‹він› робе/робить

[ПРОВІД]

" ‹він› робе/говоре/дзвоне/... " - вживання такого закінчення у дієсловах третьої особи однини  може варто зробити нормою ? ‹-е› легше вимовляти ніж ‹-ить› . а ще так коротше и милозвучніше ...

[Iskandar]

Може, там насправдi -и (роби, говори, дзвони), просто позанаголосне И не розрiзнується з Е - [и^е]?

[Conservator]

Може, там насправдi -и (роби, говори, дзвони), просто позанаголосне И не розрiзнується з Е - [и^е]?

У літературній мові не розрізнюється. В селах на Криворіжжі та Запоріжжі в цих-таки позиціях чути чітко вимовлений [е], хоч і ненаголошений. Теорія иноді досить далеко відбігає від практики

[Iskandar]

Ну вплив першої вiдмiни... Яка тут фонематика?

У Шевченка от *ходжу, *ходить, перехiд до ходю, ходе досi не вiдбувся на Правоберiжжi? (Хоча ви кажете про Кривий Рiг...) або де вiн брав взIрець для "правильних" форм?

[Conservator]

У Шевченка от *ходжу, *ходить, перехiд до ходю, ходе досi не вiдбувся на Правоберiжжi? (Хоча ви кажете про Кривий Рiг...) або де вiн брав взIрець для "правильних" форм?

Шевченко - то ж київсько-полтавський діялект, а Кривий Ріг (села коло нього більше) - степові говори, такі ж самі, як і на півдні та в центрі Лівобережжя. Тому й різниця. У Свидницького (шевченківський період) в україномовних текстах "носе", "просе", навіть "висе", а він узагалі на Поділлі народився й виріс.

[Python]

Може, там насправдi -и (роби, говори, дзвони), просто позанаголосне И не розрiзнується з Е - [и^е]?

Кінцеві ненаголошені и/е розрізняються.

[euramarsh]

" ‹він› робе/говоре/дзвоне/... " - вживання такого закінчення у дієсловах третьої особи однини

Белорусско-украинская изоглосса?

[ПРОВІД]

euramarsh , насколко знаю - нє .

[Iskandar]

Може, там насправдi -и (роби, говори, дзвони), просто позанаголосне И не розрiзнується з Е - [и^е]?

Кінцеві ненаголошені и/е розрізняються.

Е, все одно це явище редукцiйної властивостi. Пiд наголосом -ить (стоїть, летить тощо)

[ПРОВІД]

як на мене , "сто́є" замість "стої́ть"- цілком природно сприймається .
а ось "лете́" ( чи "ле́те" ? ) - не зовсім звично ... хоча , гадаю , можливо .

[ou77]

"сто́є" замість "стої́ть"- цілком природно сприймається

при умові що мова йде про ціну, а не про стояння:)

[ПРОВІД]

коли про цьну  тоди доречньше "коштуе" ( чи "вартуе" ?... )

[Conservator]

при умові що мова йде про ціну, а не про стояння:)

Отакого навіть у найбільш російському суржику не чув Я б сприйняв у переважно українському тексті саме як варіят "стоїть".

[Python]

( чи "вартуе" ?... )

Вартує — те ж саме, що стоїть на варті, стереже. «Біля входу вартував іще один розбійник у масці. Він вартував склад зі зброєю.»

[Iskandar]

Отакого навіть у найбільш російському суржику не чув

Здрастуйте, шо в вас на базарi кажуть "коштує"?

[andrewsiak]

( чи "вартуе" ?... )

Вартує — те ж саме, що стоїть на варті, стереже. «Біля входу вартував іще один розбійник у масці. Він вартував склад зі зброєю.»

це, радше, "чатує".

[Conservator]

Здрастуйте, шо в вас на базарi кажуть "коштує"?

У Кривому Розі «російською»: "в какую цену?" або "почем?". Українською: "в яку ціну", "скільки" (останнє - без дієслова взагалі).

У Києві мені добазару далеко, тому як тут кажуть - не чув. Я всюди кажу "скільки коштує".

[ПРОВІД]

( чи "вартуе" ?... )

Вартує — те ж саме, що стоїть на варті, стереже. «Біля входу вартував іще один розбійник у масці. Він вартував склад зі зброєю.»

є слово вартість , и я стричав таке вживаннє слова "вартує" ( з тивізора таке чув ) .
але мені воно теж недовподоби .

[ПРОВІД]

Отакого навіть у найбільш російському суржику не чув

Здрастуйте, шо в вас на базарi кажуть "коштує"?

у нас говорать " скольки стоить " ( среднёполєски говор )

[andrewsiak]

є слово вартість , и я стричав таке вживаннє слова "вартує" ( з тивізора таке чув ) .

в чому ти стирчав?

[Алексей Гринь]

У Кривому Розі «російською»: "в какую цену?" або "почем?".

Отчего «російською» стоит в кавычках? Так говорят много где в РФ, и за тысячи км от границы с Украиной.

[ПРОВІД]

andrewsiak
не стирчав , а стричав .

[Python]

є слово вартість , и я стричав таке вживаннє слова "вартує" ( з тивізора таке чув ) .

Я теж чув, але, по-моєму, це або щось дуже діалектне, або калька з російської за аналогією зі стоимость = вартість.

Українською: "в яку ціну", "скільки" (останнє - без дієслова взагалі).

Здебільшого кажу «за скільки». «В яку ціну» українською ні разу не чув. Деякий час на київських базарах говорили «почому», але це явна калька з російської. Якось я спробував застосувати «почому» у сільському магазині — мене просто не зрозуміли.

[ПРОВІД]

є слово вартість , и я стричав таке вживаннє слова "вартує" ( з тивізора таке чув ) .

Я теж чув, але, по-моєму, це або щось дуже діалектне, або калька з російської за аналогією зі стоимость = вартість.

http://www.slovnyk.net/?swrd=���������

3. неперех., діал. Коштувати.

[andrewsiak]

andrewsiak
не стирчав , а стричав .

В українській мові не існує слова "стричав". Рекомендую почитати підручники з української мови, може й кількість помилок зменшиться...