Особливості сучасної львівської говірки

Автор Alessandro, января 4, 2009, 13:24

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Alessandro

Наскільки я розумію, сьогодні у Львові переважно розмовляють більш-менш літературною мовою. Але певно деякі місцеві особливості все ж збереглися. Ось саме вони мені й цікавлять. Тобто мовні цікавинки, слова, обороти, фонетичні особливості, що притамані більшості сучасних львів'ян. Був би дуже вдячний хоча б за невеликий перелік, або корисні посилання.
Спасибо, что дочитали.



Elik

Ці сайти застарілі, бо славетна львівська гвара вже давно не існує. Моє покоління (70-х років) ще чуло від старших такі слова як бамбетель або гранда, але самі ми вже їх не вживали.
Я не знаю, чи можна мене вважати сучасним львів'янином, бо я виїхав зі Львова 17 років тому, але деякі слова моєї молодості можу пригадати.

Отож прошу дуже:

Поперше, два коронні слова - файно та ліпше (замість "добре" і "краще")

І два коронних побажання:
Най тебе шляк трафить
Най тебе качка копне

А також:
Фрезура - зачіска
Колєґа/колєжанка - приятель/приятельниця
Феранка - занавіска
Аґрафка - англійська булавка
Імпреза - бенкет, урочистий захід, гулянка, з дуже широким значенням, найліпше перекладається англійським словом party
Вар'ят - божевільний
Звар'ювати - збожеволіти
Ровер - велосипед
Брама - під'їзд, вхід до будь-якого будинка ("Я мешкаю в п'ятій брамі, а вона в восьмій")
Баняк - каструля (особливо, велика)
Зара' - замість "зараз"

Таких специфічних слів було багато, але я на разі всі не згадаю. Як щось згадаю, обов'язково напишу.

І на останнє, типове львівське прощання:
Тримайся пензля!

Alessandro

Андрусяку, вельмі дякую, друге з наведених посилань я й сам знайшов, але дуже сумнівно, що всі ці слова зараз активно вживаються. Ось Elik мої сумніви підтвердив. Тож хотів був побачити такий собі дайджест саме сучасних особливостей.

Elik, вам також спасибі.

Цитата: Elik от января  4, 2009, 14:44Поперше, два коронні слова - файно та ліпше (замість "добре" і "краще")
А у сенсі "ОК", "домовилися" все ж таки кажуть добре, або також файно? Скажімо, "ага, добре, чекатиму о пя'тій на зупинці", там також файно чи ні?

Шляк та пензля – це що? Або хто...  :-[

А "нелітературні" вирази можете пригадати? Ну на кшталт "як ся маєш". Він, здається поширений і далеко за межами Львова, але все одне ставити "ся" перед дієсловом за сучасної нормою неможна. До речі, чи у Львові так кажуть: "я ся подивив", "що там ся стало", тощо?
І ще, чи дійсно там кажуть "шо", так само як на сході?
Спасибо, что дочитали.

Nekto

Цитата: Elik от января  4, 2009, 14:44
Колєґа/колєжанка - приятель/приятельниця

Чув по телевізору, що львів'яни і зараз так кажуть.

Цитата: Elik от января  4, 2009, 14:44
Ровер - велосипед

Ровер ровером пів-України називає... :)

andrewsiak

Цитата: Alessandro от января  4, 2009, 20:40
Андрусяку, вельмі дякую, друге з наведених посилань я й сам знайшов, але дуже сумнівно, що всі ці слова зараз активно вживаються. Ось Elik мої сумніви підтвердив. Тож хотів був побачити такий собі дайджест саме сучасних особливостей.

Elik, вам також спасибі.

Цитата: Elik от января  4, 2009, 14:44Поперше, два коронні слова - файно та ліпше (замість "добре" і "краще")
А у сенсі "ОК", "домовилися" все ж таки кажуть добре, або також файно? Скажімо, "ага, добре, чекатиму о пя'тій на зупинці", там також файно чи ні?

Шляк та пензля – це що? Або хто...  :-[

А "нелітературні" вирази можете пригадати? Ну на кшталт "як ся маєш". Він, здається поширений і далеко за межами Львова, але все одне ставити "ся" перед дієсловом за сучасної нормою неможна. До речі, чи у Львові так кажуть: "я ся подивив", "що там ся стало", тощо?
І ще, чи дійсно там кажуть "шо", так само як на сході?

"файно" у сенсі "ОК" - кажуть. "Ну тоді файно, буду чекала".

"Шляк трафив" - це польський вираз (szlak (by go) trafil), докладного перекладу не знаю. Приблизний переклад: "шоб тебе шляк трафив" = "шоб ти здох". Але докладніше треба кого иншого попитати.

Щодо пензля - то я чув "пензлює" (Он диви-но як пензлює (попензлювала)) - у сенсі "ходить вихляючи стегнами" чи щось подібне

"Ся" доволі свобідно використовується відокремлене від дієслова, але радше у формі "си". Я чув таке: "Йой, Ромцю, ту таке си робит!"

Крім того, чув досить часто майбутній час за польською моделлю (буду+робив): "Як будете перейшли на другий бік вулиці, то лікарню не минете".

Щодо "шо", то є і "шо" і "ше" (=ще).

Крім того, замість вказівного займенника середнього роду "те" вживається "то". Замість "все" часто можна почути "всьо".
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Elik

Продовжую згадувати молодість  :'(

На рахунок "файно" та "ся". Типовий діалог львівських батярів:
-Як ся маєш?
-Файно, курва.

На рахунок шляка. Шляк - то, прошу пана, інсульт. Від німецького schlag - удар.

На рахунок пензля. То зі старого львівського анекдоту. Один маляр другому кричить: Мисько, я забираю драбину! Тримайся пензля!

Конструкцію типа "буду робив" у Львові вважали "рогульскою", тобто сільскою, і вишукане паньство так нігди не казало (нігди - то николи). Так само ніхто не вживав форму "робитиму". Вона мені досі ріже вухо і звучить дуже штучно. Говорили тільки "буду робити".

Те саме було і з відокремленням "ся". Так говорили тільки на селі. Міські ставили "ся" після дієслова, як має бути. А вирази типа "як ся маєш", "що си робе?" або "та ти ся диви!" чи "я си бою" вживали тільки іронічно.

Про "що". Дехто вживав також слово "же", як і у польскій мові: "Я знаю, же він не приїде", але то теж було ознакою невисокої культури.

Я згадав ще три полонізми дуже поширені у Львові:
Тішитися - бути радим, радіти
Легковажити - ігнорувати, не придавати уваги (від польського lekcewazyc)
Змучитися - втомитися (ще казали "я си змучив")

Замість "те" дійсно вживалося "то", а замість "все" - "всьо".

І ще два моїх улюбленних львівських слова:
Вважай! - обережно! (Також у конструкціях типа "Вважай на калюжу!" - "Обережно, калюжа!")
Майстер - водій автобуса чи трамвая

Elik

Ще згадав!

Кобіта - жінка (в значенні особи жіночої статі, а не дружини: "Моя жінка є файна кобіта")
Зле - погано (особливо в плані здоров'я - "Мені так зле, же зара' помру")
Ніц - нічого
Мешти - взуття (також "шкари", але то вже жаргонізм)
Майтки - труси
Сподні - брюки
Канапка - тост з сиром, а також диван
Фест! - Класс! Супер! ("Як справи? -Всьо фест.")

Alessandro

Цитата: Elik от января  4, 2009, 22:28На рахунок пензля. То зі старого львівського анекдоту. Один маляр другому кричить: Мисько, я забираю драбину! Тримайся пензля!
А, зрозуміло... А я подумав був, що один до одного звертається словом пензля.  :D

Цитата: Elik от января  4, 2009, 22:28Конструкцію типа "буду робив" у Львові вважали "рогульскою", тобто сільскою, і вишукане паньство так нігди не казало (нігди - то николи). Так само ніхто не вживав форму "робитиму". Вона мені досі ріже вухо і звучить дуже штучно. Говорили тільки "буду робити".
А, оце цікаво... Бо я навпаки вважав, що "буду робити" – це суржик, поки мені тут на форумі нещодавно не розтлумачили, що воно також цілком літературне.

Цитата: Elik от января  4, 2009, 22:28Про "що". Дехто вживав також слово "же", як і у польскій мові: "Я знаю, же він не приїде", але то теж було ознакою невисокої культури.
Маю знайомого, що каже же, та завше. Але його родина перед війною мешкала десь під Перемишлем, тобто західніше тільки поляки. До речі, "тільки", чи "тільку"/"тілько"?

Цитата: Elik от января  4, 2009, 22:28Майстер - водій автобуса чи трамвая
А у сучасних маршрутках також так кажуть, Андрусяку, чи знаєте?

І ще... Чи звертаються там до незнайомих людей на пан/пані? Ну, там на вулиці, або в транспорті.
Спасибо, что дочитали.

Elik

Цитата: Alessandro от января  4, 2009, 23:00
Маю знайомого, що каже же, та завше. Але його родина перед війною мешкала десь під Перемишлем, тобто західніше тільки поляки. До речі, "тільки", чи "тільку"/"тілько"?

Точно! Казали не "завжди", а "завше". І багато хто говорив "тілько", але то вже віддавало селом. І ще не "вчора", а "вчера", за наголосом на першому складі.

Пан/пані також вживали досить часто, наскільки то можна було робити за часи радянської влади. До продавщиць завше звертались "пані", а до торгівок на базарі - "ґаздинько".

І ще одна львівська особливість - лаялися завжди на курву та дупу. Слова б.. та ж.. взагалі не вживали.

І ще два слова згадав!
Рура - труба
Кулка - шина

andrewsiak

Цитата: Elik от января  4, 2009, 22:28Те саме було і з відокремленням "ся". Так говорили тільки на селі. Міські ставили "ся" після дієслова, як має бути.

....

Змучитися - втомитися

...

Вважай! - обережно!

"Ся" після дієслова "як має бути"? До чого тут "має бути"? Серед людей, які так говорили, саме так і "мало бути". І чим сільська мова гірша від міської? Вона, навпаки, у деяких випадках архаїчніша - через те, що менш внормована.
"Змучений"  = "втомлений" скрізь по Україні.
"Вважай" - також вживається у центральній Україні.

Цитата: Alessandro от января  4, 2009, 23:00
Чи звертаються там до незнайомих людей на пан/пані? Ну, там на вулиці, або в транспорті.

Цілком живе звертання.  :yes:

Ще один цікавий фонетичних феномен: вставка /р/ у слові "вистачати" - на Галичині кажуть "вистарчати" (хоча теж саме й у польській мові).
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Alessandro

Дуже дякую... Я от днями буду у Львові, до того нігди там не бував, тож хочу трохи попрактикуватися.  :) Бо взагалі в мене досить добре виходить імітувати акценти та говірки.
Спасибо, что дочитали.

Elik

Цитата: andrewsiak от января  4, 2009, 23:31
І чим сільська мова гірша від міської?

Та нічим вона не гірша. Але пан Alessandro питався саме про львівську говірку, тому я і вказав, що багато "західняньских" діалектизмів у Львові вважалися сільськими і тому "культурні люди", як вони себе вважали, ці слова або граматичні конструкції не вживали.

І ще одне слово згадав:
Течка - невелика сумка, портфель

ou77

Мені зі Львова запамяталось тільки "вісімдесять" замість "вісімдесят", а ще "елегантсько"/"елегантське", більш нічого особливого не почув.
Всякі "ровери", дійсно пів України говорить, а ще багато: "завше", "зле", "ніц". Я бачу тут половину наведених Elikом слів вжижвають Брати Гадюкіни, через що хочеться навести цілу пісню:

Стара кав'ярня, в центрі Львова,
Я зайшов туди раптово
Ти сиділа за столічком, в далині,
Філіжанку з порцеляни елегантсько-двома пальцями,
Ти тримала, ... і посміхалась мені.

Роксоляно, Роксоляно, мені бракує твоїх очей.
Роксоляно, Роксоляно, мені бракує твоїх уст.
Роксоляно, Роксоляно, мені бракує твого бюсту.
Роксоляно, Роксоляно, і тих шальоних ночей.

Потім ми шпацирували, пили пиво з дерунами
і горілку і шампану й каберне.
Потім, ніц не пам'ятаю, рано очі відкриваю
а біля ліжка - чорне твоє комбіне.

А на третій-понеділок шось ми в споднях засвeрбіло
я пахвину аж до виразки роздер.
Сіру-ртутну мазь купив і мастив, мастив, мастив,
Роксоляно, із ким тобі добре тепер?

Як вона цікаво відноситься до львівської мови?

Elik

Поперше, шановний ou77, ви не зовсім точно написали слова пісні, а саме в тих дрібницях і полягає її, перепрошую за мій їдиш, цимес.
Отож, правильні слова моєї улюбленої пісні:

Стара кав'ярня, в центрі Львова,
Я зайшов сюда раптово
Ти сиділа за столічкем, в глибині,
Філіжанку з порцеляни аліґанцько, двома пальцями,
Ти тримала і посміхалась мені.

Роксоляно, Роксоляно, мені бракує твоїх очей.
Роксоляно, Роксоляно, мені бракує твоїх уст.
Роксоляно, Роксоляно, мені бракує твого бюсту.
Роксоляно, Роксоляно, і тих шальоних ночей.

Потім ми шпацерували, пили пиво з дерунами
і шампана, і горілку, і каберне.
Потім, ніц не пам'ятаю, рана очі відкриваю
а біля ліжка - чорне твоє комбіне.

А в наступний понеділок щось ми в споднях засвeрбіло
я пахвину аж до виразки роздер.
Сіро-ртутну мазь купив і мастив, мастив, мастив...
Роксоляно, з ким тобі файно тепер?

ЦитироватьЯк вона цікаво відноситься до львівської мови?
То є дуже вдала пародія на мову певної групи львів'ян, що намагалися розмовляти "як вишукане паньство" і для того вставляли слова з "панської мови", тобто польскої. Наприклад, "столічкем", "філіжанку", "шальоних". Більшість львів'ян таких слів не вживала.
А цимес цієї пісні полягає саме в тому, что такий аліґанцький пан, що розмовляє такою вишуканою мовою, підхопив простий пролетарський трипер.

ou77

Цитата: "Elik" от
шановний ou77, ви не зовсім точно написали слова пісні
Насправді я скопіював з інтернету, не дуже вглядаючись у зміст, правда те ще не було слова "раптово" замітив:(

Elik

До речі, згадав ще одне файне львівське слово: ґречний. Найліпше воно перекладається як "вихований", "ввічливий".

Той пан, же здибався з Роксоляною, дуже ґречно розмовляв, але від триперу то його не врятувало ;D

ou77

Взагалі, похоже всі ці слова польського чи словацького походження, чи є просто ізолексемами (чи як правильно) а є щось тільки львівське?

Elik

Цитата: ou77 от января 10, 2009, 13:53
Взагалі, похоже всі ці слова польського чи словацького походження, чи є просто ізолексемами (чи як правильно) а є щось тільки львівське?

Майже всі ці слова є польського походження, або кальками з польскої (наприклад, "легковажити" або "тішитися"), що є результатом майже 700-літнього польського впливу на західноукраїнськи говірки. Але на заході України мова ніколи не доходила до стану суржика, як то трапилося на сході. Так, в українській мові львів'ян було багато запозичень з польскої і навіть з російської, але все ж таки базовий словник та граматика залишалися чисто українськими. Такі слова як "філіжанка" та "шальоний" вживали тільки "занадто ґречні пани".

А словацька мова дійсно звучить досить зрозуміло для людини, що володіє українською і польскою мовами, але то ще не дає засновів казати, що вона якимсь чином вплила на українську.

Alessandro

Щойно повернувся зі Львова... Дуже приємні враження від міста та його мешканців. Тре ще буде влітку туди поїхати...
Всьо, завше, брама, колєґа, файно – чув практично від усіх... Вчера, зара, скілько, тілько – також чув, але частіше все ж вчора, зараз, скільки, тільки.
Вже на зворотньому шляху у потязі Львів-Київ поруч зі мною їхав такий собі вуйко трохи пролетарського вигляду з двома доньками. Ось він казав і "вчера", і "буду ходив", і "ти ся диви". А доньки, до речі, до нього зверталися на ви, що у великих містах зараз трапляється дуже рідко. То може він не зі Львова, а з якогось містечка...


Стосовно філіжанки... Я думав, що шлях запозичень був такий: арабська > турецька/кримськотатарська > українська > польска. Тобто це україньске запозичення у поляків, а не навпаки. Бо саме українці, а не поляки найтісніше контактували з кримцями та турками. Чи я помиляюся?
Спасибо, что дочитали.

Donkey

Цитата: Alessandro от января 14, 2009, 13:49
Стосовно філіжанки... Я думав, що шлях запозичень був такий: арабська > турецька/кримськотатарська > українська > польска. Тобто це україньске запозичення у поляків, а не навпаки. Бо саме українці, а не поляки найтісніше контактували з кримцями та турками. Чи я помиляюся?
Колись у газеті бачив вірш про філіжанку і filcan -- в інеті вдалося знайти тільки 4 рядки, а там, здається, було більше.

Ти, друже, кажеш «філіжанка», а я кажу «фільджан» -
В той посуд наливаєш каву, яку я зву «каве».
Згадавсь катран, їстивне зілля, а він у нас татран.
Чи не рідня дві наші мови? – дух спільності живе!

(Шер'ян Алі, переклад Миколи Мірошниченка)

Польський етимологічний словник указує, що пол. filiżanka, а також хорватське / сербське fildžan і болгарське филджан походять від турецького слова fincan (народна форма filcan).

Nekto

Offtop

Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та
жид. Підходить до них апостол Павло та й каже:
- Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з
  вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого
  бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого,
  крім повернення на землю.
Москаль:
- А ви точьно виконаєтє цє бажання?
Павло:
- Обов`язково.

- Romer-
- Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа,
  лєзуть в уряд і заважают нам жить.
Жид:
- А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, эвреям,
  жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім
  світом керувати.
Українець:
- А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида?
Павло:
- Я ж пообіцяв!
Українець:
- Ну, тоді мені лише філіжанку кави.

Кетка

По-львівськи             По-нашому
Того року                   Цього року
Буду брала                 Буду брати
Ровер                          Велосипед
Цукорок                      Цукерка
Забава                         Гулянка
Бавитись                     Гратись

ou77

а ще буває у львівян ритм мови інший - щось подібне до польської, моя дружина - росіянка практично все розуміє, коли я розмовляю з дітьми, чи з родичами, а тут сіли в поїзд Москва-Львів, зайшли в ресторан, підійшла офіціантка, стала розказувати що в них є, дружина каже - зрозуміла тільки два слова...

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр