лисий і *leuk'-

[andrewsiak]

Фасмер виводить слово "лисий" (лысый) з і-є. кореня *leuk'.
Відповідно, праслов'янський варіант реконструюється як *lysъ (де Y постало з довгого U).
Але нам також відомо, що будь-який S, що йшов у праслов. мові після R, U, K, I (правило ruki) переходив у X.
Питання: чому ми маємо лисий/лысый, а не лихий/лыхий?
Хіба правило ruki не стосувалося того S, що виник з K' ?

[Vertaler]

Не стосувалося. Коли відбувався перехід s > x, рефлексом *k' було *ts.

[andrewsiak]

а де про це можна прочитати?

[Rōmānus]

Коли відбувався перехід s > x, рефлексом *k' було *ts.

Так лит. lūšis "рысь" тоже сюда?

[andrewsiak]

Коли відбувався перехід s > x, рефлексом *k' було *ts.

Так лит. lūšis "рысь" тоже сюда?

а рысь чем "светит" или "сияет" или "белеет"?

[Bhudh]

а де про це можна прочитати?

[GaLL]

Фасмер виводить слово "лисий" (лысый) з і-є. кореня *leuk'.
Відповідно, праслов'янський варіант реконструюється як *lysъ (де Y постало з довгого U).

Ця етимологія не пояснює, звідки у *lysъ довге ū . Більш переконливо з фонетичної сторони об'єднання з *lysto "голінка". (див. "Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon" Дерксена, де наводиться семантична паралель *golъ ~ *golěnь).

Так лит. lūšis "рысь" тоже сюда?

Похожі слова для рисі: герм. [i]*luh-[/i], балт. [i]*lūš-[/i], гр. λύγξ (а також λύγγιος), слов. [i]*rysь[/i] (певно під впливом [i]*rud-[/i] "рудий" чи подіб.) і т. д. мають коливання довготи, неясне [i]-n-[/i] та [i]-k/g-[/i] у грецькій, тому можливо, що ці слова не і.-є., а субстратного походження.

[andrewsiak]

Похожі слова для рисі: герм. *luh-, балт. *lūš-, гр. λύγξ (а також λύγγιος), слов. *rysь (певно під впливом *rud- "рудий" чи подіб.) і т. д. мають коливання довготи, неясне -n- та -k/g- у грецькій, тому можливо, що ці слова не і.-є., а субстратного походження.

У грецькій типовий для неї інфікс -n-. А у слов'янський рись дійсно схоже що з того ж кореня, але l > r під впливом. 
Тоді і.-є. корінь треба виводити як *lūk'-/*lu(n)k'-