Чэкачь-тшымачь

[Марина]

мiць = мощь

А вот интересно, а почему міць, а не міч?

[andrewsiak]

мiць = мощь

А вот интересно, а почему міць, а не міч?

ну да, да, именно поэтому! (потому что по-польски moc)

[Марина]

мiць = мощь

А вот интересно, а почему міць, а не міч?

ну да, да, именно поэтому! (потому что по-польски moc)

Ну вот. А вы все «Геть!»...

[Радзіміч!]

Адсюль "дзяржава" мелася б быць за рус. "владение".

Дык... І вы таксама...

Ну быццам бы(Дигамма,извиняюсь за словце ). Дай думаю.....

Панове (насамперед Радзіміч!), додайте, будь ласка, у ваші повідомлення переклади українською, або російською.

Щоб було зрозуміло: я нічого не маю проти білоруської (навпаки), але правила є правила. Dura lex sed lex.

Короче вломоту всё переводить. Смысл: и у нас подобные проблемы.

Про "дзяржаць-трымаць" всё то же самое. А про "чакаць" типа нет.

Дарэчы, а як па-ўкраінску "держава"(Power)?

не совсем понятно, какое именно значение вы имеете в виду, но привожу основные семантические ячейки:
укр = рус
держава = государство
мiць = мощь
влада = власть

Ясненько. Так значит вот что интересно:
как по-украински "страна", "государство", "штат", "владение" , "держава"(в смысле великая держава)

[andrewsiak]

Ясненько. Так значит вот что интересно:
как по-украински "страна", "государство", "штат", "владение" , "держава"(в смысле великая держава)

"страна" = краïна
"государство" = держава
"штат" = штат
"владение" = володiння
"держава" (в смысле великая держава) = (велика, могутня, etc.) держава

[Pawlo]

Шановне товариство!
Хто-не'дь може мені розтлумачити, нащо в літературній українській мові вживаються такі дикі полонізми як от чекати та тримати (czekac, trzymac - чэкачь, тшымачь), коли є загальносхіднослов'янські ждати та держати? Оці гидкі чекати та тримати ніколи не почути від жителів, скажімо, Полтавщини, мову яких, як заявляється, покладено в основу літературної української. 

Ну не знаю мо її "зіспсували у бандерівських школах" але я оосбисто знаю людей які постійно в побуті говорять моовю близькою до літератруної(ну точно не суржиком з одного боку і від малечку з іншого тобто в нихне поставлена мова) які цілком собі кажуть і "тримати" і "чекати"

[Pawlo]

święty – «шьвенты»

"Шьфенты", не так ли?

а шо там робить оглушіння?

[Wolliger Mensch]

а шо там робить оглушіння?

Те ж, що одзвінчення в бджолі.

[Sandar]

у козацьких думах ми бачимо східнослов'янське щитати?

Класно. От би побачити це
Цікаво, як буде питомо українською рахунок, лічба, лік і безліч?
Зрештою, як питомою українською буде саме оце щитати, яке, либонь, росизм?

У польській? Та ви що! Я ж сам бачив її назву як CIE, т.є. ЦЄ.

Уже ж был разговор об этом: произношение палатальных аффрикат в польском зависит от диалекта — от «ть», «дь» до «чь», «джь» с массой переходный вариантов. По литературной норме положено произносить шепелявые «ць» и «дзь».

Супер!

święty – «шьвенты»

"Шьфенты", не так ли?

Во многих говорах через [v]...

Супер!

[Sandar]

У польській? Та ви що! Я ж сам бачив її назву як CIE, т.є. ЦЄ.

Уже ж был разговор об этом: произношение палатальных аффрикат в польском зависит от диалекта — от «ть», «дь» до «чь», «джь» с массой переходный вариантов. По литературной норме положено произносить шепелявые «ць» и «дзь».

Супер!

święty – «шьвенты»

"Шьфенты", не так ли?

Во многих говорах через [v]...

Супер!

Я так понимаю, это касается диалектов с украинским субстратом? Тогда не супер и не интересно.