі словом "фашизм", то чому б мені вслід за Вами та Російською Федерацією не тулити це слово де мені заманеться? От у Росії все що їм не подобається в Україні без зайвих роздумів називається "фашизмом", просто так, без дискусії про терміни, від люмпена до академіка. То може й Ви дозволите мені називати все, що мені не подобається в Росії та в її політиці щодо України та її мови, російським фашизмом? Хіба ні?

[rocker]

Я чув, що якраз навпаки, і «наразі» в значенні «зараз» вживати не слід.

   Саме так. В Галичині слово "наразі" вживається лише у заченні "поки що". Наприклад: "Наразі дякую". Це усталений та дуже поширений вислів...

[5park]

В такому разі, що можна сказати про ідеологічну парадигму фофудді? ІМНО, Фаріон — така ж ходяча фофуддя, лише навиворіт.

Нео-чорностотенці! Монографію Волтера Лакьора навіть переклали як "Черная сотня. Происхождение русского фашизма" ("extreme-right" в оригіналі), хоча це прото-фашизм, тобто система ідей на рівні Аксьйон Франсез.

[Python]

Якраз навпаки: слово "наразі" в Галичині переважно розмовне, принаймні у мене склалося таке враження...

Судячи з усього, це слово поширене в розмовній мові переважно на Галичині — Наддніпрянщина його вже не знає.

[5park]

Ви ж доволі легко обходитеся зі словом "фашизм"

Ваш закид мене дивує, адже я не "легко обходжусь", а зіслався на загальноприйняте в наукових колах визначення Гріффіна, яке, як ви бачите, чудово відповідає суті їх ідеологічної доктрини. Я можу зіслатися й на Нольте, й на Віппермана, які формулюють майже те саме, хіба що з певними нюансами. Але чи це потрібно?

[Python]

Нео-чорностотенці! Монографію Волтера Лакьора навіть переклали як "Черная сотня. Происхождение русского фашизма" ("extreme-right" в оригіналі), хоча це прото-фашизм, тобто система ідей на рівні Аксьйон Франсез.

Тоді, безумовно, нам слід докласти певних зусиль, щоб учасники відповідного ком'юніті не дали у своєму висліді окупацію України чорносотенцями?

[rocker]

Ви ж доволі легко обходитеся зі словом "фашизм"

Ваш закид мене дивує...

   В даному разі він стосувався не Вас. Прочитайте, якщо Ваша ласка, уважніше до кого я звертався...

[Conservator]

Я чув, що якраз навпаки, і «наразі» в значенні «зараз» вживати не слід.

Борис Антоненко-Давидович, "Як ми говоримо?":

Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). Проте між цими прислівниками є деяка значеннєва різниця.
Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення — «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М. Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, тоді користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п'янить мене і нині» (М. Рильський).
У фольклорі трапляються ще й такі прислівники: тепереньки («Ой колись була розкіш-воля, а тепереньки — неволя». — Народна пісня), теперечки («Теперечки дивись, до чого він доживсь». — Л. Глібов), тепера — відповідник до російського теперича й ниньки — відповідник нынче.
З цих прикладів випливає, що й у наведених на початку фразах із сучасної літератури краще було б, якби замість недоречного тут прислівника зараз стояли інші, саме в цьому тексті потрібні слова: «Де гули набої, нині сміх звучить»; «У нас тепер весна».

Євгенія Чак, "Чи правильно ми говоримо?":

Тепер, зараз. Ці слова часом плутають, хоч не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер насамперед означає «у наш час», «останнім часом». «— ...Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років?
— Тепер.
— І я». (О. Довженко.)
О так! Минуле — не могила,
Хресті примарний силует, —
Недарма ж мужнього Данила
Тепер оспівує поет.
(М. Рильський.)
Тепер виступає в тих контекстах, де якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. Наприклад: «Здається, ще недавно ми з Іваном були студентами, тепер він уже доктор наук, відомий учений». «Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі». (І. Нечуй-Левицький.)
«Р і ч а р д:
Тяжка дорога?
Д ж о н а т а н:
Ні, тепер не дуже,
за стільки часу вторували люди».
(Леся Українка.)
«Настали інші часи, настали інші люди... Тепер стало діло напереверт: на людському полі стояли полукіпки, а панський хліб стояв незжатий». (І. Нечуй-Левицький.)
Синонімами слова тепер у цьому значенні виступають слова нині, сьогодні, вжиті в переносному значенні.
Те море, де чубаті козаки
Дива в чайках творили гостроносих,
А нині плинуть мирні пароплави,
Людей на відпочинок везучи...
(М. Рильський.)
«Сьогодні немає в нас господарства, де б не було кількох агрономів, зоотехніків, інших спеціалістів». (З журналу.)
Слово тепер вживається також на означення зміни певної дії, процесу, стану іншими. Наприклад: «Експериментальну частину закінчено, тепер можна переходити до наступного етапу». «Хворий під наркозом заснув, і тепер можна було починати операцію».
Слово зараз означає: «цієї миті, секунди, хвилини». «Тихше! Хай ніщо не відвертає вашої уваги. Зараз ми будемо вкладати в уста артистів слова, які навіть не приснились би на чернігівських луках ні їм, ні їхнім нащадкам цілі, можливо, століття...» (О. Довженко.)
А десь гуде, шумить, юрбує...
Галина й зараз ніби чує
І крок, і дзвін, і сміх, і спів
в янтарнім морі ліхтарів...
(В. Сосюра.)
Слово зараз має і такий відтінок, як «негайно», «невідкладно». «Кирило довго блукав, поки вгамувавсь трохи. Чи він був правий? Чи не образив даремне Івана?.. Він мусить зараз побачити Івана». (М. Коцюбинський.)
Раніше слово зараз досить часто вживалося ще в значенні «відразу». «Високоповажаний Добродію, простіть, що зараз не міг відповісти на ласкавий лист Ваш». (М. Коцюбинський.) «Сказано, воно іншого роду, іншого заводу... Зараз видно». «А одробила своє, то зараз із хати...» (Панас Мирний.)
У сучасній мові частотність вживання слова зараз у цьому значенні невисока.
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що деякі мовці вживають слово зараз не з властивим йому значенням «цієї миті», «у момент розмови», а з переносним «нині», «сьогодні», тобто у тих контекстах, де має бути вжите слово тепер. У реченні «Зараз мій приятель живе в Києві, працює на заводі» слід було вжити слово тепер, оскільки тут підкреслюється, що приятель живе в Києві взагалі, а не тільки цієї миті. У реченні «Минулого року я закінчив університет, а зараз збираюся вступати до заочної аспірантури Інституту української мови» слово зараз могло б бути якоюсь мірою стилістично виправданим лише в тому разі, якби ця розмова відбувалася в момент подання документів до заочної аспірантури. За всіх інших обставин треба було вжити слово тепер.
Ще приклади: «Моя сестра раніше жила в Харкові, а тепер переїхала до Києва. Але зараз у місті її немає: третій тиждень відпочиває на дачі». «Викладач Жевченко тепер працює на філологічному факультеті; зараз він читає лекцію в аудиторії 47». У першому реченні слово тепер вжите тому, що в житті сестри настав новий етап (постійне перебування в Києві); зараз — тому, що йдеться про місце її перебування в момент розмови. З другого речення можна зрозуміти, що викладач Жевченко колись працював не на філологічному факультеті. Тому за вже розглянутим принципом (див. вище) тут слід вжити слово тепер; далі вживаємо зараз, бо йдеться про дію, що відбувається в момент розмови.
Отже, значення слів тепер і зараз близькі, але не тотожні; кожне з них має свої відтінки.

[5park]

Тоді, безумовно, нам слід докласти певних зусиль, щоб учасники відповідного ком'юніті не дали у своєму висліді окупацію України чорносотенцями?

Учасники цього ком'юніті обігрують чорносотенний дискурс, але в них є чудовий сучасний прототип:
http://lurkmore.ru/Союз_православных_хоругвеносцев

[5park]

В даному разі він стосувався не Вас. Прочитайте, якщо Ваша ласка, уважніше до кого я звертався.

Пробачте. Conservator'ові цитати так виглядають, ніби то я сам їх пишу

[rocker]

Якраз навпаки: слово "наразі" в Галичині переважно розмовне, принаймні у мене склалося таке враження...

Судячи з усього, це слово поширене в розмовній мові переважно на Галичині — Наддніпрянщина його вже не знає.

   Не лише Наддніпрянщина, а й на Волині воно не дуже поширене й на Поліссі чути з уст поліщуків не доводилося... Утім, це не є вироком для цього слова, що доповнює синонімічний ряд.

[Conservator]

Наддніпрянщина його вже не знає.

Я на Галичині буваю вкрай рідко, в Києві чую постійно, причому аж ніяк не від галичан.

В даному разі він стосувався не Вас. Прочитайте, якщо Ваша ласка, уважніше до кого я звертався...

відповім і я. Оскільки політику "Свободи" (коли поприбирати з неї шовіністичні гасла можна цілком окреслити як фашистську чи, принаймні, фащизоїдну, (через безумовний культ лідерства, зокрема), оскільки виступ Фаріон у дитсадку крім шовіністичних висловлювань містив спробу уніфікувати імена дітей незалежно від їхнього походження (до речі, чомусь, коли йшлося про російські форми, то їх носії "мають їхати туди, де ці Міші живуть", а коли про англійську форму - то "як це важливо, зберігати ідентичність"), нівеляція їх інфдивідуальних відмінностей - це теж ознака фашизму...

[Python]

Борис Антоненко-Давидович, "Як ми говоримо?":

Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині

«Як ми говоримо» вийшла друком 1970 року у видавництві «Радянський письменник».
Отже, ця тенденція простежувалась і тоді.

До речі, в жодній з цих двох цитат не згадується нині модне «наразі».

[rocker]

В даному разі він стосувався не Вас. Прочитайте, якщо Ваша ласка, уважніше до кого я звертався.

Пробачте. Conservator'ові цитати так виглядають, ніби то я сам їх пишу

   Треба думати, це лише конґеніяльність? А не одна й та сама особа?

[Python]

Я на Галичині буваю вкрай рідко, в Києві чую постійно, причому аж ніяк не від галичан.

В Києві є люди з усієї України, у т.ч. й вихідці з Галичини.
Крім того, в наш час цілком можливе проникнення слова «наразі» в розмовну мову з мови радіо і ТБ.

[Python]

(до речі, чомусь, коли йшлося про російські форми, то їх носії "мають їхати туди, де ці Міші живуть", а коли про англійську форму - то "як це важливо, зберігати ідентичність")

Ну правильно, треба ж створити видимість, що українські націоналісти працюють за американські гроші

[rocker]

В даному разі він стосувався не Вас. Прочитайте, якщо Ваша ласка, уважніше до кого я звертався...

відповім і я. Оскільки політику "Свободи" (коли поприбирати з неї шовіністичні гасла можна цілком окреслити як фашистську чи, принаймні, фащизоїдну, (через безумовний культ лідерства, зокрема),

   А чому не як комуністичну чи комуноїдну (вони, здається, могли й фашистів у цьому плані заткнути за паска: від мавзолея починаючи до ідолів з простягнутою рукою в кожному місті; до "дороґіх і любімих" лєонідов іллічєй) ? Для мене, наприклад, практика німецького фашизму та совєцького комунізму нічим не відрізняється (а що там було записано в їхніх ідеологіях мене абсолютно не цікавить). Але Ви врахували, що в совка термін "фашизм" має цілком прогнозовану реакцію. Для злочинів проти людяности з боку комуністів завжди є багато адвокатів та арґументів, на відміну від ттаких самих злочинів фашистів. Може ми підсвідомо відчуваємо і свою, нехай і не безпосередню, участь у всьому цьому? Я про це...

[Conservator]

В Києві є люди з усієї України, у т.ч. й вихідці з Галичини.

Я знаю, відкіля родом усі мої друзі та товариші

[Drundia]

"Зараз" - те, що відбудеться найближчим часом (я зараз зроблю це), "наразі" - те, що відбувається саме тепер.

Ги, «тепер» = «у наш час», позначає великий проміжок часу.

[Conservator]

Ги, «тепер» = «у наш час», позначає великий проміжок часу.

А "нині" і "наразі" - більш вузький, як і "саме тепер", бо то вже уточнено.

[Lugat]

Пам'ятаю, як ще в школі, коли вивчали якусь із п'єс Корнійчука, вчителька нам казала, що, мовляв, оті українські буржуазні націоналісти навіть мову зробили штучну, якою народ не розмовляє, як от: "Я – українець, пане мічмане, позаяк хахлів уже немає..." Чимось дошкулило їй оте "позаяк". Ну, я й звичайно, з почуття протиріччя, його й підхопив, ну непогане ж слово, навіть у творах іноді втелющував його, що потім підкреслювалося в зошиті червоною кривулястою лінією. І зараз його вживаю.

Ну звикли ж усі до "дупи", а забули "гузно", говорять навіть там, де раніше не говорили. А все ж завдяки кіно. "Світлина", "летовище" та інші, звичайно ж, питання часу, як звикли ми до "літака" замість "аероплана", або як казали наші бабусі "яроплана". Гірше, коли впроваджують нововведення неспокійно, фанатично, обурюючи народ. Це дає протилежні наслідки. Ще пару років тому я з цікавістю читав книжку мадам Фаріон щодо реформи правопису «Правопис — корсет мови?», то зараз уже сумніваюся, а навіщо латати старі дідові чоботи, коли можна купити нові.

[Conservator]

Ну звикли ж усі до "дупи", а забули "гузно"

Ці слова мають різні значення.

[Ноэль]

Ну яка різниця яку мову вчити — нову чи стару, коли жодної не знаєш.

Ви щойно казали, що є носієм цієї мови. 

Так хто має створювати українські низькі прошарки? З чого? Невже з русизмів?

Нє, блін, з санскриту.

Зазвичай низька лексика є перекрученими запозиченнями з мови сусідів (бо ми за умовчанням гарні, а сусіди - кака). От і дивіться - хто кому сусід.