Про Руслану Лижичко та її вимову

[iskender]

"Граматика української мови для учнів, абітурієнтів і студентів", якою я користувався у школі пише:

Сполучення –шся дієсловах 2-ої ос. однини теп. часу вимовляється як [с':я].
Наприклад: смієшся [с'мійес':а].

А от у піснях Руслани я чітко чую саме [шся]. И ще вона вимовляє щ не як [шч], а як [ш']. (Як у російській мові.)

Самому нажаль не доводилося бути у Західній Україні, але ж я якось завжди думав, що така (літературна, як у граматиці) вимова – це риса західних говірок. Але ж Руслана – вона ж, якщо я не помиляюся, з Гуцульщини родом, зараз мешкає у Львові. Як же тоді це все розуміти? Якщо не там, то де ж тоді (крім телебачення) вимовляють оці [шч] і [сс'а] ?

Добавлено спустя 1 день 1 час 45 минут 16 секунд:

І ще у неї в наприкінці слова це [ф], а не [w]: любов – [л'убоф], знов – [зноф] тощо.

Щоб не бути голословним. Ось, наприклад з її хіта "Коломийка":

Закохаєшся, шиді риді дана,
Не сховаєшся - я твоя кохана.
Не питай мене, шиді риді дана.
Чи любов мине, шиді риді! Гей! Гей!

(Може знайду його mp3 десь в інеті, тоді дам посилання.)


Тобто, щоб було зрозуміло, питання у мене таке: це характерно тільки для ідіодекту Руслани, чи у Західній Україні насправді так вимовляють ці слова?

PS
Це, напевно, переважно питання для пані Тіції та Hopeful.

[Digamma]

Як же тоді це все розуміти?

Щодо [шся], то можливо це - наслідки семантичного відокремлення -ся мімохіть. Щодо щ, то її вимова дуже варіативна і можна запросто зустріти як [шч], так і [ш:'].

Ну а можливо Русланка у житті російською спілкується - то зна...

[Iskandar]

Щодо щ, то її вимова дуже варіативна і можна запросто зустріти як [шч], так і [ш:'].

Вимова Щ вимовою, тільки ось половина українців звикла до такої варіативності, що замість єдино визнаного літературною нормою польського "так" каже "російське" (та ще й болгаро-румуно-молдавське) да. І що з того? Це значить хіба, що можна "варіативно" говорити "да"?

[Vertaler]

болгаро-румуно-молдавське да

[Iskandar]

Що, ні?
А як жеж в них?
В якійсь книжці (чи то з старослов'янської мови) колись я вчитав щось типа: "это значение до сих пор сохраняет русское и болгарское утверждение да" Брешуть тобто...  Ет!
А від кого тоді позичили волохи своє da (spune DA! )?

[Vertaler]

Що, ні?
А як жеж в них?
В якійсь книжці (чи то з старослов'янської мови) колись я вчитав щось типа: "это значение до сих пор сохраняет русское и болгарское утверждение да" Брешуть тобто...  Ет!
А від кого тоді позичили волохи своє da (spune DA! )?

Румунсько-молдавською це буде насправді DA. Тільки ось болгарською — «ано» (само як чеською та словацькою).

[Ян Ковач]

Румунсько-молдавською це буде насправді DA. Тільки ось болгарською — «ано» (само як чеською та словацькою).

Кажется, по-болгарски будет да. Вот
http://www1.cs.columbia.edu/~radev/dictionary/get.cgi?search=yes
http://sa.dir.bg/ тоже даёт да.

[Vertaler]

Нда. Просто я видел когда-то какой-то болгарский разговорник для англоязычных (могу даже сказать, где, но этого сайта уже нет), и  там чёрным по белому было написано «ано». Но вот побродил я по теме «български за някой» и пару раз увидел именно «да» именно в этой функции (там ещё и союз подчинительный такой есть).

[Iskandar]

так отож!;--)

[Digamma]

І що з того? Це значить хіба, що можна "варіативно" говорити "да"?

Питання було - спробувати пояснити особливості вимови Руслани, а не надавати власні оцінки того чи іншого явища.

[Akella]

Щодо щ, то її вимова дуже варіативна і можна запросто зустріти як [шч], так і [ш:'].

Вимова Щ вимовою, тільки ось половина українців звикла до такої варіативності, що замість єдино визнаного літературною нормою польського "так" каже "російське" (та ще й болгаро-румуно-молдавське) да. І що з того? Це значить хіба, що можна "варіативно" говорити "да"?

Добавлю, что "Да" ещё в сербском, хорватском, македонском и словенском

[Митридат]

Що, ні?
А як жеж в них?
В якійсь книжці (чи то з старослов'янської мови) колись я вчитав щось типа: "это значение до сих пор сохраняет русское и болгарское утверждение да" Брешуть тобто...  Ет!
А від кого тоді позичили волохи своє da (spune DA! )?

Румунсько-молдавською це буде насправді DA. Тільки ось болгарською — «ано» (само як чеською та словацькою).

Vertaler, це для мене вiдкриття! Нема, правду кажу, нема у сучаснiй болгарськiй мовi слова "ано" - тiльки "да"!

[Vertaler]

Vertaler, це для мене вiдкриття! Нема, правду кажу, нема у сучаснiй болгарськiй мовi слова "ано" - тiльки "да"!

То й що я робитиму? Нема вже того майданчику, нема, от і не можу я показати, де це бачив.
_______________________________
та -> то (сер. рід)
видав -> бачив (видав = past від укр. видавати = рос. издавать)
F

[Sladkorček]

Akella, словенцы преимущественно говорят "ja", "da" - литературная норма, но я почти не встречала людей, которые бы употребляли это слово постоянно в вышеупомянутом значении, а ещё это союз.

[Sladkorček]

Цитата из SSKJ:

   já1 prisl. (a) pog.


1. izraža pritrjevanje, ant. ne: »je to vaš
sin?« »Ja« / potrka, in iz sobe se oglasi:
ja! naprej; poklical je hčer: »Marija!«
»Ja!« se mu je oglasila tukaj sem


2. izraža podkrepitev trditve: ja, tako je
bilo; da ni tam mosta? Je, ja; o ja, nekaj
je pa le prinesel / ja, ja, samo potepal bi
se / ja, ti pa znaš govoriti


3. izraža pričakovanje pritrditve: saj
pojdeš z nami, ja?


• pog. reci ja pritrdi, privoli; pog. ne reče
ne ja ne ne ne pove svoje odločitve; pog. če
sem zadovoljen, bi radi vedeli: ja in ne
delno sem, delno pa ne; sam.: njen ja je
bilo komaj slišati; prim. da

[Sladkorček]

já2 prisl. (a) pog.

1. poudarja samoumevnost
povedanega; vendar: jurček je pa ja ena
najboljših gob; svoj klobuk bom pa ja
poznal / včasih okrepljen: pa se menda ja
ne prepirata; pa ja (da); o, pa ja

2. izraža domislek: a ja, še to moram
povedati // izraža prehod k drugačni
misli: ja, hotel sem reči, da bi bilo treba
več športa

3. izraža obotavljanje, pomislek: ja,
čakaj malo, da premislim // izraža
privolitev z nejevoljo: no ja, bomo pa šli
domov

4. izraža nasprotje prejšnji misli: ima
knjigo - ja, pa je ni bral; ostal je brez
službe - ja, in zdaj? poje, to ja, pa ne v
operi; prim. da

[Sladkorček]

jà prisl. (a) pog.

1. izraža nejevoljo, nestrpnost; vendar:
ja nehaj se že hvaliti; ja zakaj še nisi
napravljena? ja daj si no dopovedati

2. izraža začudenje, presenečenje: ja
fantek, ti se pa jokaš!

[Sladkorček]

dá prisl. (a) knjiž.

1. izraža pritrjevanje, ant. ne: »Si
pripravljen?« »Da.« / na trkanje se
oglasi iz sobe: da! naprej!

• ni rekel ne da ne ne ni povedal svoje
odloèitve; sprašujete, ali se strinjam: da
in ne delno se strinjam, delno pa ne

2. izraža podkrepitev trditve: da, tako je
bilo; gledam te, da, pa te komaj
spoznam; da, da, pa pojdimo; pomirila
se je, da, celo smeje se že; grem
zraven, to da, ne bom pa igral

3. izraža domislek: ah da, zdaj se
spomnim

4. izraža obotavljanje, pomislek: da, kje
sem že to zvedel? no, da, pa pridi jutri;
sam.: odgovarja samo z da in ne; to je
njegov odločni da

[Sladkorček]

da без обозначенного ударения - союз. Прошу прощения за флуд и не буду возражать, если сие будет перенесено в соотв. тему. 

[Yakudza]

Руслана справді в житті спілкуєтся російською (не знаю часто чи ні). В неї батько з Івано-Франківщини, а мама з Уралу. Чоловік також росіянин. Десь чув, що вона закінчила російську школу у Львові.

[olexa]

Украінську вона знає, але рідна мова і мова спілкування - РОСІЙСЬКА. Хіба у українця можуть бути якісь сумніви, що співає "росіянка".

[Джин]

Годі засмічувати усі гілки, але ця скидається на безнадійну. Отож:
Вітаю Летицію та усіх дівчат із святом подружок та мам.

PS. Гадаю, що допустимо:
Тут я не бачу;
Тут я не побачила, не зауважила, не достерегла, не помітила, не запримітила тощо;
Там я не бачила.
Але не: Жодного арґументу тут я не бачила. Ситуативно нестосовна форма дієслова. Так можна висловитись лиш про невизначеність достереження факту присутности суб'єкту, ймовірну його наявність ( появу), новизну у сприйнятті etc, але у даному випадку детермінованість оцінки вимагає доконаного виду.

[Джин]

А ще, навздогін. Викликає подив надмір кальок з російської в останніх дописах:
без коливань - не вагаючись;
хотілося б знати більше про... - хотілося б дізнатись більше про...;
з другого боку - з иньшого боку.
Хіба у когось можуть бути сумніви - хіба хтось матиме сумніви, можуть з'явитись ( виникнути) сумніви тощо; сумніви безвідносно иснують лише у поезії;
Руслана справді в житті  - насправді Руслана у побуті...
Не чіпляюсь, не злостивий.

[ODmitr]

Украінську вона знає, але рідна мова і мова спілкування - РОСІЙСЬКА. Хіба у українця можуть бути якісь сумніви, що співає "росіянка".

То ви росіянин, наскільки можу судити? 

[Python]

Украінську вона знає, але рідна мова і мова спілкування - РОСІЙСЬКА. Хіба у українця можуть бути якісь сумніви, що співає "росіянка".

То ви росіянин, наскільки можу судити? 

Чому ж, помилки, пов'язані з «правилами милозвучності», поширені навіть у природніх носіїв української.