Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Северная и восточная граница украинского языка

Автор Ванько Кацап, февраля 28, 2009, 19:49

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.


Алексей Гринь

Цитата: Python от мая 23, 2009, 20:48
Є людина, що говорить то «людина розумна», то «гомо сапієнс». Суржик? (аналогічно: «кличний відмінок» і «вокатив», «підприємець» і «бізнесмен»... Де тут системність?)
Это лексическое, а тут вроде как больше грамматическо-фонетическое обсуждалось.
肏! Τίς πέπορδε;

riwnodennyk

Суржику ніколи не існувало, не існує, і поки не намічається. Від кількох московських слів мова не може стати принципово іншою, як і не стала від приходу свого часу польських, німецьких чи нині англійських. Те, що хтось назива суржиком, є завжди звичайною українською мовою, із тією лише різницею, що така україномовна людина не бажає себе визнавати такою.
Тим більше, це не питання «мова-діялект», бо іншої української мови, крім як такої, як у наведених прикладах із Харківщини, просто нема. У такому разі чиста українська мова існує хіба що десь на небесах, а ми всі гуторимо суржиком.

Це питання психологічне і світоглядне, аж ніяк не мовне. Як влучно кажуть койде на півдні України: суржик - це не балачка, суржик - це людина.
Мовне походження: східна Слобожанщина (Вороніжчина), Польтавщина, луганська міська говірка, данской гутар;
Місце проживання: Україна, Луганське ⇄ Київ

Python

Цитата: ПРОВІД от мая 23, 2009, 20:51
Это лексическое, а тут вроде как больше грамматическо-фонетическое обсуждалось.
Ну добре, якщо людина постійно ігнорує чергування приголосних при відмінюванні слів (банка — у банкі, рука — в рукі і под.), це буде сужиком чи ні?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2


Python

Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Алексей Гринь

Цитата: Python от мая 23, 2009, 22:22
Ну добре, якщо людина постійно ігнорує чергування приголосних при відмінюванні слів (банка — у банкі, рука — в рукі і под.), це буде сужиком чи ні?
то будеть обычным дыялехтом
肏! Τίς πέπορδε;

Python

Під діалектом в українській мовній практиці частіше розуміють щось таке, на чому люди років 100 тому говорили. Відмінювання без чергування приголосних — відносно нове явище.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Алексей Гринь

Цитата: Python от мая 23, 2009, 22:49
Під діалектом в українській мовній практиці частіше розуміють щось таке, на чому люди років 100 тому говорили.
С каких это пор подобное стало быть критерием?

Суржика 100 лет назад не было?
肏! Τίς πέπορδε;

Python

Цитата: Алексей Гринь от мая 23, 2009, 22:51
С каких это пор подобное стало быть критерием?
Просто «діалект» — це слово, яке всі розуміють по-різному. Якби його замінити чимось...
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2


Python

Цитата: Алексей Гринь от мая 23, 2009, 22:51
Суржика 100 лет назад не было?
Оскільки єдиної  української літературної норми тоді не існувало, то й суржику теж.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2



riwnodennyk

Цитата: Python от мая 23, 2009, 22:49
Під діалектом в українській мовній практиці частіше розуміють щось таке, на чому люди років 100 тому говорили. Відмінювання без чергування приголосних — відносно нове явище.
Тобто можемо однозначно сказать, що виникло лише піді впливом московської мови? До речі, у яких говірках таке явище існує? Сам натрапляв поки що тільки в слобожанських.
Мовне походження: східна Слобожанщина (Вороніжчина), Польтавщина, луганська міська говірка, данской гутар;
Місце проживання: Україна, Луганське ⇄ Київ

Python

Цитата: riwnodennyk от мая 23, 2009, 23:11
Тобто можемо однозначно сказать, що виникло лише піді впливом московської мови? До речі, у яких говірках таке явище існує? Сам натрапляв поки що тільки в слобожанських.
Або під впливом російської, або як канцеляризм (щоб зберегти вигляд прізвища при відмінюванні: Засуха — Засухі, замість Засусі, так само, як Чорновіл — Чорновіла), а далі з мови бюрократів і депутатів поширилось і на загальні назви.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Ванько

Если что. Мои первые посты в саааамом начале этой темы немного наивные конечно, поэтому не сильно воспринимайте их всерьёз. Всё таки деление на языки слишком сложное явление, и я слишком упрощенно видел ситуацию.

В итоге хочу сказать. Увы, но промежуточные диалекты (а может даже "полосы диалектов") никто не хочет видеть, даже гипотетически. Все хотят непременно построить четкий водораздел между рус. и укр. языками. Что ж, пусть будет так.

Естественно, проще любые отклонения от "выдуманной" нормы ("выдуманной" в смысле стандартизованной и растиражированной современной системой образования в 20 веке) можно легко списать на недавнее влияние языка соседа и обозвать всё суржиком. Но я не согласен. Извините, если всё это голословно, доказать конкретно и писать научные работы по этому поводу нет сил и времени.
Lingvoforum has ruined my life.
-------------------------
ЛФ — это вообще к лингвистике мало имеет отношение. © RawonaM

AndriiZhuk

Цитата: riwnodennyk от мая 23, 2009, 14:45
А [хв] замість [ф] у тому районі ще кажуть?

Кажуть, але не скрізь ))
Кухвайка, хоча кофта

AndriiZhuk

Цитата: Ванько от августа  2, 2009, 22:49
Если что. Мои первые посты в саааамом начале этой темы немного наивные конечно, поэтому не сильно воспринимайте их всерьёз. Всё таки деление на языки слишком сложное явление, и я слишком упрощенно видел ситуацию.

В итоге хочу сказать. Увы, но промежуточные диалекты (а может даже "полосы диалектов") никто не хочет видеть, даже гипотетически. Все хотят непременно построить четкий водораздел между рус. и укр. языками. Что ж, пусть будет так.

Естественно, проще любые отклонения от "выдуманной" нормы ("выдуманной" в смысле стандартизованной и растиражированной современной системой образования в 20 веке) можно легко списать на недавнее влияние языка соседа и обозвать всё суржиком. Но я не согласен. Извините, если всё это голословно, доказать конкретно и писать научные работы по этому поводу нет сил и времени.

Згодні ви чи ні, але це очевидно для жителя пограниччя. Бо поговоривши зі старшими людьми, ти почуєш куди чистішу українську мову, при щонайбільше 7 класах освіти.

Conservator

Цитата: AndriiZhuk от октября  1, 2009, 12:18
Кухвайка, хоча кофта

А точно не "кохта"? Якщо на мовлення людей старшого віку орієнтуватися?

Часто доводитьс чути ф->хв між та перед голосними та ф->х перед приголосними. Здається, це закономірність.
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

andrewsiak

Цитата: Python от мая 23, 2009, 22:22
Цитата: ПРОВІД от мая 23, 2009, 20:51
Это лексическое, а тут вроде как больше грамматическо-фонетическое обсуждалось.
Ну добре, якщо людина постійно ігнорує чергування приголосних при відмінюванні слів (банка — у банкі, рука — в рукі і под.), це буде сужиком чи ні?
"м'ясо, шо у банкі, дав їсти кицькі" - це не суржик. Це банальне діалектичне вирівнювання основи за називним відмінком.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Conservator

Цитата: andrewsiak от октября  1, 2009, 12:32
"м'ясо, шо у банкі, дав їсти кицькі" - це не суржик. Це банальне діалектичне вирівнювання основи за називним відмінком.

На Криворіжжі так говорять постійно, до речі.
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

AndriiZhuk

Цитата: Conservator от октября  1, 2009, 12:24
Цитата: AndriiZhuk от октября  1, 2009, 12:18
Кухвайка, хоча кофта

А точно не "кохта"? Якщо на мовлення людей старшого віку орієнтуватися?

Часто доводитьс чути ф->хв між та перед голосними та ф->х перед приголосними. Здається, це закономірність.

Ну у старших таки кохта, хоча в молодших вже ні. Але кухвайка лишилася.
В старших ще "соли" замість "солі" можна почути, "мнясо", а не "м'ясо" і так далі. Але навіть 50-річні так не говорять.

Conservator

Цитата: AndriiZhuk от октября  1, 2009, 17:40
Ну у старших таки кохта, хоча в молодших вже ні. Але кухвайка лишилася.
В старших ще "соли" замість "солі" можна почути, "мнясо", а не "м'ясо" і так далі. Але навіть 50-річні так не говорять.

Мені 23, я виріс у місті й із рідною російською (за реґіоном маю бути носієм степового діялекту), але саме так говорю. Принципово.

Ще "ходю" й "ходе" і т.п., але то вже слобідським говорам не властиве, лише нашим і подільським.
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Pan Kyrylo

Живу на Сумщині, у нас *ходе*, *робе* і *хожу* *вожу*, чергуваня к-ц, х-с, г-з застосовується майже завжди

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр